Загальнобібліотечні заходи   >   Бібліотека
<<< Повернутись
Переглядів: 55

28.07.2019

  28 липня у читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка відбулася відкрита розмова "Благословення та прокляття: що таке мова ворожнечі та з чим її куштують" в межах Освітнього фесту прав людини 2019.
  Організатором заходу є Освітній дім прав людини у Чернігові в партнерстві з Чернігівською ОУНБ ім. В. Г. Короленка та Освітнім центром з прав людини у Львові.
  З вітальним словом виступила завідувач відділу документів із гуманітарних наук Валентина Куценко. Розповіла про роботу Центру правової інформації, зробила огляд літератури інформаційної виставки "Мова ворожнечі" як тавро і цензура", яку підготували працівники Центру правової інформації.
  Володимир Бєглов, голова правління Освітнього центру з прав людини у Львові, показав учасникам два відеосюжети: ролик про Львів, де показано чудове місто Лева та новини ТСН про ромські погроми у Львові та Києві. Спікер ознайомив присутніх з інформацією про ці події більш детально. Пан Володимир зазначив, що Комітет міністрів Ради Європи дає таке поняття: "Мовою ворожнечі вважаються усі форми самовираження, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості".
  Присутні на презентації дізналися, які визначення коректніше використовувати по відношенню до інших людей. Спікер зазначив, якщо не знаєте, як правильно назвати ту чи іншу людину з певної спільноти, краще почати зі слова "людина". Замість "інвалід" краще сказати "людина з інвалідністю". Замість "бомж""людина без домівки" або "бездомна людина". Нагадав Айнштайнівський афоризм про те, як по-різному люди бачать одну і ту саму калюжу? Песиміст бачить у ній болото, оптиміст – зірки, які у ній відбиваються. Володимир Бєглов завершив свій виступ переглядом відео-ролика, що об'єднує людей у світі.
  Продовжив лекцію Максим Буткевич, філософ, антрополог, координатор проекту "Без кордонів", який від 2006 року опікується наданням допомоги біженцям та шукачам притулку в Україні, допомогою внутрішньо переміщеним особам, протидією ксенофобії, який зазначив, що існує 11 офіційних визначень того, що таке мова ворожнечі. Спікер акцентує увагу на тому, що мова ворожнечі буває трьох типів: жорстка, середня і слабка. Жорстка – це коли прямо чи завуальовано закликають до насильства й дискримінації: когось убити, побити, вигнати геть із країни тощо. Середня – коли виправдовують насильство й дискримінацію, звинувачують певну групу в негативному впливі на суспільство й державу, зображують її криміналізованою чи неповноцінною. Слабка мова ворожнечі виникає, коли для певної групи створюють негативний імідж, протиставляють групи одна одній, згадують когось у принизливому та образливому контексті. Класифікація за стандартами інформаційно-аналітичного центру "Сова". Навів приклади використання мови ворожнечі в повсякденному житті. Учасникам запропонували гру-вправу "червоні-сині", яка пов'язана з приписуванням стереотипних характеристик різним національним та етнічним групам.
  Завершила лекцію Альона Казанська, юристка, активістка Amnesty International, волонтерка МБФ "Ромський Жіночий Фонд "Чіріклі", яка розповіла про напади на ромів, злочини на ґрунті ненависті, ромський геноцид. Пані Альона зачитувала тексти публікацій про ромів і пропонувала учасникам розібрати, де в них "мова ворожнечі".
  Після завершення лекції всі учасники заходу отримали вичерпні відповіді на свої питання.
  Працівники Центру правової інформації підготували інформаційну виставку "Мова ворожнечі" як тавро і цензура". На виставці представлені матеріали правового характеру: законодавча база, навчальні посібники, інформаційно-практичні посібники, часописи та ін.

result_IMG_2018-e result_IMG_2035-e result_IMG_2039-e
result_IMG_2046-e result_IMG_2049-e result_IMG_2052-e
result_IMG_2060-e result_IMG_2056-e result_IMG_2066-e

<<< Повернутись

© НВП "Армпроект", 2002-2018