Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових – загальнодоступний бібліотечно-інформаційний, культурно-освітній заклад, регіональне книгосховище творів друку та депозитарій краєзнавчих ресурсів, науково-методичний та координаційний центр для бібліотек Чернігівщини. Офіційне найменування – Комунальний заклад "Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових" Чернігівської обласної ради.
Кількість документів бібліотечного фонду – 917 652 примірників.
Кількість обслужених користувачів – 26 819 осіб.
Чисельність штатних працівників – 110 особи.
Сайтом бібліотеки скористалося – 75 406 користувача.
Історія книгозбірні веде відлік від 28 (15) березня 1877 р., створення якої домагалася група демократично налаштованої інтелігенції міста, зокрема: П. Червинський, О. Карпинський, С. Русова, О. Русов, О. Тищинський, О. Борсук, П. Єфименко, І. Шраг, В. Варзар, І. Рашевський та інші, загалом 50 осіб. Фактично саме вони є засновниками бібліотеки. До дiяльностi бiблiотеки в перший перiод її iснування причетнi також подружжя Грінченків, Коцюбинських, М. Вороний, Г. Коваленко відомі як видатні представники українського культурницького і просвітницького руху.
Бібліотека діяла на підставі власного Статуту, затвердженого міністром внутрішніх справ О. Тимашовим 9 (21) лютого того ж року. Справами книгозбірні займалося її Правління у складі п'яти осіб, які обиралися на чергових зборах засновників закладу строком на один рік.
Для громадської бібліотеки тимчасово було виділено невелику площу (кругле помешкання) на першому поверсі Губернської земської управи (нині – будівля Чернігівської обласної державної адміністрації) у центрі Чернігова (сучасна вул. Шевченка, 7). Ймовірно, ключову роль у наданні приміщення відіграв О. Карпинський (1835 – поч. 1880-х рр.), який на той час був головою управи.
В основу фонду книгозбірні були закладені особисті зібрання (книги та періодичні видання) її засновників: О. Тищинського, О. Карпинського, П. Червинського, І. Ясинського, Н. Константиновича, подружжя Русових та ін. Коштами на утримання бібліотеки допомагали родини Милорадовичів, Ліндфорсів, Лизогубів та інші благодійники.
У перші місяці своєї діяльності бібліотека діяла як газетна читальня. Протягом 1877 р. новому закладу було пожертвувано і надано в тимчасове користування 564 книги, а відтак у лютому 1878 р., за рiшенням засновникiв, запрацював і абонемент для видачі книжок додому.
Велику допомогу бібліотеці надавала національно свідома українська інтелігенція міста, що гуртувалася у культурно-просвітницьких організаціях – "Громаді" та "Просвіті". Вагомий внесок у розвиток бібліотеки зробило подружжя Коцюбинських. У 1893 р. керівництво громадською бібліотекою було доручено майбутній дружині класика української літератури, громадській діячці В. Дейші (1863–1921).
Завдяки активності інтелігенції з кінця 1890-х рр. книгозбірня стала епіцентром громадського життя Чернігова: тут відбувалися зібрання прогресивних містян, різних партій, велися гострі дебати, влаштовувалися народні читання, концерти, публічні лекції. Це викликало невдоволення міської влади i на підставі формального приводу (у фонді виявили нелегальну літературу) у 1909 р. діяльність бібліотеки було препинено. Проте наступного року бібліотека відкрилася, вже під новим статусом, як Чернігівська міська, бо перейшла під опіку органів місцевого самоврядування.
1905 р. В. Коцюбинська підготувала до друку та видала "Каталог книг Черниговской общественной библиотеки" (це єдиний з-посеред інших тогочасних каталогів книгозбірні, який вдалося виявити і зберегти дотепер).
На початку ХХ ст. бібліотечне помешкання декілька разів змінювалося від орендованого приватного приміщення до помешкання в будинку ломбарду. 1 серпня 1895 р. Чернігівська міська дума ухвалила рішення передати кам'яний будинок на вул. Гончій, 5 для громадської бібліотеки і губернської архівної комісії. 1901 р. бібліотека знаходилась у приміщенні по вул. Бульварній № 27 (нині Преображенська). 1908 р. переведена на приватну квартиру у будинку по вул. Єлецькій. 23 березня 1910 р. Чернігівською думою було ухвалено рішення надати громадській бібліотеці частину верхнього поверху будинку ломбарду на вулиці Олександрівській (нині вул. М. Кирпоноса), де знаходилась квартира завідувача цього закладу І. Г. Дзвонкевича. Він погодився поступитися квартирою. 1911 р. бібліотека займала приміщення у міському домі по вулиці Всеволодській разом із міським ломбардом. У цьому помешканні бібліотека перебувала аж до 1919 р.
