Загальнобібліотечні заходи   >   Бібліотека
<<< Повернутись
Переглядів: 109

03.03.2021

  Юрій Кондратюк – піонер космонавтики


result_2   Продовжуючи цикл книжкових виставок "Відомі імена в науці і техніці", бібліотекарі відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготували книжкову виставку, що розповідає про життя і діяльність українського вченого-винахідника Юрія Васильовича Кондратюка – талановитого механіка-самоучки, автора низки статей і досліджень з ракетної техніки.
  Народився Юрій Кондратюк 21 червня 1897 року в Полтаві. Його справжнє ім'я – Олександр Гнатович Шаргей. Батько, Гнат Бенедиктович Шаргей, був чиновником, мати, Людмила Львівна Шліппенбах, – учителькою. Змалку хлопчик дуже захоплювався математикою, і коли 1914 року він почав учитися в Полтавській чоловічій гімназії, не раз дивував своїх наставників глибоким знанням не лише математики, але й природничих наук. Полтавська гімназія мало чим відрізнялася від усіх навчальних закладів царської Росії. Порядки, що панували в гімназії, гнітили вразливого, з дуже розвинутою уявою хлопця. І він усе більше заглиблювався в себе й читав, читав… Улюбленими письменниками юного гімназиста були Жуль Верн і Герберт Уеллс. Твори цих письменників-фантастів захоплювали хлопчика, будили в ньому думку, переносили в інший світ – світ розумних людей та чудових машин.
  Особисте життя героя цієї публікації дуже складне, повне труднощів і нестатків. З шестирічного віку хлопчик був під наглядом своєї бабусі й нерідного діда Доценків. Коли йому виповнилося тринадцять років, померли батьки. Сирітське дитинство було важким, але хлопець закінчив Полтавську гімназію зі срібною медаллю. Не знаючи праць Ціолковського, він вивів основну формулу ракети для космічного польоту на Місяць з поверненням за допомогою багатоступеневої ракети. Продовжив своє навчання Олександр Шаргей у Петроградському політехнічному інституті, де професором був видатний учений у галузі механіки й математики І. Мещерський. Праці професора мали значний вплив на студента, зміцнили в ньому віру в ідеї, що захоплювали Олександра протягом усього життя. Навчання було перерване початком війни 1914 року: Олександр Шаргей потрапив до військової школи прапорщиків при юнкерському училищі. Закінчивши його, молодий офіцер отримав призначення на Закавказький фронт і поїхав туди через Полтаву. Свої зошити з розрахунками він залишив у мачухи, Олени Петрівни. У березні 1918 року Олександр був демобілізований і мав намір дістатися до Києва, але разом зі своїм другом дитинства потрапив у Добровольчу армію Корнілова. І лише у травні 1918 року їм пощастило з неї втекти. Після громадянської війни в Росії Олександр Шаргей був вимушений часто змінювати місце проживання та роботи (від України до Сибіру), боячись бути заарештованим як колишній білогвардійський офіцер. Навесні 1921 року Олександр став механіком у Малій Висці. І хоч тут його ніхто не знав, це не могло бути гарантованим захистом від пильної уваги чекістів. Добре знаючи становище пасинка, мачуха допомогла йому змінити прізвище, десь добувши метрики померлого родича на прізвище Кондратюк. Присвоївши ці метрики, Олександр Шаргей став Юрієм Васильовичем Кондратюком. Працюючи кочегаром, він займався вдосконаленням котлів, щоб полегшити цю важку працю. Юрій Кондратюк зробив оригінальний внесок в енергетику, у розв'язання низки інженерних питань, що стосувалися елеваторної техніки, гірничого, будівельного та цукрового виробництва. Наприклад, як енергетик він пропагував ідеї використання земного тепла, сонячної енергії, розвинув теорію та інженерне проєктування потужних вітроагрегатів і вітрових електростанцій, обґрунтував застосування висотних залізобетонних веж для монтування вітроагрегатів, створив принципово нову на той час теорію вітровикористання. Але відомими у світі стали праці Юрія Кондратюка з теорії ракетно-космічного польоту.
