Пасічник, Т. Д.
    Чинники формування методичної компетентності майбутніх філологів у викладанні перекладу [Текст] / Т. Д. Пасічник // Іноземні мови. - 2019. - № 1. - С. 41-46 . - ISSN 1817-8510
Рубрики: Іноземні мови--Вища школа--Переклад
Кл.слова (ненормовані):
методика навчання перекладу -- методична компетентність -- перекладацька компетентність
Анотація: Обгрунтовано актуальність проблеми формування методичної компетентності майбутніх філологів у викладанні перекладу. Визначено чинники, які зумовлюють актуальність дослідження проблеми підготовки викладачів перекладу. До них віднесено соціальне замовлення суспільства на професійних письмових та усних перекладачів, необхідність у кваліфікованих викладачах перекладу, зміни сучасної парадигми освіти, посилення значення самостійної роботи в навчальному процесі та недостатній ступінь наукової розробленості проблеми методичної підговки майбутніх філологів до викладання усного та письмового перекладу. Проведено аналіз наукових праць, у яких досліджено психологічні, дидактичні, перекладознавчі та методичні аспекти підготовки викладачів перекладу. Виявлено, що багато теоретичних і практичних питань є невирішеними. У стадії розробки залишається питання структури методичної компетентності викладача перекладу, проблема організації аудиторії і самостійної роботи студентів, спряованої на формування в них методичної компетентності у викладанні перекладу, критерії добору та організації навчального матеріалу, система вправ та завдань для формування методичної компетентності майбутніх філологів у викладанні перекладу, критерії оцінювання рівня сформованості зазначеної компетентності. Показано, що в існуючих дослідженнях не враховується найсучасніших вимог до рівня підготовки викладачів усного та писемного перекладу. Доведено доцільність урахування компетентнісного підходу у фаховій підготовці викладачів перекладу, що відповідає міжнародним освітнім стандартам. Обгрунтовано, що формування методичної компетентності майбутніх філологів у викладані усного і писемного перекладу відбувається системно, що передбачає визначення цілей, принципів, змісту підготовки викладачів перекладу, видів аудиторії і самостійної роботи з оволодіння методичною компетентністю, розробку системи вправ та завдань тощо. Окреслено концепцію подальшого дослідження проблеми формування методичної компетентності майбутніх філологів у викладанні перекладу.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДІМ (1)
Вільні: ВДІМ (1)





    Писанко, Марія Леонідівна.
    Навчання усного перекладу з аркуша студентів перекладацьких спеціальностей закладів вищої освіти [Текст] / М. Л. Писанко // Іноземні мови. - 2020. - № 3. - С. 3-11
Рубрики: Іноземні мови--Вища школа--Переклад
Кл.слова (ненормовані):
усний переклад з аркуша -- студенти перекладацьких спеціальностей -- психолінгвістичні особливості
Анотація: У стітті розглянуто проблему навчання усного перекладу з аркуша студентів перекладацьких спеціальностей закладів вищої освіти. Наведено визначення усного перекладу з аркуша, згідно з яким він є різновидом усного перекладу, що здійснюється одночасно з читанням перекладачем тексту оригіналу і його перекладом іншою мовою. Визначено місце усного перекладу з аркуша у класифікаціях різновидів перекладу як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, частина яких виокремлює усний переклад з аркуша як окремий вид усного перекладу, інші вважають його різновидом синхронного перекладу, натомість деякі називають його прийомом перекладу або допоміжним засобом у процесі здійснення усного перекладу. Проте більшість дослідників погоджується, що усний переклад з аркуша є не лише допоміжним засобом у навчанні інших видів перекладу, а й підвидом усного перекладу, якого необхідно навчати студентів перекладацьких спеціальностей як перекладацької професійної діяльності. Описано психолінгвістичні механізми перебігу усного перекладу з аркуша (сприймання тексту оригіналу в процесі читання, аналіз одержаної інформації і її збереження в короткочасній пам'яті, пошук перекладацьких рішень, відтворення одержаної інормації мовою перекладу, оцінування правильності виконаного перекладу), які лягли в основу визначення чинників, що його полегшують або ускладнюють у порівнянні з іншими видами перекладу. Також зазначені особливості були враховані іпд час визначення як специфічних (швидкісного читання, синхронізації читання і говоріння, сегментації тексту оригіналу в умовах часових обмежень у процесі читання, подолання міжмовної інтерференції тощо), так і спільних (імовірнісного прогнозування, контекстуальної здогадки, перемикання, компресії, генералізації, зовнішнього оформлення усного мовлення тощо) навичок й умінь в усному перекладі з аркуша, які необхідно формувати в майбутніх перекладачів. Проаналізовано відомі класифікації і комплекси вправ для навчання усного перекладу з аркуша і зроблено висновок про їхню недосконалість та потребу подальшого дослідження цього питання.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДІМ (1)
Вільні: ВДІМ (1)