У січні 1919 р. функціонування бібліотеки знову було зупинено. З остаточною ліквідацією місцевого самоврядування та встановленням радянської влади всі просвітницькі заклади передано до системи Наросвіти. Громадська бібліотека повністю перейшла на державне утримання. Книжковий фонд складався з книг націоналізованих бібліотек. 6 червня 1919 р. громадська бібліотека була знову відкрита. 22 вересня бібліотека отримала ордер № 219 для переїзду у двоповерховий кам'яний будинок по вул. Всеволодській, який належав місту і де для неї було виділено 3 кімнати.
Цього року бібліотечна секція Губнаросвіти прийняла рішення про організацію Центральної зразкової губернської бібліотеки. Бібліотека змінювала свій статус залежно від змін адміністративно-територіального устрою: Губернська, Центральна міська, Центральна окружна.
27 жовтня 1920 р. колегія Губнаросвіти постановила віддати під бібліотеку кам'яну будівлю колишньої гімназії Заостровської.
За рішенням колегії Чернігівської губполітосвіти з 26 липня 1921 р. книгозбірня стала називатися Центральною бібліотекою, яка мала виконувати функції губернської та розміщувалась за адресою по вулиці Богоявленській, колишній будинок Алфьорова.
26 січня 1922 р. головній бібліотеці Чернігова, що відновила свою діяльність, у знак вшанування пам'яті померлого у кінці 1921 р. письменника, публіциста, громадського діяча В. Г. Короленка було надано його ім'я.
21 лютого 1922 р. у приміщенні центральної бібліотеки сталася пожежа в одній із кімнат, яка не завдала значних збитків.
Крім втрати частини фондів під час пожежі бібліотека зазнавала й інших втрат, оскільки протягом 1920-х років представниками Головполітпросвіти у ній було проведено три хвилі чистки фондів від "ідеологічно шкідливих і непотрібних видань" (у 1923, 1926, 1929 роках). Водночас її фонди інтенсивно поповнювалися новою літературою. На початку 1930-х у фонді бібліотеки зберігалося приблизно 100 тис. пр., водночас його активна складова становила лише 10–11 тис. пр., зосереджених у трьох відділах: для дорослих, нацменшин і дитячому. У бібліотеці працювало 8 осіб під керівництвом Гармаша. Кількість читачів – майже 2500 осіб.
1925 р. внаслідок адміністративно-територіальної реформи бібліотека має назву Центральна бібліотека Чернігівської округи.
Від 1 січня 1934 р., згідно з наказом № 208 Наркомату освіти УСРР, датованим 1 грудня 1933 р., Центральна міська бібліотека, набула статусу Чернігівської державної обласної бібліотеки. Відтоді у ній сформувався центр методичної, бібліографічної та краєзнавчої роботи, розпочато надання відповідної допомоги книгозбірням Чернігівщини.
У 1935 р. Президією міськради було ухвалене рішення про виділення бібліотеці помешкання за адресою вул. Радянська, 31 (тепер вул. Шевченка). 27 травня 1941 р. президія Чернігівського облвиконкому ухвалила постанову про передачу обласній бібліотеці більшого за площею будинку на пл. Куйбишева (нині – Красна площа), 15 (будинок не зберігся).
Друга світова війна завдала величезних втрат бібліотеці. У ніч з 23 на 24 серпня 1941 р. її будівля під час бомбардування ворожою авіацією була зруйнована. У вогні загинули фонд, у якому зберігалось 216 тис. пр. видань та майно бібліотеки.
У період нацистської окупації 1941–1943 рр. бібліотека діяла як Центральна міська, зосередивши у своїх фондах 148 тис. пр., звезених з різних книгосховищ Чернігова. Ця діяльність була формальною, оскільки читачів майже не було, працівники бібліотеки займалися здебільшого опрацюванням звезеної літератури. До початку визвольних боїв за Чернігів у вересні 1943 р. вона містилася на вулиці С. Петлюри, 5. У липні 1942 р. ремонтно-будівельна контора відремонтувала будинок для бібліотеки на розі вул. С. Петлюри та Бульварної (Гамбурзької), 26. Відступаючи з міста, німці знищили майно і фонд бібліотеки, підпаливши її зсередини.
