Чернігівська ОУНБ ім. В.Г. Короленка

Головна

Шановні користувачі!
Чернігівська ОУНБ ім. Софії та Олександра Русових проводить роботу відповідно до Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Вид пошуку

Бази даних

Електронна картотека аналітичного опису статей - результати пошуку

Електронний каталог книг

Електронна картотека аналітичного опису статей

Зведений краєзнавчий каталог Чернігівщини

Електронна бібліотека

Електронний каталог відділу мистецтв (ноти, диски, грамплатівки)

Електронний каталог книг іноземними мовами

Друковані ЗМІ про нас

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог книг (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Колот, А. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Колот, А. М.
Асиметрії розвитку соціально-трудової сфери: прояви, причини, передумови подолання [Текст] / А. М. Колот // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 6. - С. 205-211. - Бібліогр.: 10 назв

ББК 65
Рубрики: Економіка праці--Соціально-трудові відносини--Україна
Анотація: У статті визначено форми асиметрії в царині соціально-трудових відносин (інституціональна, економічна, соціальна, інформаційна). Представлено чинники, що дестабілізують соціально-трудову сферу. Обґрунтовано, що для вирішення наявних соціально-економічних проблем необхідним є посилення соціальної відповідальності всіх інститутів суспільства, зокрема науковців.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1)

Знайти схожі

    Колот, А. М.
    Соціально-трудовий розвиток в ХХІ столітті: до природи глобальних змін, нових можливостей, обмежень і викликів [Текст] / А. М. Колот, О. О. Герасименко // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 97-125. - Бібліогр. с. 122-125 (28 назв)
Рубрики: Соціально-трудові відносини
   Рівень житття населення
Анотація: Доведено необхідність переосмислення перспектив соціально-трудового розвитку у контексті нової глобалізації (так зване друге і третє роз’єднання) і нової (цифрової, мережевої) економіки, зокрема «вихолощення» останньої. Наведена аргументація щодо нових можливостей, які відкриває для людини праці нова економіка, та обмежень і загроз, зумовлених великомасштабними різновекторними змінами сьогодення. Обґрунтована необхідність зміни теоретичного, філософського розуміння дійсності – дійсності і техніко-технологічної, і економічної, і соціально-трудової. Автори намагались зазирнути у майбутнє світу праці. Основний концепт, що його обстоюють автори, полягає у тому, що інформаційно-комунікаційні, цифрові та інші проривні технології «Індустрії 4.0» обумовлюють утвердження як нового формату глобалізації та глобального суспільного поділу праці, так і нової платформи соціально-трудового розвитку. У більш узагальненому трактуванні мета статті – упорядкувати наявні та сформувати сучасні уявлення щодо природи трансформацій і трендів розвитку світу праці за умов настання чергових етапів глобалізації та формування нової економіки. Розкрито сутність феноменів сьогодення, які обумовлюють розбудову нової платформи соціально-трудового розвитку у перших десятиліттях ХХІ ст. В авторській ментальній моделі сучасного соціально-трудового розвитку домінантами постають глобалізація та нова економіка в їх соціально-трудовому вимірі з огляду на суспільне буття перших десятиліть ХХІ ст. Розвиток процесів глобалізації розглядається як ланцюг так званих роз’єднань у суспільному виробництві в світовому вимірі, що призводять до відділення процесу праці від працівників. Наведено аргументацію зисків і втрат працівників різних кваліфікаційних сегментів від глобалізації та Четвертої промислової революції в частині зайнятості та доходів. Розкрито принципові відмінності «Індустрії 4.0» в плані їх впливу на соціально-трудову сферу. Запропоновано нову теоретичну конструкцію особливостей нової платформи соціально-трудового розвитку за впровадження технологій «Індустрії 4.0» та інституціональних змін, притаманних новій економіці.

Дод.точки доступу:
Герасименко, О.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)

Знайти схожі

Колот, А. М.
Концепція "Праця 4.0": теоретико-прикладні засади формування та розвитку [Текст] / А. М. Колот, О. О. Герасименко // Економіка і прогнозування. - 2020. - № 1. - С. 7-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Нова економіка--Нова глобалізація--Соціально-трудовий розвиток--Модель "Праця 4.0"
Анотація: Пропонуються розроблені теоретико-методологічні базису, здатного розкрити взаємозв'язок змін, які відбуваються у навколишніх світах (техніки, технологій, інститутів тощо) з трансформаціями сфери праці та зайнятості у їх нерозривній цілісності, та окреслення нового формату моделі праці та зайнятості, адекватного умовам першої половини ХХІ ст.

Дод.точки доступу:
Герасименко, О. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1)

Знайти схожі

    Колот, А. М.
    Покоління Z і соціально-трудова платформа «Праця 4.0»: імперативи взаємодії [Текст] / А. М. Колот, О. О. Герасименко // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 2. - С. 103-138. - Бібліогр. с. 132-137 (45 назв)
Рубрики: Вікові групи--Покоління Z
   Покоління--Соціально-трудові відносини
Анотація: Дослідження соціально-трудових відносин цифрової доби в контексті теорії поколінь і прикладних аспектів її використання є необхідним для забезпечення стійкості соціально-трудового розвитку і досягнення на цій основі вищого рівня соціальної якості. Брак системних, міждисциплінарних досліджень тих граней і аспектів, що не лише віддзеркалюють, а й пояснюють з наукових позицій односпрямованість і суперечливість взаємодії двох феноменів сучасності — соціально-трудової платформи «Праця 4.0» і «цифрового» покоління (покоління Z) підтверджує актуальність теми статті. Мета дослідження — отримання додаткової аргументації щодо відповідності соці ально-трудової платформи «Праця 4.0» можливостям самореалізації покоління Z, узгодженості розвитку двох суспільно значущих інститутів, що у перспективі має слугувати опрацюванню дорожньої карти соціально-трудового розвитку у взаємозв’язку з поколінними трендами цифрової доби. Принципово новим отриманим результатом є наукова аргументація взаємодії покоління Z і нової соціально-трудової реальності (за авторським концептом — платформа «Праця 4.0»), представлена через призму узгодженості, однонаправленості і протиріч їх розвитку. Автори обстоюють переконання, що платформа «Праця 4.0» відкриває перед молодими (не)дорослими нові можливості, простір для самовираження і самореалізації, водночас породжуючи нові виклики, обмеження та загрози. Доведено, що «Праця 4.0» — інститут, привабливіший і прийнятніший для покоління Z, аніж для інших поколінь, у контексті адаптації до змін, які в координатах нової економіки стають не винятком, а нормою. Методологічну основу дослідження склали системний і міждисциплінарний підходи. Для аргументації відповідей на ряд поставлених авторами статті вченим-трудовикам запитань використано загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень — теоретичного узагальнення, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, історичний і метод класифікації, порівняльного аналізу, логічного обґрунтування, гіпотетичний. Для досягнення поставленої мети розкрито базисні засади теорії поколінь і науково-прикладні аспекти її використання у практиці управління людськими ресурсами. Виокремлено особливості, акцентовано увагу на особистісних, психофізіологічних якостях молодих (не)дорослих покоління Z, які усе більше входять до складу сукупної робочої сили. З наукових позицій обґрунтовано й окреслено розмаїття характеристик платформи «Праця 4.0», які дають уявлення щодо нової соціально-трудової реальності. Здійснено попередні розвідки нових можливостей і викликів, які чекають на представників покоління Z у складі сукупної робочої сили на платформі «Праця 4.0».

Дод.точки доступу:
Герасименко, О.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)