Календар знаменних дат 2021

Календар знаменних дат

1 Жовтня

Остер

60 років тому (1961) Остер віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

Поділитись:

5 Жовтня

Платон Сергійович ПОРЕЦЬКИЙ

175 років тому народився Платон Сергійович ПОРЕЦЬКИЙ (1846 –1907) – доктор астрономії, математик, професор, один із засновників математичної логіки. З 1889 р. проживав у с. Жовідь Сновського р-ну, де помер і похований.

Поділитись:

6 Жовтня

Федір Андрійович ЛИЗОГУБ

170 років тому в Седневі Чернігівського р-ну народився і до 1922 р. проживав Федір Андрійович ЛИЗОГУБ (1851–1928) – український політичний і громадський діяч, меценат, голова Ради Міністрів Української держави та одночасно міністр внутрішніх справ цього уряду. Походив з відомого козацько-старшинського роду Лизогубів. Похований у м. Белград (Сербія).

Поділитись:

Іван Антонович КОЧЕРГА

140 років тому в Носівці народився Іван Антонович КОЧЕРГА (1881–1952) – український драматург. Навчався у Чернігівській гімназії, деякий час працював у Чернігові.

Поділитись:

7 Жовтня

Євген Костянтинович АНДРІЄВСЬКИЙ

120 років тому (1901) з ініціативи губернатора Євгена Костянтиновича АНДРІЄВСЬКОГО (1847–1917) відкрито Чернігівську школу глухонімих.

Поділитись:

9 Жовтня

Євгеній Федорович ПАВЛОВ

80 років від дня народження Євгена Федоровича ПАВЛОВА (1941) – живописця, заслуженого художника України, який живе і працює в Чернігові.

Поділитись:

12 Жовтня

Михайло Андрійович МИЛОРАДОВИЧ

250 років тому в Чернігові у родині Чернігівського намісника А. С. Милорадовича народився Михайло Андрійович МИЛОРАДОВИЧ (1771–1825) – граф, генерал-лейтенант, один із героїв французько-російської війни 1812 р. Загинув від рук декабристів.

Поділитись:

17 Жовтня

Яків Андрійович МАРКОВИЧ

325 років тому в Прилуках народився Яків Андрійович МАРКОВИЧ (1696–1770) – державний діяч періоду Гетьманщини, український письменник-мемуарист, один з найосвіченіших людей свого часу. Автор визначної книги "Діяріуш".

Поділитись:

18 Жовтня

Михайло Сергійович БАШИЛОВ

200 років тому народився Михайло Сергійович БАШИЛОВ (1821–1870) – український та російський живописець, графік. Тривалий час жив і працював у садибі двоюрідного брата Я. де Бальмена у Линовиці на Прилуччині. Ілюстратор рукописного "Кобзаря" Т. Г. Шевченка.

Поділитись:

Сергій Олександрович ЄФРЕМОВ

145 років тому народився Сергій Олександрович ЄФРЕМОВ (1876–1939) – український громадсько-політичний діяч, історик літератури, академік УАН і віце-президент ВУАН. У 1930 р. репресований у справі так званої Спілки визволення України. Реабілітований у 1989 році. Автор монографії "Михайло Коцюбинський". У "Щоденнику" залишив спогади про перебування в Чернігові у 1925 і 1927 рр.

Поділитись:

22 Жовтня

Дмитро Йосипович ІВАНОВ

75 років від дня народження Дмитра Йосиповича ІВАНОВА (1946) – українського поета і журналіста, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Редактор обласної газети "Гарт". Народився на Кіровоградщині.

Поділитись:

23 Жовтня

Харитон Никанорович СЛАВОРОСОВ

135 років тому в с. Домашлин Корюківського р-ну народився Харитон Никанорович СЛАВОРОСОВ (Семененко) (1886–1941) – один з перших авіаторів Російської імперії, учасник Першої світової війни, Герой Франції (1916), один з перших організаторів і керівників радянської цивільної авіації.

Поділитись:

Іван Степанович БУРЕНКО

80 років від дня народження Івана Степановича БУРЕНКА (1941) – заслуженого працівника культури України, поета, автора тексту гімну Чернігова. Народився у с. Рожнівка Ічнянського р-ну.

Поділитись:

25 Жовтня

Іван Михайлович КОРБАЧ

95 років тому в Березні Менського району народився Іван Михайлович КОРБАЧ (1926–2014) – український письменник, журналіст і краєзнавець, лауреат премії імені М. Коцюбинського. Співпрацював з Чернігівською ОУНБ імені В. Г. Короленка.

Поділитись:

30 Жовтня

Микола Федосович СЕЛІВОН

75 років від дня народження Миколи Федосовича СЕЛІВОНА (1946) – українського правника, судді, Голови Конституційного Суду України (2002–2005), дипломата у ранзі Надзвичайного і Повноважного Посла України. Народився у с. Шестовиця Чернігівського р-ну.

