Авторизація
Прізвище
Пароль  
Увійти
 

Вид пошуку

 

Бази даних


Електронна картотека аналітичного опису статей - результати пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Пошуковий запит: (<.>S=Видання -- Етнологія -- Львів, місто (Україна), 19-20 ст.<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.


    Глушко, М. С.
    "Етноґрафічному збірнику" - 125 років: з історії задуму та початку видання [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 5/6. - С. 5-19. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Видання--Етнологія--Львів, місто (Україна), 19-20 ст.
Анотація: "Етноґрафічний збірник" - друкований орган Наукового товариства імені шевченка у Львові, який уперше побачив світ 125 років тому (1895). скориставшись достовірними архівними й опублікованими джерелами, ми розглянули історію його задуму, перипетії відбору і публікації польових матеріалів у перших томах нового серійного видання, мотивацію зміни відповідального редактора тощо.
Ідея друку "Етноґрафічного збірника" належала М. Грушевському. два перші томи друкованого органу вийшли також за його редакцією. Щоправда, редактором цього видання історик був номінально, позаяк основну редакторську роботу сумлінно виконував І. Франко - зрілий на той час етнограф і фольклорист.
Питання про друк етнографічних джерел М. Грушевський порушив перед очільниками Товариства 30 вересня (12 жовтня) 1894 року чи невдовзі після цієї дати. 11 (23) січня 1895 року рішення про нове серійне видання прийняла Президія Наукового товариства імені шевченка у львові. через тиждень (19 (31) січня) про це саме йшлося на засіданні Філологічної секції.
Спершу в "Етноґрафічному збірнику" планували опублікувати збірку рекрутських і жовнірських пісень, яку зібрав О. Маковей. однак позаяк письменник не зумів належно опрацювати і впорядкувати твори народної поезії, за пропозицією І. Франка, його основу склали казки в записах О. Роздольського. Зміст першого тому нового видання доповнили народний календар українців кубані в запису М. Дикаріва й українські народні анекдоти з Полтавщини, зібрані О. Шимченком.
За ініціативою М. Грушевського, у першому томі "Етноґрафічного збірника" оприлюднили народознавчу програму, до підготовки якої долучилися чотири фахівці - особисто М. Грушевський, правник К. Левицький, філологи І. Копач і В. Щурат. основну частину методичного документа ("відомості етноґрафічні") склали літературознавці І. Копач і В. Щурат, що негативно вплинуло на його структуру та якість запитань, запропонованих для польових досліджень. цю частину програми гостро критикував Ф. Вовк.
Задумуючи "етноґрафічний збірник", М. Грушевський планував публікувати на його сторінках передусім етнографічні джерела з традиційної духовної культури українців. Однак з виходом у світ іншого серійного видання -"Материялів до українсько-руської етнольогії" (1899), - друкований орган Наукового товариства імені Шевченка у львові став типовим фольклористичним виданням.


Дод.точки доступу:
Вовк, Федір Кіндратович (1847-1918) \про нього\; Грушевський, Михайло Сергійович (1866-1934) \про нього\; Франко, Іван Якович (1856-1916) \про нього\; Наукове товариство імені Шевченка у Львові \про нього\

Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1)
Вільні: ВМ (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)