У лютому-червні 2008 р. з ініціативи Харківської державної наукової бібліотеки (ХДНБ) ім. В. Г. Короленка та за активної підтримки Харківської державної академії культури (ХДАК) на сайті бібліотеки відбулася віртуальна наукова конференція «Бібліотекар XXI ст.: нові стандарти професії». Тема конференції обумовлена тими процесами соціально-економічного і політичного життя України, що спричинили низку негативних змін у бібліотеках, зокрема призвели до кадрової кризи і, як наслідок, - зниження соціального статусу професії.
Підвищити авторитет бібліотеки спроможні самі працівники за умови, що це будуть яскраві та креативні особистості. Щоб заслужити громадське визнання, бібліотекарі по-новому повинні усвідомити сутність професії. Для цього необхідно створити орієнтири щодо нового характеру праці бібліотекаря, виховати високу професійну свідомість, ціннісні професійні орієнтири, розробити мотивацію та системи стимулювання бібліотекаря. Обговоренню саме цих проблем і була присвячена конференція.
Чому обрано саме віртуальну форму спілкування? Цьому сприяли перш за все оперативність, доступність, надійність, широкомасштабність обговорення в режимі on-line. До того ж віртуальна конференція дає можливість висловлювати думки, коментарі, давати практичні поради людям, різним за статусом та кваліфікацією. Віртуальне обговорення, врешті-решт, має практичне значення, бо дозволяє фахівцям долучитись до віртуального спілкування та самоосвіти. До участі в конференції були запрошені керівники та фахівці бібліотек, ділові партнери бібліотек, наукових установ і закладів освіти, громадських організацій України. Започаткована як всеукраїнська, конференція за представництвом набула характеру міжнародної (взяли участь фахівці Брянської обласної універсальної наукової бібліотеки (ОУНБ) ім. Ф. І. Тютчева, Росія). З України до обговорення залучились фахівці Донецької, Кіровоградської, Луганської та Сумсь¬кої ОУНБ. Також взяли участь провідні вчені, викладачі, студенти ХДАК і бібліотечні фахівці Харкова. Таке представництво свідчить про актуальність запропонованих для обговорення питань, а саме:
Бібліотечні кадри: проблеми соціального захисту.
Пріоритетні напрямки роботи з кадрами у бібліотеках в інформаційному суспільстві.
Бібліотечна освіта і практика: шляхи взаємодії.
Роль бібліотечної професійної еліти в розвитку національної культури в умовах глобальних інтеграційних процесів.
Молодий бібліотекар України: погляд у майбутнє.
Тематика повідомлень, які надіслали учасники віртуальної конференції, свідчить про об'єктивність процесів, що відбуваються в наукових бібліотеках, наявність багатьох спільних нагальних питань бібліотечної професійної практики в Україні та Росії. І хоча не всі питання вдалося розглянути, в цілому учасники правдиво окреслили "вузькі місця", висунули претензії та внесли свої пропозиції керівництву бібліотек і Міністерству культури і туризму України.
Актуальним питанням бібліотечної освіти і практики була присвячена доповідь «Библиотечное образование и практика: направлення консолидации» А. А. Соляник, професора, доктора педагогічних наук, декана факультету бібліотекознавства та інформатики ХДАК. Вона зауважила, що єдиний в країні профільний факультет щорічно готує 25 спеціалістів і магістрів бібліотечної справи, та, на превеликий жаль, ці випускники не по повнюють штат бібліотек. В умовах кадрової кризи необхідна розробка концепції державної кадрової бібліотечної політики, важливим аспектом якої мають стати принципові зміни в системі оплати праці бібліотечних фахівців, прирівнявши їх до державних службовців, а сам принцип оплати давав би можливість директорам бібліотек стимулювати працю тих працівників, які активно впроваджують бібліо¬течні інновації, інтелектуально місткі бібліотечні послуги тощо.
