Резнікова, Н. В. Сучасна глобальна криза як трансформаційна ознака цивілізаційних змін [Текст] / Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - N 6. - С. 47-52. - Библиогр.: с. 51-52 . - ISSN 1993-6788 Кл.слова (ненормовані): кризи -- ВДЕТН Дод.точки доступу: Іващенко, О. А. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) Вільних прим. немає |
Резнікова, Н. В. Ринок золота у контурах глобальної валютної нестабільності [Текст] / Н. В. Резнікова, М. М. Відякіна // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2011. - № 6. - С. 33-37. - Бібліогр.: с. 37 Рубрики: Міжнародна торгівля Кл.слова (ненормовані): золото -- світові господарські відносини -- фінансові ринки Дод.точки доступу: Відякіна, М. М. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Теоретико-методологічні засади визначення категорії економічної залежності в умовах двополярного зонування світової економіки [Текст] / Н. В. Резнікова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2012. - № 4. - С. 38-42 : рис. - Бібліогр.: с. 42 Рубрики: Світова економіка Кл.слова (ненормовані): міжнародна торгівля -- теорія залежності -- глобалізація Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Діалектика національного та глобального в умовах міжкраїнної взаємозалежності [] / Н. В. Резнікова // Економіка та держава. - 2012. - № 9. - С. 8-11. - Бібліогр. с.11 (14 назв) Рубрики: Глобалізація Анотація: У статті аналізується проблема узгодження національних та глобальних економічних інтересів. Наводиться класифікація форм міжкраїнної залежності в умовах глобалізації. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Ісламська фінансова система та проблема подолання соціальної нерівності [Текст] / Н. В. Резнікова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2012. - № 6. - С. 98-101. - Бібліогр.: с. 101 Рубрики: Світова економіка Кл.слова (ненормовані): розподіл доходів -- фінансові системи -- соціальна нерівність Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Вплив структурних обмежень на рівень міжкраїнової економічної залежності [Текст] / Н. В. Резнікова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2013. - № 4. - С. 32-38. - Бібліогр.: с. 38 Рубрики: Міжнародна економіка Кл.слова (ненормовані): взаємозалежність -- розвиток -- виробництво -- міждержавні відносини Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Досвід аргентинських стабілізаційних програм для Греції в контексті мінімізації ризиків потенційного виходу з Єврозони [] / Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко // Економіка та держава. - 2015. - № 7. - С. 26-30. - Бібліогр. с.30 (15 назв) Рубрики: Економічні кризи--Аргентина--Греція Дод.точки доступу: Іващенко, О.А. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Резнікова, Н. В. Проблеми подолання асиметричної взаємозалежності країн в умовах регіональної співпраці [] / Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко // Економіка та держава. - 2015. - № 11. - С. 6-10. - Бібліогр. с.10 (19 назв) Рубрики: Міжнародні відносини--Інтеграція Дод.точки доступу: Іващенко, О.А. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Перспективи трансформації торговельних відносин України в контексті становлення нових центрів стратегічного партнерства [] / Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко // Економіка та держава. - 2015. - № 9. - С. 6-11. - Бібліогр. с.11 (12 назв) Рубрики: Зовнішня торгівля України--Економічна безпека Кл.слова (ненормовані): Анкерні країни Дод.точки доступу: Іващенко, О.А. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Стратегічне партнерство як нова форма економічної інтеграції: аспекти неозалежності ЄС та КНР [] / Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко // Економіка та держава. - 2015. - № 12. - С. 6-9. - Бібліогр. с.9 (16 назв) Рубрики: Міжнародне співробітництво--Економічна безпека--Європейський Союз (ЄС)--КНР Дод.точки доступу: Іващенко, О. А. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Методологічні засади економічного націоналізму [Текст] / Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2017. - № 7. - С. 4-8 : табл. - Бібліогр. с. 8 (24 назви) Рубрики: Націоналізм--Економічна політика Анотація: У статті досліджуються методологічні засади економічного націоналізму. Встановлюється зв'язок між економічним націоналізмом та реалізмом. Наводяться змістовні характеристики концепцій націоналізму. Порівнюються змістовні ознаки "націоналізму" в політиці економічного націоналізму та в парадигмі націоналізму. Аналізується в чому, власне, мають полягати дії політиків та державних функціонерів з тим, аби бути інтерпретовані як ті, що ідейно близькі до економічного націоналізму. Дод.точки доступу: Панченко , В.Г. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Неопротекціоністський потенціал регіональних торговельних угод в умовах багатосторонньої торгівельної лібералізації [Текст] / Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко // Економіка та держава. - 2017. - № 11. - С. 4-9. - Бібліогр. с. 8-9 (24 назви) Рубрики: Торговельні угоди Анотація: У статті досліджується протекціоністський потенціал регіональних торговельних угод у межах авторської концепції неопротекціонізму, який синтезує в собі як форми класичного протекціоністського захисту, так і новітні. Актуалізується питання встановлення кореляційної залежності між зростанням конкурентоспроможності та швидкістю імплементованої лібералізації, що загострює теоретичну суперечку між вигодами торгівлі на багатосторонній, регіональній та двосторонній основі. Дод.точки доступу: Панченко , В.Г. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. До питання теорії сепаратизму та її економічного підгрунтя: відсутність єдності поглядів як показник різноспрямованості базових інтересів [Текст] / Н. В. Резнікова // Економіка та держава. - 2020. - № 8. - С. 4-9. - Бібліогр. с. 8-9 (28 назв) Рубрики: Сепаратизм--Економічна безпека Анотація: В статті робиться висновок про відсутність єдності поглядів на природу сепаратизму. Зазначено, що у теоріях сепаратизму, як правило, визначаються умови, які або породжують бажання субнаціональних груп покинути країну, або полегшують здійснення такого рішення; тому припускається, що рішення приймаються з точки зору витрат і вигод, коли групи та їхні лідери зважують витрати і вигоди внаслідок виходу з держави з витратами і вигодами за умови продовження перебування в її кордонах. Ці гіпотези підпадають під чотири широкі категорії: економічні детермінанти сепаратизму (наявність у регіоні природних ресурсів; абсолютний рівень доходу); культурні детермінанти сепаратизму (рівень освіти (чоловіків); навички субнаціональних груп); політичні детермінанти сепаратизму (політичні трансформації; дилеми безпеки; розпад держави і схильність до політичного насильства несепаратистського характеру); альтернативні детермінанти сепаратизму (вік країни; наявність неприлеглих одна до одної частини, розділеної іншими країнами або водними басейнами; населення, величина і ландшафт країни). Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Ідентифікаційні характеристики розвинених країн у мандатах міжнародних організацій: ознаки передової економіки у фокусі дослідження [Текст] / Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко, Н. В. Курбала // Економіка та держава. - 2020. - № 9. - С. 17-24 : табл. - Бібліогр. с. 24 (13 назв) Рубрики: Міжнародні організації--Економічний розвиток Анотація: У статті відзначається, що класифікація країн за рівнем їхнього розвитку є складним і суб'єктивним процесом. Немає певного й однозначного критерію принаймні теоретично обгрунтованого або заснованого на об'єктивному бенчмарку, який був би загальноприйнятим. Питання про те, чи може рівень розвитку бути основою для класифікації країн, є спірним і активно обговорюється з початку 1960-х років, коли поява міжнародних інститутів зумовила необхідність категоризації країн, а відсутність єдиного критерію стала каталізатором появи величезної кількості класифікацій країн за різними ознаками. Мета статті полягає у виокремленні ідентифікаційних характеристик розвинених країн, базуючись на мандатах міжнародних організацій, та виявленні їхніх специфічних ознак всупереч застосування відмінних інституційних підходів. У статті зроблено наголос на відмінностях у класифікації країн трьох міжнародних організацій — Організації Об'єднаних Націй (ООН), Світового Банку (СБ) і Міжнародного валютного фонду (МВФ) різні, що пояснюється різними мандатами і цілями діяльності даних організацій. Водночас підкреслюється, що у визначенні країн як розвинених або країн, що розвиваються організації сходяться в деякому консенсусі. Встановлено, що всі три організації ідентифікують відносно невелику кількість країн як розвинених (ООН — 30%, СБ — 37% МВФ — 22%). Всі країни, що розглядаються Міжнародним валютним фондом як розвинені так само класифікуються і ООН, за винятком деяких. Організація Об'єднаних Націй звертає увагу на демографічні та суспільні аспекти, тоді як Світовий банк — на оцінку рівня економічного поліпшення будь-якої країни. Для позначення груп країн і територій, які відносяться до 23-ох розвинених країн, Міжнародний валютний фонд ввів поняття "передові економіки" або "передові країни".Доведено, що в умовах відсутності єдиної методології або згоди про те, як класифікувати країни за рівнем їх розвитку, багато міжнародних організацій, наприклад, використовували фактор членства в ОЕСР як головний критерій для віднесення країни до розряду розвинених.Встановлено, що, за даними ООН, наприклад, деякі країни з високим доходом можуть також бути країнами, що розвиваються. Більше того, ООН зазначає, що позначення "розвинені" та "ті, що розвиваються" призначені для зручності статистики і не обов'язково виражають судження про етап, досягнутий певною країною в процесі її еволюційного розвитку. Індекс людського розвитку (ІЛР) ООН представляє собою статистичний підхід, який визначає рівень розвитку людини в країні. Виявлено, що хоча існує сильна кореляція між високим показником ІЛР та рівнем розвитку економіки, ООН зазначає, що ІЛР значно репрезентативніше за дохід чи продуктивність. На відміну від ВВП на душу населення або дохід на душу населення, ІЛР немов би фіксує спосіб, в який доходи перетворюються "на можливості для здобуття освіти та підтримки здоров'я", а отже, здатен візуалізувати вищі рівні людського розвитку. Дод.