  У чотирьох наукових працях – "Петроградському рукописі" (1916–1917 рр.), "Київському рукописі" (1918–1919 рр.), рукописі "Про міжпланетні мандрівки" (1922–1923 рр.) та книзі "Завоювання міжпланетних просторів" (1928 р.) Юрій Кондратюк окреслив свою незалежну від інших вітчизняних і закордонних учених теорію космічного польоту. У "Київському рукописі" Юрієм Кондратюком зроблено важливий крок у розвитку теорії міжпланетних польотів та освоєнні ближнього космосу. Це, по суті, за стилем і формою викладу – перший підручник для інженерів-практиків. Визначальне в наукових розробках Юрія Васильовича те, що він розглядав завоювання міжпланетних просторів як засіб для покращення життя людей на Землі. Книга "Завоювання міжпланетних просторів", що була видана власним коштом автора, посідає видатне місце у плеяді праць творців теорії ракет і міжпланетних польотів.
  1930 року Юрія Кондратюка арештували. Він був звинувачений у шкідництві, довелося відбувати три роки на засланні. Але враховуючи те, що вчений отримав велику кількість патентів на різні винаходи і пристрої, Орджонікідзе добився повернення Юрія Васильовича з цього заслання, адже потрібні були його ідеї. Високу оцінку космічним розрахункам Юрія Кондратюка дав Ціолковський. Він відзначив високу математичну ерудицію молодого науковця й підтвердив, що свої відкриття Юрій зробив сам.
  У 1933–1934 роках учений працював у Харкові в Інституті променергетики над реалізацією свого проєкту Кримської вітроелектростанції у Москві. Після смерті Орджонікідзе спорудження Кримської станції було припинене. І тільки через півстоліття за проєктом Юрія Кондратюка була споруджена Останкінська телевежа, хоча авторство приписується іншим.
  Юрій Васильович міг очікувати яких завгодно наслідків. Тому він вирішив якось зберегти свої рукописи і за порадою В. Вєтчинкіна передав їх фахівцеві з історії авіації і космонавтики Б. Воробйову. Це сталося 2 липня 1938 року. Тільки ці рукописи і збереглися. Усе те, що Юрій Кондратюк написав після цього, було втрачено.
  Історія не зберегла відомостей про те, як закінчилося земне життя видатного українського вченого. 5 липня 1941 року червоноармієць Ю. В. Кондратюк прийняв свій перший бій. Вважалося, що Юрій Васильович загинув 3 жовтня 1941 року. Та потім були знайдені його листи з фронту, датовані 5 грудня 1941 року та 2 січня 1942 року. Останнє свідчення стверджує, що Юрій Кондратюк загинув 25 лютого 1943 року. Проте це тільки здогади, бо й дотепер достеменно з'ясувати цього не вдалося. У розквіті творчих сил загинув талановитий учений-самоук, один із основоположників наукової астронавтики, послідовник Ціолковського.
  Творчість Юрія Васильовича Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) – це його надзвичайні науково-технічні здібності, його нестандартний погляд на розв'язання технічних проблем, а тому й неочікувані оригінальні рішення. У всіх космічних ракетних двигунах форсунки для подачі в камеру згорання ракетних палив розміщені в шаховому порядку, а палива перед тим охолоджують найбільш гарячі частини двигуна, в системах керування використовують гіроскопи та акселерометри, як і пропонував Юрій Кондратюк. Космонавти в космічних кораблях розміщуються в індивідуальних ложементах лежачи на спині, а в космос виходять через шлюз та одягнені у скафандри. І це також пропонував він.
  Після зникнення Юрія Кондратюка почалося друге життя геніального винахідника й теоретика космосу. Це життя – вічне, оскільки повне загадок і таємниць. Узяти хоча б лише факт виявлення в архіві американського конструктора В. фон Брауна рукопису Ю. Кондратюка-Шаргея. Пояснення, що, мовляв, зошит знайшов німецький солдат і передав своєму командирові – це фантазії дослідників. Факт смерті Юрія Кондратюка не підтверджений. Однак у матеріалах, опублікованих у США, вказується, що він помер 1952 року, тобто через десять років після свого зникнення.
  Американський астронавт Нейл Армстронг – учасник програми "Аполлон", який побував на Місяці, – набрав пригорщу землі біля будинку, де колись мешкав Юрій Кондратюк. На жаль наші генії, такі як Кондратюк, часто вмирали за інтереси імперій, що гнітили їхню Батьківщину. І все ж ім'я Юрія Кондратюка повернулося в Україну. 1997 року відсвяткували столітній ювілей від його дня народження, який відзначався в рамках ЮНЕСКО.
  Іменем видатного конструктора названо кратер на Місяці. Федерація космонавтів України заснувала медаль імені Юрія Кондратюка. Піонер космічної діяльності Юрій Васильович Кондратюк – скарб усієї науки, національне надбання українського народу.