Потребує негайного вирішення питання про доповнення до чинного Класифікатора професій 003:2005 такими, що відповідають вже наявним у бібліотеках новим назвам робіт, що виконуються, а саме: інформаційний менеджер, менеджер корпоративних бібліотечно-інформаційних ресурсів, менеджер електронних комунікацій, бібліограф-аналітик Інтернет-ресурсів, бібліограф-експерт міжнародних ІПС, технолог автоматизованих бібліотечних систем, бібліотекар-педагог тощо.
У межах національної програми «Навчання протягом життя» актуальним є формування державної безкоштовної системи підвищення кваліфікації бібліотечно-інформаційних кадрів, у т. ч. безперервного навчання, яка була б націлена на систематичну актуалізацію знань бібліотекаря, його постійне професійне самовдосконалення. З цією метою необхідно відновити роботу факультету підвищення кваліфікації, який тривалий час діяв на базі факультету біб-ліотекознавства та бібліографії ХДАК. Доречно нагадати, що цей факультет сьогодні має найвищий в Україні науковий рівень та більш ніж 80-річні традиції підготовки та перепід-готовки бібліотечних кадрів.
Шляхи взаємодії вищого навчального закладу (ВНЗ) і бібліотеки А. А. Соляник вбачає передусім у: формуванні бібліотеками цільового замовлення ВНЗ за участю регіональних управлінь культури щодо підготовки бібліотечних спеціалістів на конкретні місця; участі ВНЗ і бібліотек у використанні інтелектуальних, інформаційних, матеріальних ресурсів у формуванні системи безперервного навчання бібліотечно-інформаційних кадрів; лобіюванні прийнятої на законодавчому рівні єдиної кадрової політики держави щодо підвищення рейтингу і соціального статусу бібліотечної професії.
«Цель библиотечной работи – всегда и везде служить возвьышению читателей», - ці слова російського бібліографа М. О. Рубакіна стали епіграфом до повідомлення Н. Г. Грабар, викладача кафедри культури, головного бібліографа бібліотеки Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка «Трансформація професійної свідомості бібліотечних фахівців», що своїм змістом дає відповідь на запитання, яким повинен бути бібліотекар-спеціаліст? Н. Г. Грабар вважає, що сучасний бібліотекар, окрім знань новітніх технологій, повинен мати високий рівень культури, бо він не тільки виховує читача, а й сприяє його інтелектуальній діяльності. Сьогодні бібліотекар, на думку доповідача, виступає в ролі консультанта, аналітика, технолога, порадника, викладача. Його праця безпосередньо залежить від типу бібліотеки, правильної послідовності виконання нею функцій, а саме: головних – кумулятивної, меморіальної, інформаціино-комунікативної та похідних –просвітницької, виховної, виробничої, рекреаційної та гедоністичної. Виконання цих функцій потребує від бібліотекаря додаткової освіти, головною метою якої є створення механізму професійної соціалізації особистості бібліотекаря, що включає, по-перше, вдосконалення процесів модернізації бібліотечної справи; по-друге, підвищення соціального статусу бібліотек і, нарешті, умови розвитку професійного бібліотечного співтовариства. Для цього, зазначає Н. Г. Грабар, бажано створити «чітку і відповідно структуровану систему безперервної освіти, що можливо лише при координації зусиль усіх центрів, які здійснюють певний вид навчальної діяльності. Тільки за таких умов бібліотека зможе підвищити свій соціальний статус, створити сприятливі умови для роботи реальних і потенційних читачів».
