Мелодія української мови у творах класиків

  Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щорічно 21 лютого починаючи з 2000 року. Про "підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності" було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що відбулася 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.
  Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. 

  "До мови серцем доторкнися"
  (до Дня рідної мови)

  Свято рідної (материнської) мови відзначають усі народи Землі 21 лютого. Його запровадили для підтримки "мовного та культурного різноманіття та багатомовності" рішенням ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі, в пам'ять про загибель студентів під час демонстрації у Дацці проти проголошення урядом Пакистану урду єдиною державною мовою, в той час як переважна більшість населення розмовляла бенгальською мовою. В Україні цей день відзначають починаючи з 2002 року.

"Час плине, а пам'ять залишається"

(До Дня Героїв Небесної cотні)

  "Час плине, а пам'ять залишається" – таку назву має книжкова виставка, з якою пропонує ознайомитися читачам відділ документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка. Виставку створено на честь сьомої річниці вшанування пам'яті Героїв Небесної сотні. Цей день відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної сотні".

Нове життя старого календаря

  У Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка – приємна новина. Розділ "Книжкова пам'ять України. Чернігівщина" нашої електронної бібліотеки поповнився цифровою копією Чернігівського історико-археологічного відривного календаря на 1906 рік (видання Чернігівського статистичного комітету 1905 року). Новісінька паперова копія тепер "житиме" в нашому фонді разом із оригіналом.

Філіппо Марінетті (1876–1944) –
італійський драматург, письменник-футурист

  Філіппо Томмазо Марінетті народився 22 грудня 1876 року в Єгипті (Александрія) в сім'ї адвоката і доньки професора літератури з Мілана. Згодом родина переїжджає до Франції. Саме мати впливає на неабиякий інтерес Філіппо до літератури ще у шкільні роки. Разом вони читають вірші та ознайомлюються з європейською класикою. У 17 років Марінетті, учень коледжу святого Франсуа Ксав'є, навіть засновує власний літературний журнал "Папірус" (за матеріалами Plomin, Rusavangard, Yakaboo).
  Однак після підпільного розповсюдження заборонених книг Філіппо виключають із навчального закладу. Хоча Марінетті згодом і закінчує факультет права, втім, його власні мрії розбивають усі батькові надії на те, що молодий Філіппо також обере кар'єру адвоката. Італієць розпочинає свою літературну творчість як поет. Пише білим віршем та віддає перевагу французькому символізму у стилі.