|
 Людвіг ван Бетховен – яскрава особистість в світовій музичній культурі, котра ще за життя стала легендою. Навіть втративши слух у свої 26, музикант продовжував створювати геніальні шедеври, що стали класикою музичного мистецтва.
Тож сьогодні згадуємо видатного композитора та пропонуємо до перегляду мистецьку годину "Обдарований та незламний" до 250-річчя від дня народження Людвіга ван Бетховена.
Цікаво та доступно про біографію музиканта розкаже мультфільм "Людвиг ван Бетховен"
Людвіг ван Бетховен (рідше Бетовен) (16.12.1770, Бонн – 26.03.1827, Відень) – німецький композитор і піаніст, останній представник "віденської класичної школи".
Бетховен – ключова фігура класичної музики в період між класицизмом і романтизмом, один з найбільш виконуваних композиторів у світі. Він писав у всіх існуючих в його час жанрах, включаючи оперу, музику до драматичних спектаклів, хорові твори. Найбільш значними в його спадщині вважаються інструментальні твори: фортепіанні, скрипкові і віолончельні сонати, концерти для фортепіано, для скрипки, квартети, увертюри, симфонії. Творчість Бетховена справила значний вплив на симфонізм XIX і XX століть.
Людвіг ван Бетховен. Симфонія № 5
Людвіг ван Бетховен народився в 1770 році в Бонні 16 грудня (хрещений 17 грудня). Батько композитора (співак, тенор) хотів зробити із сина другого Моцарта і став навчати грі на клавесині та скрипці, органі. Вперше серйозно займатися з Людвігом став композитор Нефе. Уже в 12 років Бетховен отримав першу роботу музичної спрямованості – помічник органіста при дворі. Бетховен вивчав італійську та французьку, намагався складати музику.
Десять речей, які треба знати про Бетховена
Після смерті матері в 1787 році він взяв на себе матеріальні обов'язки сім'ї. Бетховен став грати в оркестрі, слухати університетські лекції. Випадково зіткнувшись в Бонні з Гайдном, Бетховен вирішує брати в нього уроки. Для цього він переїжджає до Відня. Після деяких спроб, Гайдн направляє Бетховена на заняття до Альбрехтсбергера. Зрештою Бетховен сам обрав собі наставника – Антоніо Сальєрі. Уже в перші роки життя у Відні Бетховен завоював славу піаніста-віртуоза. Його гра вразила слухачів.
Людвіг ван Бетховен. "Елізі" (Ludwig Van Beethoven – "Fur Elise")
До основних творів раннього періоду творчості Бетховена належать: 20 фортепіанних сонат, дві симфонії, шість квартетів, три тріо, септет, дев'ять сонат для скрипки з фортепіано, дві сонати для віолончелі з фортепіано, два квінтети, три фортепіанних концерти, балет "Творення Прометея", ораторія "Христос на Оливній горі". Все це було написано у різних жанрах з високою майстерністю, композиторською індивідуальністю, що було прийнято називати раннім Бетховенським стилем.
Також звертає на себе увагу рід інтонацій ранньої творчості композитора і його віденських попередників. Загалом, Бетховен ще зберігає "витончені" звороти XVIII століття, менуетні ритми, затримання, дріблену орнаментику.
Бетховену – 250. Зв'язок із Україною, "Квартет Розумовського" та варіації "Їхав козак за Дунай".
У 1796 році Бетховен починає втрачати слух. У нього розвивається запалення внутрішнього вуха, що приводить до дзвону у вухах. За порадою лікарів, він надовго усамітнюється в маленькому містечку Хайлігенштадт. Однак спокій і тиша не поліпшують його самопочуття. Бетховен починає розуміти, що глухота невиліковна, для нього це велика трагедія.
 Цікавий факт
Глухота не стала на заваді творіння музики. Бетховен користувався спеціальною паличкою, прикріпленою одним кінцем до передньої панелі фортепіано. Затискаючи інший кінець палички зубами, він "відчував" звук інструмента завдяки вібрації, що передавалася паличкою.
