Балушок, В. Г. Динаміка етнічного складу містечкового населення XX - початку XXI століття : на матеріалах Фастова / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнографія. - 2010. - № 4. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Етнічні групи--Фастів, місто (Кв) Анотація: Упродовж XX — початку XXI ст. етнічний склад Фастова, типового містечка українського Правобережжя, зазнав корінних змін. Євреї, які колись становили значний відсоток населення, на початок XXI ст. майже всі емігрували. Поляки асимілювалися українцями; разом з тим, враховуючи, що це були переважно нащадки сполонізованої української шляхти, відбулося в основному повернення їх до етнічності предків. У середині XX ст. в місті з'явилося багато росіян. Проте внаслідок пошлюблення їх з українцями та обиранням дітьми від цих шлюбів після 1991 року української "національності" кількість росіян у Фастові дуже зменшилася. Українці перетворилися на стійку більшість Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Балушок, В. Г. Етнічні стереотипи в політичній культурі українців: до проблеми формування / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2012. - № 6. - С. 58-63. - Бібліографія в приміт. Рубрики: Політична культура--Етнічні стереотипи--Українці Етнічні стереотипи--Політична культура--Українці Анотація: У статті розглянуто стоїчні стереотипи, які лежать в основі політичної культури українців, сформулювалися під сильним впливом степовиків у часи перебування України на Великому Кордоні. Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Балушок, В. Загадкові севрюки [Текст] : 5. Проблема назви. Територія і стан її заселеності / Василь Балушок // Сіверянський літопис. - 2016. - № 6. - С. 44-55. - Бібліогр.: с. 52-55
Рубрики: Етноніміка--Етноніміка українська Населення--Історія--Лівобережна Україна Кл.слова (ненормовані): севрюки -- етнонім -- територія -- поселення -- населення Анотація: У статті ставиться проблема визначення етнонімічної назви севрюків, оскільки література і джерела дають ряд її різночитань. Територію розселення севрюків окреслюють у межах тодішніх Чернігівського, Новгород-Сіверського, Путивльського та Рильського повітів ХІІІ-ХІУ ст. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |
Балушок, В. Несподіванки української етнонімії [Текст] / В. Балушок // Київська старовина. - 2002. - № 5. - С. 27-35 Рубрики: Українська мова--Ономастика--Етноніми Є примірники у відділах: всього 1 : ВЗ (1) |
Балушок, В.. Ким вважав себе Тарас Шевченко? [Текст] / Василь Балушок // Дзеркало тижня. - 2018. - 3 берез. (№ 8/9). - С. 19 : ілюстр. Рубрики: Шевченкознавство--Дослідження поезії Народознавство--Українознавство--Народи України Кл.слова (ненормовані): Українці -- Русини Дод.точки доступу: Шевченко, Тарас Григорович (1814-1861) \про нього\ |
Балушок, В. Г. Особливості господарської діяльності севрюків (XIV-XVII століття) [Текст] / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2017. - N 4 (липень-серпень). - С. 41-50. - Бібліогр. в кінці ст. Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Балушок, В. З історії української етнонімії (від "русинів" до "українців") [Текст] / В. Балушок // Український історичний журнал. - 2018. - N 2. - С. 163-178 : іл. - Біблиогр. в кінці ст. Рубрики: Русини--Українці--Етнічна самосвідомість--Русь--Україна Анотація: Досліджується процес зміни українським народом самоназви. Простежується історія утвердження, поширення й побутування етнонімів "русь"/ "русин", "русини" та зміна їх на "українців". Є примірники у відділах: всього 2 : ВКр (1), ВДГН (1) |
Балушок, В. Г. Поселення і будівлі севрюків (XIV-XVII століття) [Текст] / В. Г. Балушок // Народна творчість та етнологія. - 2019. - N 1. - С. 39-49. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Поселення--Сіверщина, 14-17 ст. Житло--Сіверщина, 14-17 ст. Господарські будівлі--Сіверщина, 14-17 ст. Анотація: У статті йдеться про особливості поселенської структури і житлобудування все ще значною мірою загадкових севрюків сходу України. Порівняно з населенням Сіверщини передмонгольського часу, їхні поселення ставали меншими, а житла поступово перетворювалися з напівземлянкових на наземні. Водночас це були переважно "дворища", де в різних будівлях мешкала значна кількість людей. Основним матеріалом для будівництва слугувало дерево. Господарські будівлі стояли на спеціальному великому дворі, що, вочевидь, мав назву "гумно". Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Балушок, В. Бортництво у севрюков – [жителів Сіверщини XIV–XVII ст.] [Текст] / Василь Балушок // Сіверянський літопис. - 2020. - № 1. - С. 5-15 Рубрики: Бджільництво--Історія--Чернігівська область (Україна) Кл.слова (ненормовані): бортництво Анотація: Важлива господарська галузь населення Сіверщини пізньосередньовічно-ранньомодерних часів. Є примірники у відділах: всього 3 : ВА (1), ВДГН (1), ВКр (1) |
Балушок, В. Клятви і самозакляття українців у середньовічно-ранньомодерні часи [Текст] / В. Балушок, Т. Шевчук // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 4. - С. 54-65 Рубрики: Прокляття--Україна Кл.слова (ненормовані): ритуальні клятви Анотація: У статті аналізується прагматика й семантика клятв і самозаклять, уживаних при вирішенні різних, особливо правових, колізій людьми різних соціальних верств українського суспільства пізнього середньовіччя - раннього модерну. У теоретико-методологічному сенсі дослідження належить до царини історичної антропології, одним з найважливіших напрямів якої є вивчення історії ментальності. Його особливість полягає в аналізі середньовічних і ранньомодерних тестів, матеріали XIX-XXI ст. майже не залучаються, оскільки символіка ритуалів клятв у домодерні часи була суттєво іншою, ніж у наш час, як різною є й ментальність людей домодерної і сучасної епох. Тому нинішній польовий досвід ураховується лише незначною мірою: залучаються переважно теоретичні положення, що взагалі стосується клятв і самозаклять. Джерелами є опубліковані актові документи й деякі інші тексти, що відображають українську традицію XIV-XVII ст. Самозакляття містяться в клятвах-присягах при укладанні угод між князями та з іншими достойниками. Присягу давали, вирішуючи спірні колізії, і приватні особи різного статусу й становища, особливо в суді. Хоч джерела в більшості випадків не наводять змісту клятв та описів супутніх ритуальних дій, проте такі тексти все ж трапляються. Становлять інтерес клятви, які включали архаїчні за походженням і змістом самозакляття, зі зазначенням санкції за можливі порушення. За допомогою самозаклять ті, хто клялися, накликали на себе гнів вищих сил та різні напасті в разі порушення клятви, і цим спонукали контрагентів довіряти їм. Самозакляття сприймалися людьми середньовіччя - раннього модерну як такі, що несли реальну загрозу життю і добробуту порушників. Тому люди на судових процесах нерідко намагалися уникати присяг і не провокувати їхнє виголошення іншими, навіть супротивниками. Адже це вважалося смертним гріхом. Отже, клятви в пізньосередньовічно-ранньомодерні часи були вагомою складовою судово-правових колізій і взагалі комунікативних дій. Ставлення до них було надзвичайно серйозним і не вкладалося в рамки раціональних дій. Особливо остерігалися самозаклять, що, як вважалося, мали велику силу над клятводавцями. Дод.точки доступу: Шевчук, Т. Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |