Брич, В. Я.
    Акмеологічна модель працівника нового типу [Текст] / В. Я. Брич, Х. А. Снігур // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № 1. - С. 122-131. - Бібліогр. с. 131 (7 назв)
Рубрики: Персонал--Професійна майстерність
   Професійна культура

Анотація: Ефективність процесу розвитку фахівця нового типу визначається як його активністю в реалізації особистісно-професійного потенціалу і досягненням особистісної зрілості та професійної компетентності, так і сформованістю в рамках професійної діяльності акмеологічного середовища. Оптимізувати процес розвитку фахівців нового типу можна за рахунок урахування і реалізації акмеологічних умов і факторів. У роботі підтверджено, що в процесі формування фахівця нового типу відбуваються розширення інтересів і зміна системи потреб, зростання потреби в самореалізації та саморозвитку, актуалізація мотивів досягнення цілей, підвищення фахової компетентності, пошук нових шляхів вирішення поставлених професійних завдань, розвиток професійно важливих, особистісно-ділових якостей та акмеологічних інваріант професіоналізму.


Дод.точки доступу:
Снігур, Х.А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)
Вільні: ВДГН (1)





    Брич, В. Я.
    Основні фактори впливу на функціонування готельно-ресторанних комплексів та туризму в Україні [Текст] / В. Я. Брич, В. І. Охота // Економіка та держава. - 2018. - № 8. - С. 9-12 : табл.; граф. - Бібліогр. с. 12 (10 назв)
Рубрики: Ресторанно-готельний бізнес--Україна
Анотація: У статті систематизовано існуючі наукові підходи до визначення основних факторів впливу на функціонування готельно-ресторанної та туристичної сфери України на сучасному етапі розвитку. Виявлено, що науковці визначають та аналізують достатньо широкий перелік факторів дії на розвиток туристичної індустрії Україні (туристичної та готельно-ресторанної сфери). Виявлено, що вагома увага приділяється таким суттєвим та масштабним за складом факторам, як зовнішні та внутрішні, позитивні та негативні. Також у наукових працях можна зустріти підходи, які орієнтовані на представлення комплексних систематизацій, які, на нашу думку, є найбільш змістовними та дозволяють визначити найбільш повний спектр факторів впливу. Визначено, що в умовах постійних змін існує факт трансформацій основних класифікаційних ознак комплексу факторів впливу. В процесі дослідження проведено оцінку певних факторів впливу на розвиток туристичної індустрії України, зокрема, в контексті вивчення природно-рекреаційних факторів, визначено типи регіонів України за рівнем забезпеченості природно-рекреаційними ресурсами, проаналізовано рівень впливу інфраструктурних факторів. Подальші наукові дослідження з цього питання можуть бути концентровані в напрямі можливого прогнозування появи нових класифікаційних ознак факторів впливу, що виникнуть внаслідок трансформацій туристичної індустрії.


Дод.точки доступу:
Охота, В.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1)
Вільні: ВДЕТПСГН (1)





    Охота, В. І.
    Показники якості послуг (продуктів) туристичної індустрії (методичний та емпіричний аспект) [Текст] / В. І. Охота, В. Я. Брич // Економіка та держава. - 2020. - № 4. - С. 68-73 : табл. - Бібліогр. с. 73 (7 назв)
Рубрики: Туристична індустрія--Послуги--Якість
Анотація: У статті систематизовано та охарактеризовано основні показники якості послуг (продуктів) туристичної індустрії на методичному та емпіричному рівні. В ході узагальнення виділено та розкрито такі теоретико-методичні підходи щодо виокремлення показників якості послуг (продуктів) туристичної індустрії, зокрема: підхід авторського колективу В. Зейтамля, А. Парасурамана, Л. Беррі щодо оціночних показників, визначених відповідно до методики SERVQUAL (показників матеріальності (відчутності), упевненості, співчуття, чуйності, надійності); підхід О. Оливко, який передбачає виділення оціночних показників, що ідентифікують основні параметри якості, обумовлені станом споживчої цінності послуг (продуктів) туристичної індустрії (перелік представлений функціонально-споживчими показниками, естетичними показниками, показниками комфортності, показниками, які ідентифікують надійність послуг (продуктів), показниками унікальності, ексклюзивного рівня послуг (продуктів), показниками рівня безпеки послуг (продуктів)); підхід японського автора К. Ішікави, що передбачає виділення показників у рамках 5М-моделі та адаптовані до нього підходи стосовно оцінки якості в туристичній індустрії (підхід А. Дубодєлової, Л. Лісовської, А. Нищоти передбачає виділення показників якості за п'ятьма напрямами, які ідентифікують стан якості управління та розвитку суб'єктів та об'єктів у туристичній сфері, зокрема: 1) кадровий потенціал (men); 2) рівень та стан обладнання (machine), запропоновано таку категорію показників змінити на категорію технологічно-технічних показників забезпечення туристичного підприємства (technology— machine); 3) стан матеріального розвитку досліджуваного суб'єкта туристичної індустрії (material); 4) рівень методичного забезпечення управління та сфери якості послуг (продуктів) суб'єкту туристичної діяльності (method); 5) рівень та стан впливу з боку навколишнього середовища, стан мікроклімату туристичного підприємства (milieu); підхід А. Капліної, що передбачає оцінку якості туристичного обслуговування за чотирьохвимірною моделлю (показник комплексності туристичних послуг (продуктів), показники якості роботи кадрів туристичного підприємства (показники рівня кваліфікаційної підготовки, рівня професійності), показники якості туристичних послуг (результатів виконань операцій з туристичного обслуговування), показники якості матеріально-технічного забезпечення туристичного підприємства). Оцінку рівня якості послуг (продуктів) туристичної індустрії на прикладі закладів готельних послуг в Україні (трьох готелів категорії три зірки) було здійснено із застосуванням адаптованої методики SERVQUAL, яка окрім орієнтиру на систему сприйняття-очікування передбачає орієнтир на показник соціально-психологічного сприйняття туристичного обслуговування на загальному рівні. Встановлено високий рівень якості туристичних послуг трьох досліджуваних готелів, доведено практичну цінність та інформативність адаптованої методики. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі пов'язані із визначенням та обгрунтуванням нових оціночних показників якості туристичного обслуговування, які дозволятимуть більш інформативно проаналізувати стан досліджуваної проблематики.


Дод.точки доступу:
Брич, В.Я.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1)
Вільні: ВДЕТПСГН (1)