Вступ
Сучасне суспільство перебуває у полоні картково-каталожної лихоманки. Картка і каталог — два слова, що стали майже рідними або, принаймні, знайомі сьогодні кожній людині. Картки та каталоги — повсякденні важливі предмети буденного життя. Фінансові установи, оператори мобільного зв'язку — дарують кожному, можливість мати не одну, а навіть декілька карток й одночасно ними користуватись. Рекламно-торговельні компанії, фірми, заклади, які бажають якнайшвидше та ефективніше просунути свою продукцію чи послуги до споживача, просто за необхідність вважають випуск якісного рекламного каталогу. Каталог настільки часто вживане слово, що деякі розумники вимовляють його на ріжучий слух манер: [ката-а-лаг] — ставлячи протяжний наголос на другий склад.
Якщо в ринково-фінансовому середовищі картки й каталоги існують окремо і не мають прямої залежності між собою та знаходяться в зеніті затрсбуваності суспільством, то в бібліотечній діяльності картка є елементом каталогу, а сукупність карток з бібліографічними записами — (БЗ), згруповані за відповідним принципом — бібліотечні каталоги та картотеки, які стають все менш популярними серед користувачів бібліотек.
Актуальність. Упродовж останніх п'ятнадцяти років в Україні активно ведеться процес інформатизації бібліотек, який першочергово розпочався з формування (створення) електронних каталогів (ЕК). Паралельно з цими процесами багато книгозбірень продовжують вести карткові інформаційно-пошукові системи (ІПС), а деякі — в попередньому обсязі, як і до впровадження інформаційних технологій. На нашу думку, це досить логічне й розумне рішення, оскільки початковий етап будь-якого процесу, за низки об'єктивних та суб'єктивних чинників, є дещо експериментальним і. як правило, не приносить бажаного результату.
Але разом з процесами поточної каталогізації (як в електронній та картковій формі) багатьма бібліотеками ведеться електронна каталогізація ретрофонду — складання та внесення БЗ до ЕК тих документів, що комплектувались до впровадження інформаційних технологій. Ці три напрями одного процесу вимагають значних трудових витрат кваліфікованих фахівців та часу.
Об'єкт. Співіснування карткових бібліотечних ІПС (каталогів та картотек) з електронними для користувачів.
Предмет. Політика бібліотек до процесів: консервації, ліквідації, збереження (продовження ведення) окремих типів карткових бібліотечних ІПС для користувачів.
Мета. Оглядово проаналізувати процеси формування (ведення) та сучасною функціонування карткових бібліотечних НІС паралельно з електронними; викласти пропозиції, рекомендації, враховуючи специфіку, передумови та умови бібліотек, для процесів консервації, ліквідації чи продовження ведення окремих типів карткових ІПС для користувачів.
Історичний огляд питання
Процес впровадження інформаційних технологій у діяльність українських бібліотек, який розпочався на початку останнього десятиріччя минулого століття, першочергово був спрямований на каталогізацію — створення електронної пошукової системи [1].
Сукупність каталогів та картотек різних типів (алфавітний, систематичний, предметний, систематична картотека статей, картотека періодичних та продовжуваних видань та ін.) становлять єдину інформаційно-пошукову систему бібліотеки за різними параметрами відображення та пошуку документно-інформаційних ресурсів у фонді бібліотеки. Створення та завдання електронного каталогу спрямовані нате, щоб він увібрав у себе всю параметральність відображення та пошуку документно-інформаційних ресурсів (автор, назва, видова, типологічна та мовна специфіка, хронологічні межі, класифікаційний індекс, предметна рубрика, ключові слова та ін.) у конкретній бібліотеці.
Важливим і відповідальним моментом для початку процесу інформатизації є вибір програмного продукту [2]. Дійсно, саме вибір, адже на різноманітних конференціях, семінарах, нарадах та інших заходах професійних комунікацій часто презентувалась велика кількість бібліотечних програмних продуктів — переважно закордонних розробників. При цьому не завжди були враховані потреби українських бібліотек: мовні особливості, розширення можливостей представлення додаткових інформаційних ресурсів (анотації, повнотекстові ресурси) та перспективність використання конкретної програми для інформатизації інших бібліотечних процесів (облік фонду та користувачів операції з обслуго-вування користувачів) [3]. Проблеми з невідповідністю форматів бібліографічного запису до чинних стандартів бібліографічного опису (БО) в Україні [4]. Безперечно, розпочалася тісніша співпраця бібліотек з розробниками програм, стали враховуватись специфічні тонкощі бібліотечних ІПС. зокрема принципи та параметри відображення фонду.
З початку нинішнього століття про проблему паралельного співіснування карткових (традиційних) та електронних ІПС активно починають вести дискусії провідні науковці — теорії формування бібліотечних ІПС на різних заходах бібліотечних професійних комунікацій та в професійній періодиці 15, 6, 7). До дискусії долучаються й практики — усі ті, хто з власного досвіду оцінив переваги електронних ІПС над картковими; та в окремих випадках, умовах, обставинах перевагу карткових — над електронними [8, 9].
ЕК бібліотек стають все досконалішими, функціональнішими та зручнішими — як для каталогізатора, так й для користувача. Також слід відзначити й ті фактори досконалості ЕК, що обумовлені загальною еволюцією інформаційних технологій. Адже зросла потужність та функціо-нальність комп'ютерної техніки, операційних систем, відповідних програмних та апаратних засобів, арсенал яких постійно розширюється та стає доступнішим для користувачів.
Процес каталогізації в бібліотеках України: проблеми сьогодення
Бібліотечні ІПС є головною складовою довідково-пошукового апарату бібліотеки (ДПА), який часто порівнюють з дзеркалом, у якому відображується наявний фонд, чи то пак — модель контенту документно-інформаційного ресурсу бібліотеки за формальними ознаками. ІПС бібліотеки також порівнюють з двигуном, що рухає фонд до користувача. Якість цього відображення (або продовжуючи образне порівняння з дзеркалом — чіткість, з двигуном — швидкість) залежить від багатьох факторів [10]. Особливо важливими залишається фаховість кадрів та технічна складова. Наприклад, Ю. Мслептьєва [11] в запальних дискусіях пропонує ДПА розглядати як п'ятий елемент бібліотеки, додаючи його до чотирьохелементної структури, запропонованої 10. Столяровим.
Отже, так чи інакше, але формування ІПС бібліотеки в будь-якій формі (електронній, картковій) — це важливий й відповідальний процес, що вимагає значних зусиль кваліфікованих спеціалістів. Будь-кого залучати до цієї діяльності аж ніяк не можна. У вимірі світового досвіду на цю діяльність витрачають значні кошти, зокрема на оплату прані найкваліфікованіших фахівців [12].
В Україні можна спостерігати тенденцію у зворотному напрямі: коли потік документно-інформаційних ресурсів невпинно зростає, а вимоги до наукового опрацювання — суворішають, при цьому фаховий кадровий потенціал зменшується як в кількісних, так і якісних показниках.
Уявити складно, що сьогодні на один документ треба роздрукувати (багато програм дає змогу вивести друк БЗ на каталожну картку, зокрема «Бібліотека» / УФД) а й, можливо, «клацати» на друкарській машинці, в середньому близько десяти карток! Залежно від специфіки документа, структури карткових ІПС бібліотеки. Звісно, що потім їх треба розставити по різних каталогах і картотеках й відповідно при вибутті документа з бібліотеки — вилучити.
Враховуючи складну кадрову ситуацію багатьох бібліотек, зростання потоку документно-інформаційних ресурсів та посилення вимог щодо їх наукового опрацювання, слід проаналізувати систему карткових ІПС бібліотеки, що продовжують вестись, та розробити найоптимальнішу політику щодо них.
Матеріально-технічний та санітарно-гігієнічний аспект карткових каталогів та картотек бібліотек
Карткові каталоги та картотеки особливо великих бібліотек, зі складною структурою фонду — не не тільки великий масив карткових ІПС, а й потужний арсенал спеціалізованих (бібліотечних) меблів — каталожних скриньок та шаф, які займають значні площі приміщень. У свою чергу, вони вимагають постійної уваги: догляду, ремонту, модернізації або заміни — як і будь-які меблі чи техніка у процесі експлуатації. У багатьох бібліотеках, на жаль, застарілі каталожні шафи, скриньки переповнені картками, тріщать, ламаються ТОЩО. Карткові каталоги та картотеки також потребують постійного зовнішнього інформаційного оформлення (етикетки, вказівники, схеми пошуку тощо), адже щось змінюється, доповнюється, розширюється або просто псується під впливом різних чинників та процесу постійного користування.
Значні масиви карткових НІС — це потужні пилонакопичувачі, а ще гірше — стають притулками для різного роду інфекцій. Наприклад: у користувача А початкова стадія ГРЗ, він працює зі скринькою карткового каталогу, й у нього раптово починається кашель, а через півхвилини цю саму скриньку бере поки що здоровий користувач В... Чого слід побоюватись В ?
Карткові каталоги потребують регулярних санітарно-гігіенічних заходів, власне як й комп'ютерні клавіатури та мишки на автоматизованих робочих місцях (АРМ) для користувачів — також потребують регулярного процесу дезінфекції, адже, як відомо, на цих предметах осідають мільйони різних мікробів. Але ці предмети набагато легше, швидше й ефективніше продезінфікувати, аніж численні масиви карткових НІС.
Звичайно, що у цьому зв'язку виникає закономірна спокуса: на площах, що займають численні каталожні шафи (окремі приміщення, кімнати), організувати АРМ для користувачів. Враховуючи компактність сучасної комп'ютерної техніки, кількість таких місць значно збільшилась, а поліфункціональність АРМ оперативніше й ефективніше допомагали задовольняти інформаційні потреби користувача бібліотеки [13]. Одразу ж виникає нагальне запитання: що робити з картковими масивами, куди їх подіти? Воно потребує окремого розгляду. Але слід зазначити що повну музеєфікацію карткових ІПС багатьом бібліотекам робити ще зарано.
Передумови та умови для процесів консервації, ліквідації чи продовження ведення окремих типів карткових ІПС для користувачів
Насамперед слід зазначити, що ці процеси безповоротні й потребують зваженого остаточного рішення. На сучасному етапі значна кількість бібліотек ВНЗ вже відмовилась від ведення систематичних картотек статей (СКС), картотек книгозабезпеченості дисциплін — враховуючи оперативність змінності потоку відповідної інформації, процеси корпоративної каталогізації та можливості ЕК відображати цю інформацію [14]. Але, все ж, слід враховувати такі об'єктивні умови, обставини, можливості та специфічні особливості конкретної бібліотеки:
• видо-типова специфіка бібліотеки, чисельність і структура фонду, контингент користувачів, рівень їхньої інформаційної культури;
• єдина класифікаційна система індексування документних ресурсів (фонду) бібліотеки (наприклад, УДК);
• техніко-технологічний рівень забезпеченості бібліотеки: АРМ для користувачів, можливість досту-пу до ЕК та замовлення документів через сайт бібліотеки:
• поліпараметральність та максимальна повнота відображення фонду інформаційно-пошукової системи, створеної на базі конкретного програмного забезпечення.
Одночасно з заснуванням будь-якого ВНЗ організовувалась бібліотека, починаючи з процесу формування фонду відповідно до профілю навчального закладу. Бібліотеки найстаріших навчальних закладів (зазвичай, класичних університетів) мають великі за чисельністю та складні за структурою фонди, які, відповідно, відображаються в ІПС бібліотеки: як в карткових, так й в електронних. Інноваційні бібліотечні технології, зазвичай, впроваджуються спочатку в бібліотеках ВНЗ. Тому в цих бібліотеках процес інформатизації триває довше і має певні здобутки та досвід (часто нелегкий) їх набуття, зокрема в напрямі створення та функціонування ЕК. Що ж до карткових — то в бібліотеках такого рівня — це складна, розгалужена за структурою система, яку бажано зосередити (розмістити) в окремій кімнаті (приміщенні, залі) для ефективнішого використання та проведення моніторингу попиту серед користувачів.
В яких випадках і чому користувачі бібліотек ВНЗ все ж звертаються для пошуку інформації потрібних їм видань до карткових ІПС:
• різний контингент користувачів бібліотек ВІ ІЗ: від студента-пешокурсника — до поважного віку академіка професора, який звикло карткової форми ІПС;
• низький рівень навичок ведення пошуку в ЕК на противагу картковим:
• недостатня кількість АРМ для користувачів, а ситуація вимагає терміново інформації про наявність того чи іншого видання у фонді бібліотеки;
• техніко-технологічні причини, що унеможливлюють роботу ЕК (збій системи, раптове зиеструм-лення, вихід з ладу апаратних засобів та ін.), відсутність мережевого доступу до нього;
• ЕК відображає лише незначний масив документно-інформаційних ресурсів, починаючи з певного періоду.