Список літератури:

  1. Глушко В. "Оставить потомкам яркую, достоверную картину исторических событий" : [Ю. В. Кондратюк] / В. Глушко // Журналист. – 1971. – № 4. – С. 48.
  2. Глушко В. П. Развитие ракетостроения и космонавтики в СССР : [Ю. В. Кондратюк] / В. П. Глушко. – Москва : Машиностроение, 1981. – С. 119.
  3. Даценко А. В. Жизнь в творческом горении : [Ю. В. Кондратюк] / А. В. Даценко. – Киев : "Знание", 1986. – 48 с.
  4. Даценко А. В. "Я полечу туда…" : [Ю. В. Кондратюк] : докум. повесть / А. В. Даценко. – Харьков : Прапор, 1995. – 371 с.
  5. Дормідонтов А. Г. Творець місячної траси: до 100-річчя з дня народження українського піонера космонавтики Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея) / А. Г. Дормідонтов. – Київ, 1997. – 54 с.
  6. Замлинський В. О. Він проклав шлях у Всесвіт: (про одного з піонерів космонавтики Ю. В. Кондратюка) / В. О. Замлинський. – Київ: Знання, 1963. – 39 с.
  7. Кондратюк Ю. Экспертиза / Ю. Кондратюк // Изобретатель и рационализатор. – 1979. – № 7. – С. 18–20.
  8. Космонавтика : энциклопедия : [Ю. В. Кондратюк] / гл. ред. В. П. Глушко. – Москва : Сов. Энциклопедия, 1985. – С. 167.
  9. Наука України у світовому інформаційному просторі : [Ю. В. Кондратюк] : вип. 4. – Київ, 2011. – С. 75–77.
  10. Прищепа В. И. Ари Штернфельд – пионер космонавтики (1905–1980) : [Ю. В. Кондратюк] / В. И. Прищепа, Г. П. Аронова. – Москва : Наука, 1987. – С. 16, 34, 35, 36, 58.
  11. Романенко В. И. Юрий Васильевич Кондратюк / В. И. Романенко. – Москва: Знание, 1988. – 64 с.
  12. Романов А. П. Конструкторы: [Ю. В. Кондратюк] / А. П. Романов, В. С. Губарев. – Москва, 1989. – С. 288.
  13. Рябчиков Е. И. Звёздный путь : [Ю. В. Кондратюк] / Е. И. Рябчиков. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – Москва : Машиностроение, 1986. – С. 145–148.
  14. Сільвейстр А. Основні етапи розвитку космонавтики : [Ю. В. Кондратюк] / Анатолій Сільвейстр // Физика та астрономія в школі. – 2018. – № 1. – С. 42–48.
  15. Шаров І. Вчені України : 100 видатних імен : [Кондратюк Юрій Васильович] / Ігор Шаров. – Київ : Вид-во "АртЕк", 2006. – С. 167–170.
  16. Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки : [Ю. В. Кондратюк] / Василь Шендеровський. – Київ : Вид-во "Рада", 2003. – С. 128–133.

  

Підготувала Галина Коваленко,
бібліотекар відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук

<<< Повернутись

© НВП "Армпроект", 2002-2021