Бiблiотечнi теми в перiодиці

2019

2018

2017

2016

2015

2014

2013

2012

2011

2010

2009

2008

2004

Комп’ютерні програми для створення електронних бібліотек

/ Олена Башун // Бібліотечний форум. – 2012. – № 1. – С. 28 – 33.


  У статті надається огляд комп’ютерних програм з відкритим кодом, які бібліотеки можуть використовувати для створення електронних бібліотек та розміщення різноманітних файлів у електронному форматі. Для бібліотек, які вже мають значні електронні колекції, представлено окремі платні програмні продукти для підтримки електронних бібліотек.

 

  Світовий досвід свідчить про наявність значної уваги бібліотек до проблем оцифрування бібліотечних колекцій. Перші кроки щодо створення електронних бібліотек були зроблені ще на початку 1970-80-х років. Проект "Гутенберг", розпочатий у 1971 році в обчислювальному центрі Іллінойського університету, вперше передбачав переведення в електронний формат книг (першою стала "Декларація незалежності США"). Сьогодні це значна електронна колекція класичної літератури, що налічує понад 300 тис. книг. Наступний проект – "Пам’ять Америки" – це електронний архів і документальний пам’ятник американській нації. Пізніше була реалізована програма зі створення Національної електронної бібліотеки (National Digital Library Program). Це був перший досвід систематизованого оцифрування загальнонаціонального масштабу. Наступним значним проектом було оголошення американською компанією Google програми перенесення на цифрові носії мільйонів книг із бібліотек університетів Гарварда, Стенфорда, Оксфорда, Мічигану, Бібліотеки Конгресу США, Нью-Йоркської публічної бібліотеки і подальшого розміщення їх в Інтернеті. Окрім цих масштабних проектів було про наявність значної безліч проектів окремих університет уваги бібліотек до проектів та бібліотек США.

  Також активно розвиваються національні програми, причому не тільки для текстових електронних бібліотек, але й у формі мультимедійних культурно-освітніх проектів: "Пам’ять Америки", "Пам’ять Іспанії", "Пам’ять світу" (Чехія), SCRAN (Шотландська мережа ресурсів по культурній спадщині для підтримки ресурсів музеїв, архівів і бібліотек), "Цифрова бібліотека" (Велика Британія), "Німецька бібліотека" і багато інших. Заслуговує на увагу і проект "Всесвітня бібліотека" (Bibliotheca Universales), розпочатий у 1995 році за участю 11 партнерів, в основному національних бібліотек таких країн, як Франція, Японія, США (Бібліотека Конгресу), Канада, Італія (Державний архів звукозаписів), Німеччина, Велика Британія. З 1997 року до проекту приєдналися й інші країни, що здійснюють значні програми оцифрування: Швейцарія, Португалія, Іспанія, Чехія, Бельгія. Метою спільної діяльності є організація широкого доступу до здобутків всесвітньої наукової і культурної спадщини за допомогою мультимедійних технологій і електронних засобів комунікації. В основі проекту лежать національні програми оцифрування, на базі яких створюється величезний розподілений віртуальний фонд знань під гаслом "Обмін між народами".

  Нова ініціатива Європейського Союзу у сфері електронних бібліотек – "Європейська електронна бібліотека" – виникла як відповідь на оголошену американською компанією Google програму оцифрування книг. Створення "Європейської електронної бібліотеки" здійснюється на основі накопиченого різними європейськими країнами досвіду щодо організації електронних ресурсів. Одним із важливих напрямків є підтримка загальних стандартів і методичних рішень щодо оцифрування.

  Наступною віхою в розвитку цифрових бібліотек є ініційована директором Бібліотеки Конгресу США Дж. Біллінгтоном пропозиція до ЮНЕСКО щодо створення світової цифрової бібліотеки (World Digital Library), яка була відкрита у квітні 2009 року. Партнерами і учасниками цього проекту є і 4 бібліотеки України: Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія".

  Українські бібліотеки також мають певний досвід щодо оцифрування бібліотечних колекцій, прийнято Державну цільову національно-культурну програму створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека – XXI". Окремі бібліотеки України вже реалізують такі проекти: а саме національні, обласні бібліотеки та бібліотеки вищих навчальних закладів (ВНЗ), серед них також Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н.К. Крупської, Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського, Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія", Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету ім. В. Каразіната ін.

