Авторизація
Прізвище
Пароль  
Увійти
 

Вид пошуку

 

Бази даних


Електронна картотека аналітичного опису статей - результати пошуку

Зона пошуку
Знайдено у інших БД:Зведений краєзнавчий каталог Чернігівщини (6)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=севрюки<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 94(744)
Автор(и) : Балушок, Василь
Назва : Загадкові севрюки: 1. Формування спільноти
Місце публікування : Сіверянський літопис. - 2015. - № 6. - С. 30-41 (Шифр С296776/2015/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
УДК : 94(744)
ББК : 63
Предметні рубрики: Історіографія-- Історіографічні дослідження --Україна
Етнокультура --Україна --Росія
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сіверяни--волинцевська культура--роменська культура--іранці--тюрки
Анотація: Севрюки були нащадками літописних сіверян, у генезі яких узяли участь значні групи переселенців з Дніпровського Правобережжя. У статті йдеться про формування спільноти севрюків, яка проживала у ХІV-ХVІІ ст. на сході українського Лівобережжя і в сусідніх областях сучасної Росії.
Знайти схожі

2.

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Балушок В.Г.
Назва : Севрюки ХІV - ХVІІ ст.: спроба етнічної атрибуції
Місце публікування : Український історичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 47-64 (Шифр У692302/2016/3)
Предметні рубрики: Історія УКраїни-- Історія Сіверщини
Анотація: Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків. Нащадки сіверян, проживали в басейні річок Десни, Сейму, Ворскли, Сули. Служивий стан із Сіверської землі, до якої відносилися міста Чернігів, Новгород-Сіверський, Стародуб. Автор доводить, що це був «земельний» етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжні.
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 94 (477)
Автор(и) : Балушок, Василь
Назва : Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
Місце публікування : Сіверянський літопис. - 2016. - № 1. - С. 18-28 (Шифр С296776/2016/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
УДК : 94 (477)
Предметні рубрики: Етнологія-- Історія --Україна
Населення-- Етнічний склад --Київська Русь
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): етнос--відетнонімічні антропоніми--українці--росіяни
Анотація: Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які мали тоді самоназву "русь" у множині та "русин" в однині), і росіяни ("русские", й білоруси сприймали їх як "не своїх", "чужих". Тобто севрюки ХІV-ХVІІ ст. виступали окремим етносом. Це був "земельний" етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі.
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 94 (477)
Автор(и) : Балушок, Василь
Назва : Загадкові севрюки: 3. Між українцями, росіянами та білорусами
Місце публікування : Сіверянський літопис. - 2016. - № 2. - С. 17-26 (Шифр С296776/2016/2)
Примітки : Бібліогр.: с.24-26
УДК : 94 (477)
Предметні рубрики: Етнічні групи-- Історія
Слов'яни-- Історія
Міграційні процеси-- Історія
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): етнос--інтеграція--асиміляція--етнічна історія--етнокультурні особливості
Анотація: У статті аналізуються етнічні стосунки "земельного" етносу севрюків із сусідніми схілнослов'янськими етносами, а також те, як вони були зрештою асимільовані українцями, росіянами й, меншою мірою, білорусами в ході масштабних міграційних процесів.
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 63+28
Автор(и) : Балушок В.
Назва : Загадкові севрюки : 5. Проблема назви. Територія і стан її заселеності
Місце публікування : Сіверянський літопис. - 2016. - № 6. - С. 44-55 (Шифр С296776/2016/6)
Примітки : Бібліогр.: с. 52-55
УДК : 94(477)
ББК : 63+28
Предметні рубрики: Етноніміка-- Етноніміка українська
Населення-- Історія --Лівобережна Україна
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): севрюки--етнонім--територія--поселення--населення
Анотація: У статті ставиться проблема визначення етнонімічної назви севрюків, оскільки література і джерела дають ряд її різночитань. Територію розселення севрюків окреслюють у межах тодішніх Чернігівського, Новгород-Сіверського, Путивльського та Рильського повітів ХІІІ-ХІУ ст.
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 94(477)
Автор(и) : Балушок, Василь
Назва : Загадкові севрюки: 4. Етнокультурні особливості
Місце публікування : Сіверянський літопис. - 2016. - № 4. - С. 3-15 (Шифр С296776/2016/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 13-14
УДК : 94(477)
Предметні рубрики: Етнічна територія-- Етнічна спільнота-- Етнокультура --Лівобережна Україна
Населення-- Історія --Сіверська земля
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): культура--комплексне господарство--орне землеробство--тваринництво--бортництво--лісові промисли--деревообробні ремесла--східнополіський говір
Анотація: У статті піддаються аналізу особливості культури севрюцької спільноти, які виокремлювали її з-поміж інших спільнот. Їх господарство мало комплексний характер. Але найрозвиненішим промислом було бортництво. Мова севрюків виявляє певні риси схожості зі лівобережнополіським говором української мови.
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 94(477)
Автор(и) : Гагін, Віктор
Назва : Заснування села Чернеча Слобода
Місце публікування : Сіверянський літопис. - 2016. - № 4. - С. 37-47: іл., карт. (Шифр С296776/2016/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 46-47
УДК : 94(477)
Предметні рубрики: Історія міст і сіл України --Чернеча Слобода, село Буринського р-ну --Сумська область (Україна)
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): містечко сміле--роменський повіт--смілівська вотчина--смілівська сотня--севрюки
Анотація: Упродовж ХІІ-ХІІІ сторіч село Чернеча Слобода входила до складу Чернігівського князівства. Звертаючись до історичних джерел, знаходимо, що у 1239 році територія сучасного села разом з Роменщиною потрапила під тяжкий гніт золотоординських ханів. Населення, непідвладне завойовникам, називалося "севрюками" і займалося полюванням, рибним ловом. Вони були хорошими провідниками посольств і торгових караванів з Москви в Крим. 1362 року ця територія була звільнена литовськими військами князя Ольгерда Гедеміновича і до 1569 року знаходилася під владою Великого князівства Литовського, але за Люблінською унією об'єдналася з Польщею в федеральну державу - Річ Посполиту. Згідно з архівними документами, саме між 1650 і 1653 роками засноване сучасне село Чернеча Слобода козаками з Правобережжя під назвою Слобідка.
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)