Проблеми, пов'язані із соціальним захистом у справі управління кадровим ресурсом бібліотеки, висвітлює у своїй статті «Бібліотечні кадри: проблеми соціального захисту» В. П. Жукова, викладач кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій ХДАК, виконавчий директор Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій. Визначаючи, що мета соціального захисту бібліотеки це, з одного боку, «відображення потреб кожного бібліотечного працівника», з іншого, - параметр, який характеризує всю систему цілей та ефективність управління персоналом, В. П. Жукова вбачає її досягнення «шляхом реалізації індивідуальних потреб, цінностей та мотивів кожного працівника з урахуванням загальних цілей бібліотеки». «Проблеми соціального захисту в управлінні кадровим ресурсом бібліотеки зумовлені, вказує автор, невирішеністю організаційно-виробничих аспектів професійно-діяльнісного середовища, котрі, як празило, пов'язані з низьким рівнем корпоративного управління». В. П. Жукова наводить приклад із матеріалів дослідження: «у процесі опитування виявлено таке: бажання працівників бібліотек не оцінюється повністю тільки зарплатою - принизливою є сума, що її ста¬новить, бібліотекарям необхідно мати можливість застосовувати та розвивати свої здібності, отримуючи від цього задоволення. У більшості всі вони люблять свою роботу, але нестерпними є умови праці, організація професійно-діяльнісного середовища, комунікаційні стосунки персоналу в межах бібліотеки. Якість управлінської та організаційної культури, кадрової та соціальної політики виступає інструментом, що спроможний зрівняти або підвищити конкурен¬тоспроможність бібліотеки на ринку праці. Відсутність якості професійно-діяльнісного сере¬довища призводить до кадрової кризи. Таким чином, для вирішення завдань соціального захисту необхідна розробка управлінських рішень щодо соціальних потреб персоналу».
Репрезентативне соціологічне дослідження «Я і моя професія: фахівці публічних бібліотек регіону як суб'єкти бібліотечно-інформаційного обслуговування населення» провела Луганська ОУНБ ім. М. Горького (автор повідомлення В. Б. Суслова, завідувачка сектору наукового аналізу і розвитку бібліотек). В анкетуванні взяли участь 730 працівників міських, районних та сільських бібліотек. Вивчення анкет дало можливість одержати достатньо об'єктивний портрет фахівця регіону. Майже всі респонденти задоволені обраною професією, однак стурбовані її низьким соціальним статусом. Третина опитаних вірить у можливість його підвищення шляхом розкриття значущості своєї діяльності для розвитку науки, культури, виробництва.
Соціологічне дослідження Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського «Сільський біб-ліотекар Кіровоградщини» полягало у вивченні ступеня задоволення бібліотекаря сільської бібліотеки своєю діяльністю та соціальним статусом. Л. І. Демещенко, завідувачка сектору соціологічних досліджень, представила у своєму матеріалі дослідницький інструментарій та виклала результати аналізу опитування бібліотекарів сільських бібліотек області.
Аналіз анкет сільських бібліотек області показав таке: попри те, що більшість бібліотекарів працюють у непридатних умовах, мають надмірне навантаження, вони намагаються оперативно і якісно обслуговувати користувачів і в той же час постійно удосконалювати свої знання, незважаючи на значний набутий досвід.
Більшість респондентів висловили надію на кращі часи, коли сільський бібліотекар не буде обділений увагою держави, матиме відповідні умови праці, гідну заробітну плату і пишатиметься своєю професією.
Дискусійні питання були порушені у повідомленні заступника директора з наукової роботи Сумської ОУНБ Н. В. Дмитракової «Пріоритетні напрямки роботи з кадрами у бібліотеках в інформаційному суспільстві». Посилаючись на досвід роботи з кадрами європейських країн, де кадрова політика орієнтована на європейську уніфікацію та стандартизацію підготовки і додаткового навчання бібліотечних працівників, автор зазначає, що варто взяти до уваги та критично переосмислити зарубіжний досвід з удосконалення системи підвищення кваліфікації. Посткомуністичні європейські країни, які інтегрували в інформаційне поле ЄС, довели, що саме інформатизація суспільства є тим засобом, що трансформує бібліотеки на гнучкі динамічні заклади, здатні задовольнити зростаючі інформаційні потреби користувачів, відповідно перетворюючи бібліотекаря на менеджера, маркетолога інформаційного продукту, консультанта, аналітика, інструктора, менеджера Інтернет-ресурсів. Пріоритети у навчанні кадрів у цих країнах, на думку автора, надавалися галузі інформаційно-комунікативних технологій: робота на комп'ютері, оволодіння презентацією та роботою в Інтернетіта по e-mail.
