Глушко, М. С. "Дід" - традиційний хліборобський атрибут різдвяно-новорічних свят українців Надсяння [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2016. - № 6. - С. 31-41. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Обрядовий сніп--Звичаї і обряди Новий Рік--Звичаї і обряди Щедрий вечір--Звичаї і обряди Кл.слова (ненормовані): Обрядовий сніп -- Дідух -- Щедрий вечір -- Новий Рік Анотація: У статті із залученням широкого кола польових етнографічних матеріалів подано розгорнутий опис і аналіз звичаїв та обрядових дій, пов'язаних з важливим атрибутом різдвяно-новорічних свят українців Надсяння - житнім снопком ("дідом"). Зокрема, йдеться про його вибір, місце в хаті, ритуальне "годування", термін зберігання в помешканні, молотьбу на Новий рік хлопчиками ("новолітниками") чи господарем, традиційні способи використання отриманого зерна. Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Глушко, М. С. Надсяння: локалізація та межі етнографічного району України [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2017. - N 3(травень-червень). - С. 7-15 : ілюстр. Рубрики: Етнографічні райони--Локалізація--Надсяння Кл.слова (ненормовані): Етнографічні райони Анотація: У статті йдеться про Надсяння - етнографічний район України, який багато українських етнологів або безпфдставно ігнорує, або інтерпретує на власний розсуд. Залучивши етнографічні матеріали і результати наукових досліджень діалектологів, локалізуємо терени цієї етнографічної одиниці наприкінці XIX - на початку XX ст. та визначимо її сучасні межі. Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Глушко, М. С. Історико-етнографічне районування України: сучасний стан і наукові перспективи [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2018. - № 3. - С. 9-21. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Історико-етнографічне районування--Україна Анотація: У статті йдеться про низку важливих проблемних питань, що стосуються сучасного стану історико-етнографічного районування України. Найбільша проблема – відсутність етнографічного атласу України. Через це етнологи мають спиратися на інші надійні джерела – на Атлас україньккої мови, особливо під час локалізації різних етнографічних одиниць та з’ясування їхніх суперечливих меж. Такиими є південна і східна межі історико-етнографічної Волині. Залучивши результати досліджень провідних українських істориків, доведено, що південна і східна межі побутування волинських говірок наприкінці XIX – на початку XX ст., що їх встановили українські діалектологи, сформувалися вже в XV–XVIII ст. Тому й етнографічні межжі історико-етнографічної Волині не можуть суттєво відрізнятися від меж поширення волинського діалекту. Є примірники у відділах: всього 1 : ВЗ (1) |
Глушко, М. С. Описи традиційної матеріальної культури українців на сторінках часопису "Этнографическое обозрение" (1889-1916) [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2018. - N 5. - С. 45-58. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Матеріальна культура--Українці Кухня українська--Етнографічні дослідження Житло--Етнографічні дослідження Етнографічні дослідження--Матеріальна культура--Українці--1889-1916 Журнали російські--Етнографічні дослідження--1889-1916 Анотація: У статті йдеться про етнографічні дослідження з традиційної матеріальної культури українців (житло та їжу), опубліковані українськими й російськими народознавцями на сторінках журналу "Этнографическое обозрение" (1889-1916). З’ясовано географію фіксації цих джерел (історико-етнографічні райони України), їхній науковий характер, достовірність, історичне значення для сучасної української етнології. Є примірники у відділах: всього 1 : ВЗ (1) |
Глушко, М. С. "Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові [Текст] : (до 120-річчя початку друку) / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2019. - N 3. - С. 5-24. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Етнологія--Історія--Україна Анотація: Цього року виповнюється 120 років з часу виходу першого тома одного з найважливіших серійних видань Наукового товариства імені Шевченка - Матеріали для українсько-руської етнології. Історія його плану та практичного втілення, насамперед, зусиллями Федіра Вовка та Михайла Грушевського, а також причини багаторічної підготовки видання, основна мета та зміна офіційної назви збірки, і т. п. з’ясовується із залученням різного роду джерел. Дод.точки доступу: Вовк, Федір Кіндратович (український антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець та літературознавець ; 1847-1918) \про нього\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Глушко, М. С. "Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові [Текст] : (до 120-річчя початку друку) / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2019. - N 3(травень-червень). - С. 5-24. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Етнологія--Історія--Україна Анотація: Цього року виповнюється 120 років з часу виходу першого тома одного з найважливіших серійних видань Наукового товариства імені Шевченка - Матеріали для українсько-руської етнології. Історія його плану та практичного втілення, насамперед, зусиллями Федіра Вовка та Михайла Грушевського, а також причини багаторічної підготовки видання, основна мета та зміна офіційної назви збірки, і т. п. з’ясовується із залученням різного роду джерел. Дод.точки доступу: Вовк, Федір Кіндратович (український антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець та літературознавець ; 1847-1918) \про нього\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Глушко, М. С. Михайло Зубрицький - діяльний член наукового товариства імені Шевченка у Львові [Текст] / М. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3. - С. 7-27. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Етнографи українські--Персоналії, 19 ст. Кл.слова (ненормовані): Наукове товариство імені Шевченка у Львові Анотація: У статті йдеться про наукову діяльність Михайла Зубрицького - відомого українського археографа, історика, етнографа та фольклориста. З’ясовано історію його вступу до Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1896), обрання дійсним членом Товариства (1904) і членом Етнографічної комісії (1905), причетність Івана Франка та Михайла Грушевського до цих неординарних для священика подій. Докладно розглянуто співпрацю М. Зубрицького з різними науково-дослідними підрозділами першої української наукової установи. Встановлено: проживаючи у віддаленому від Львова гірському селі Мшанець, науковець-парох особисто відвідав сім засідань Історично-філософської секції, по одному разу засідання Археографічної і Статистичної комісій і двічі – загальні збори Товариства. На засіданнях Історично-філософської секції обговорили та рекомен-дували до друку 20 основних джерелознавчих, історичних та етнографічних досліджень уродженця Бойківщини, які він підготував упродовж 1897–1911 років. Членам цього науково-дослідного підрозділу сам М. Зубрицький представив лише 4 статті, а решту його розвідок подали інші вчені: І. Франко – 5, М. Грушевський – 6, Володимир Гнатюк – 4, Стефан Томашівський – 1. Тексти підготовлених археографічних та етнографічних досліджень автор часто доповнював цікавими фактами навіть під час їх верстання у друкарні. М. Зубрицький причетний також до проведення першої комплексної (етнографічно-антропологічної) експедиції українських народознавців (1904). Результати праці її учасників (І. Франка, Федора Вовка, Зенона Кузелі) вплинули на подальші етнографічні зацікавлення вченого. Зокрема, після завершення цієї наукової мандрівки дослідник активно вивчав народну матеріальну культуру бойків – житло, одяг і взуття. Із 1904 року він систематично поповнював етнографічні колекції різних музеїв Європи (Етнографічного музею у Відні (Австрія), Етнографічного музею у Базелі (Швейцарія), Музею НТШ у Львові) цікавими пам’ятками традиційно-побутової культури і народного мистецтва населення північно-західної частини Бойківщини. Дод.точки доступу: Зубрицький, Михайло Іванович (1856-1919) \про нього\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |
Глушко, М. С. "Етноґрафічному збірнику" - 125 років: з історії задуму та початку видання [Текст] / М. С. Глушко // Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 5/6. - С. 5-19. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Видання--Етнологія--Львів, місто (Україна), 19-20 ст. Анотація: "Етноґрафічний збірник" - друкований орган Наукового товариства імені шевченка у Львові, який уперше побачив світ 125 років тому (1895). скориставшись достовірними архівними й опублікованими джерелами, ми розглянули історію його задуму, перипетії відбору і публікації польових матеріалів у перших томах нового серійного видання, мотивацію зміни відповідального редактора тощо. Ідея друку "Етноґрафічного збірника" належала М. Грушевському. два перші томи друкованого органу вийшли також за його редакцією. Щоправда, редактором цього видання історик був номінально, позаяк основну редакторську роботу сумлінно виконував І. Франко - зрілий на той час етнограф і фольклорист. Питання про друк етнографічних джерел М. Грушевський порушив перед очільниками Товариства 30 вересня (12 жовтня) 1894 року чи невдовзі після цієї дати. 11 (23) січня 1895 року рішення про нове серійне видання прийняла Президія Наукового товариства імені шевченка у львові. через тиждень (19 (31) січня) про це саме йшлося на засіданні Філологічної секції. Спершу в "Етноґрафічному збірнику" планували опублікувати збірку рекрутських і жовнірських пісень, яку зібрав О. Маковей. однак позаяк письменник не зумів належно опрацювати і впорядкувати твори народної поезії, за пропозицією І. Франка, його основу склали казки в записах О. Роздольського. Зміст першого тому нового видання доповнили народний календар українців кубані в запису М. Дикаріва й українські народні анекдоти з Полтавщини, зібрані О. Шимченком. За ініціативою М. Грушевського, у першому томі "Етноґрафічного збірника" оприлюднили народознавчу програму, до підготовки якої долучилися чотири фахівці - особисто М. Грушевський, правник К. Левицький, філологи І. Копач і В. Щурат. основну частину методичного документа ("відомості етноґрафічні") склали літературознавці І. Копач і В. Щурат, що негативно вплинуло на його структуру та якість запитань, запропонованих для польових досліджень. цю частину програми гостро критикував Ф. Вовк. Задумуючи "етноґрафічний збірник", М. Грушевський планував публікувати на його сторінках передусім етнографічні джерела з традиційної духовної культури українців. Однак з виходом у світ іншого серійного видання -"Материялів до українсько-руської етнольогії" (1899), - друкований орган Наукового товариства імені Шевченка у львові став типовим фольклористичним виданням. Дод.точки доступу: Вовк, Федір Кіндратович (1847-1918) \про нього\; Грушевський, Михайло Сергійович (1866-1934) \про нього\; Франко, Іван Якович (1856-1916) \про нього\; Наукове товариство імені Шевченка у Львові \про нього\ Є примірники у відділах: всього 1 : ВМ (1) |