Пропозиції та висновки
Виходячи з викладеного, багатьом бібліотекам слід:
• проаналізувати систему та структуру карткових ІПС для користувачів конкретної бібліотеки;
• розробити політику щодо ведення карткових ІПС у паралельності з формуванням електронних;
• звернути увагу на матеріально-технічний та санітарно-гігієнічний стан каталогів і картотек й вжити відповідні заходи;
• приділяти більше уваги якості, точності відображення фонду в тих каталогах, що продовжують вестись у бібліотеці, а особливо в службових, генеральних каталогах.
Але все ж пріоритетним слід виділити ведення таких карткових ІПС, як: АК, СК, АПП до нього. Або часткове, але детальніше відображати в СК лише частини найбільш затребуваного фонду, що відповідає профілю бібліотеки; на-приклад: «Економіка підприємства», «Податки. Оподаткування», «Банки. Банківська справа» в бібліотеках економічних ВНЗ та один із типів картотек, що вкрай необхідний у бібліотеці. Це можуть бути: картотека періодичних та продовжуваних видань, праць вчених навчального закладу та ін.
Найкращі традиції карткових бібліотечних ІПС, які формувались, удосконалювались упродовж багатьох десятиліть, мають у повній мірі застосовуватись в електронному середовищі, в якому є свої специфічні особливості та можливості для подальшого розвитку та вдосконалення бібліотечних ІПС.
Список використаної літератури:
1. Широков А. Проблеми створення та використання електронних бібліотек / А. Широков, О. Костишин, Т. Ярошенко // Бібл. вісн.—1995. —№3. — С. 1-8.
2. Матвієнко О. Вимоги до функціональних можливостей програмних засобів : (для бібл. процесів) / О. Матвієнко // Бібл. вісн. — 1996. — № 4. — С. 8-9.
3. Орлов II. І. Інформаційні системи і технології в управлінні, освіті, бібліотечній справі: наук-практ. посів. / П. І. Орлов. О. М. Луганський. — Донецьк : Альфа-прес, 2004. —С. 166-169.
4. Матвіснко О. До питання про формат UNIMARK : (критерії для вибору проірам. засобів для ведення бібліогр. баз даних) / О. Матвігнко, М. Ливін. // Бібл. вісн. — 1995.— № 4. — С. 5-6.
5. Сукиасян 3. Р. А судьи кто? О людях принимающих решения о библиогечньїх каталогах, а также о самих каталогах // Библиотсчная профессия. Кадры. Непрерывное образование : сб. ст. и докл. / 3. Р. Сукиасян, Рос. библ. ассоц., секция библ. проф. кадров и непрерыв. образования. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. —С. 382-386.
6. Скоробагатов В. М. Каталоги каргочньїй и злектронньїй: общее и особенное. Диалог профессионалов / В. М. Скоробагатов, 3. Р. Сукиасян // Науч. и техн. б-ки. — 2005. — № 12. — С. 15-24.
7. Пашков О. Історія комп'ютеризації публічних бібліотек України у дзеркалі публікацій у професійній періодиці / Олексій Пашков // Вісн. Кн. палати. — 2004. — № 5. — С. 44-48.
8. Оністрат Н. Глектронні та карткові інформаційно-пошукові системи бібліотеки: питання взаємодії / Н. Онісірат // Бібл. форум України. — 2007. — № 2, — С. 14-16.
9. Татарчук Л. Трансформація традиційних каталогів в електронну форму для інформаційного забезпечення аграрної науки / Людмила Татарчук // Вісн. Кн. палати. — 2008. — № 12. — С. 26-28.
10. Онищенко О. Каталоги — інформаційне ядро бібліотек : (роль і значення в період комп'ютеризації) / О. Онищенко // Бібл. вісн. — 1997. — № 6. — С. 6-7.
11. Мелентьева Ю. П. Дискуссия по сущностньїм вопросам библиотековедения / Ю. П. Мелентьева // Библиотековедение, — 2003. — №5.— С. 36-38.
12. Теплицкая А. В. Ниблиографическая информация: соврсменные каналы распространения и поиск : (мировой и отсчеств. опыт) / Л. В. Теплицкая // Библиотековедение. — 2007. — № 2. — С. 39-44.
13. Гнездилов В. И. Организация внутрибиблиотечного пространства в условиях новых технологий: проблемы и решения / В. И. Гнездилов // Библиотековедение. — 2001. — № 5. — С. 39-49.
14. Рябченко І. Картотека книгозабсзиеченості в системі автоматизованого керування сучасною університетською бібліотекою / Ігор Рябченко, Марія Воєводіна, Борис Бочаров // Вісн. Кн. палати. — 2005. — № 3. — С. 27-29. |
