Колот, А. М. Соціально-трудовий розвиток в ХХІ столітті: до природи глобальних змін, нових можливостей, обмежень і викликів [Текст] / А. М. Колот, О. О. Герасименко // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 97-125. - Бібліогр. с. 122-125 (28 назв) Рубрики: Соціально-трудові відносини Рівень житття населення Анотація: Доведено необхідність переосмислення перспектив соціально-трудового розвитку у контексті нової глобалізації (так зване друге і третє роз’єднання) і нової (цифрової, мережевої) економіки, зокрема «вихолощення» останньої. Наведена аргументація щодо нових можливостей, які відкриває для людини праці нова економіка, та обмежень і загроз, зумовлених великомасштабними різновекторними змінами сьогодення. Обґрунтована необхідність зміни теоретичного, філософського розуміння дійсності – дійсності і техніко-технологічної, і економічної, і соціально-трудової. Автори намагались зазирнути у майбутнє світу праці. Основний концепт, що його обстоюють автори, полягає у тому, що інформаційно-комунікаційні, цифрові та інші проривні технології «Індустрії 4.0» обумовлюють утвердження як нового формату глобалізації та глобального суспільного поділу праці, так і нової платформи соціально-трудового розвитку. У більш узагальненому трактуванні мета статті – упорядкувати наявні та сформувати сучасні уявлення щодо природи трансформацій і трендів розвитку світу праці за умов настання чергових етапів глобалізації та формування нової економіки. Розкрито сутність феноменів сьогодення, які обумовлюють розбудову нової платформи соціально-трудового розвитку у перших десятиліттях ХХІ ст. В авторській ментальній моделі сучасного соціально-трудового розвитку домінантами постають глобалізація та нова економіка в їх соціально-трудовому вимірі з огляду на суспільне буття перших десятиліть ХХІ ст. Розвиток процесів глобалізації розглядається як ланцюг так званих роз’єднань у суспільному виробництві в світовому вимірі, що призводять до відділення процесу праці від працівників. Наведено аргументацію зисків і втрат працівників різних кваліфікаційних сегментів від глобалізації та Четвертої промислової революції в частині зайнятості та доходів. Розкрито принципові відмінності «Індустрії 4.0» в плані їх впливу на соціально-трудову сферу. Запропоновано нову теоретичну конструкцію особливостей нової платформи соціально-трудового розвитку за впровадження технологій «Індустрії 4.0» та інституціональних змін, притаманних новій економіці. Дод.точки доступу: Герасименко, О.О. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1) |
Антонюк, В. П. Оцінка і пріоритети добробуту населення України [Текст] / В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 4. - С. 71-85. - Бібліогр. с. 84-85 (15 назв) Рубрики: Рівень житття населення Економічна соціологія Соціальна політика Анотація: На основі статистичної інформації здійснено аналіз основних параметрів рівня добробуту населення в Україні за остання п’ять років. Охарактеризовано особливості аналізу добробуту населення України, які полягають у відсутності повної достовірної інформації щодо доходів населення. На основі аналізу низки показників доведено, що найбільше зниження рівня добробуту населення відбулося в 2014 і 2015 роках, у 2017 році були досягнуті певні позитивні зрушення. Метою статті є виявлення найгостріших проблем у забезпеченні гідного рівня життя українського населення та розробка адекватних напрямів соціальної політики у сфері підвищення його добробуту. Вагомими результатами дослідження є такі: установлено головні тенденції зміни показників добробуту населення, зокрема: відновлено зростання реальних доходів населення, але їх обсяг не відновився до рівня 2013 року; динамічно зростає заробітна плата, однак зростає також заборгованість із заробітної плати; зростають пенсії, але менше за зростання заробітної плати, не відбулося суттєвого зменшення заощаджень на депозитах домашніх господарств, зростає роздрібний товарооборот та попит на послуги. Виконано аналіз стану добробуту населення за показниками частки витрат домогосподарств, які спрямовуються на продовольчі товари; частки працівників, у яких заробітна плата є низькою; частки населення з доходами нижче від фактичного прожиткового мінімуму. Зроблено висновок, що, не зважаючи на складне економічне становище, соціальну політику уряду можна характеризувати як задовільну, оскільки вдалося переломити негативну тенденцію та досягти певних успіхів у подоланні бідності. На основі макроекономічних показників здійснено оцінку соціально-економічної політики, яка свідчить про позитивні зрушення в динаміці факторних доходів населення, однак вказує на звуження соціальної спрямованості державного бюджету. У сфері добробуту українців є багато невирішених проблем, для подолання яких обґрунтовано пріоритетні завдання соціально-економічної політики в контексті Цілей сталого розвитку. Встановлено, що неоднозначність оцінювання процесів у матеріальному становищі населення спричинена відсутністю повної інформації за статистичними даними, даними обстеження домогосподарств; відсутністю інформації про тіньові доходи. Оцінено соціально-економічну політику в Україні за розробленою авторами причинно-наслідковою моделлю. Розроблено та обґрунтовано напрями соціальної політики у сфері підвищення добробуту населення. Дод.точки доступу: Щетініна, Л.В. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1) |