  Таким чином, оцифрування бібліотечних колекцій є важливим напрямком діяльності бібліотек світу. Значного досвіду в цьому досягли бібліотеки США.

  Перебуваючи в США за програмою ім. Фулбрайта, яка надає можливість науковцям проводити дослідження, мені була надана можливість протягом 7 місяців ознайомитись і вивчити підходи американських фахівців до оцифрування бібліотечних колекцій в університеті Північної Кароліни в м. Чапел-Хілл. Цей університет входить до десятки найкращих державних університетів США, а бібліотечний факультет цього університету визнано кращим в Америці за 2010 рік. Протягом навчан­ня в університеті я мала можливість відвідувати лекції з проблем створення електронних бібліотек та інших предметів, працювати з літературою за вищезазначеною темою дослідження в бібліотеці університету та ознайомитись із практикою і досвідом оцифрування бібліотечних колекцій в універ­ситеті Північної Кароліни в м. Чапел-Хілл, Дюкському університеті м. Дюрем, бібліотеки штату Північної Кароліни та інших бібліотек США.

  У цій статті спробуємо надати стислий огляд комп’ютерних програм із відкритим кодом, які без­коштовно можуть використовувати бібліотеки України для створення і представлення оцифрованих колекцій в Інтернеті. Кожна бібліотека може самостійно обирати програмне забезпечення відповідно до її потреб та технічних можливостей.

  Найбільш поширеною серед бібліотек усього світу є безкоштовна програма з відкритим кодом Greenstone (www.greenstone.org), яку можна застосовувати як для створення локальних електронних бібліотек, так і з доступом через Інтернет, а також для запису електронних колекцій на CD-ROM. Вона дозволяє розміщувати, зберігати, здійснювати швидкий пошук як метаданих, так і електронних файлів у значних за обсягом колекціях (сотні Гігабайт). Програма діє з 2000 року, виконана в межах проекту Новозеландської електронної бібліотеки при університеті Вайкато і розроблена та розповсюджується у співробітництві з ЮНЕСКО та неприбутковою організацією гуманітарної інформації, що базується в Антверпені (Бельгія). Мета створення і підтримки ЮНЕСКО цього програмного забезпечення (ПЗ) полягає у сприянні університетам, бібліотекам та іншим інституціям щодо заснування власних електронних бібліотек і надання публічного доступу до них. З метою полегшення таких робіт у бібліотеках було підготовлено посібник "Як створити електронну бібліотеку", з яким можна ознайомитись на сайті програми. Greenstone є відкритим багатомовним програмним продуктом і розповсюджується за універсальною загальнодоступною ліцензією (GNU GPL – General Public License). Інтерфейс програми і вся документація представлені 5 мовами, в т. ч. і російською. На сайті програми можна знайти детальний опис і рекомендації щодо застосування Greenstone та відповіді на найбільш поширені запитання, проводиться навчання та надаються онлайн-консультації. Для створення пошукового індексу використовується покращений варіант алгоритмів MG (Managing Gigabytes) та MGPP (Managing Gigabytes ++). При цьому будь-які дані розглядаються як бінарні, тому в електронній бібліотеці можна зберігати дані будь-якого формату. Під час додавання файлу до електронної бібліотеки він спочатку проходить попередню підготовку за допомогою відповідного програмного забезпечення. На цьому етапі з документа вибирається різна метаінформація, наприклад, із документа HTML може бути вибрана назва документа, його опис тощо. Ця метаінформація використовується для побудови додаткових (за винятком повнотекстових) пошукових індексів. Якщо автоматичне вибирання метаінформації неможливе, опис електронного об’єкта може бути здійснено бібліотекарем вручну. Спосіб зберігання метаінформації сумісний із поширеними форматами, наприклад Дублінське ядро (Dublin Core) та ін. Поповнення електронної бібліотеки можливе не тільки з локального комп’ютера: бібліотечний інтерфейс надає можливість завантажувати файли з мережі, а також підтримує поширені протоколи обміну даними між бібліотеками, наприклад, Z 39-50. Greenstone підтримує такі формати: Microsoft Word, Excel, Rich Text Format, HTML, plain text, PDF, ZIP, MP3. Ha сайті можна дізнатись, які бібліотеки світу використовують цю програму, та переглянути вже створені електронні бібліотеки. в Україні Greenstone використовують Одеський регіональний інститут Державного управління НАДУ при Президентові України, Інститут програмних систем НАН України.