    Ігнатенко, Вікторія Дмитрівна.
    Особливсті оцінювання якості анотативного і реферативного видів письмового перекладу [Текст] / В. Д. Ігнатенко, В. Д. Борщовецька // Іноземні мови. - 2020. - № 3. - С. 12-17
Рубрики: Іноземні мови--Вища школа--Переклад
Кл.слова (ненормовані):
письмовий переклад -- анотативний і реферативний види перекладу -- принципи оціновання
Анотація: Стаття причвячена особливостям оцінювання якості анотативного і реферативного видів письмового перекладу, що є важливим аспектом методики навчання перекладу. Переклад розглядається в контексті кінцевого продукту анотативного і реферативного видів перекладу, який є об'єктом оцінювання. У статті визначено поняття навчального перекладу та порушено питання відносної якості в процесі оцінювання перекладу. Особливу увагу звернено на проблему визначення перекладацької помилки сучасними науковцями. Проаналізовано сучасні класифікації типових помилок під час оцінювання результатів письмого перекладу. У статті досліджено базові принципи, які лежать в основі оцінювання перекладу загалом. Зосереджено увагу на особливостях оцінювання навчального перекладу. Визначено основні принципи, серед яких гнучкість, об'єктивність, чіткість параметрів оцінювання, відкритість / прозорість, залежність від функції та контексту оцінювання / відповідність рівню знань студента, які лягли в основу оцінювання перекладу і є основою для розробки критеріїв оцінювання. У статті обґрунтовано необхідність урахування в процесі розробки критеріїв оцінювання особливостей виконуваного виду перекладу, зокрема анотативного і реферативного видів письмового перекладу, яка полягає в досягненні семантичної адекватності перекладачем у процесі здійснення таких видів перекладу. відповідно докладно проаналізовано критерії оцінювання письмового перекладу та подано дескриптори до них з типами перекладацьких помилок. Запропоновано шкалу оцінювання та штрафні бали для оцінювання перекладу по кожній із визначених типових помилок, що значно спрощує процес оцінювання анотативного і реферативного виду перекладу та допомагає викладачеві бути максимально об'єктивним під час оцінювання, враховюючи при цьому творчий складник перекладацького процесу.


Дод.точки доступу:
Борщовецька, Валентина Дмитрівна

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДІМ (1)
Вільні: ВДІМ (1)





    Король, Тетяна Григорівна.
    Перклад промов TED Talks як автентичний груповий проєкт: із досвіду реалізації та оцінювання [Текст] / Т. Г. Король // Іноземні мови. - 2020. - № 4. - С. 17-25
Рубрики: Іноземні мови--Вища школа--Переклад
Кл.слова (ненормовані):
перекладацький проєкт -- альтернативний засіб контролю -- субтитрування
Анотація: З метою забезпечення належного рівня професійної підготовки майбутніх філологів у вітчизняних закладах вищої освіти викладачі перекладу змушені постійно переглядати та оновлювати свій арсенал форм і засобів навчання й контролю з огляду на тенденції розвитку вищої освіти загалом та специфіку функціонування сфери надання перекладацьких послуг зокрема. У цьому контексті вагомої ролі набувають свмо- й взаємоконтроль, а також груповий контроль, реалізація яких передбачає залучення різноманітних альтернативних засобів. Завдяки своїй багатоплановості й варіативності перекладацький проєкт має неабиякий формувальний та констатувальний потенціал, а тому може використовуватися не лише як засіб навчання, а й контролю. Саме тому в сатті обґрунтовано доцільність застосування автентичного групового перекладацького проєкту на завершальних етапах навчання перекладу студентів-філологів, здобувачі першого освітного рівня бакалавра. Автентичність запропонованого перекладацького проєкту забезпечується за рахунок виконання студентами субтитрування українською мовою промов TED Talks у ролі перекладачів-волонтерів, що передбачає публікацію їхніх перекладів на сайт після рецензування й затвердження іншими більш досвідченими волонтерами та координаторами. Проєкт тривав протягом шести тижнів другого семестру 2019/2020 року на базі Полтавського університету економіки і торгівлі за участі 9 перекладацьких команд та реаліховувався в три послідовні етапи: 1) підготовчий, на якому повідомлялися зміст перекладацького завдання й критерії його оцінювання, необхідна теоретична інформація щодо виконання субтитрування як різновиду аудіовізуального перекладу, організовувалися перекладацькі команди й налагоджувалися комунікація; 2) власне проєкт, протягом якого обиралися й аналізувалися промови для перекладу, створювалися й редагувалися субтитри; 3) підсумковий, який полягав у запозиченні відгуків про роботу учасників команди, отримані остаточної оцінки й коментаря від викладача, з'ясування ставлення студентів до такої форми контролю.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДІМ (1)
Вільні: ВДІМ (1)