Учений секретар Донецької ОУНБ ім. Н. К. Крупської Л. М. Гордієнко у своїх матеріалах поділилася досвідом щодо шляхів підвищення кваліфікації кадрів бібліотеки. Більшість працівників бібліотеки – це люди, віддані бібліотечній справі, незаперечні професіонали, які сприяли розквіту бібліотеки та перетворенню її на сучасний культурно-інформаційний центр. Та, на жаль, існують кадрові проблеми, характерні для бібліотек у наш час. Це старіння кадрів, брак молодих спеціалістів, які добре розуміються на новітніх технологіях, мають можливість продукувати масив оригінальних ідей. Донецька ОУНБ обрала шлях самостійного навчання спеціалістів методом тренінгів та консультацій фахівців, а також навчання працівників у інституті післядипломної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв (ДАККіМ).
Цікавий матеріал «Профессиональное сотрудничество в развитии кадрового потенциала библиотек приграничных территорий» надіслали російські колеги, зокрема заступник директора з наукової роботи Брянської ОУНБ ім. Ф. І. Тютчева О. Ю. Кулікова. У професійній співпраці активно беруть участь усі прикордонні бібліотеки Брянської (Росія), Гомельської (Білорусь), Чернігівської (Україна) областей. Навіть сільські бібліотеки є учасниками міждержавної взаємодії, виступаючи представниками держави, народу. Це підвищує авторитет, статус, відповідальність установи.
З 1972 р. професійне співробітництво має постійний та планомірний характер, головними темами якого є: поширення та зміцнення загального інформаційного середовища, збереження книги як пам'ятки нації та культури, робота бібліотек у мультикультурному середовищі, підтримка гуманітарної та просвітницької діяльності бібліотек в умовах інформаційного середовища.
Розділ сайту Брянської ОУНБ ім. Ф. І. Тютчева «Библиотека - центр диалога культур», відображає всі грані співпраці (http://www.scilib.debryansk.ru). О. Ю. Кулікова вважає, що прикордонне професійне співробітництво слід розглядати як фактор розвитку кадрового потенціалу бібліотекарів різного рівня шляхом розширення кола учасників міждержавної сусідів. Важливо не тільки наводити конкретні приклади заходів, а й характеризувати системи зв'язків, суть проведених експериментів, заходів тощо. Такий досвід співробітництва бібліотек потребує закріплення, тиражування та усвідомлення його практичного значення, тому що завдяки професійній взаємодії вирішуються важливі завдання по збереженню та розвитку гуманістичних цінностей, зростанню рейтингу бібліотечної професії шляхом організації безперервної освіти на міждержавному рівні.
Цінні думки з цього питання викладено в статті директора Красногородської МЦРБ (Брянськ, Росія) Г. Н. Ставінової «Развитие межпоселенческой центральной библиотеки через развитие персонала». Так, вона стверджує, що, відповівши на запитання, хто такий сучасний бібліотекар-професіонал, можна визначити основні напрямки кадрової роботи. Наприклад, якщо бібліотекар – це людина, яка багато читає, володіє бібліотечно-бібліографічною грамотою, якій притаманна бібліотечна етика, толерантність у стосунках з користувачем, то вимальовуються такі напрямки кадрової роботи: організація підвищення професійного рівня, створення умов для розвитку кадрового потенціалу, формування корпоративної культури бібліотеки.
Головним у роботі директора з персоналом є принцип прозорості, який полягає в максимальному ознайомленні колективу з планами розвитку бібліотеки, виконанням по-ставлених завдань, керуючись при цьому жартівливим віршем:
Руководитель должен быть понятен всем и разьяснять свои решенья.
Иначе слухи поползут...по всем библиотечным помещеньям.
Взагалі робота Г. Н. Ставінової написана яскравою образною мовою, проілюстрована значною кількістю прикладів практичної роботи з кадрами.
