Загальнобібліотечні заходи   >   Відділ краєзнавства
<<< Повернутись

16.05.2013

  У відділі краєзнавства до Дня науки розгорнута книжково-інформаційна виставка "Наука Сіверського краю: історія, здобутки, перспективи".
  На виставці представлені книги, видання, що продовжуються, статті з періодики, які дають уявлення про розвиток різноманітних галузей науки Чернігівщини, про діяльність сучасних наукових закладів області та вчених, життям та діяльністю пов’язаних з нашим краєм.
  Серед видань, які привертають увагу користувачів,  розвідки уродженця Чернігова, історика В.В. Ткаченка "Наука у суспільно-політичному дискурсі розвитку УРСР (20-ті-30-ті рр. ХХ ст.)" (К., 2009) і "Історія української науки" (К., 2010), Наукові записки Ніжинського педагогічного університету за 1957 р., Вісники Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка та Чернігівського державного технологічного університету, що знайомлять з науковими здобутками викладачів-вчених вищих навчальних закладів регіону. Медична галузь на виставці представлена унікальною брошурою "Тези другого пленуму обласної вченої медичної ради за червень-липень 1936 р.", що була видана Чернігівським облздороввідділом.
  Особливо цікавими є видання про визначних та ще маловивчених науковців, які залишили помітний слід в історії науки. Поряд з всесвітньо відомими прізвищами вченого-медика Данила Самойловича, математика Георгія Вороного, українську науку примножували: видатний анатом і хірург Ілля Васильович Буяльський (1789-1866) уродженець с. Вороб’ївка Новгород-Сіверського району. На виставці представлений біографічний нарис М. Потоцького "Авторитет європейського масштабу" (Чернігів, 2004). Свого часу І. Буяльский обирався членом Американського Філософського товариства у Філадельфії (1833 р.) і Віденського медичного товариства (1854 р.). за свою подвижницьку діяльність був нагороджений орденом Святого Володимира ІІІ ступеня, Святої Анни з короною ІІ ступеня, Святого Святослава І ступеня та ін.
  Ще один всесвітньо відомий медик, уродженець Остра Козелецького району  Володимир Олексійович Бец (1834-1894). Анатом, гістолог, завідувач кафедри Київського університету Святого Володимира. Займався проблемами будови і діяльності головного мозку і неврології. На виставці представлено науково-допоміжний покажчик вітчизняної і зарубіжної літератури, який включає праці вченого, починаючи з 1860 р.
  Вчений-енциклопедист в галузі вітчизняного природознавства Георгій Миколайович Висоцький (1865-1940)  уродженець с. Микитівка Глухівського повіту Чернігівської губернії. Вніс вагомий вклад у розвиток природничих наук, стояв біля витоків лісової типології, йому належить ідея "лісорослинного районування". Був визначним знавцем степів, ґрунтів, рослинності. За його ініціативою створений Всесоюзний агромеліоративний інститут. Працював у Київському і Сімферопольському університетах. У 1930 році на ІІ Міжнародному конгресі ґрунтознавства його обрали почесним головою в секції лісового ґрунтознавства. Про все це можна прочитати у "Лісовому і мисливському журналі" (№1, 2010). Вирішенням проблем, над якими працював Г.М. Висоцький продовжує займатися Державне підприємство "Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція". Збірка наукових праць цієї установи, випущена разом з Національною академією наук у 2011 р., і представлена на виставці.
  У збірці "125 років Київської української академічної традиції 1861-1986" під ред. М. Антоновича виданої 1993 р. у Нью-Йорку, вміщено цікаву статтю Л. Дрожевської "Володимир Іванович Вернадський (1863-1945)" за текстом доповіді прочитаної 4 жовтня 1986 р. в УВАН у США. Походження роду Вернадського литовське (спершу прізвище було Верна). Прадід вченого Іван Никифорович Вернадський під час знищення Запорізької Січі Катериною ІІ утік до Чернігівської губернії. Докладніше про це у книзі письменника Ю. Хорунжого "Мужі чину" (К., 2005).

DSC00733  DSC00738
DSC00745 DSC00742

<<< Повернутись

© НВП "Армпроект", 2002-2020