|
Де промінь сонця – зелений…
(до Дня відкриття Антарктиди)
 28 січня – День відкриття Антарктиди. Припущення про існування невідомої землі на крайньому Півдні висловлювалися дуже давно. Давні греки вважали, що відповідно до симетричності землі сушу – територію Європи, Азії та Африки – повинна збалансувати вологістю і холодом невідома земля на півдні від Африки, яку вони називали Terra Australis Incognita (невідома південна земля). Слово "Антарктика" вперше було вжито у ІІ столітті, воно означає "навпроти ведмедя", тобто навпроти сузір'я Великої Ведмедиці, що на Північному полюсі. Антарктика – це південна полярна область Землі, що об'єднує Антарктиду та острови й ділянки Атлантичного, Індійського і Тихого океанів. Антарктида завдячує своєю назвою грецькому слову, що значить "навпроти Арктики", тобто "навпроти півночі".
Першим мореплавцем, який перетнув Південне полярне коло, був британець Джеймс Кук. Це відбулося 1773 року. Джеймс Кук відкрив окремі антарктичні острови, але так і не виявив материка, оскільки рухатися далі на південь йому завадила щільна крига. Кук склав карту південної півкулі й зазначив, що десь там є непрохідні поля та гори льоду.
Регулярні плавання у південні полярні широти почалися тільки наприкінці XVIII – на початку XIX століття.
1819 року англійський купець Вільям Сміт відкрив землі південніше куківських досліджень – острови Лівінгстон, Південні Шетландські острови. 28 січня 1820 року російська антарктична експедиція стає першою у світі, яка відкриває Антарктиду. Дослідницька група прибула на човнах "Восток" і "Мирный" під командуванням Фабіана Ґотліба фон Беллінсгаузена за участі Едварда Брансфілда, Натаніеля Палмера та Михайла Лазарєва і протягом року вивчала континент. Група вийшла за межі полярного кола, таким чином здійснивши повне плавання навколо Антарктиди. Експедиція довела існування південного полярного материка, визначила його межі, зробила опис берегів, антарктичного льоду та особливостей клімату Антарктики.
Серед дослідників Антарктиди, які вперше проникли вглиб континенту, були норвежець Руаль Амундсен та англієць Роберт Скотт. 14 грудня 1911 року Р. Амундсен, а 18 січня 1912-го Р. Скотт підкорили Південний полюс.
Усебічне вивчення континенту почалося з другої половини XX століття. Для дослідження були використані спеціально обладнані судна, авіація, санно-тракторні поїзди, метеорологічні супутники. Нині шостий материк – це материк науки, миру та міжнародного співробітництва. Тут немає постійного населення, але діють 39 наукових станцій і баз, що належать 18 державам, які ведуть дослідження в Антарктиді. З 1996 року почала діяти українська наукова станція "Академік Вернадський".
В Антарктиді розташований полюс холоду, а також точки найнижчої відносної вологості повітря на планеті й найінтенсивнішої сонячної радіації.
До Дня відкриття Антарктиди працівниками відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук було підготовлено книжково-ілюстративну виставку. Її назву визначило висловлювання про захід сонця в Антарктиді вченої-кліматологині Світлани Краковської, яка 1997 року була однією з чотирьох українських жінок, що вперше потрапили на антарктичну станцію "Академік Вернадський": "В Антарктиді, коли сідає сонце, останній промінчик зелений, і якщо його побачиш і загадаєш бажання – воно неодмінно здійсниться".
У представлених виданнях описано історію відкриття Антарктиди, кліматичні особливості континенту. На наукових полярних станціях та базах різних країн в Антарктиді проводяться біологічні, географічні, геологічні й метеорологічні дослідження. Про роботу української станції йдеться у представленому на виставці матеріалі. Цікавинка виставки – те, що й уродженці Чернігівщини працювали в антарктичних експедиціях. Це Іван Мороз із Бобровиці, Олександр Надточій із Покошичів.
Тема Антарктиди з'являється в новинах бібліотеки вже вдруге за останні роки. 26 травня 2019 року відбулося відкриття виставки світлин "Антарктида: життя крижаного континенту" відомого українського біолога та дослідника підводного світу Андрія Утєвського. Олександр Надточій був присутній на цьому заході.
Віддаленість і неймовірний холод роблять Антарктику одним із місць, про які ми знаємо найменше. Отже, дізнаваймося!
Список літератури:
1. Богапов Г. На рік до пінгвінів. Україна дедалі інтенсивніше досліджує Антарктиду / Герман Богапов // Дзеркало тижня. – 2019. – № 13. – С. 1, 12.
2. Божок С. "Полярна Одісея" [Ігоря] Мороза: покликання / Сніжана Божок // Чернігівщина: новини та оголошення. – 2020. – 4 черв. (№ 23). – С. 6–7.
3. Веретенников В. Кризисное управление / В. Веретенников // Вокруг света. – 2019. – № 11. – С. 80–84.
4. Задорожний М. П. 200 років освоєння материка Антарктида / М. П. Задорожний // Географія та економіка в рідній школі. – 2020. – № 7/8. – С. 50–62.
5. Задорожний М. П. Досягнення та амбітні плани українських дослідників Антарктиди / М. П. Задорожний // Географія та економіка в рідній школі. – 2018. – № 5. – С. 45–48.
6. Задорожний М. П. Зустріч з далекою Антарктидою : [фотовиставка біолога житомирянина Миколи Весельського] / М. П. Задорожний // Географія та економіка в рідній школі. – 2020. – № 1/2. – С. 60–61.
7. Івашко О. Український внесок у дослідження Антарктиди / Олена Івашко // Урядовий кур'єр. – 2020. – 5 берез. (№ 42). – С. 7.
8. Івченко В. Антарктида наповнюється українськими іменами / Володимир Івченко // Урядовий кур'єр. – 2018. – № 8. – С. 8.
9. Кремень В. Щодо передачі станції "Фарадей" Україні: [до 200-ї річниці з часу відкриття Антартиди] / Василь Кремень // Освiта. – 2020. – 22–29 січ. (№ 3/4). – С. 5.
10. Кузьменко Л. Вітання з Антарктиди / Людмила Кузьменко // Нові горизонти. – 2018. – 5 січ. (№ 1). – С. 2.
11. Куликова Л. Хронологія відкриття Океанії, Австралії та Антарктиди: науково-методична розробка / Л. Куликова, О. Болдирєва // Історія в рідній школі. – 2019. – № 4. – С. 16–28.
12. Литвиненко В. Антарктида / Виталий Литвиненко // Новое время страны. – 2017. – № 14. – С. 66.
13. Миколюк О. Стрибок у розвитку "Академіка Вернадського" : про нові дослідження українських полярників і зміни в побуті нашої антарктичної станції розповідає очільник НАНЦ МОН україни Євген Дикий / Оксана Миколюк // День. – 2019. – № 89/90. – С. 20–21.
14. Пельш В. Айс-рекорд [Текст] / Л. Васильева // Вокруг света. – 2019. – № 11. – С. 60–67.
15. Перкинс Деннис Н. Т. Лидерство на грани. Уроки лидерства, почерпнутые из героической саги об антарктической экспедиции Шеклтона / Н. Т. Перкинс Деннис ; [отв. ред. О. Кох-Коханенко]. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2005. – 399 с.
16. Придатко-Долін В. Як кріпаки відкривали Антарктиду [Слідами нереалізованої кіноповісті Олександра Довженка] / Василь Придатко-Долін // Дзеркало тижня. – 2019. – 1–7 черв. (№ 20). – С. 15.
17. Шевченко О. Олександр Надточій більше року вивчав клімат Антарктиди / О. Шевченко // Коропщина : районна газета. – 2014. – 8 трав. (№ 19). – С. 5.
|
