Хотинська-Нор, Оксана.
    Диференціація процесуального законодавства як чинник організації системи судів загальної юрисдикції / Оксана Хотинська-Нор // Підприємництво, господарство і право. - 2013. - № 1. - С. 151-154
ББК 67
Рубрики: Судоустрій--Система--Засади--Спеціалізація
Анотація: Аналізується взаємозв'язок організації судів загальної юрисдикції з існуючим процесуальним законодавством як чинником.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Хотинська-Нор, Оксана.
    Перспективи розвитку інституту окремої думки судді у цивільному судочинстві України [Текст] / Оксана Хотинська-Нор // Підприємництво, господарство і право. - 2016. - № 8. - С. 32-36. - Бібліогр. 13 назв
Рубрики: Цивільне судочинство--Інститут окремої думки судді--Дослідження--Україна
Кл.слова (ненормированные):
незалежність судді -- гарантії незалежності -- судовий акт -- колегіальний розгляд справи
Анотація: Стаття присвячена дослідженню інституту окремої думки судді у цивільному судочинстві України, поверхневе нормативне регулювання якого у Цивільному процесуальному кодексі України зумовлює низьку ефективність його використання. У результаті аналізу природи цього інституту зазначається необхідність його розвитку, оскільки він спроможний забезпечити ефективність цивільної процесуальної форми та слугує гарантією незалежності судді під час здійснення правосуддя.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1)
Вільні: ВДЕТПСГН (1)





    Хотинська-Нор, Оксана.
    Перебіг судової реформи з прийняттям Конституції України: історико-правовий аналіз [Текст] / Оксана Хотинська-Нор // Юридична Україна. - 2015. - № 10/12. - С. 40-47. - Бібліогр. в примітках: с. 46-47
Рубрики: Судоустрій--Реформування--Історико-правовий аналіз--Україна, 1996-2016 рр.
Кл.слова (ненормированные):
судова система -- судова влада -- судова реформа
Анотація: У статті досліджуються особливості розвитку судової реформи із прийняттям Конституції України. Проведений автором історико-правовий аналіз хронології законодавчих змін у сфері функціонування судової системи дозволив окреслити основні здобутки судової реформи того періоду, а також акцентувати увагу на негативних явищах, яким притаманні ознаки закономірностей. В цілому автор дійшов висновку, що із прийняттям Основного Закону держави судова реформа не отримала належного розвитку та відзначалась інертністю та безсистемністю впровадження необхідних судовій системі змін.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)
Вільні: ВДГН (1)





    Хотинська-Нор, Оксана.
    Дисциплінарна відповідальність vs незалежність судді: у пошуках балансу [Текст] / Оксана Хотинська-Нор // Право України. - 2018. - № 3. - С. 110-122. - Бібліогр. в підрядк. прим. та в кінці ст.
Рубрики: Судді--Дисциплінарна відповідальність--Україна
Анотація: На основі системного аналізу положень чинного законодавства з'ясовується питання, чи на сучасному етапі судової реформи досягнуто балансу у сфері забезпечення незалежності суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)
Вільні: ВДГН (1)





    Хотинська-Нор, Оксана.
    Інститут судових повісток у цивільному судочинстві України [Текст] / Оксана Хотинська-Нор // Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 9. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Цивільний процес--Судові повістки
Кл.слова (ненормированные):
судові повідомлення -- виклик до суду -- учасники процесу -- інформування
Анотація: Стаття присвячена дослідженню інституту судових повісток у цивільному судочинстві України, реалізація якого є важливою гарантією дотримання таких принципів судового процесу, як гласність, відкритість, диспозитивність, змагальність і рівність сторін. На підставі системного аналізу норм Цивільного процесуального кодексу України виявлено низку недоліків у регулюванні інституту судових повісток, серед яких – нечіткість і неузгодженість процесуальних норм, що спричиняють неоднозначне їх тлумачення та ускладнюють їх реалізацію. За низкою ознак, притаманних різним видам судових повісток, охарактеризовано та надано визначення поняттям «судовий виклик» і «судове повідомлення». Різне спрямування передбачених видів судових повісток зумовлює різні вимоги щодо строків їх направлення. Проаналізовано передбачені законодавством способи вручення та надсилання судових повісток, які різняться залежно від процесуального статусу учасника судового процесу та наявності необхідної для належного повідомлення інформації. Констатовано пріоритетність сповіщення учасників судового процесу засобами електронного зв’язку, зокрема направлення судових повісток на офіційну електронну адресу. Проте такий порядок сповіщення ускладнюється у зв’язку з відсутністю законодавчого визначення поняття «офіційна електронна адреса». Виявлено неузгодженість норм процесуального законодавства з правилами, що регулюють надання послуг поштового зв’язку.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1)
Вільні: ВДЕТПСГН (1)





    Хотинська-Нор, Оксана.
    Спеціалізація як перспектива розвитку адвокатури України [Текст] / Оксана Хотинська-Нор // Право України. - 2019. - № 12. - С. 84-96. - Бібліогр. в кінці ст. та підрядк. прим.
Рубрики: Адвокатура--Перспективи розвитку--Спеціалізація--Україна
Анотація: Стаття надає системний аналіз перспективи розвитку спеціалізації в адвокатурі України з урахуванням вітчизняної специфіки її проявів, а також переваг і недоліків, які вона спричиняє в адвокатській діяльності.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)
Вільні: ВДГН (1)





    Хотинська-Нор, Оксана.
    Етика судді та свобода вираження ним думки в контексті рішень Європейського суду з прав людини [Текст] / Оксана Хотинська-Нор // Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 12. - С. 284-289. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Європейський Суд з прав людини--Судові рішення
Кл.слова (ненормированные):
авторитет судової влади -- статус судді -- етика судді -- свобода слова
Анотація: У будь-якій правовій державі судова влада посідає особливе місце як гарант справедливості й базових для демократії цінностей. Ефективність її функціонування залежить від багатьох факторів, серед яких чільне місце посідає довіра з боку суспільства. Остання ж формується, серед іншого, крізь призму оцінювання поведінки представників судової влади – суддів, що покладає на них додаткові вимоги, обов’язки й обмеження.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1)
Вільні: ВДЕТПСГН (1)