3 листопада 1943 р. виконком Чернігівської обласної ради депутатів трудящих і бюро обкому ВКП(б)У прийняли постанову "Про поновлення роботи Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Г. Короленка".
Після війни заклад відновлював свою діяльність з нуля розмiщуючись в примiщеннях на вул. Попудренка, 60. Приблизно 5 тис. книжок надійшло з уцілілих книгосховищ міста та від містян. Найактивніше допомагала збирати книжки учнівська молодь. Ще 18,6 тис. пр. книг надійшло з Держфонду, щоправда, проте більшість із них були неактуальними і не мали попиту. З 1 грудня 1943 р. обласна бібліотека офіційно поновила свою роботу, а читачів почала обслуговувати з 29 квітня 1944 р.
1959 р. читальний зал бібліотеки був розміщений на Валу у будівлі колишнього Малоросійського Колегіуму (нині вул. Преображенська, 1). Абонемент, відділ комплектування і обробки, методкабінет, канцелярія залишилися у приміщенні на вулиці Попудренка, 60. 12 лютого 1964 р. читальний зал бібліотеки переміщений до приміщення Єлецького монастиря.
Рішенням Чернігівської обласної ради чотирнадцятої сесії восьмого скликання від 06 червня 2023 року № 5-14/VIII комунальному закладу "Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка" присвоєно ім'я Софії та Олександра Русових.
Майже 100 років бібліотека, яка пройшла у своєму розвитку шлях від невеличкої громадської до обласної універсальної наукової (цей статус вона набула у 1966 р.), не мала власного стабільного помешкання, час від часу вимушено змінюючи свій осідок, а ті приміщення, які їй надавали, не відповідали вимогам збереження фонду та умовам роботи читачів і працівників. Численні клопотання про поліпшення матеріально-технічної бази бібліотеки залишалися безрезультатними. Лише у 1974 р. їй було передано споруду, яку перед тим займав Чернігівський обком КПУ. Ця будівля, яка є пам'яткою українського архітектурного модерну, була зведена в 1910–1913 рр. інженером Д. Афанасьєвим за проєктом петербурзького архітектора О. фон Гогена для Дворянського земельного і Селянського поземельного банків, була і залишається окрасою міста. Багатобічну діяльність Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових – нині забезпечують 13 структурних підрозділів: відділ абонемента, відділ наукової інформації та бібліографії, відділ документів із гуманітарних наук, відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук, відділ краєзнавства, відділ мистецтв, відділ документів іноземними мовами, відділ зберігання бібліотечних фондів, науково-методичний відділ, відділ формування фондів та каталогізування, відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів, сервісний центр, філія "Медична бібліотека". До послуг користувачів загальний та 5 спеціалізованих читальних зал, 2 інтернет-центри на 20 робочих місць, потужний довідково-бібліографічний апарат, а саме: електронний каталог книг Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, електронна картотека аналітичного опису статей, електронна бібліотека, електронний каталог відділу мистецтв (ноти, диски, грамплатівки), електронний каталог книг іноземними мовами, друковані ЗМІ про нас; карткові каталоги та картотеки – генеральний алфавiтний каталог, читацький алфавiтний каталог, алфавiтний каталог перiодичних видань, алфавiтний каталог нових надходжень, систематичний каталог (до 2018 р.), систематичний каталог рiдкiсних книг, алфавiтна картотека поточних перiодичних видань, систематичний каталог нових надходжень (до 2018 р.), алфавiтний каталог нотних видань, систематичнiй каталог нотних видань (до 2000 р.), алфавiтний каталог звукозаписiв, систематичний каталог звукозаписiв (до 2000 р.), алфавiтний каталог вiддiлу документiв iноземними мовами, систематичний каталог вiддiлу документiв iноземними мовами, систематична картотека статей, алфавiтна картотека назв творiв художньої лiтератури, тематична картотека художньої лiтератури, картотека персоналiй, систематичний каталог довiдкових i бiблiографiчних видань, зведений краєзнавчий систематичний каталог, хронологiчний каталог мiсцевих видань, географiчна картотека мiсцевих газет, систематична картотека неопублiкованих документiв з питань культури та мистецтва, систематичний каталог документiв з бiблiотекознавства i бiблiографознавства. Загальний обсяг фонду бібліотеки становить понад 830 тис. примірників документів 55 мовами. До нього звертаються понад 30 тис. користувачів.
Особливою цінністю бібліотеки є фонд рідкісної літератури, де зберігається приблизно 15 тис. видань, у т. ч. – 5,7 тис. пр., виданих до 1917 р. (книги, часописи, газети). Особливо цінними виданнями є документи краєзнавчого характеру, такі як "Черниговские епархиальные известия", "Земский сборник Черниговской губернии", "Труды Черниговской губернской архивной комиссии", "Черниговские кафедральные соборы златоверхий Спасопреображенский и Борисоглебский священноисторические памятники – храмы ХІ века их прошлое и современное состояние" і т. д. Ведеться окремий картковий каталог рідкісних видань до 1917 р.
У бібліотеці працюють читацькі об'єднання за інтересами. Понад 30 років існує клуб "Краєзнавець", який згуртував науковців, викладачів вишів, творчу інтелігенцію, шанувальників історії. Учасники клубу організовують презентації нових видань, читацькі конференції, зустрічі з цікавими людьми. Функціонують також клуби спілкування англійською, італійською, німецькою, іспанською, французькою мовами, які розраховані на різні категорії користувачів. Клуб "Поетичний бібліопростір "А+", об'єднує як знаних поетів, так і аматорів та початківців.
У відділі абонемента організовано дитячий куточок "Почитайко" для комфортного перебування в бібліотеці батьків-читачів із дітьми.
За результатами успішної участі бібліотеки у проєктній діяльності у її стінах діють: інформаційний центр "Вікно в Америку" (за підтримки Посольства США в Україні); Регіональний центр з питань європейської iнтеграцiї (за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду "Відродження"); Центр правової інформації (у співпраці з Головним управлінням юстиції у Чернігівській області, юридичною клінікою Навчально-наукового інституту права, соціальних технологій та праці Чернігівського національного технологічного університету, спеціалісти яких двічі на місяць надають безкоштовні юридичні консультації користувачам ОУНБ); Чернігівський регіональний тренінговий центр (РТЦ) для бібліотекарів за програмою "Бібліоміст". Реалізовуться й такі проєкти, як "Iнтернет для читачiв публiчних бiблiотек (Leap-I, Leap-II, Leap-III та Leap-IV)", "Інформаційна допомога внутрішньо переміщеним особам – запорука соціальної адаптації"; "PR-офіс сучасних бібліотек Чернігівщини"; також працюють центри обслуговування користувачів з особливими потребами та екологічної інформації.
З 2014 р. реалізовується проєкт "У Всесвітній мережі всі покоління", запроваджений як продовження ініціативи програми "Бібліоміст" на базі РТЦ. Метою проєкту є навчання користувачів бібліотеки, переважно людей поважного віку, основам комп'ютерної грамотності та роботи в інтернеті. З 2015 року РТЦ також став майданчиком для проведення віківишколів у ВікіСтудії із написання статей до української Вікіпедії. З 2020 р. заклад став офіційним хабом у межах проєкту з цифрової грамотності "Будь на часі!".
Для громади Чернігова та області щороку організовуються понад 250 заходів з популяризації бібліотеки і читання: літературні вечори, презентації, зустрічі з письменниками, круглі столи, науково-громадські читання, свята книги, майстер-класи, акції, флешмоби, дні відкритих дверей, екскурсії. Багатства фонду ОУНБ популяризуються на численних тематичних виставках та переглядах літератури.
Культурно-дозвіллєвий центр "Мистецька вітальня" є осередком змістовного культурного життя для мешканців Чернігова. Щомісяця тут організовуються виставки митців, фотохудожників, майстрів народної творчості. До участі у виставках залучаються як професійні майстри, так і аматори. Багатьох талановитих осіб, які згодом стали членами національних спілок художників та фотохудожників України, відкрила саме обласна бібліотека.
1998 р. відбулося під'єднання бібліотеки до інтернету, а наразі вся територія закладу охоплена безкоштовним Wi-Fi покриттям.
З 2001 р. створена локальна мережа ОУНБ з перших об'єднаних 8 комп'ютерів розширилась до комп'ютерного парку, який зараз складає 90 одиниць техніки. Цього ж року розпочалося створення електронного каталогу нових надходжень. 2005 р. структурні підрозділи розпочали ретроконверсію фонду документів по 2000 рр. З 2011 р. Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових долучилася до проєкту "Центрально-Український Кооперативний Каталог (ЦУКК), зокрема для поповнення однієї з БД – "Електронна картотека аналітичного опису статей".
З липня 2011 р. формується Електронна бібліотека, що містить сім повнотекстових БД краєзнавчого спрямування: "Іменні колекції", "Тематичні колекції", "Книжкова пам'ять України. Чернігівщина", "Митці Сіверянського краю", "Наші видання", "Галузеві видання" та "Періодичні видання Чернігівщини" (повнотекстові електронні версії місцевих друкованих газет і журналів; цей ресурс не має аналогів у жодній іншій обласній бібліотеці України).
Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових співпрацює з Національною бібліотекою імені Ярослава Мудрого в поповненні електронної бібліотеки "Культура України" найкращими творами митців Чернігівщини та рідкісними виданнями із фонду бібліотеки та активно долучаючись до формування зведеного каталогу оцифрованих видань.
Офіційний вебсайт бібліотеки функціонує з 2002 р., публікує бібліотечні новини, оголошення, надає доступ до інформаційних ресурсів власної генерації: методичних матеріалів, віртуальних виставок, вернісажів, подорожі бібліотекою тощо. До послуг користувачів сайту – сервісні послуги: онлайн-запис до бібліотеки, онлайн-замовлення документів (книги, періодичні видання, ноти), онлайн-замовлення екскурсій, онлайн-замовлення для ЗМІ, продовження терміну користування документами, віртуальна довідка, електронна доставка документів.
Користувачам бібліотеки надаються послуги ксерокопіювання, сканування, фотокопіювання, друку на принтері, запису інформації на змінні носії.
Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових має широке представництво у віртуальному інформаційному просторі: офіційну сторінку закладу в соціальних мережах "Фейсбук", "Телеграм", "Інстаграм", канал на ютубі, розгалужену мережу блогів, що адмініструються структурними підрозділами: "Чернігівське обласне відділення УБА" (відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів), "Центр правової інформації" (відділ документів iз гуманітарних наук), "Долати перешкоди разом" (відділ абонемента), "Світ науки, техніки та економіки", "Земля у рівновазі" (відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук), "Європейський діалог: інформаційно-освітній проект", "Інформаційна панорама" (відділ наукової інформації та бібліографії), "Відділ наукової інформації та бібліографії", "Блог науково-методичного відділу", "Віддані магії неба" (відділ краєзнавства).
З 1970-х рр. у бібліотеці добре налагоджено видавничу діяльність. Продукуються видання системи науково-допоміжних і рекомендаційних бібліографічних посібників універсального та тематичного характеру, що розкривають фонди бібліотеки й задовольняють інформаційні потреби її користувачів. У видавничому доробку щорічні випуски "Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси" (з 1998 р.), "Література про Чернігівську область за ... рік" (з 1972 р.), "Знаменні та пам'ятні дати Чернігівської області на … рік" (з 1981 р.), а також "Зведений каталог-довідник місцевих періодичних видань (1839–1917)", серії біобібліографічних покажчиків "Історики та краєзнавці Чернігівщини" (з 2003 р.), "Письменники – наші земляки" (з 1981 р.) тощо.
Як обласний науково-методичний центр бібліотек Чернігівщини заклад надає методичну та практичну допомогу в організації бібліотечного та інформаційного обслуговування, формуванні бібліотечної політики, організації регіональних і локальних бібліотекознавчих соціологічних досліджень. Щороку проводяться обласний підсумковий семінар, обласна школа керівника, обласний рейтинг-конкурс "Краща бібліотека року". З 2015 р. започатковано щорічне проведення виїзних круглих столів на тему "Я пропоную свій досвід", де сільські бібліотекарі Чернігівщини мають змогу обмінятися знаннями та уміннями.
За 144 роки головна бібліотека Чернігівщини пройшла нелегкий шлях: пережила дві війни, зміни влади, поневіряння у пристосованих приміщеннях, двічі починала свою діяльність з нуля, але попри всі труднощі вижила, вистояла і розвивається, постійно втілюючи нові ідеї і нові технології.
