Активність цистеїнових катепсинів у тканині щитоподібної залози хворих з еутиреоїдним вузловим зобом [Текст] / О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна, М. Д. Тронько, Л. Ю. зурнаджи> // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 11. - С. 191-196. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Медицина--Патологія ендокринних органів--Щитовидна залоза Кл.слова (ненормовані): зоб -- репарація -- захворювання автоімунне -- апоптоз клітин Анотація: Зниження активності катепсину Н та її частки в цитозолі зі зобнозміненої тканини щитоподібної залози хворих з мікрофолікулярним еутиреоїдним зобом може свідчити про гальмування лізосомального шляху програмованої загибелі клітин. Дод.точки доступу: Калініченко, О. В.; Мишуніна, Т. М.; Тронько, М. Д.; Зурнаджи, Л. Ю. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДЕТПСГН (1) |
Берестяна, А. М. Динаміка хлорофілу в процесі старіння сім'ядольних листків Linum usitatissimum, опроміненого рентгенівською радіацією [Текст] / А. М. Берестяна, Д. М. Гвоздинський> // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 11. - С. 146-155. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Фізіологія рослин--Вплив іонізуючого випромінювання Фізіологія--Старіння Фізіологія рослин--Фотосинтез Кл.слова (ненормовані): Деградація вікова -- Розпад хлорофілу -- Репарація клітин Анотація: Досліджено динаміку хлорофілу, підданого дії різних доз гострого рентгенівського опромінення. Встановлено залежність деградації хлорофілу а та хлорофілу b від дози опромінення і стадії онтогенезу листків. Дод.точки доступу: Гвоздинський, Д. М. |
Вєнгжин, Д.. "Живі репарації". Мобілізація, арешти та інтернування мешканців Південної та Центральної Європи та їх депортація до СРСР у 1944-1945 рр.: специфіка, економічний сенс, суперечності [Текст] / Даріуш Вєнгжин> // Світ Кліо. - 2021. - № 2 (1). - С. 48-57. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Депортація--СРСР Депортація цивільних осіб Східна Європа Кл.слова (ненормовані): депортація німців -- робочі батальйони -- примусові роботи -- інтернування -- мобілізація -- етнічні німці -- репарація Анотація: Метою статті є дослідження проблеми інтернування та примусової депортації мобілізованих (заарештованих) цивільних осіб, здебільшого етнічних німців з країн Південної та Центральної Європи, на примусові роботи до СРСР наприкінці 1944-го – на початку 1945 рр. Проаналізовано передумови цієї акції НКВС, її основні етапи, специфіку реалізації в окремих країнах, економічний сенс і суперечності. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об’єктивності та системності та окреслена загальними науковими методами аналізу, синтезу, узагальнення, історико-генетичним та історико-порівняльним методами. Наукова новизна. За вказівкою вищого радянського керівництва «цивільних німців» з окупованих Червоною армією теренів Румунії, Угорщини та східних територій Третього Рейху (Верхня Сілезія, Східна Пруссія), а також осіб, затриманих і заарештованих в ході операції “з очищення тилу”, інтернували, мобілізували та депортували до таборів і робочих батальйонів Головного управління військовополонених та інтернованих (ГУПВІ) НКВС СРСР. Керівництво СРСР визначало примусову працю депортованих як складову повоєнних військових репарацій з Німеччини. Є примірники у відділах: всього 1 : ВДГН (1) |