Поділитись:

Цього року:

945 років (1076) з часу укладання Ізборника – пам'ятки давньоукраїнського перекладного письменства, створеного для чернігівського князя Святослава Ярославича (1027–1076).
650 років (1671) з часу першої писемної згадки про с. Оленівка Борзнянського р-ну.
495 років (1526) з часу першої писемної згадки про с. Тупичів Городнянського р-ну.
470 років (1551) першій писемній згадці про с. Мезин Коропського р-ну.
400 років тому в Коропі народився Дем'ян МНОГОГРІШНИЙ (1621–1703) – наказний гетьман Сіверський (1668–1672). Групою представників козацької старшини заарештований і виданий представникам Московщини. Згодом на засланні постригся у монахи. Помер у Селенгінську (Бурятія, РФ). За радянських часів могилу Гетьмана знищено. У Коропі є вулиця його імені.
375 років тому (1646) у Чернігові побачила світ збірка творів (прозових і віршованих) релігійно – моральної тематики "Перло многоцінноє", написана православним і греко-католицьким освітнім та церковним діячем, архімандритом Чернігівським Кирилом Ставровецьким (Транквіліон) (1581? – 1646).
375 років тому народився Іван Ілліч СКОРОПАДСЬКИЙ (1646–14.07.1722) – гетьман Глухівського періоду в історії України (1708–1722), стародубський полковник (1706–1708). Опікувався розвитком Чернігівського Єлецького монастиря. У Чернігівській друкарні на території Троїцько-Іллінського монастиря на початку XVIII ст. були видані книги Іоанна Максимовича. Похований у Гамаліївському монастирі м. Глухова. У Прилуках є вулиця Івана Скоропадського.
300 років тому (1721) збудовано Ніжинську церкву Богоявлення Господнього (Замкова).
270 років тому (1751–1752) побудовано велику цегельню у Батурині.
265 років тому (1756) збудовано православну церкву Спаса у с. Кладьківка Куликівського р-ну.
265 років тому (1756) граф Кирило Розумовський заснував у Батурині вотчинну суконну мануфактуру, яка була досить великим підприємством.
235 років тому (1786) побудовано Тріумфальну арку в Новгороді-Сіверському – пам'ятку архітектури національного значення. Ймовірно, автор проєкту – архітектор Д. Кваренгі.
190 років тому у містечку Понорниця, нині смт Коропського р-ну народився Петро Семенович КУЗЬМЕНКО (1831–1874) – український письменник та етнограф. Навчався у Чернігівській духовній семінарії. Вчителював у Понорниці. Його твори публікувалися у газеті "Черниговский листок". Похований на Потітківському хуторі на Коропщині.
180 років тому (1841) створено першу пожежну команду в Чернігові.
175 років тому (1846) с. Петрівське Козелецького р-ну відвідав Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО (1814–1861). Становище селян-кріпаків він змалював у повісті "Княгиня".
160 років тому (1861) м. Ічня стало волосним центром Борзнянського повіту.
155 років тому (1866) відкрито Прилуцьку земську лікарню.
150 років тому (1871) засновано Чернігівську учительську семінарію.
130 років тому (1891) засновано Майнівську сільськогосподарську ремісничу школу (згодом – Майнівський, потім Бобровицький радгосп-технікум, нині – Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової).
125 років тому (1896) відкрито Варвинську народну бібліотеку-читальню.
120 років тому (1901) в м. Новгород-Сіверський стали до ладу міська електростанція, водокачка, почали будувати водогін.
115 років тому (1906) в Борзні відкрито жіночу гімназію.
115 років тому (1906) вийшов перший номер щоденної газети "Черниговское слово"; у Чернігові відкрито культурно-освітню громадську організацію "Просвіта".
100 років тому (1921) в Батурині відкрито лікарню на 25 ліжок; у Сновську – на 35 ліжок; у с. Тиниця Бахмацького р-ну засновано сільськогосподарську школу. Організатор і директор – український економіст Т. І. Осадчий.
90 років тому (1931) у Борзні став до ладу маслозавод.
75 років (1946) від початку масового голоду в Україні, який охопив і Чернігівську область.
65 років тому (1956) першим директором Чернігівського заводу синтетичного волокна (ВАТ "Чернігівське Хімволокно") призначений В'ячеслав Якович РАДЧЕНКО (28.09.1913–13.10.1984) – лауреат Державної премії СРСР. Він сприяв відкриттю у 1959 р. Чернігівської філії Київської політехніки, зведенню житлових будинків та гуртожитків для працівників підприємства, дитячих садочків, бази відпочинку, дитячого табору, профілакторію, Палацу культури, якому нещодавно присвоєно ім'я В. Я. Радченка.
60 років тому (1961) с. Свинопухи Ріпкинського р-ну перейменовано на Вишневе.

2021

Жовтень

Розклад роботи:

Бiблiотека:

ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

Інтернет-центр:

ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється