ШАФОНСЬКИЙ ОПАНАС ФИЛИМОНОВИЧ – ВИДАТНИЙ ЛІКАР ТА ІСТОРИК

Шафонський О. Ф. відомий широкому колу дослідників, аматорів та шанувальників старовини перш за все як автор "Черниговского наместничества топографического описания" (1786). Ця праця, видана 1851 р., стала помітним явищем в українській історіографії. Відтак з його іменем, цілком слушно, пов'язують становлення історичного краєзнавства як наукової дисципліни на терені Північного Лівобережжя у другій половині XVIII ст.
  Однак О. Ф. Шафонський знаний не лише як історик-краєзнавець. Відомо що він був високоосвіченою, як на той час, людиною. Опанас Филимонович народився 13 грудня 1740 року в м. Сосниці у шляхетській родині. Як син заможних батьків, він уже з 1750 року їде за кордон, де студіює в кількох славних університетах, а саме: Галле, Лейден та Страсбург – філософію, право і медицину. Галльський та Лейденський університети надають йому ступінь доктора права та філософії, а в Страсбурзькому університеті він у 1763 р. захищає дисертацію на ступінь доктора медицини на тему "Про корчі у вагітних, роділь та породіль".
  Після повернення на батьківщину він довгий час (18 років) перебував на медичній службі. Його професіоналізм і талант у цій галузі знайшли безсумнівне визнання як у сучасників, так і нащадків. Свою медичну кар'єру він розпочав як військовий лікар і вже в 1768 р. став генерал-штаб-лікарем 2-ої армії. З 1769 року його призначили старшим лікарем Московського Генерального шпиталю, де він, за статутом, одночасно був викладачем Московської шпитальної школи. З 1776 року очолював Московську медичну контору.
  Під час епідемії чуми в Москві у 1770-1772 рр. він разом з Данилом Самойловичем та Касяном Ягельським брав активну участь у боротьбі з нею і прославився тоді як один з найвидатніших епідеміологів свого часу. Він перший встановив справжній характер епідемії, був головним організатором боротьби з нею, зокрема організатором громадсько-санітарних заходів, як-от: створення карантинів, ізоляція хворих, очистка міста тощо. Внаслідок спостережень над епідемією чуми, він написав велику монографію під назвою "Описание моровой язвы, бывшей в столичном городе Москве с 1770 по 1772 год с приложением всех для прекращения оной тогда установленных учреждений"(Москва, 1775). Цю працю пізніше було перекладено німецькою мовою, і вона довгий час вважалась за кордоном з кращих праць про чуму. Коли Опанас Филимонович зацікавився історією, сказати важко, але ще у 1779 році, перебуваючи в справах Медичної колегії у Києві, "по всем тамошним монастирям старался отыскать записки, из которых бы можно получить сведения о истории Киева и Малороссии". Відтак О. Ф. Шафонський з ентузіазмом сприйняв доручення графа П. О. Рум’янцева-Задунайського щодо підготовки історико-топографічного опису Чернігівського намісництва.

  У 1781 році Шафонський покидає Москву й переїздить на батьківщину до Чернігова. Високоосвічена особа, яка, як ми зазначили, мала 3 докторські ступені, відразу посідає у Чернігівському намісництві видатну роль. Його призначають співробітником намісницького правління, генеральним суддею та радником кримінальної палати.

  Тут він виконує найславетніший свій твір, який робить його відомим не лише серед медиків, але й серед представників наукового світу інших галузей, зокрема історії, етнографії та статистики. Використовуючи документи, а також статистичний матеріал, який згідно розробленої О. Ф. Шафонським анкети надсилали до Чернігова повітові справники, він протягом 1784-1785 рр. особисто відвідав Борзну, Ніжин, Лохвицю, Гадяч, Зіньків, Глинські і Ромни. Він оглядав забудову населених пунктів, розшукував архівні документи, записував розповіді місцевих жителів. На відміну від своїх попередників О. Ф. Шафонський ретельно простудіював усю наявну на той час історичну літературу та деякі рукописні пам’ятки старшинсько-козацького літописання. Крім того він активно вишукував усі відомі і мало відомі факти стосовно малоросійської історії. Причому він прагнув критично проаналізувати інформацію, співставити різні точки зору на ту чи іншу подію. У 1786 р. він закінчив написання "Черниговского наместничества топографического описания", а наступного року власноручно підніс свій рукопис імператриці Катерині ІІ під час її перебування у Чернігові.

  О. Ф. Шафонський спромігся створити першокласну на той час історико-краєзнавчу працю, яка поклала початок систематичному вивченню минулого Чернігівщини. Спеціальний історичний вступ є першою частиною книги і носить назву "О малой России вообще". Друга частина книги розповідає "О Черниговском наместничестве особенно". Вступ дає не лише історичну характеристику адміністративно політичного устрою України протягом тривалого періоду, а й висвітлює сучасний йому стан економіки, культури, побуту населення Лівобережної України.

  До "Описания" Шафонський додав дві карти Лівобережної України ("Генеральную карту Малой России, на 10 полков разделенной", тобто періоду гетьманського управління, і "Генеральную карту Малой России, на 3 наместничества разделенной"), а також "26 изображений Малоросійського одеяния". Проте останнього додатку немає в друкованому виданні.

  Крім "Опису Чернігівського намісництва…", відома також його інша праця подібного характеру, а саме: "Медико-топографічний опис Москви", який був частково оприлюднений у 1782 р.

  Важко переоцінити значення дослідження О. Ф. Шафонського. Воно містить багатий фактичний матеріал з історії України та Чернігівського намісництва. "Черниговского наместничества топографического описания" було надруковано у Києві 1851 р., але й сьогодні залишається цінним джерелом для істориків.

   У 1794 р. О. Ф. Шафонський одержав чин дійсного статського радника, який відповідає армійському чину генерал-майора, і ще деякий час залишався на службі. У 1797 році Шафонський виходить у відставку. Помер Опанас Филимонович у березні 1811 р. в Чернігові, де і похований.