  EPrints – пакет програмного забезпечення (ПЗ) з відкритим кодом для побудови архівів відкри­того доступу, які сумісні з протоколами ініціативи відкритих архівів для отримання метаданих (ОАІ-РМН – Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting). EPrints було створено у 2000 році як результат зустрічі у Santa Fe в 1999 році, після якої й було розроблено ОАІ-РМН. Пізніше воно стало найбільш розповсюдженим і першим ОАІ-РМН, що дозволив створювати колективні архіви з вільним відкритим доступом, яке в подальшому надихнуло на розвиток і створення багатьох інших подібних ініціатив. EPrints було розроблено в Школі електроніки та комп’ютерних наук при Саут-гемптонському університеті, розповсюджується за ліцензією (GNU GPL). Третя версія цього програмного забезпечення була офіційно презентована 24 січня 2007 року на конференції Open Repositories 2007 та представлена його розробниками як суттєвий стрибок функціональності, надання ще більшого контролю та гнучкості під час створення архівів. Це ПЗ містить багато можливостей, зазвичай реалізованих у системах управління документообігом, проте, перш за все, воно використовується для створення колективних архівів та наукових журналів. EPrints є веб-програмою з підтримкою командного рядка, побудована на архітектурі LAMP (але написана на Perl замість РНР). Вона успішно працює під Linux, Solaris та Мас OS X. Версія для Microsoft Windows розвивається, але буде випущена не під GPL ліцензією. У ПЗ третьої версії введено архітектуру РегІ-плаґінів для імпорту та експорту даних, конвертування об’єктів (для індексації пошукача) та інтерфейс користувача widgets. Налаштування архіву EPrints включає зміну конфігураційних файлів, написаних на Perl чи XML. Інструменти налаштування на основі веб ще в розробці. Вигляд архіву задається HTML-шаблонами, таблицями стилів та вбудованими зображеннями. EPrints постачається з англійським перекладом, проте є переклади на інші мови через доступні XML-файли мовно залежних фраз. Переклади включають російську та українську мови. Наявні цифрові репозиторії на платформі EPrints в Україні створені в Харківській національній академії міського господарства. Житомирському державному університеті ім. І. Франка, Інституті математики НАН України, бібліотеці Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті: http://www.eprints.org/, де є інструкція по встановленню останньої версії EPrints 3.3.7.

  DSpace – програмне забезпечення, що об’єднує пакет інструментів для розміщення і керування різноманітними цифровими колекціями: зокрема підтримує колекції книг, тез, ЗО-скановані об’єкти, фотографії, фільми, відео, набори дослідницьких даних та інші форми електронних документів. Програму можна використовувати і для колективних архівів, вона легко встановлюється «з коробки» і пристосовується до будь-яких потреб організації. Перша версія DSpace була застосована у 2002 році після об’єднаних зусиль розробників від MIT та лабораторії HP у Кембріджі, Массачусетс. У 2007 році компанія HP та Массачусетський технологічний інститут оголосили про створення Фонду DSpace – некомерційної організації, яка забезпечуватиме керівництво та підтримку для користувачів DSpace, а 2009 року Фонд DSpace та Fedora Commons об’єднались і стали спільною некомерційною організацією DuraSpace, програмні продукти якої використовують у 90 країнах світу. Її місією є забезпечення впровадження інновацій та лідерства з використанням технологій відкритого коду та хмара-технологій у першу чергу для бібліотек, університетів, дослідницьких центрів й культурних організацій. DuraSpace забезпечує керівництво та підтримку як для DSpace, так і Fedora (ще одне програмне забезпечення з відкритим кодом для створення оцифрованих колекцій, про яке буде йти мова далі). Від першого виходу в 2002 році до сьогодні DSpace був встановлений і використовується у понад 1 050 установах по всьому світі, від великих університетів до невеличких освітніх коледжів, культурних організації та дослідницьких центрів. На платформі DSpace в Україні працює 19 електронних архівів, переважно таких установ, як університети, науково-дослідні заклади (наприклад. Українська академія банківської справи Національного банку України, м. Суми; Національний університет "Києво-Могилянська академія"; Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Донецький національний університет; Донецький національний технічний університет та ін. Програмне за­безпечення розповсюджується під загальнодоступною ліцензією (BSD license – Berkley Software Distribution license), яка дозволяє користувачам налаштовувати та розширювати його відповідно до власних потреб. DSpace написане на Java та JSP з використанням Java Servlet Framework. Воно використовує реляційну базу даних та підтримує використання PostgreSQL та Oracle. Зараз підтримуються два основні веб-інтерфейси – класичний (JSPUI), що використовує JSP та Java Servlet API, а також новий інтерфейс (XMLUI) на основі Apache Cocoon з використанням XML та XSLT-технологій. DSpace-записи доступні в основному че­рез веб-інтерфейс, але також підтримується протокол ОАІ-РМН (версія 2.0), є можливість експорту пакунків METS (стандарт кодування і передачі метаданих). Детальніше про DSpace можна прочитати на їх офіційному веб-сайті (http://www.dspace.org/), а також ознайомитись з навчальним курсом по його застосуванню (http://www.dspace.org/index.php?option=com_content&ltennid=9&catid=40&id=3616&view=) і статтею "Создание научных электронных библиотек с помощью системы DSpase" (http://eprints.isofts.kiev.ua/233/).

  Fedora (Fedora – Flexible Extensible Digital Object Repository Architecture) – заснована на сервісах система з відкритим кодом для керування репозиторіями цифрових об’єктів і розроблена дослідниками Корнельського університету з метою збереження, управління й доступу до цифрового контенту, з 2009 року Фонд DSpace та Fedora Commons створили спільну організацію DuraSpace. Програмне забезпечення Fedora використовують різноманітні установи завдяки її універсальності з метою підтримки різноманітних потреб щодо цифрових колекцій будь-якого цифрового контенту – електронні дослідження, елек­тронні бібліотеки, архіви, інституціональні репозиторії, відкритий доступ до публікацій, управління електронними документами тощо. Fedora переважно є базовою архітектурою для електронних репозиторіїв, аніж готовим рішенням для електронних бібліотек, на відміну від систем "під ключ" з фіксованим інтерфейсом, таких як DSpase та EPrints, дозволяє створювати різноманітні системи для різних галузей. Система надає два види доступу: клієнт для внесення, підтримки та експорту електронних об’єктів та веб-сервіси доступу че­рез інтерфейси SOAP або REST (використовує стандартні HTTP методи для запиту та маніпулювання веб-ресурсами). Об’єкт у системі може мати декілька представлень (наприклад, декілька форматів), також за допомогою заснованих на RDF-моделі зв’язків об’єкти можуть бути пов’язані між собою та із зовнішніми ресурсами. Серверна архітектура Fedora базується на таких основних інтерфейсах прикладного програмування (АРІ – Application Programming Interface): керування, доступ, пошук сервіс ініціативи відкритих архівів (ОАІ) (для збору метаданих). Існує декілька застосунків, які можуть бути реалізовані як шар зовнішнього інтерфейсу над Fedora. Детальніше з програмою можна ознайомитись на сайтах: http://www.duraspace.org/, http://fedora-commons.org/, де представлена остання версія 3.5.

  Отеса – програмне забезпечення з відкритим кодом на основі веб-платформи для створення електронних колекцій для вчених, бібліотекарів, архівістів, музейних фахівців та представлення віртуальних виставок. Простота застосування програми є найбільш при­вабливою, бо не потребує знань програмування. її застосування таке ж просте, як і створення блогу, використовує технології веб 2.0. З 7 лютого 2012 року на сайті доступна для завантаження нова версія Отеса 1.5, яка має багато нових функцій: підтримує декілька нових мов; не має значення порядок завантаження файлів; визначає тип файлу; дозволяє здійснювати імпорт елементів із колекції; створює ієрархію колекції; створює простий контролюючий словник; дозволяє змінити розмір одночасно всіх файлів із зображеннями тощо. Отеса фінансусться Інститутом музейних і бібліотечних послуг (США), Фондом Альфреда Слоана (Alfred P. Sloan Foundation) і Фондом Самуєля Кресса (Samuel Н. Kress Foundation). З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті (http://omeka.org/), а також переглянути створені завдяки цій програмі електронні колекції (http://omeka.org/showcase/).

  Luna Insight (Luna Imaging). У 1993 році доктором Майклом Естер (Dr. Michael Ester) була створена компанія Luna Imaging Inc за підтримки The J. Paul Getty Trust and Eastman Kodak Company, яка розміщується з 2000 року в Лос-Анджелеському медіа-теч-центрі (Los Angeles Media Tech Center). Це програмний комплекс, що дозволяє розміщувати, зберігати та управляти електронними колекціями дуже високої роздільної якості зображень, відео (включаючи 3D) і звуковими файлами, PDF, BookReader media тощо і представляти їх у мережі Інтернет. На сьогодні він є одним із економічних комплексних рішень щодо ство­рення і розміщення електронних колекцій в Інтернеті, який базується на загальних компонентах із відкритим кодом (Spring, MySQL, Hibernate, YUl, and Kakadu), побудований в SEO і дозволяє автоматично створювати веб-сайт колекції, використовувати технології веб 2.0, регулювати доступ до колекції відповідно до вимог забезпечення авторського права, обмінюватись файлами, надає безкоштовні інструменти для просування контенту, доступу до колекції тощо, надає хостинг для значних за обсягом колекцій. Детальніше на сайті http://www.lunaimaging.com/, умови співпраці і ціни – http://www.lunaimaging.com/insight/pricing.html, перелік організацій, що використовують це програмне забезпечення представлено тут: http://www.lunaimaging.com/community/dients.html.

  CDSInvenio – інтегрована система цифрової бібліотеки, яка забезпечує каркас та інструменти для будівництва й управління автономного цифрового сервера бібліотеки. Попередня назва CDSware. Розроблено Європейською організацією ядерних досліджень (CERN) із залученням до розробки й інших наукових установ (DESY, EPFL, FNAL, SLAC). Програмне забезпечення безкоштовне і доступне відповідно до ліцензії (GNU GPL). Технологія, запропонована програмним забезпеченням, забезпечує всі аспекти управління цифровою бібліотекою. Підтримується ініціатива відкритих архівів, протокол ОАІ-РМН та бібліографічний стандарт MARC 21. Програмне забезпечення написано на Payton і працює на Linux, Apache 2, MySQL. Це ПЗ є гнучким, потужним та забезпечує всебічне рішення для управління цифровими сховищами середніх та великих розмірів. Використовується в 30 країнах світу. Остання версія – 1.0.0-rс0. З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті http://invenio-software.org/.

  PKP (Public Knowledge Project) OpenArchivesHarvester призначено для накопичення та індексування вільно доступних метаданих за протоколом ОАІ-РМН, що поширюється відповідно до ліценції (GNU GNL). Програма повністю реалізована як веб-застосування і є крос-платформою, а її модульний підхід дозволяє нарощувати функціональність. ПЗ створене і підтримується Public Knowledge Project, у якому беруть участь університети CLUA, Канади. Система, спочатку розроблена для отримання метаданих статей відкритих журналів та публікацій відкритих конференцій, пізніше стала використовуватися і для будь-яких ресурсів, сумісних із протоколом ОАІ-РМН. Можливо здійснювати розширений пошук для репозиторіїв зі спільною схемою метаданих, коли використовуються поля з цієї схеми або якщо схеми різні, але встановлені поля переходів; можливість виконання гранулярного (агрегованого) збору метаданих; легкість налаштування інтерфейсу користувача на основі шаблонів HTML і CSS; масштабованість; докладна документація користувача та розробника. В Україні це ПЗ застосовується в пошуковому сервісі електронних архівів Українського католицького університету. З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті http://pkp.sfu.ca/?q=harvester.

  Opus – програмне забезпечення з відкритим кодом, що вільно розповсюджується відповідно до ліцензії GNU GPL і призначене для публікації та управління контентом (електронними документами) у мережі Інтернет та Інтранет. ПЗ є досить простим у використанні, дозволяє після встановлення, навіть початківцям без знання РНР, MySQL і HTML додавати документи. ПЗ дозволяє не HTML документи, а Word та PDF-файли дуже просто розміщувати на сайті. З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті http://www.opus.com/.

  MyCoRe – програмне забезпечення для збереження оцифрованих колекцій в архівах або аналогічних сховищах, забезпечує управління метаданими, пошук, сумісний із протоколом ОАІ-РМН, має модуль перегляду електронних зображень тощо. Програмне забезпечення MyCoRe MILESS було розроблено в університеті Ессена, до удосконалення його долучились фахівці інших німецьких університетів. MyCoRe далеко не повне програмне забезпечення, як EPrints, що відразу дає можливість створити репозиторій, але надає інтерфейс прикладного програмування (АРІ) для створення необхідних параметрів окремої установи. Головна перевага MyCoRe – в забезпеченні потужності, всеосяжності, функціональності та гнучкості. Наприклад, модель метаданих, веб-інтерфейс, пошук і форми введення вільно налаштовуються. ПЗ також може бути зрозумілим як основа DocPortal, який дає можливість навіть початківцям створити перший сервер електронних документів на базі власної платформи MyCoRe. З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті http://www.mycore.de/, остання версія – 2.1.

  CONTENTdm – один з найбільш популярних у США програмних продуктів для управління електронними колекціями, який постачається за плату. Підтримує розміщення різних типів електро­нних документів: книг, газет, журналів, фото, відео, карт із наданням доступу через Інтернет. Він також може працювати зі змістом таким чином, що багатосторінкові документи, ноти, книжки можуть бути завантажені та організовані по розділах книги або номеру сторінки, забезпечує пошук по всьому повнотекстовому документу завдяки використанню оптичного розпізнавання символів (OCR – Optical Character Recognition, підтримує 184 мови), здатний відображати шестисторонні, багатовимірні об’єкти. У 1999 році в університеті штату Вашингтон було створено Центр з оптимізації інформацій­них систем (CISO – the Center for Information Systems Optimization) з метою розробки програмного забезпечення для представлення цифрових колекцій. У 2001 році був створений DiMeMa (Digital Media Management, Inc) для підтримки і прискорення розробки програмного продукту, який пізніше отримав назву CONTENTdm (у перекладі: content – зміст і dm, digital management – цифрове управління). У 2006 році OCLC (Online Computer Library Center) придбав DiMeMa. Розробники ставили головну мету для CONTENTdm – простота використання і потужність. Головні переваги ПЗ: ефективний пошук; масштабованість (можливість змінювати розмір тексту в документі та розмір файлів, збільшувати пропускну здатність без додаткового програмного забезпечення); веб-сумісність, можливість завантаження різних видів файлів; використання оптичного розпізнання символів у повнотекстових документах (OCR); можливість завантаження через шлюз метаданих з WorldCat; надання хостингу для зберігання колекцій; простота створення власного веб-сайту без навичок програмування; гнучкість, зрозумілість інтерфейсу для використання користувачами; можливість пошуку через Google, Yahoo. CONTENTdm використовують понад 2 тис. організацій в усьому світі. З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті http://www.contentdm.org/.

