Головна
Шановні користувачі!
Чернігівська ОУНБ ім. Софії та Олександра Русових проводить роботу відповідно до
Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України
щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Авторизація
Прізвище
Пароль
Увійти
 
Вид пошуку
 
Стандартний
Розширений
Професійний
Розподілений
За словником
Бази даних
Електронна картотека аналітичного опису статей - результати пошуку
Електронний каталог книг
Електронна картотека аналітичного опису статей
Зведений краєзнавчий каталог Чернігівщини
Електронна бібліотека
Електронний каталог відділу мистецтв (ноти, диски, грамплатівки)
Електронний каталог книг іноземними мовами
Друковані ЗМІ про нас
Зона пошуку
Ключові слова
Автор
Назва
Рік видання
Формат представлення знайдених документів:
повний
інформаційний
короткий
Відсортувати знайдені документи за:
автором
назвою
роком видання
типом документа
Пошуковий запит:
(<.>K=алітерація<.>)
Загальна кількість знайдених документів
:
2
Показані документи
с 1 за 2
1.
Форма документа
: Стаття із журналу
Шифр видання
: 83.3(4ВЕЛ)
Автор(и)
: Дьомова, Наталія
Назва
: Блазенські пісні Меркуціо у драмі "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах
Місце публікування
: Слово і час. - 2015. - № 5. - С. 86-92 (Шифр С673403/2015/5)
Примітки
: Бібліогр. в кінці ст.
ББК
: 83.3(4ВЕЛ)
Предметні рубрики:
Письменники англійські, 16-17 ст.
Англійська література-- Шекспір Вільям (1564-1616 рр.)
Ключові слова
(''Вільн.індекс.''):
алітерація
--консонанс--рима--ритм
Анотація:
Театральна традиція часів Шекспіра передбачила наявність у виставах пісень та численних комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких покладено символічну роль блазня-правдоруба, не випадково що Меркуціо також дістається пісенна партія. У статті розглянуто функціонування пісенних кпинів Меркуціо у драмі "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра, досліджено роль просодії для створення імпліцитного значення пісенних уривків, а також вивчено особливості відтворення алітерації як головного просодичного елементу для створення двозначності в першому баладному фрагменті Меркуціо в українських перекладах Пантелеймона Куліша, Абрама Гозенпуда, Василя Мисика та Ірини Стешенко (переклади 1952-1985 рр.).
Знайти схожі
2.
Форма документа
: Стаття із журналу
Шифр видання
:
Автор(и)
: Кузнецова, Галина
Назва
: Фонетичні засоби увиразнення авторської віри в добро і щастя України : на прикладі кіноповісті Олександра Довженка "Україна в огні"
Місце публікування
: Українська мова і література в школах України. - 2019. - № 12. - С. 7-13 (Шифр У679846/2019/12)
Примітки
: Бібліогр.: 6 назв.
Предметні рубрики:
Літературознавство-- Мова художнього твору
Українська література-- Довженко О.
Українська мова-- Вивчення фонетики
Ключові слова
(''Вільн.індекс.''): фонетичний аналіз художнього тексту--фонема--звук--асонанс--
алітерація
--анафора--епіфора--ономатопея--ідеофони--звукосимволи--кіноповість--довженко о.--"україна в огні"
Анотація:
На підставі синтезу методів звукової комбінаторики, дистрибуції, акустичної характеристики звуків, опозиції фонем, шкали сонорності запропоновано фонетичний аналіз кіноповісті О. Довженка "Україна в огні". Доведено, що фонічні компоненти текстової організації художнього твору:
алітерація
, асонс, анафора, епіфора, ономатопея і її різновиди, ідеофони, звукосимволи, звукові кольорогами є потужним арсеналом композиційного, семантичного, емоційно-експресивного, ритміко-інтонаційного увиразнення й сприймання тексту. Обґрунтовано, що аналіз авторських фоностем дає змогу глибше пізнати семантико-звукову природу тексту, з'ясувати фонетичні особливості авторського ідіостилю, ствердити віру в добро і шастя України.
Знайти схожі
повний формат
короткий формат
всі знайдені
відмічені
окрім відмічених
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)