Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека
імені Софії та Олександра Русових
   Колекції   >   Рідкісні фото

РІДКІСНІ ФОТО

   Історія – одна з найзагадковіших наук. Підручники, журнали й художні твори історичного спрямування, звичайно, дають нам уявлення про минуле. Проте повною мірою відчути дух того часу ми, на жаль, не можемо.
    От би поспілкуватися віч-на-віч з очевидцями тих подій! Вони б розповіли нам усе достеменно. Проте більшість цих людей, на жаль, уже давно відійшла у Вічність.
    На щастя, є такий чудовий винахід, як фотографія. Старі світлини дозволяють нам на мить перенестися в минуле й побачити його на власні очі.
    На цій сторінці зібрано фотографії, що розповідають про історію нашої бібліотеки, з фондів музеїв, архівів, приватних колекцій.

Фото Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка

1896 – 1909 рр. 

  За описом 1766 року на Гончій була дерев'яна церква Миколи Чудотворця з парафіяльною школою. На плані Чернігова 1805 р. шкільний будинок позначений на південь від набережної Миколаївської церкви (точна дата зведення храму невідома).
  Існує думка, що тут у 1847 році розмістилося чоловіче Ланкастерське парафіяльне училище, яке з 1870 року Чернігівська міська дума отримала під свою опіку.
  У 1862 році замість дерев'яної церкви Миколи Чудотворця на розі Гончої та Богоявленської (вул. Шевченка) зведено кам'яну (спалена в роки війни, згодом розібрана).
  За даними П. Добровольського, Богоявленський, Миколаївський та Стрітенський храми на вулиці Гончій перестали існувати. Про це він писав на сторінках "Епархиальных известий" (див. покажчик "З історії Чернігівської єпархії"; позиція 250).
  У 1870–1880-х рр. церковнопарафіяльні (приходські) школи перейшли до юрисдикції земств. 1 серпня 1895 року Чернігівська міська дума ухвалила рішення: у зв'язку з тим, що 1 вересня 1895 року звільняється міський кам'яний будинок по вул. Гончій, зведений для парафіяльної школи (тепер житловий будинок за № 5), передати його для ЧАК і громадської бібліотеки.
  4 жовтня 1895 року голова правління громадської бібліотеки І. Л. Шраг на засіданні думи просив відвести для бібліотеки ліву половину будинку, оскільки у правій половині тіснувато. Бібліотека отримала флігель цього кам'яного будинку. Тут книгозбірня перебувала до 1909 року по сусідству з ЧАК.
  У 1909 р., після виявлення у книгосховищі громадської бібліотеки нелегальної (на той час) літератури, вона була закрита згідно з постановою судового слідчого з особливо важливих справ Л. А. Алферова.

1

Громадська бібліотека

3

План Чернігова 26.12.1805 р.

2

План Чернігова 26.12.1805 р. 

4

 

План Чернігова

5

 

План

 

  Вул. Преображенська, 24/вул. Гонча, 5 – нині об'єкт історії "Будинок Чернігівської громадської бібліотеки", який може бути знищений.

   

1974 р. – наші дні 

 

  З 1974 року Бібліотека розміщується в нинішньому приміщенні. Ця будівля належить до числа тих, що входять у так зване "архітектурне намисто Чернігова". Упродовж 1910–1913 років у нашому місті на Володимирській вулиці поруч з Олександрівською площею за проєктом відомого петербурзького архітектора А. фон Гогена місцевим архітектором та інженером Д. Афанасьєвим була побудована кам'яна двоповерхова споруда у стилі північного модерну. Над входом піднімається триярусна вежа з куполом-шатром. Цоколь будівлі, в якому розташовані напівпідвальні приміщення, облицьований гранітними плитами. Використання в експозиції фасаду різнокольорової майоліки в поєднанні з народними художніми традиціями надає будинку неповторного своєрідного вигляду.  Приміщення будувалося для Дворянського земельного та Селянського поземельного банків. З 1917 по 1926 рік тут розміщувався губернський земельний відділ, з 1926 по 1932 рік – Державний обласний історичний музей, до 1941 року – обком КП(б)У, в роки війни (1941–1944) – штаб угорської військової частини. У війну споруда була пошкоджена пожежею. У повоєнний період будівлю відремонтували під розташування обкому КП(б)У з частковим переплануванням. З 1974 року в цьому приміщенні розташована Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

result_img166 result_159753 - 0002Фасад будівлі чернігівського відділення державних Дворянського земельного і Селянського поземельного банків. Фотографія 1917 р. result_159753 - 0001Чернігівське відділення державних Дворянського земельного і Селянського поземельного банків на Володимирській вулиці (нині – Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка). Будівля 1912 р. Фотографія 1917 р.
  result_111  

 

Фото засновників Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка

   

Чернігівська громадська бібліотека була заснована демократично налаштованою інтелігенцією 15 (27) березня 1877 р. на підставі Статуту, затвердженого міністром внутрішніх справ завдяки клопотанню чернігівського губернатора М. П. Дарагана. Серед 50 членів-засновників Бібліотеки переважну більшість складали земські гласні або службовці та їхні родини, зокрема В. Є. Варзар, О. О. Русов, П. П. Червінський, котрі фактично зініціювали створення громадської бібліотеки та взяли активну участь у реалізації цього проєкту.

  Значний внесок у становлення Бібліотеки належав земським гласним О. П. Карпінському, І. А. Лизогубу, О. Ф. Ліндфорсу, І. Г. Рашевському, П. М. Солонині, О. А. Тищинському, В. М. Хижнякову, П. П. Червінському, І. Л. Шрагу. Саме завдяки пожертвам засновників, Бібліотека функціонувала у перші роки свого існування. До того ж, засновники подарували та передали у користування Бібліотеці значну кількість книг та часописів із власних книгозбірень.

