Загальнобібліотечні заходи   >   Відділ документів із гуманітарних наук
<<< Повернутись
Переглядів: 480

06.01.2018

P1010002 Василь Стус – це голос сумління у світі
  розхитаних і розмитих
  понять правди, порядності, честі
  Є. Сверстюк

  6 січня 2018 року виповнилося б 80 років відомому українському поету й перекладачу, літературознавцю, громадському діячу Василю Стусу – людині незламної волі, людині-символу та одній з найвизначніших постатей української літератури ХХ століття.
  Василь Стус належить до тих представників українського народу, чиє ім'я тривалий час намагалися дискредитувати, викреслити з національної пам'яті.
  Народився Василь Семенович Стус у 1938 році на Вінниччині в селянській родині. Дитинство і юність майбутнього поета минули на Донбасі. Навчався в середній школі м. Сталіно (нині – Донецьк), яку закінчив зі срібною медаллю у 1954 році. Продовжив навчання у Сталінському педагогічному інституті, де у 1959 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю "Українська мова і література". Після закінчення інституту три місяці вчителював, потім проходив службу в армії.
  У 1963 65 рр. Василь Стус – аспірант Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Шевченка. За час перебування в аспірантурі підготував і здав до видавництва першу збірку творів "Круговерть" (1965), написав ряд літературно-критичних статей, надрукував кілька перекладів з Гете, Рільке, Лорки. Був членом клубу творчої молоді, яку очолював Лесь Танюк.
  У вересні 1965 року під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" в Києві В. Стус взяв участь в акції протесту щодо арештів української інтелігенції. Результатом бунтарських дій було відрахування з аспірантури та відхилення публікації першої збірки "Круговерть", незважаючи на позитивні відгуки рецензентів.
  1965-72 рр. – роки тимчасових робіт, пошуки джерел існування: робота в будівельній бригаді, кочегаром, у Державному історичному архіві, пізніше – інженером з технічної інформації. У цей період В. Стус продовжував писати вірші, багато працював як перекладач, критик, літературознавець. Літературознавчий доробок митця поповнився статтями про творчість Бертольда Брехта, Генріха Бьолля, поезію Володимира Свідзинського. На межі 60–70-х років з'явилась одна з найвідоміших критичних робіт Василя Стуса "Феномен доби", присвячена тріумфу й трагедії співця української революції – Павла Тичини.
  Після участі в акціях протесту твори Стуса майже не видаються в Україні. Друком вийшли лише кілька поетичних перекладів під псевдонімом Василь Петрик. Решта поширюється через самвидав, або друкується за кордоном. У 1970 році в Брюсселі побачила світ збірка "Зимові дерева".
  У збірці "Веселий цвинтар" посилюються гротескові мотиви, що зумовлюється погіршенням громадського й творчого становища поета, а також духовною й політичною ситуацією в Україні. Під час арешту ця збірка була конфіскована. Із сорока двох віршів кілька автор відновив по пам'яті, і вони згодом увійшли до збірки "Свіча в свічаді", виданій 1977 р. за кордоном видавництвом "Сучасність". До книжки також увійшли вірші зі збірки "Зимові дерева", про які сказано у вироку суду, що вони мають "наклепницький зміст" (зокрема, "Не можу я без посмішки Івана...", "Звіром вити, горілку пити...", "Отак живу: як мавпа серед мавп...", "Балухаті мистецтвознавці!", "Який це час?", "У Мар'їнці стоять кукурудзи..." та інші), а також вірші, написані в ув'язненні, переклади німецьких поетів Рагеля Фарнгагена (1771 1833) та Райнера Марії Рільке (1875 1926).
  У січні 1972 року Василя Стуса звинувачено в "антирадянській агітації" та засуджено до п'яти років таборів та трьох років заслання. З 1972 по 1979 рр. поет відбував покарання у Мордовії, потім – на Колимі. Перебуваючи у камері слідчого ізолятора КДБ, в концтаборах, на засланні Василь Стус використовував найменшу можливість, щоб писати, читати, перекладати. Формально писати не заборонялося, але фактично його за це переслідували, написане відбирали. У травні 1976 р. у Стуса вилучили понад 600 власних поезій, які були знищені, а також його переклади з Й.-В. Гете, Р.-М. Рільке, Р. Кіплінга, Ш. Бодлера та ін.