Вагомий внесок в історію закладу внесли директори: Почтер Ольга Петрівна (з 28.09.1943 по 20.05.1944), Віленська Есфір Ісаківна (з 08.09.1939 по 07.07.1941 та з 20.05.1944 по 28.12.1948), Амчиславська Фрума Ісаївна (з січня 1949 по 05.08.1951), Даниленко Микола Дмитрович (з 05.08.1951 по листопад 1959), Гученко Пилип Омелянович, заслужений працівник культури (з 24.10.1959 по 22.02.1978), Мазур Лесь Іванович (з 23.02.1978 по 01.08.1985), Грищенко Петро Васильович, заслужений працівник культури (з 22.08.1985 по 28.02.2010), Аліференко Інна Михайлівна (з 01.03.2010 по 01.10.2023), Соболь Юрій Олексійович (з 02.10.2023 і по сьогодні).
Ветерани бібліотечної справи: К. Алчина, Н. Волкова, В. Зелінська, Г. Іванцова, Г. Коваленко, В. Мозгова, Н. Романчук, Ю. Самойленко, заслужений працівник культури України Л. Студьонова, В. Ступак, О. Толкачова, Л. Феофілова.
Сьогодні основні ділянки роботи бібліотеки очолюють: Л. Вишнивецька, О. Ганжа, Н. Гончаренко, К. Денисенко, Л. Дубовик, О. Іваненко, заслужений працівник культури України І. Каганова, Н. Карбовська, К. Мехеда, О. Попович, В. Примак, Л. Притиковська, К. Райхіль, О. Соловцова, Л. Шевердіна, О. Шурубенко.
У першій декаді січня 1974 р. бібліотека переїхала до колишнього помешкання обкому партії. Будинок є пам'яткою архітектури, однією з перлин українського архітектурного модерну кінця ХІХ – початку ХХ століття. Побудований 1910-1913 рр. інженером Д. Д. Афанасьєвим за проєктом архітектора О. І. Фон-Гогена для Дворянського і селянського поземельного банку будинок не зазнав суттєвих змін. Поєднання багатобарвної майоліки і гранітних плит цокольного поверху, різноманітні вікна й трикутний балкон другого поверху, використання народних художніх традицій створюють своєрідність споруди.
Цікава історія спорудження цього будинку. На початку ХХ сторіччя у зв'язку з розвитком аграрного сектора тодішньої Російської імперії з метою створення високоефективного землекористування виникла необхідність об'єднання капіталів і кредитно-фінансових можливостей шляхом утворення дворянських земельних і селянських поземельних банків. Підставою для спорудження власного будинку відділення Селянського поземельного і Дворянського земельного банків, зокрема, в Чернігові, стали клопотання управителя Чернігівського відділення вищеназваного банку М. Д. Рудіна Чернігівському губернському правлінню та безпосередньо на ім'я віце-губернатора Т. Л. Рафальского.
15 грудня 1910 р. – досить оперативно будівельне відділення Губернського правління, розглянувши креслення та кошториси "на постройку казённого здания для Черниговских отделений Дворянского земельного и Крестьянского поземельного банков со службами при нём..." затвердило їх.
Споруджувався будинок за проєктом петербурзького архітектора О. Гогена (О. І. фон Гогена), відомого як автора проєктів будинку управління Південно-Західної залізниці в Києві, будинку особняка Кшесінської в Петербурзі та ін. Реалізацію його було доручено Чернігівському губернському інженерові Д. Афанасьєву. І слід відзначити, що в цілому дотримуючись загальної композиції (плану, фасадів) проєкту О. Гогена, головний будівничий Чернігівського банку зумів, з участю і допомогою місцевих майстрів мурування та майоліки створити новий варіант будівлі, ближчий до українського архітектурного модерну, заснованого на прадавніх народних традиціях і одночасно з використанням сучасних матеріалів і конструкцій. Саме цим він вигідно відрізняється від подібних будівель дворянських земельних і селянських поземельних банків, які були споруджені в Пензі, Самарі, Вітебську та інших містах на території тодішньої царської Росії.
Урочиста закладка будівлі на садибі по вулиці Володимирській, придбаній у нащадків одного найвпливовіших громадських діячів, гласного Чернігівської міської Думи семи скликань Б. С. Красильщикова, відбулась 9 травня 1911 р. В цій події взяли участь "батьки міста", представники державних і громадських установ, почесні гості.
Після освячення єпископом Новгород-Сіверським, преосвященним Василієм першого каменя, в передній кут будівлі було вмуровано металеву табличку з текстом, заздалегідь виготовлену на ознаменування неординарної події в житті міста.
