Авторизація
Прізвище
Пароль  
Увійти
 

Вид пошуку

 

Бази даних


Електронна картотека аналітичного опису статей - результати пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Усна історія -- Вивчення<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Історія вивчення усних спогадів: позиція Максима Рильського і сучасні підходи
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3. - С. 112-117 (Шифр Н533083/2020/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Усні спогади-- Вивчення
Усна історія-- Вивчення
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): усна історія--літературний текст--фольклорний текст--усні спогади
Анотація: У статті проаналізовано фольклористичні проблеми, порушені в статті Максима Рильського "Краса і велич на-родної творчості" (1957). Багато з цих проблем актуальні до нашого часу. Це стосується провідної проблеми фольк-лористики – визначення основного предмета дослідження, тобто означення меж такого явища, як фольклор, що є фольклором, які терміни використовують для його номінації.М. Рильський аналізує вживання терміна словесність на означення фольклору. Автор, покликаючись на авторитет словника Ушакова, словесністю вважав усю творчість, виявлену в слові, не лише в художньому слові. Термін народна поетична творчість не задовольняв Максим Тадейовича якраз у зв’язку з тим, що він не охоплював "споминів учасників визначних подій", які сьогодні дослідники номінують меморатами (усні спогади) і мемуарами (письмові спогади). І хоча ці тексти не надто художні, тобто їхня мова не така поетично довершена, як у класичних фольклорних жанрах, як-от обрядові та ліричні пісні, фольклористи, на думку Рильського, повинні залучати їх до поля свого дослідження. Удруге Максим Рильський згадав народні оповідання у визначенні терміна словесний фольклор, коли відстоював думку про те, що фольклор надалі активно побутує.Сьогодні ми щоразу переконуємося, що народне слово активно реагує на різні події, і результати цієї словесної діяльності важко вписати у звичну класифікацію фольклорних жанрів. Цю тенденцію помітив свого часу й М. Рильський, у переліку нових записів він знову не забув зазначити народні оповідання. На означення текстів, що їх сьогодні найчастіше називають усною історією, дослідник вжив такі номінації: оповідання, усні оповідання, розповіді, усні розповіді, оповідання бувалих людей, спомини учасників визначних подій. Цей перелік свідчить про те, що автор аналізованої розвідки надавав важливого значення усноісторичним текстам. Три терміни – розповіді, усні розповіді, спомини учасників визначних подій – свідчать, що М. Рильський усвідомлював принципову різницю між літературним і фольклорним текстом.
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Слотюк, Галина
Назва : Проєкт "Голоси живої історії": формуємо електронну карту пам'яті України
Місце публікування : Бібліотечна планета. - 2023. - № 2. - С. 25-27 (Шифр Б480503/2023/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Усна історія-- Вивчення
Бібліотеки України-- Інновації
Бібліотечна справа-- Проектна діяльність
Обласні бібліотеки -- Інновації --Україна
Краєзнавча робота бібліотек
Бібліотечне краєзнавство --Україна
Географіч. рубрики: Вінниця, місто (Україна)
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): методи документування минулого--усна історія--вінницька обласна універсальна наукова бібліотека--проєктна діяльність бібліотек--бібліотечне краєзнавство--вніб 5
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)