  Після закінчення терміну заслання В. Стус повернувся до Києва. Брав участь у роботі Української Гельсінської групи, але через вісім місяців був заарештований вдруге й засуджений на 15 років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі особливо суворого режиму в Пермській області (Росія). На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями поет кілька разів оголошував голодування.
  У ніч з 3 на 4 вересня 1985 р. Василь Стус помер у тюремному карцері. Офіційна версія смерті – зупинка серця. Поховали поета на табірному кладовищі у безіменній могилі.
  19 листопада 1989 р. його прах було перевезено на Батьківщину й перепоховано на Байковому цвинтарі в Києві.
  1990 року Василь Стус був реабілітований.
  Дякуючи друзям, чимало його творів збереглися, потрапили на волю і за кордон. Уже після смерті поета була видрукувана збірка "Палімпсести" (видавництво "Сучасність", 1986). Про неї Стус говорив: "У новій збірці вірші, написані між 1971–1977 роками. В ній – мої болі й радощі, мрії й передуми, спогади й сніння, образки життя". Назва збірки символічна й багатозначна. Палімпсестами називалися пергаменти, з яких стерто первинний запис і зроблено новий, але крізь нього іноді можна розпізнати старий. Отже, йдеться, можливо, про співвідношення нового й старого, а водночас і про підтекст, що прочитується у філософських узагальненнях, алегоричних образах.
  Почали з'являтися добірки віршів поета, спогади і статті про нього: у 1990 р. вийшла перша в Україні збірка вибраних поезій "Дорога болю", яка у 1991 р. була відзначена Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка; у 1994 р. у Львівському видавництві "Просвіта" побачив світ перший том чотиритомного наукового видання Стуса, на основі багатого архіву поета.
  Уродженець подільської землі обрав беззавітне служіння рідному народові. Василь Семенович Стус не обходив життєвих перешкод зручними стежками, а йшов тернистою дорогою; не пристосувався до обставин, щоб зробити кар'єру, а приймав удари долі. Україна була для нього постійним болем, з якого й народжувалася його полум'яна поезія. Навіть у неймовірно важких умовах ГУЛАГу, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус не схилив голови, бо усвідомлював, що за ним "стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Поет ніколи не жалів за своїм вибором, хоча відчував, що загине. Але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...".
  Про тих, хто ні за яких обставин не складав духовної зброї, хто не втратив віри Василь Стус писав:
  ...ми ще повернемось,
  обов'язково повернемось,
  бодай ногами вперед,
  але: не мертві,
  але: не переможені,
  але: безсмертні.
  Заборонений за життя, він повернувся в Україну вже після смерті у пам'яті мільйонів українців, які намагаються віддати йому гідну шану. Вже три десятки років після смерті Василь Стус живе поміж нас. Живе завдяки тим людям, які вивчають його творчість, які пам'ятають і пишуть про нього, знають не тільки як поета, але і як людину.
  Хто знає тепер, який з його подвигів більший: вірші, життя чи смерть? Чи все складене разом, що привело до глибинної людської пам'яті, яка не загубиться в часі?
  І знов Господь мене не остеріг,
  І знов дорога повилася.
  Тож – до побачення – у просторі
  І – до побачення у часі.
  Відповідно до постанови Верховної Ради України щодо урочистого відзначення на державному рівні 80-річчя з дня народження видатного українського поета, політв'язня, Героя України – Василя Стуса, по всій Україні відбулися урочисті заходи вшанування талановитого земляка.
  З нагоди 80-річчя від дня народження видатного поета в Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготовлено книжково-ілюстративну виставку "Василь Стус – людина совісті та чистої душі", яка висвітлює життєвий і творчий шлях митця. Основну частину експозиції складають багатотомні видання творів, окремі збірки поезій В. Стуса, що вийшли друком після 1991 року, спогади сучасників, листування поета, біографічні матеріали. Відвідувачі виставки та шанувальники творчості поета також зможуть ознайомитися з монографіями; публікаціями в періодичних виданнях, у яких здійснювалися дослідження поезії та особливостей біографії В. Стуса; ілюстративними фотоматеріалами тощо.
  На виставці представлено документи з фонду бібліотеки. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
  Запрошуємо користувачів бібліотеки ознайомитися з творчістю видатного сина України та переглянути книжкову виставку, яка буде діяти протягом січня місяця.

  Список літератури:
  1. Бедрик Ю. І. Василь Стус: проблема приймання. Київ : Фотовідеосервіс, 1993. - 80 с.
  2. Грибіниченко Т. О. Вчимося писати твір з української літератури [Текст] : 8-11 кл. / Т. О. Грибіниченко, Г. О. Козачук. - Київ : Либідь, 2000. - 270, [1] с. - Бібліогр.: с. 264.
  3. Гроно незламних співців: літ. портр. укр. письменників ХХ ст., твори яких увійшли до оновл. шкіл. прогр. : навч. посіб. для вчителів та учнів ст. кл. серед. шк. /упоряд. В. І. Кузьменко. - Київ: Укр. письменник, 1997. - 285 с.
  4. Дорошенко О. Є. Василь Стус / О. Дорошенко. - Харків : Антологія, 2015. - 127 с.
  5. Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн. 2. Друга половина ХХ ст. : підруч. для гуманітар. спец. вищ. закладів освіти / за ред. В. Г. Дончика. - Київ: Либідь, 1998. - 454 с.
  6. Кириченко С. Т. Птах піднебесний : спогади про Василя Стуса / С. Кириченко ; [передм. Ю. Бадзьо]. - Київ : Смолоскип, 2016. - 156, [1] с. : фот.
  7. Національна та історична пам'ять : зб. наук. пр. Вип. 8. Політика пам'яті у культурному просторі / Укр. ін-т нац. пам'яті ; [редкол.: В. Ф. Солдатенко (голов. ред.) та ін.]. - Київ : Пріоритети, 2013. - 294 с. - Бібліогр. в кінці ст.
  8. Павленко М. С. Райдуга в решеті. Про дитинство Павла Тичини, Надії Суровцої, Василя Симоненка, Василя Стуса й Ірини Жиленко : роман у повістинах / Марина Павленко ; [іл. М. Павленко]. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2014. - 367 с. - (Сузір'я славетних).
  9. Поезія : Ліна Костенко, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Василь Стус. - Київ : Наукова думка, 2008. - 270, [1] с. : іл. - (Бібліотека школяра).
  10. Стус В. Зібрання творів : у 12 т. / В. Стус ; [редкол.: Д. Стус (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка]. - Київ : Факт, 2007. - (Бібліотека журналу "Київська Русь"). - Програма "Українська книга".
  Т. 5 : Палімпсести (найповніший незавершений корпус) / [ред. тому., упорядкув. та комент. Д. Стуса]. - 2009. - 765 с. : 1 л. портр.
  11. Стус В. Золотокоса красуня / Василь Стус. - Київ : Слово і час, 1992. - 48 с.
  12. Стус В. С. Листи до сина / Василь Стус. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2001. - 184, [7] с. : фот.
  13. Стус В. С. Палімпсест : вибране / Василь Стус ; [упоряд. Д. Стус]. - Київ : Факт, 2006. - 430, [1] с. : портр.
  14. Стус В. Під тягарем христа / Василь Стус . - Львів : Каменяр, 1991. - 159 с.
  15. Стус В. Поезія : біогр. письм., вірші, аналіз текстів, зразки учнів. творів / В. Стус. - Харків : Ранок, 2000. - 61, [1] с. : ілюстр. - (Літературна крамниця). - Бібліогр.: с. 61.
  16. Василь Стус: Поет і Громадянин : кн. спогадів та роздумів / упоряд. Василь Овсієнко. - Київ : Кліо, 2013. - 682, [1] с., [16] с. : фот.
  17. Стус Д. В. Життя і творчість Василя Стуса / Дмитро Стус. - [Б. м. : Лященко Микола, 1992. - 86, [1] с. - (Бібліотека українця ; № 7).
  18. Стус Д. В. Василь Стус: життя як творчість / Д. В. Стус. - Київ : Факт, 2005. - 364, [2] с. : фотоілюстр. - Бібліогр. в кінці ст. та в підрядк. прим.
  19. Хорунжий Ю. М. Мужі чину : іст. парсуни / Ю. М. Хорунжий. - 2-ге вид. - Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2005. - 423 с. : іл.
  20. Шовкошитний В. Ф. Герої народжуються на могилах героїв. Я вибір свій зробив : вірші різних років / Володимир Шовкошитний. - Київ : Український пріоритет, 2012. - 47, [1] с.
  21. Ведмідь Л. А. Постать Василя Стуса в національній пам'яті / Л. А. Ведмідь // Національна та історична пам'ять. - 2013. - Вип. 8 : Політика пам'яті у культурному просторі. - С. 233-239. - Бібліогр.: с. 237-238.
  22. Дворецька Ю. В. Василь Стус – людина незламної волі / Ю. В. Дворецька // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2013. - № 1. - С. 38-39.
  23. Кононенко П. Людина і митець XXI століття. Феномен Василя Стуса / Петро Кононенко // Українознавство. - 2013. - № 1. - С. 6-16.
  24. Тарнашинська Л. Василь Стус: художньо-екзистенційний вимір межової свідомості / Людмила Тарнашинська // Слово і час. - 2016. - № 3. - С. 44-52.
  25. Шаф О. "Здрастуй же, здрастуй же, смерте моя!": гендерно-психологічний модус інтерпретації концепту смерті в ліриці Василя Стуса / Ольга Шаф // Слово і час. - 2017. - № 8. - С. 20-33.

<<< Повернутись

© НВП "Армпроект", 2002-2018