Функціонування будь-якої установи, зокрема бібліотеки, як відомо, залежить безпосередньо від професійного рівня та особистих якостей її працівників. Які вони, сучасні бібліотекарі, про що думають і як ставляться до обраної професії? Відповіді на ці та інші запитання були отримані і в результаті дослідження «Молодий працівник ХДНБ ім. В. Г. Короленка - погляд у майбутнє», проведеного бібліотекарем відділу організації науково-дослідної роботи А. Л. Шалигановою. Актуальність теми обумовлена зростанням зацікавленості суспільства проблемами молоді, адже час вимагає від неї мислити по-новому, вчитися новому, впроваджу-вати нове в роботу бібліотек. Тому вивчення цих орієнтирів було найважливішою потребою дослідження.
У дослідженні проаналізовано професійні та особисті якості молодого бібліотекаря. Воно також мало на меті вивчення принципу оцінювання керівниками структурних підрозділів своїх підлеглих та використання їх особистих і професійних якостей в інтересах самого бібліотекаря, відділу, в якому він працює, і бібліотеки в цілому. У результаті копіткої роботи за такими якостями, як професіоналізм, здатність до сприйняття інновацій і творчості, прагнення до самоосвіти, комп'ютерна грамотність тощо було складено ідеальний та реальний портрет бібліотекаря ХДНБ. Дослідники констатували: важливим питанням, що потребує вирішення, у кадровій роботі бібліотеки є використання гнучкого стилю керівництва. При цьому слід пам'ятати, що не існує єдиного ідеального підходу, який можна було б застосувати в різних ситуаціях, в різних колективах, до різних працівників, тому слід орієнтуватись на реальність.
Цікаві та злободенні думки щодо проблем професії висловлювали молоді учасники конференції – студенти, спеціалісти. На їх думку, бібліотекар повинен уміти входити в невідоме інформаційне поле, щоб відповідати вимогам сьогодення та знаходити спільну мову із сучасним читачем. Професіоналізм, креативність, здатність до спілкування - ось що цінують молоді бібліотекарі. Та не тільки від професійних знань і здібностей бібліотекаря залежить успіх бібліотеки, але й від того, як стимулювати його до праці. Молодь хоче, щоб її думки, пропозиції були почуті керівництвом бібліотеки, владою і втілені в реальні плани, конкретні заходи, практичні справи.
Про актуальність проблеми, що розглядалася на віртуальній конференції, свідчить кількість її відвідувань: 1344 (станом на 1.11.2008). Очевидно, що професія бібліотекаря знаходиться в полі зору вчених, практиків, молоді. У межах конференції було висунуто низку проблем, які потребують вивчення та обґрунтованих рекомендацій. Усі думки, пропозиції взято до уваги, на їх основі розроблено рекомендації, які будуть надіслані до Міністерства культури і туризму України.
З метою підвищення в подальшому ефективності роботи таких конференцій була розіслана анкета, в якій запропоновано оцінити матеріали, що були представлені на ній, та висунути свої пропозиції щодо організації майбутніх конференцій, їх програм, тематики тощо. Попередній аналіз анкетування свідчить, що тема варта подальшої розробки, має державне значення, важлива для практичної роботи. Матеріали учасників містять нові ідеї, стимулюють діяльність бібліотек у цьому напрямку, відображають дійсність, знайомлять із цікавим досвідом. Дослідники зазначають, що віртуальні конференції мають відігравати помітну роль у підвищенні кваліфікації бібліотекарів з таких причин: дешевизна користування; заощадження часу; можливість індивідуальної консультації з фахівцями; можливість віртуально відвідати кілька бібліотек, розширити коло спілкування; надійність та оперативність у переданні завдань; можливість вибору індивідуальних шляхів навчання в системі підвищення кваліфікації.
Респонденти вважають, що у майбутньому бажано було б: мати право на коментарі, про-позиції, альтернативні думки; завершальний етап обговорення проводити в on-line режимі; збільшити кількість практично корисних матеріалів; проводити бліцопитування з різних проблем; звузити тематику обговорень. В анкетах також запропоновано безліч тем для подальшого обговорення, серед яких нагальні проблеми життєдіяльності бібліотек стосовно нормативно-правової бази, фінансування, автоматизації, бібліотечного іміджу, кадрової політики щодо молодих спеціалістів. |