точки доступу: Іващенко, О.А.; Курбала, Н.В. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Резнікова, Н. В. Тенденції розвитку малого і середнього бізнесу та його вплив на економічну кон'юнктуру і конкурентоспроможність розвинених країн [Текст] / Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко, Н. В. Курбала // Економіка та держава. - 2020. - № 10. - С. 4-14 : табл.; граф. - Бібліогр. с. 13-14 (28 назв) Рубрики: Малий бізнес--Конкуренція--Зарубіжний досвід Анотація: У статті визнається, що з розвитком функцій малого та середнього бізнесу пов'язане зростання його ролі в економіці провідних країн. Мета статті полягає в дослідженні взаємозв'язку між ступенем економічного розвитку країни, конкурентоспроможності її підприємств на світовому ринку та ступенем розвитку малого та середнього підприємництва. Запропоновано чіткі критерії класифікації підприємництва на мале та середнє, залежно від регіональної специфіки господарювання. Зазначено, що поняття "підприємництво" та "бізнес" з позицій економічної кон'юнктури вживаються як синонімічні, хоча в бізнес-практиці різних країн надається перевага одному із них. Політика держав щодо розвитку інфраструктури, стимулювання експорту, підвищення рівня освіти та проведення досліджень у галузі експорту може мати суттєвий вплив на розвиток порівняльних переваг. Субсидування промисловості, податкові пільги, обмеження на участь у тендерах, антимонопольна політика та інші заходи запроваджуються урядами з метою створення переваг для національних економік. З метою створення більш сприятливих умов для національних компаній, вразливих до імпортних поставок, уряди підтримують політику, спрямовану на регулювання обсягів імпорту через механізми тарифів, квот, ліцензій та обмеження імпорту. Такий комплексний підхід уможливлює створення умов для розвитку національного малого та середнього бізнесу, який напряму залежить від кількості "національних чемпіонів" у високотехнологічних галузях. Відтак економічна кон'юнктура з позицій малого та середнього бізнесу відтворюється не лише екзогенними або суто ринковими факторами впливу, але й ендогенними, що передбачають сукупність інструментів стимулювання розвитку підприємництва на мікро-, мезо- та макрорівнях. ??Рівень доходів населення, рівень його зайнятості та темпи приросту, що закладають підвалини так званим структуроутворюючим факторам внутрішньої кон'юнктури, з одного боку, та сукупність соціально-економічних умов та рівень політичної стабільності, з іншого боку, визначають структуру підприємництва в країні, яке може як сприяти економічному росту в країні, так і бути реакцією на покращені умови господарювання, або навіть виникати як реакція на неспроможність держави забезпечити населення робочими місцями (випадок малого бізнесу). ??Малий та середній бізнес здійснює безпосередній вплив на економічну кон'юнктуру країни через множинні трансмісійні канали — як на рівні індивідуумів, що приймають відповідні рішення, пов'язані з бізнес-діяльністю, так і на рівні фірми, й на макрорівні. Чим інноваційнішим є бізнес, тим вищим є його мультиплікаційний ефект. Добробут економічних агентів (підприємців) як результат їхньої самореалізації, так само як і зростаюча конкурентоспроможність фірм, результуються в показниках економічного росту країни. Виробництво, розподіл, обмін і споживання як центральні складові відтворювальної системи основних і похідних факторів кон'юнктури, незалежно від структури економіки країни, відчувають на собі вплив малого та середнього бізнесу. Так само, як і малий та середній бізнес стає своєрідним заручником макроекономічної ситуації в країні, яка позначається на сукупному попиті (норма заощаджень та споживання, що визначає розмір попиту на товари, в тому числі, інноваційні, на місцевому ринку), продуктивності праці (відтік робочої сили та декваліфікація персоналу внаслідок падіння оплати праці) та продуктивності капіталу. Водночас ступінь цього впливу, а також канали трансмісії, виразно відрізняються поміж країн, що залежить від: ступеня інтегрованості компаній в глобальні ланцюги вартості та глобальні ланцюги поставок; частки торгуємих та неторгуємих товарів у структурі продажів; реакції як на екзогенні (шоки попиту, шоки пропозиції, стадії бізнес-циклу, кон'юнктура товарних ринків, (гео)економічні та (гео)політичні ризики), так і ендогенні (ефективність застосування інструментів бюджетно-податкової та грошово-кредитної і валютної політик) фактори впливу; політичної стабільності; стану соціально-економічного розвитку; структури економіки; вікової структури населення; рівня інституційного сприяння підприємницьким ініціативам (система стимулів та заохочень); рівня корупції; ступеня інвестиційної привабливості та ін.). Дод.точки доступу: Іващенко, О.А.; Курбала, Н.В. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |