Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека
імені Софії та Олександра Русових
   Центр європейської інформації
<<< Повернутись
Переглядів: 211

15.01.2021

До 230-річчя від дня народження Франца Грільпарцера (1791–1872) –
австрійського письменника, одного з основоположників нової австрійської літератури

 

result_1   Франц Грільпарцер, видатний австрійський поет і драматург, народився у Відні 15 січня 1791 року в сім'ї адвоката. Навчався в гімназії Відня, почав свою літературну діяльність у шістнадцять років (за матеріалами Znaimo, Allsoch, livelib, Publ.lib).
  З 1807 по 1811 роки вивчав право у Віденському університеті. 1813-го вступив на державну службу. Франц поглиблено вивчав історію, філософію та літературу деяких країн, що й відбилося в його численних есе і драмах. Своєю славою Грільпарцер зобов'язаний драматургії, в якій вдало поєднував риси класицизму, романтизму та реалізму. Першою роботою поета була трагедія "Бланка Кастильська", написана ним іще в юнацькі роки. Велику популярність поетові принесла п'єса "Сафо", видана 1818 року.
  result_2 Упродовж 1818–1821 років Грільпарцер був зайнятий публікацією трилогії "Золоте руно", в якій він майстерно описав одну з античних легенд. У наступних своїх творах поет з великим успіхом розвиває теми австрійської історії. Він прославляє заснування Габсбурзької династії та проголошує вірність трону. Такі п'єси у певних колах зустріли трохи вороже, тому Грільпарцер змушений був повернутися до античних сюжетів.
  1832 році поет став директором імперських архівів, пізніше він був обраний членом Академії наук.
  Багато творів Грільпарцера пройняті протестом проти реакційного феодально-бюрократичного режиму канцлера Меттерніха, тому часто його драми заборонялися цензурою або вороже зустрічалися буржуазною публікою. До таких творів належала і єдина комедія Грільпарцера "Горе брехунові", що побачила світ 1838 року. Ця серйозна п'єса зі щасливим кінцем викликала настільки різкі нападки критики, що драматург вирішив більше не показувати публіці свої драми.
  1856 року він вийшов на пенсію у статусі надвірного радника.
  Франц Грільпарцер пішов із життя 21 січня 1872 року.

 

  Список літератури:

  1. Грильпарцер Ф. Праматерь / Ф. Грильпарцер. – Київ : CARTEL, 1996. – 150 с.
  2. Грильпарцер Ф. Пьесы / Ф. Грильпарцер. – Ленинград ; Москва : Искусство, 1961. – 767 с.
  3. Грільпарцер Ф. Хвилі моря і любові / Франц Грільпарцер. – Чернівці : накладом Й. Стадника ; З друк. Т-ва "Руска Рада", під зарядом І. Захарка, 1909. – 49 с.

<<< Повернутись

© НВП "Армпроект", 2002-2021