Отрешко, Наталія.
    Ідеологія соціальної політики сучасних держав [Текст] / Наталія Отрешко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2013. - № 3. - С. 86-93. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соціальна політика в зарубіжних країнах--Ідеологічний дискурс
Кл.слова (ненормовані):
біовлада
Анотація: У статті аналізується ідеологічний дискурс сучасної соціальної політики як інтерпретаційні рамки, за допомогою яких агенти держави сприймають соціальну реальність і можливості її вдосконалення.





    Шаповалова, І. В.
    Біополітика і біовлада: сутність концептів в соціально-філософських вимірах [Текст] / І. В. Шаповалова // Освітній дискурс: збірник наукових праць. - 2021. - № 2/3 (31). - С. 19-29. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
Рубрики: Суспільно-політичні комунікації
Кл.слова (ненормовані):
біотехнології -- біофілософія -- біоетика -- владні відносини -- управлінські рішення


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)
Вільні: ВДГН (1)





    Стегній, Олександр.
    Біополітика в період пандемії COVID-19: дилеми суспільної безпеки та свободи [Текст] / Олександр Стегній // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2021. - № 2. - С. 181-196
Рубрики: Пандемії--COVID-19--Біополітика
Кл.слова (ненормовані):
біовлада -- суспільна безпека -- епідеміологічна небезпека -- обмеження громадянських свобод
Анотація: У статті розглянуто проблему дотримання балансу між необхідністю суспільної безпеки та потребою в захисті громадянських свобод за умов пандемії коронавірусу. Проаналізовано теоретичні напрацювання Мішеля Фуко щодо біовлади і біополітики, доцільність використання біологічної моделі управління для організації сучасних державних заходів протидії поширенню пандемії. Ґлобальний масштаб поширення коронавірусу виводить біовладу на принципово вищий рівень підпорядкування. Новітню біополітику слід розуміти як політичну раціональність, яка набуває суб’єктності та як така бере на себе управління життям і населенням. Сучасна біополітика має розглядатися як стратегічна координація національних урядів та ґлобальної спільноти, визначати потенційну здатність владних структур нормувати і реґулювати біологічні небезпеки, зокрема поширення інфекційних захворювань. апровадження жорстких обмежень пересування, карантинних заходів обґрунтовується владою необхідністю розірвати ланцюг епідеміологічного зараження. Беззастережна важливість біобезпеки як складової суспільної безпеки зумовлює згоду громадян на обмеження своїх свобод, на яке раніше вони не погоджувалися. З огляду на це існує принципова можливість впровадження демократичної біополітики в умовах пандемії. Небезпека пандемії COVID-19 для сучасного українського суспільства полягає не тільки у масштабній епідеміологічній кризі, а й у небезпеці провокування незважених управлінських рішень влади.


Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1)
Вільні: ВДГН (1)