Авторизація
Прізвище
Пароль  
Увійти
 

Вид пошуку
 
Стандартний
Розширений
Професійний
Розподілений
За словником

Бази даних


Електронна картотека аналітичного опису статей - результати пошуку

Електронний каталог книг
Електронна картотека аналітичного опису статей
Зведений краєзнавчий каталог Чернігівщини
Електронна бібліотека
Електронний каталог відділу мистецтв (ноти, диски, грамплатівки)
Електронний каталог книг іноземними мовами
Друковані ЗМІ про нас
Зона пошуку
Знайдено у інших БД:Зведений краєзнавчий каталог Чернігівщини (6)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=севрюки<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7
1.


    Балушок, Василь.
    Загадкові севрюки: 1. Формування спільноти [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2015. - № 6. - С. 30-41. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
94(744)
ББК 63
Рубрики: Історіографія--Історіографічні дослідження--Україна
   Етнокультура--Україна--Росія
Кл.слова (ненормовані):
сіверяни -- волинцевська культура -- роменська культура -- іранці -- тюрки
Анотація: Севрюки були нащадками літописних сіверян, у генезі яких узяли участь значні групи переселенців з Дніпровського Правобережжя. У статті йдеться про формування спільноти севрюків, яка проживала у ХІV-ХVІІ ст. на сході українського Лівобережжя і в сусідніх областях сучасної Росії.


Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)
Вільні: ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)

Знайти схожі
2.


    Балушок , В. Г.
    Севрюки ХІV - ХVІІ ст.: спроба етнічної атрибуції [Текст] / В.Г. Балушок // Український історичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 47-64
Рубрики: Історія УКраїни--Історія Сіверщини
Анотація: Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків. Нащадки сіверян, проживали в басейні річок Десни, Сейму, Ворскли, Сули. Служивий стан із Сіверської землі, до якої відносилися міста Чернігів, Новгород-Сіверський, Стародуб. Автор доводить, що це був «земельний» етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжні.


Є примірники у відділах: всього 2 : ВДГН (1), ВКр (1)
Вільні: ВДГН (1), ВКр (1)

Знайти схожі
3.


    Балушок, Василь.
    Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 1. - С. 18-28. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
94 (477)
Рубрики: Етнологія--Історія--Україна
   Населення--Етнічний склад--Київська Русь
Кл.слова (ненормовані):
етнос -- відетнонімічні антропоніми -- українці -- росіяни
Анотація: Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які мали тоді самоназву "русь" у множині та "русин" в однині), і росіяни ("русские", й білоруси сприймали їх як "не своїх", "чужих". Тобто севрюки ХІV-ХVІІ ст. виступали окремим етносом. Це був "земельний" етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі.


Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)
Вільні: ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)

Знайти схожі
4.


    Балушок, Василь.
    Загадкові севрюки: 3. Між українцями, росіянами та білорусами [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 2. - С. 17-26. - Бібліогр.: с.24-26
УДК
94 (477)
Рубрики: Етнічні групи--Історія
   Слов'яни--Історія
   Міграційні процеси--Історія
Кл.слова (ненормовані):
етнос -- інтеграція -- асиміляція -- етнічна історія -- етнокультурні особливості
Анотація: У статті аналізуються етнічні стосунки "земельного" етносу севрюків із сусідніми схілнослов'янськими етносами, а також те, як вони були зрештою асимільовані українцями, росіянами й, меншою мірою, білорусами в ході масштабних міграційних процесів.


Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)
Вільні: ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)

Знайти схожі
5.


    Балушок, В.
    Загадкові севрюки [Текст] : 5. Проблема назви. Територія і стан її заселеності / Василь Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 6. - С. 44-55. - Бібліогр.: с. 52-55
УДК
94(477)
ББК 63+28
Рубрики: Етноніміка--Етноніміка українська
   Населення--Історія--Лівобережна Україна
Кл.слова (ненормовані):
севрюки -- етнонім -- територія -- поселення -- населення
Анотація: У статті ставиться проблема визначення етнонімічної назви севрюків, оскільки література і джерела дають ряд її різночитань. Територію розселення севрюків окреслюють у межах тодішніх Чернігівського, Новгород-Сіверського, Путивльського та Рильського повітів ХІІІ-ХІУ ст.


Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)
Вільні: ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)

Знайти схожі
6.


    Балушок, Василь.
    Загадкові севрюки: 4. Етнокультурні особливості [Текст] / В. Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 4. - С. 3-15. - Бібліогр.: с. 13-14
УДК
94(477)
Рубрики: Етнічна територія--Етнічна спільнота--Етнокультура--Лівобережна Україна
   Населення--Історія--Сіверська земля
Кл.слова (ненормовані):
культура -- комплексне господарство -- орне землеробство -- тваринництво -- бортництво -- лісові промисли -- деревообробні ремесла -- східнополіський говір
Анотація: У статті піддаються аналізу особливості культури севрюцької спільноти, які виокремлювали її з-поміж інших спільнот. Їх господарство мало комплексний характер. Але найрозвиненішим промислом було бортництво. Мова севрюків виявляє певні риси схожості зі лівобережнополіським говором української мови.


Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)
Вільні: ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)

Знайти схожі
7.


    Гагін, Віктор.
    Заснування села Чернеча Слобода [Текст] / В. Гагін // Сіверянський літопис. - 2016. - № 4. - С. 37-47 : іл., карт. - Бібліогр.: с. 46-47
УДК
94(477)
Рубрики: Історія міст і сіл України--Чернеча Слобода, село Буринського р-ну--Сумська область (Україна)
Кл.слова (ненормовані):
містечко Сміле -- Роменський повіт -- Смілівська вотчина -- Смілівська сотня -- севрюки
Анотація: Упродовж ХІІ-ХІІІ сторіч село Чернеча Слобода входила до складу Чернігівського князівства. Звертаючись до історичних джерел, знаходимо, що у 1239 році територія сучасного села разом з Роменщиною потрапила під тяжкий гніт золотоординських ханів. Населення, непідвладне завойовникам, називалося "севрюками" і займалося полюванням, рибним ловом. Вони були хорошими провідниками посольств і торгових караванів з Москви в Крим. 1362 року ця територія була звільнена литовськими військами князя Ольгерда Гедеміновича і до 1569 року знаходилася під владою Великого князівства Литовського, але за Люблінською унією об'єдналася з Польщею в федеральну державу - Річ Посполиту. Згідно з архівними документами, саме між 1650 і 1653 роками засноване сучасне село Чернеча Слобода козаками з Правобережжя під назвою Слобідка.


Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)
Вільні: ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1)

Знайти схожі
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)