  iRODS (theIntegratedRule-OrientedDataSystem) проект зі створення ПЗ нового покоління для керування даними в гіперінформаційній інфраструктурі (cyberinfrastructure) здійснюється дослідницькою групою (DICE center – the Data Intensive Cyber Environments) університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл (the University of North Carolina at Chapel Hill) та інститутом нейронних обчислень Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (the Institute for Neural Computation at the University of California, San Diego) за фінансової підтримки Національної наукової фундації (The National Science Foundation) та адміністрацією Національних архівів і документації (The National Archives and Records Administration). Це система з відкритим кодом із загальнодоступною ліцензією (BSD) використовує Storage Resource Broker (SRB), яка застосовується для управління даними Grid System (DGMS), що діють у багатьох американських і міжнародних дослідницьких проектах обчислювальної науки. SRB є логічна розподілена файлова система, заснована на клієнт-серверній архітектурі, яка надає користувачам єдиний глобальний простір імен або логічну файлову ієрархію. ПЗ має два інтерфейси: адміністративний і клієнтський, які вільно настроюються відповідно до потреб. Значні переваги цього ПЗ полягають у тому, що воно дозволяє працювати як з метаданими, так і з повнотекстовими колекціями і різними видами файлів у віддаленому розподіленому режимі та здійснюється за рахунок установки серверного програмного забезпечення в якості проміжного на кожному місці, де зберігаються дані. Сервер SRB-карти дозволяє забезпечити близько 80 операцій для віддаленого управління даними і метаданими. ПЗ підтримує різноманітні загальнодоступні платформи, технології роботи та зберігання баз даних, клієнт-серверні технології та сумісне, інтегроване з окремими вищеперерахованими програмами для створення електронних бібліотек, таких як DSpace, ОАІ-РМН protocol та ін. З детальнішою інформацією про програму можна ознайомитись на сайті https://www.irods.org/index.php/IRODS:Data_Grids, _Digital_Libraries, _Persistent_Archives, _and_Real-time_Data_Systenns, остання версія – 3.0.

  InternetArchive (iHtepHeT-архів) є неприбутковою організацією, що була заснована для створення Інтернет-бібліотеки в 1996 році в Сан-франциско, штат Каліфорнія. З 2007 року має юридичний статус бібліотеки. її головна мета – збирання і довгострокове архівування цифрової інформації та надання безкоштовного доступу до цифрової культурної спадщини всього світу. Розмір архіву – 2 Пета-байти. На сайті представлено значні колекції цифрової інформації: текстової (понад 3 млн.), фільмів та фотографій (615 тис.), аудіо-записів (понад 1 млн.), музичних концертів (понад 98 тис.), копій сторінок веб-сайтів (150 більйонів), електронних книг для людей із особливими потребами (понад 1 млн. опис колекції – http://blog.archive.org/2010/11/26/3424/), архіви програмного забезпечення. Все це можуть використовувати українські книгозбірні, що мають доступ до Інтернету, і популяризувати цей ресурс для користувачів бібліотек. Internet Archive реалізує багато проектів, які представлені на сайті. Одним із них є сприяння в оцифруванні бібліотечних колекцій, для чого створено 23 центри сканування в 4 країнах, укладаються угоди з бібліотеками, щоденно сканується понад 1 тис. книг. Штат працівників складає 200 осіб, більшість з яких працює в центрах сканування, і 30 осіб – в Сан-Франциско. Річний бюджет – 10 млн. доларів, який формується за рахунок спонсорських пожертвувань. У березні 2010 року Internet Archive став переможцем у номінації Project of Social Benefit щорічної премії Free Software Awards, організованої недержавною організацією Free Software Foundation.

  3 детальнішою інформацією про Internet Archive можна ознайомитись на сайтах: http://www.archive.org/, http://en.wikipedia.org/wiki/lnternet_Archive.

  Open Library (Відкрита бібліотека) – проект, який підтримує неприбуткова організація "Інтернет-архів" (Internet Archive) як частина гранту для Бібліотеки штату Каліфорнія (The California State Library) і Фундація Кайлі Остін (The Kahle/Austin Foundation). Головна мета проекту – створити таку бібліотеку, де в одному місці будуть збиратись метадані (бібліографічні описи) та повнотекстові документи. На сьогодні тут представлено понад 20 млн. бібліографічних записів та 2 млн. повнотекстових документів різними мовами з посиланнями на зовнішні джерела, такі як Amazon, WorldCat. Для реа­лізації проекту створена спеціальна технологія з відкритим кодом Infogami, за типом wiki-технологій з колективним наповненням даних проекту. Але на відміну від wiki-технологій вона дозволяє зберігати структуровані дані з відкритим кодом. До удосконалення ПЗ запрошують усіх бажаючих. Бібліотеки України можуть як запозичити це ПЗ, так і долучитись до наповнення Відкритої бібліотеки. З детальнішою інформацією про Відкриту бібліотеку можна ознайомитись на сайті http://openlibrary.org/.

© НВП "Армпроект", 2002-2018