Сердюк, А. М. Інформаційно-статистична модель аналізу стану здоров'я населення [Текст] / А. М. Сердюк, С. С. Карташова, О. І. Тимченко // Довкілля та здоров'я : науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екогогічної безпеки. - 2012. - № 3. - С. 30-35. - Бібліогр.: с. 35 Рубрики: Екологічна безпека Здоров'я Охорона природи Кл.слова (ненормовані): довкілля -- екологія -- природа Дод.точки доступу: Карташова, С. С.; Тимченко, О. І. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Зовнішні причини смертності в Україні: стандартизовані ризики та упущена вигода [Текст] / С. С. Карташова, Т. В. Канева, Е. М. Омельченко, О. О. Полька // Довкілля та здоров'я. - 2018. - № 3. - С. 33-39 : рис., табл. - Бібліогр.: с. 39
Кл.слова (ненормовані): втрачені роки потенційного життя -- стандартизована структура -- відносний ризик Анотація: В Україні стандартизований показник (європейський стандарт) смертності за зовнішніми причинами протягом останього десятиріччя перевищував відповідний показник у країнах ЄС більш ніж удвічі. Зовнішні причини, це ті причини, що викликані не хворобами, а різними зовнішніми впливами. Серед усіх зовнішніх причин смертності особливу увагу слід приділити навмисним самоушкодженням, транспортним нещасним випадкам, випадковим отруєнням та дії алкоголю (50%). Мета роботи полягала у визначенні демографічних та соціально-економічних втрат держави через зовнішні причини смерті. Дод.точки доступу: Карташова, С. С.; Канева, Т. В.; Омельченко, Е. М.; Полька, О. О. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Сердюк, А. М. Втрачені роки потенційного життя серед населення України як індикатор визначення пріоритетних завдань охорони здоров'я [Текст] / А. М. Сердюк, С. С. Карташова // Довкілля та здоров'я. - 2019. - № 3. - С. 4-10 : табл., рис. - Бібліогр.: с. 10
Кл.слова (ненормовані): соціально-демографічні втрати -- передчасна смертність -- причини смерті -- економічний еквівалент причин смерті Анотація: Мета поточного дослідження полягала в удосконаленні та застосуванні існуючої методики оцінки втрат здоров'я населення держави за показником втрачених років потенційного життя у медико-демографічному (абсолютне число втрачених людино-років за причинами смерті) та у фінансово-економічному аспектах (недоотримана та потенційна вигода), ранжуванні областей України за стандартизованим відносним ризиком передчасної смертності. Дод.точки доступу: Карташова, С. С. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Карташова, С. С. Підходи до оцінки вартості людського життя: світовий досвід та рекомендації використання в Україні [Текст] / С. С. Карташова, О. К. Щетініна, Т. В. Канева // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 182-195. - Бібліогр. с. 193-195 (24 назви) Рубрики: Життя (біол.) Людський капітал Анотація: Оцінка вартості людського життя потрібна як для проведення адекватної державної політики в області компенсаційних виплат сім’ям загиблих унаслідок різних аварій, катастроф, терористичних актів та інших надзвичайних ситуацій, так і для розробки заходів безпеки на державному рівні, політики в галузі охорони здоров’я та діяльності аварійних служб,для функціонування потенційної державної системи страхування життя та здоров’я населення. Мета роботи полягала в побудові кількісних оцінок вартості середньостатистичного життя (ВСЖ), що можуть бути рекомендовані для застосування в сучасних соціально-економічних умовах України: для організації превентивних заходів щодо зниження ризику для здоров’я та життя внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідків, та для встановлення компенсаційних виплат, пов’язаних зі втратою життя людини. На підставі міжнародних порівнянь та зіставлень, теорії людського капіталу, теорії корисності, актуарного підходу отримані оцінки ВСЖ, які можуть бути рекомендовані до використання в державі. Встановлено, що під час оптимізаційного економічного аналізу заходів та ефективності інвестицій, спрямованих на підвищення рівня загальної безпеки, рекомендовано використовувати оцінку ВСЖ на рівні 18 млн грн. Це доцільно враховувати також у ході формування стратегії соціально-економічного розвитку держави, при цьому у дорожньо-транспортній галузі цей показник можна скоротити до 3 млн грн. Для визначення розміру компенсаційних виплат після ситуацій, пов’язаних із втратою життя, найбільш коректним є підхід на засадах актуарної математики: він враховує випадковий час реалізації ризику (смерті). Згідно з цим підходом, розмір компенсаційних виплат, пов’язаних зі втратою життя внаслідок надзвичайних ситуацій, рекомендується встановлювати на рівні 2,6 млн грн. Також відзначено, що грошові компенсації на рівні 0,3 млн грн (теорія корисності) не є науково обґрунтованими, тому що у їх розрахунку не враховано випадковість часу реалізації ризику. Дод.точки доступу: Щетініна, О.К.; Канева, Т.В. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1) |