Спорудження і оздоблення будинку тривало трохи менше 2 років, що навіть за сучасними мірками порівняно невеликий строк, і було закінчене до лютого 1913 р.
Як повідомляла газета "Черниговское слово" 6 лютого 1913 р., напередодні "вновь выстроенное, на Владимирской улице, собственное здание отделений земельных банков" було оглянуте і прийняте комісією у складі членів Ради державного Селянського земельного банку, О. О. Гейнріхсена, Г. А. Стуарта, архітектора Імператорської Академії наук інженера О. В. Друкера в супроводі М. Д. Рудіна.
Архітектура будинку відзначається єдністю функціонального і художнього вирішення. Ця єдність вбачається насамперед у пластичній структурі плану і фасаду з використанням прямокутних, гранчастих і округлих форм, різноманітних за розмірами і формою віконних отворів, та матеріалів для оздоблення – звичайна цегла, полив'яний "кабанчик", шліфований і груботесаний граніт. Верхню зону фасаду прикрашали оригінальні орнаментальні композиції з майоліки.
Увінчувала загальну композицію будинку монументальна, квадратна у плані, вхідна вежа з шатровим верхом, вкритим лускоподібним дахом зі спеціально виготовлених штампованих деталей.
Звернений головним фасадом на північний схід 2-3 поверховий, асиметричний за архітектурною композицією і у плані будинок, розташований з невеликим відступом від красної лінії неширокої вулички, що з'єднувала Шосейно-Шевченкову (нині – проспект Миру) і П'ятницьку вулиці, нагадував фігурну літеру "Е". По красній лінії перед фасадом будинку було влаштовано невисоку оригінальну огорожу модернового стилю.
Завдяки асиметричному розміщенню вхідної вежі, яка нагадувала оборонні вежі фортець і мала 3 яруси, при підході до будівлі виникає враження поступового наростання об'ємів і ускладнення їх форм. Композицію головного фасаду з північно – східного боку вежі через площину стіни з 3-ма гранчастими вікнами другого поверху завершував широкий ризоліт з трапецієподібним балконом і гостроверхим трикутним фронтоном над широким віконним отвором коробчастої форми.
Між вежею і південним ризолітом органічно вписався головний об'єм будинку з великим операційним залом (нині тут розташований великий читальний зал бібліотеки). Оздоблені майоліками трикутні декоративні фронтони бокових ризолітів і вхідної вежі складають цілісне врівноважене художнє рішення, надаючи будинкові мальовничо-святкового вигляду.
Увесь об'єм будинку міцно тримає високий, облицьований світло-сірими гранітними плитами цокольний поверх, що своїм спокійним колоритом підсилює мальовничість вежі, стін головних поверхів, майолікових прикрас фронтонів та інших архітектурних деталей будівлі.
Ця ж єдність простежується і в інтер'єрі. Основним будівельним матеріалом при муруванні стін була високоякісна цегла місцевих цегелень. Перекриття приміщень виконані з застосуванням залізобетону і склепінчастих конструкцій з цегли.
Для оздоблення залів, крім високоякісного вапняного тиньку, використано і штучний мармур. Зокрема, у просторому парадному вестибюлі на перший – головний та другий поверхи ведуть широкі біломармурові сходи.
Допоміжні сходові приміщення влаштовано у кутових частинах будівлі з боку подвір'я.
Широкі коридори з'єднували систему прямокутних приміщень. Останні були частково переплановані за радянських часів.
Ці перепланування торкнулись і композиції головного фасаду. Так, широкі лучкові віконні пройми між вхідною вежею і південним ризолітом було поділено навпіл відповідно до того, як великі кімнати були поділені всередині на невеличкі кабінети.
В 1917-1926 рр. тут розміщувався губземвідділ, з 1926 по 1932 рік – державний обласний історичний музей. З дня утворення Чернігівської області і до вересня 1941 року в цьому приміщенні знаходився обком КП(б)У. Тут розпочав функціонувати Чернігівський підпільний обком партії під керівництвом О. О. Федорова і М. М. Попудренка. Під час окупації був розміщений штаб угорської військової частини. Відступаючи, окупанти серед інших спалили й колишній будинок банку. Після його відбудови і часткового перепланування (загальна композиція і архітектура змін не зазнали) тут знову розмістився обласний комітет партії. Згодом, після спорудження нового приміщення-комплексу для обкому КПУ і будинку політосвіти сюди, з 1974 року переходить обласна наукова бібліотека.