 Найвидатніші твори Бетховена, які відкривають нову епоху в історії музичного мистецтва, були створені у цих роках. До них належать шість симфоній: "Героїчна" (1803-4), Четверта, П'ята, "Пасторальна", Сьома, Восьма (1812); опера "Фіделіо", увертюри "Коріолан" (1807), "Леонора", музика до "Еґмонта" (1810), Скрипковий концерт (1806), Четвертий та П'ятий фортепіанні концерти (1805-6 та 1809-10 відповідно), фортепіанні сонати "Апасіоната" (1805) і "Аврора", п'ять геніальних квартетів, "32 варіації для фортепіано", "Фантазія для фортепіано, хору та оркестру", Шосте фортепіанне тріо, До-мажорна меса (1807), пісні на тексти Ґете.
У центрі Бетховенського мистецтва тих років – героїчна боротьба. Музика наповнена сильною динамікою, здобуває силу та цілеспрямованість, в яких з небувалим реалізмом віддзеркалюється діалектика життєвих процесів. Вся вона – творіння нової епохи. Долаючи канони старого мистецтва і створюючи новий героїко-драматичний стиль, Бетховен незмінно зберігав класичну строгість форми. Він довів до досконалості логіку тематичного та тонального розвитку, цілісність форми і строгу архітектоніку, притаманні класичній сонаті та симфонії. Для стилю зрілого Бетховена характерні героїчні теми, побудовані на акордовій тризвучній мелодиці, притаманній німецьким народним пісням.
Головними творами останніх років стали два найбільш монументальні твори Бетховена – "Урочиста меса" і Симфонія № 9 з хором.
Цікавий факт
Коли в 1824 р відбулася прем'єра Дев'ятої симфонії, на якій диригентом був сам Бетховен в парі з Міхаелем Умлауфом, публіка влаштувала бурхливу овацію. Але композитор не чув похвали слухачів. Тоді одна з хористок взяла його за руку і повернула обличчям до слухачів, щоб він міг бачити те захоплення, яке його творіння викликало у публіки.
Творчі замисли Бетховена народжувались безперервно. Він мріяв написати "Реквієм" і музику до "Фауста", нову шкалу фортепіанної гри. Маючи за плечима безмежну кількість творів, Бетховен до останнього моменту свого життя почувався так, ніби не написав ще ні однієї ноти. Фортепіанна соната була для Бетховена найбільшою формою вираження його думок і почуттів, його головних художніх напрямків. Композитор на фортепіано імпровізував найчастіше у сонатній формі. У цих імпровізаціях зароджувались образи його майбутніх шедеврів. Кожна Бетховенська соната – завершення художнього твору, а всі разом вони утворюють скарб класичної думки у музиці.
Людвіг ван Бетховен. "Місячна соната" (Ludwig Van Beethoven – Moonlight Sonata)
Популярність Бетховена була така велика, що уряд, не дивлячись на його відверті думки, не вирішувалося його зачепити. Однак сильні переживання за свого племінника, якого Бетховен узяв на виховання, швидко зістарили композитора. Племінника цікавило не навчання, а гра в карти, він був у боргах, намагався вчинити самогубство. У композитора розвивається важке захворювання печінки.
Бетховен помер 26 березня 1827.
 Понад двадцять тисяч людей брали участь у похоронній процесії на третій день після смерті улюбленого композитора – 29 березня. Під час похорону була виконана улюблена заупокійна меса Бетховена – Реквієм до-мінор Луїджі Керубіні. Франц Шуберт, великий шанувальник творчості композитора, був в числі тих, хто ніс труну. За іронією долі він сам помер через рік після цього і був похований поруч з Бетховеном.
Цікаві факти про Бетховена
То чому ж, власне, ми називаємо деяких музикантів "класичними", а їхні твори "вічними"?
Бо не дивлячись на прірву часу, в яку неминуче потрапляє теперішнє, музика видатних митців відлунює в кожному поколінні, заспокоюючи, розраджуючи, підбадьорюючи, надихаючи…
Пропонуємо переглянути декілька прикладів сучасного відгуку на творчість Людвіга ван Бетховена.
David Garrett plays Beethoven's 5th
Beethoven – Moonlight Sonata
André Rieu – Ode To Joy
Список літератури:
1. 85.31 / 78И
Б 54
Васина-Гроссман В. Книга о музыке и великих музыкантах [Текст] : маленькая энциклопедия / В. Васина-Гроссман. – Москва : Детская литература, 1986. – 190, [2] с. : ил.
