Балушок, Василь. Загадкові севрюки: 1. Формування спільноти [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2015. - № 6. - С. 30-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Історіографія--Історіографічні дослідження--Україна Етнокультура--Україна--Росія Кл.слова (ненормовані): сіверяни -- волинцевська культура -- роменська культура -- іранці -- тюрки Анотація: Севрюки були нащадками літописних сіверян, у генезі яких узяли участь значні групи переселенців з Дніпровського Правобережжя. У статті йдеться про формування спільноти севрюків, яка проживала у ХІV-ХVІІ ст. на сході українського Лівобережжя і в сусідніх областях сучасної Росії. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |
Балушок, Василь. Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 1. - С. 18-28. - Бібліогр. в кінці ст.
Населення--Етнічний склад--Київська Русь Кл.слова (ненормовані): етнос -- відетнонімічні антропоніми -- українці -- росіяни Анотація: Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які мали тоді самоназву "русь" у множині та "русин" в однині), і росіяни ("русские", й білоруси сприймали їх як "не своїх", "чужих". Тобто севрюки ХІV-ХVІІ ст. виступали окремим етносом. Це був "земельний" етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |
Балушок, Василь. Загадкові севрюки: 3. Між українцями, росіянами та білорусами [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 2. - С. 17-26. - Бібліогр.: с.24-26
Слов'яни--Історія Міграційні процеси--Історія Кл.слова (ненормовані): етнос -- інтеграція -- асиміляція -- етнічна історія -- етнокультурні особливості Анотація: У статті аналізуються етнічні стосунки "земельного" етносу севрюків із сусідніми схілнослов'янськими етносами, а також те, як вони були зрештою асимільовані українцями, росіянами й, меншою мірою, білорусами в ході масштабних міграційних процесів. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |
Балушок, В. Загадкові севрюки [Текст] : 5. Проблема назви. Територія і стан її заселеності / Василь Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 6. - С. 44-55. - Бібліогр.: с. 52-55
Рубрики: Етноніміка--Етноніміка українська Населення--Історія--Лівобережна Україна Кл.слова (ненормовані): севрюки -- етнонім -- територія -- поселення -- населення Анотація: У статті ставиться проблема визначення етнонімічної назви севрюків, оскільки література і джерела дають ряд її різночитань. Територію розселення севрюків окреслюють у межах тодішніх Чернігівського, Новгород-Сіверського, Путивльського та Рильського повітів ХІІІ-ХІУ ст. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |
Балушок, Василь. Загадкові севрюки: 4. Етнокультурні особливості [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 4. - С. 3-15. - Бібліогр.: с. 13-14
Населення--Історія--Сіверська земля Кл.слова (ненормовані): культура -- комплексне господарство -- орне землеробство -- тваринництво -- бортництво -- лісові промисли -- деревообробні ремесла -- східнополіський говір Анотація: У статті піддаються аналізу особливості культури севрюцької спільноти, які виокремлювали її з-поміж інших спільнот. Їх господарство мало комплексний характер. Але найрозвиненішим промислом було бортництво. Мова севрюків виявляє певні риси схожості зі лівобережнополіським говором української мови. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |
Гагін, Віктор. Заснування села Чернеча Слобода [Текст] / В. Гагін // Сіверянський літопис. - 2016. - № 4. - С. 37-47 : іл., карт. - Бібліогр.: с. 46-47
Кл.слова (ненормовані): містечко Сміле -- Роменський повіт -- Смілівська вотчина -- Смілівська сотня -- севрюки Анотація: Упродовж ХІІ-ХІІІ сторіч село Чернеча Слобода входила до складу Чернігівського князівства. Звертаючись до історичних джерел, знаходимо, що у 1239 році територія сучасного села разом з Роменщиною потрапила під тяжкий гніт золотоординських ханів. Населення, непідвладне завойовникам, називалося "севрюками" і займалося полюванням, рибним ловом. Вони були хорошими провідниками посольств і торгових караванів з Москви в Крим. 1362 року ця територія була звільнена литовськими військами князя Ольгерда Гедеміновича і до 1569 року знаходилася під владою Великого князівства Литовського, але за Люблінською унією об'єдналася з Польщею в федеральну державу - Річ Посполиту. Згідно з архівними документами, саме між 1650 і 1653 роками засноване сучасне село Чернеча Слобода козаками з Правобережжя під назвою Слобідка. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |