Чернігівська ОУНБ ім. В.Г. Короленка

Головна

Шановні користувачі!
Чернігівська ОУНБ ім. Софії та Олександра Русових проводить роботу відповідно до Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Вид пошуку

Бази даних

Електронна картотека аналітичного опису статей - результати пошуку

Електронний каталог книг

Електронна картотека аналітичного опису статей

Зведений краєзнавчий каталог Чернігівщини

Електронна бібліотека

Електронний каталог відділу мистецтв (ноти, диски, грамплатівки)

Електронний каталог книг іноземними мовами

Друковані ЗМІ про нас

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог книг (12)

Зведений краєзнавчий каталог Чернігівщини (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Сергійчук, В. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6

Сергійчук, В. І.
Українці Туркестану в 1917-1924 роках у документах центрального державного архіву Республіки Узбекистан [Текст] / В. І. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. - 2016. - N 2(березень-квітень). - С. 17-33 : ілюстр. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Діаспора українська--Туркестан, 1917-1924 рр.
Кл.слова (ненормовані):
Українські переселенці в Туркестані -- Політика коренізації -- Українізація населених пунктів
Анотація: У статті йдеться про національне відродження українців Туркестану після Лютневої революції 1917 року, про спроби більшовицької влади, яка там утверджувалася, узяти під свій контроль цей процес, а також про намагання тамтешніх переселенців з України відкрити власні школи, робітничі клуби й організувати театральні колективи.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1)

Знайти схожі

    Сергійчук, В. І.
    Шляхи формування української ідентичності і державності [Текст] / В. І. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. - 2017. - N 4 (липень-серпень). - С. 26-40
Рубрики: Українська ідентичність--Формування
   Українська державність--Формування
   Українська нація--Формування
   Хліборобство
   Духовність
Анотація: У статті акцентується увага на тому, що творення української нації, яка сформувала в другій половині IX ст. власне державне утворення із центром у Києві, відбувалося під впливом розвиненого хліборобства. Цьому сприяли природно-кліматичні умови та великі терени чорнозему, що постійно забезпечувало автохтонних мешканців усім необхідним для осілого життя. Саме це спричинило поступовий перехід до хліборобства і кочовиків, які здійснювали агресії на наші землі. У результаті цього витворився особливий етнос, який поєднував риси різних культур. Він і започаткував державницьку традицію предків у вигляді Русі.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1)

Знайти схожі

    Сергійчук, В. І.
    Документи більшовицької влади про примусове переміщення українських залізничників [Текст] / В. І. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. - 2018. - № 1. - С. 14-33 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Депортації--Українці, 1920-ті рр.
   Залізничники--Депортації--Україна, 1920-ті рр.
Кл.слова (ненормовані):
Депортація національно свідомих залізничників на Північ -- Зросійщення українських залізниць
Анотація: Пропоновані документи російської більшовицької влади свідчать про одну з геноцидних акцій щодо українства від жовтня 1920 року, коли розпочався процес асиміляції національно свідомих залізничників через депортацію їх у північні регіони РСФРР. Наводяться дані з відділків українських залізниць стосовно конкретних спеціалістів, які викликали підозру в російських більшовиків і яких негайно відправляли за межі рідної землі, замінюючи їх слухняним великоросійським пролетаріатом чи подібними виконавцями з числа інших націй і народностей.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВЗ (1)

Знайти схожі

Сергійчук, В. І.
Нехтування вітчизняними архівами як ознака неповноцінності досліджень про Голодомор-геноцид 1932-1933 років [Текст] / В. І. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. - 2018. - № 2. - С. 34-54 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Голодомори--Україна, 1932-1933 рр.
Анотація: У статті порушується питання щодо використання для підрахунку втрат України від Голодомору-геноциду 1932-1933 років первинних документів вітчизняних архівів, що ігнорується окремими істориками й демографами. Наголошується, що саме ці матеріали дають змогу встановити реальну кількість жертв цієї трагедії.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВЗ (1)

Знайти схожі

    Сергійчук, В. І.
    Шкільна статистика як важливе джерело для встановлення кількості втрат під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років [Текст] / В. І. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. - 2018. - N 5. - С. 5-15 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Голодомори--Статистика--Україна, 1932-1933 рр.
   Статистика--Початкова школа, 1932-1933 рр.
Кл.слова (ненормовані):
Шкільна статистика
Анотація: У статті акцентовано увагу на вивченні статистики початкової школи УСРР в 1930?х роках, що дає змогу встановити втрати дітей під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Зокрема, порівняльний аналіз планів наповнення 1-4 класів показує, що вже 1933 року виникла гостра диспропорція з кількістю дітей, що мали відвідувати заняття. Попередні підрахунки засвідчують, що втрати учнів початкової школи, яка на той час уже була обов’язковою, сягали близько 2 млн, а загалом дітей дошкільного й шкільного віку, за нашими розрахунками, після 1932–1933 років не дорахувалися понад 3 млн.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВЗ (1)

Знайти схожі

Сергійчук, В. І.
Історико-правові аспекти підрахунку втрат від голодомору-геноциду 1932-1933 років [Текст] / В. І. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 4. - С. 11-25
Рубрики: Голодомори--Втрати--Україна, 1932-1933 рр.
Анотація: У статті розглядаються історико-правові аспекти підрахунку кількості жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років з огляду на те, що винятково демографічний підхід до цього напрямку наукових досліджень себе не виправдав. Зокрема, спроба взяти за базові матеріали всесоюзних переписів 1926 і 1939 років, оскільки міграційні процеси за цей період досі не реконструйовано, насамперед не вивчено питання про кількість завезеної робочої сили з радянських республік, яка під час перепису 1937 року була врахована в УСРР. Донині не встановлено й кількості померлих голодних українських селян у прикордонних з УСРР районах РСФРР і БСРР, а також тих з них, хто був розстріляний під час втечі на радянському кордоні або втопився в Дністрі й Збручі. Не є переконливими і пропозиції включити в рамки цієї трагедії 1934 рік, коли влада Москви вже не видавала розпоряджень геноцидного характеру щодо українців, а смертність сільського населення УСРР різко знизилася в порівнянні не тільки до трагічних 1932-1933 років, а й до передголодових 1930-1931 років.
За таких обставин реалістичним у підрахунку жерств Голодомору-геноциду виглядає історико-правовий підхід, коли на основі архівних документів є можливість одержати статистичні дані про кількість населення УСРР на 1 січня 1932 і 1 січня 1934 років. Різниця між цими показниками на вказані дати і є мінімальною кількістю втрат в 1932-1933 роках, що становить 7 121,4 тис. осіб.
Реальність названої цифри стверджується й зафіксованими показниками дитячої смертності, що сягала в згідно з аналізом документів в окремих населених пунктах від 38 до 52 відсотків. Крім того, на користь такого підходу в підрахунку втрат промовляє і статистика з наповненістю початкових класів: 1 вересня 1932 року до перших класів Петриківського району Дніпропетровської області влилося 1737 дітей, а через рік до другого класу перейшло, за уточненими даними, лише 867. Така сама тенденція виявилася й щодо другокласників і третьокласників: відповідно 1275 і 695, 1126 і 693.
Особливо підкріплює версію стосовно катастрофічної дитячої смертності в цей період порівняльний аналіз народжених у відповідних населених пунктах з наповненістю перших класів через вісім років у школах Оратівського, Плисківського і Погребищенського районів Вінницької області, Баришівського, Іванківського - Київської, Іркліївського - Полтавської (тепер - Черкащина).

Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)