(Із збірника "Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека

  ім. В. Г. Короленка у документах та матеріалах. Вип. 1 (1877–1945)")

 

result_127013513_817494175754415_8900428054405676547_n result_126904380_777180866472682_331472298448020732_n

1

  Олександр Амфіанович Тищинський (1835–1896) – український громадсько-політичний діяч і журналіст, послідовний борець за українську справу, автор протирежимних статей "Голос з села", співавтор маніфесту "Заклик до українців"; пізніше – діяч української громади в Чернігові, голова повітової земської управи. Він – один із п'ятдесяти засновників Чернігівської громадської бібліотеки, який "завів у Чернігові книгарню й бібліотеку, бо велику вагу надавав книгам і хотів їх ширити. І багато людей у Чернігові виховувалися на книгах з бібліотеки Тищинського". Книги, передані ним громадській бібліотеці, стали основою фонду майбутньої Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка.
  2016 року на мапі Чернігова з'явилася вулиця О. Тищинського (замість вулиці Кропив'янського) на знак визнання його внеску в культурний розвиток міста. 

  Петро Петрович Чирвинський (Червінський) – один із фундаторів Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка. Був у гарних стосунках із Софією Русовою та її чоловіком Олександром. Гаряче підтримав ініціативу Софії Федорівни про створення в Чернігові доступної для людей книгозбірні. Головував на зборах інтелігенції міста з цього питання. Був першим головою правління створеної 28 березня 1877 року Чернігівської громадської бібліотеки.

1

З архіву К. Ягодовського.
Варзар Василь Єгорович

 

2

З архіву К. Ягодовського.
Варзар Василь Єгорович

3

З архіву К. Ягодовського.
Рашевський Іван Грогорович

4

З архіву К. Ягодовського.
Рашевський Іван Грогорович

5

З архіву К. Ягодовського.
Рашевський Іван Грогорович

  Василь Єгорович Варзар (Варзер) (1851–1940) – російський і український статистик молдавського походження, основоположник промислової статистики в Російській імперії. Автор першого підручника з промислової статистикою в Російській імперії.
  Приїхав до Чернігова в 1875 році, де працював 15 років. Був відомим статистиком та економістом, після закриття статистичного бюро – суддею, потім головою уїздної земської управи. Був одружений з сестрою художника Івана Рашевського.
  Один із ініціаторів та членів-засновників Чернігівської громадської бібліотеки.

  Іван Григорович Рашевський (1849–1921) – український художник, скульптор, критик, колекціонер і музикознавець. Був директором Чернігівського музею українських старожитностей В. В. Тарновського. Останні роки життя присвятив праці над затвердженим проєктом пам'ятника Т. Г. Шевченку для Чернігова.

  Зробив значний вклад у виникнення та становлення Чернігівської громадської бібліотеки. Товаришував з родиною Русових. Софія Русова згадувала: "…Він умів виривати в губернатора дозволи на концерти, українські вистави, на громадську бібліотеку, і завжди заступався за всіх переслідуваних адміністрацією.".

6

З архіву К. Ягодовського.
Хижняков Василь Михайлович

7

З архіву К. Ягодовського.
Хижняков Василь Михайлович

8

З архіву К. Ягодовського.
Шраг Ілля Людвигович

9

З архіву К. Ягодовського.
Шраг Ілля Людвигович

10

Русов Олександр

  Василь Михайлович Хижняков (1842–1917) – міський голова Чернігова (1875-1887) та гласний міської думи, голова Чернігівської губернської земської управи (1886-1896), викладач Чернігівської класичної чоловічої гімназії, гласний чернігівських губернського та повітового земських зібрань.
  Окрім фінансової підтримки та передачі власної книгозбірні до фонду Чернігівської громадської бібліотеки, В. М. Хижняков у березні 1896 р. передав також Біблію, видану друкарнею Києво-Печерської Лаври у 1758 р.

  Ілля Людвигович Шраг (1847–1919) – український громадський і політичний діяч, публіцист, адвокат. Депутат І Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури. Був одним із засновників чернігівського осередку товариства "Просвіта". Один із засновників та багаторічний член та голова Правління Чернігівської громадської бібліотеки. Вважав, що кінець ХІХ ст. був "часом найбільш напруженої праці, найбільшого розквіту Бібліотеки".

  Олександр Олександрович Русов (1847–1915) – український земський статистик, етнограф, фольклорист і громадський діяч, один із фундаторів української статистичної науки. Чоловік Софії Русової. Сприяв заснуванню в Чернігові "Комітету грамотності імені Тараса Шевченка", був одним із засновників та членів Правління Чернігівської громадської бібліотеки. Передав власну книгозбірню до фонду Бібліотеки та в подальшому підтримував її. Зокрема, О. О. Русов, завершуючи в Києві видання своєї праці "Нежинский уезд. Статистико-экономическое описание", 30 березня 1880 р. сповістив Ніжинську повітову земську управу: "Я замовив собі декілька примірників на своєму папері для відправки у Вільне Економічне Товариство, Географічне, Чернігівську громадську бібліотеку та інші установи".
  Також, з ініціативи О. О. Русова були організовані публічні лекції відомих учених І. В. Лучицького, Г. О. Афанасьєва, П. І. Новгородцева, В. О. Мякотіна, В. В. Лесевича, вечірка-концерт, яку дали на користь Бібліотеки артисти трупи М. К. Садовського з М. К. Заньковецькою на чолі.

© НВП "Армпроект", 2002-2021