2. 85.313(3) / 78И
Б 54
Гингольд Л. В поединке с судьбой [Текст] : героические дни Людвига ван Бетховена / Л. Гингольд. – Москва : Музыка, 1989. – 29, [3] с. : ил.
3. 85.313(3) / 78И
Б 54
Келер К.-Х. "… прожить тысячу жизней!" [Текст] : по страницам разговорных тетрадей Бетховена / К.-Х. Келер. – Москва : Музыка, 1986. – 253, [3] с.
4. 85.313(3) / 78И
Б 54
Маргулис В. Об интерпретации фортепианных произведений Бетховена [Текст] / В. Маргулис. – Москва : Музыка, 1991. – 75, [5] с.
5. 85.313(3) / 78И
Б 54
Хентова С. Лунная соната Бетховена [Текст] / С. Хентова. – Москва : Музыка, 1988. – 31, [1] с.
6. 85.313 / 78
С 45
Скрябина А. С. 50 знаменитых композиторов [Текст] / А. С. Скрябина, А. В. Федина, З. А. Наток. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2010. – 476, [1] с. : ил. – (50 знаменитых).
7. 85.313 / 78И
С 81
166 биографий знаменитых композиторов. Зарубежные композиторы. Русские композиторы [Текст] / ред.-сост. Л. В. Михеева. – Санкт-Петербург : Композитор, 2003. – 199, [13] с. : ил.
8. 85.31 / 78
У 97
Уэйд-Мэтьюз М. Классическая музыка [Текст] : большая ил. энцикл. / М. Уэйд-Мэтьюз, У. Томпсон ; пер. с англ. К. Молькова. – Москва : Эксмо, 2008. – 511 с. : ил.
9. 85.313 / 78И
Ш 79
Шорникова М. И. Десять страниц из истории музыки [Текст] : попул. очерки о выдающихся композиторах разных эпох / М. Шорникова. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2010. – 284, [1] с. : ил. + 1 эл. опт. диск (CD-ROM). – (Исторические силуэты).
Статті в періодичних виданнях:
10. BTHVN2020 – Музичні вітання з Бетховеном [Текст] // Мистецтво та освіта. – 2020. – № 3. – С. 63.
11. Бєляева Л. Через боротьбу до перемоги [нім. комп. Л. Бетховен] [Текст] : урок у 6 класі / Л. Бєляева // Шкільний світ. – 2012. – № 31. – С. 14-15. – Вставка № 8.
12. Рощина М. А. В поединке с судьбой [Текст] : сценарій / М. А. Рощина // Читаем, учимся и играем. – 2011. – № 3. – С. 73-77 : ил. – Библиогр.: с. 77.
13. Клімчук Т. Радість через страждання [Текст] / Тетяна Клімчук // Шкільний світ. – 2011. – № 19. – С. 8-10. – Вставка № 5.
14. Нестерова Л. Людвіг ван Бетховен. Проект "Grande persona" [Текст] / Людмила Нестерова // Шкільний світ. – 2012. – № 35. – С. 5-7. – Вставка № 9.
15. Єрьоменко О. Вічне джерело натхнення [Текст] = Людвиг ван Бетховен "Місячна соната" / О. Єрьоменко // Шкільний світ. – 2013. – №19, N 19. – С. 15-18. – Вставка № 10.
Електронні ресурси:
16. № 955771
И 33
Известные оперные увертюры [Электронный ресурс] / исполн. Лондонский симфонический оркестр. – [Б. м. : б. в.]. – 1 эл. опт. диск (CD-DA). – (The new classical dimension 2000).
17. № 955763
И 33.
Известные фортепианные концерты [Электронный ресурс]. – [Б. м. : б. в.]. – 1 эл. опт. диск (CD-DA).
18. № 55773
К 47
Классическая праздничная (фестивальная) музыка [Электронный ресурс]. Ч. 1. Ч. 2. – [Б. м. : б. в.], 1990. – 2 эл. опт. диск (CD-DA). – (Vienna Master Series).
19. № 955764
П 80
Произведения для фортепиано [Электронный ресурс]. – [Б. м. : б. в.]. – 2 эл. опт. диск (CD-DA).
Підготувала Катерина Мехеда,
провідний бібліотекар відділу мистецтв
|
