Рекомендуємо почитати
Шановний користувачу!
Вітаємо Вас на сайті Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових. Дякуємо, що Ви з нами.
Любите читати? Чудово! Тоді пропонуємо Вам поринути в захопливий світ книг, які "живуть" у наших фондах і дуже люблять, коли до них з теплом та повагою доторкаються людські долоні. У нас є книжки на будь-який смак, навіть найвибагливіший. Отже, до нас завітайте, разом із нами читайте! А обрати, якій саме книзі подарувати тепло своїх рук та серця, вам допоможе ця сторінка, де є цікавинки й новинки.
МАРІЯ МАТІОС: КНИГИ-ОДКРОВЕННЯ ГУЦУЛКИ З БУКОВИНИ
Марія Матіос – одна з найпопулярніших сьогодні письменниць, постать якої стала певною мірою харизматичною в сучасній українській літературі. На вистави за мотивами її романів збираються аншлаги. Та й самій пані Марії під час літературних фестивалів ніколи не вдається обмежитися годинною автограф-сесією – все триває переважно втричі довше. Одні називають її другою Лесею Українкою, інші – Стефаником у спідниці, ще авторку порівнюють з Габріелем Гарсіа Маркесом. Але їй подобається вислів Михайла Шевченка, який колись сказав, що Марія Матіос пише як Марія Матіос. Усіх епітетів на адресу письменниці не перерахувати: "чортик, що вискочив із табакерки", гранд-дама, прима, найплодотворніша в українській літературі… Штрихи біографії Марії Матіос показують її становище в літературному середовищі й дещо пояснюють спрямованість її творчості.
Пані Марія – корінна гуцулка з Буковини. Має унікальне дослідження своєї родини, що корінням сягає 1790 року. Народилася вона 19 грудня 1959 року в селі Розтоки Путильського району Чернівецької області. Поетичної мови Марія навчалася з малих років у своїх предків. Її бабуся була родом з хутора Сірук Чернівецької області й розмовляла афоризмами. За це її називали Соломоном. Прадід Марії Матіос був письменником, але грамоти не знав. Мама майбутньої письменниці була вчителькою, і саме завдяки їй дівчинка рано зрозуміла матеріальну силу слова.
Марія Матіос – випускниця філологічного факультету Чернівецького університету і пишається тим, що була серед людей, які добивалися присвоєння навчальному закладу імені "буковинського соловейка" – поета Юрія Федьковича. За освітою пані Марія – український філолог, за покликанням – добровільний народознавець, поет, прозаїк, публіцист. Цікавиться психологією, етнографією. Близько десяти років займалася журналістикою. Вісім із них була редактором газети на машинобудівному заводі в Чернівцях. Керувала Чернівецькою обласною організацією Національної спілки письменників України, займалася видавничою справою, була серед засновників науково-літературного "Буковинського журналу". З листопада 2005 до 17 вересня 2010 року працювала заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка (перед цим також працювала в цьому Комітеті з 2003 року) У 2011-му входила до складу журі літературного конкурсу "Юне слово". З 2012 року – депутат Верховної Ради України від політичної партії "УДАР Віталія Кличка"
Перші вірші надрукувала у 15 років. 1992 року дебютувала в журналі "Київ", опублікувавши новелу "Юр'яна і Довгопол", що й визначило основну лінію її творчості. Марія Матіос – авторка збірок віршів "З трави і листя" (1982), "Вогонь живиці" (1986), "Сад нетерпіння" (1994), "Десять дек морозної води" (1995), "Жіночий аркан" (2001), "Жіночий аркан у саду нетерпіння" (2007). Найбільшу популярність здобули її прозові твори "Нація" (2001), "Життя коротке" (2001), "Бульварний роман" (2003), "Фуршет" від Марії Матіос" (2003), "Солодка Даруся" (2004), "Щоденник страченої" (2005, 2007), "Містер і місіс Ю в країні укрів" (2006), "Нація. Одкровення." (2006), "Майже ніколи не навпаки" (2007), "Москалиця. Мама Маріця – дружина Христофора Колумба" (2008), "Кулінарні фіґлі" (2009), "Чотири пори життя" (2009), "Вирвані сторінки з автобіографії" (2010), "Армагедон уже відбувся" (2011).
Її книги світові критики назвали "ударом і викликом" сучасності. Твори письменниці перекладені сербською, румунською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами. Друкувалися в Канаді, США, Китаї, Хорватії, Сербії. Не менш успішні та популярні й вистави за романами Марії Матіос. "Солодку Дарусю" у постановці Івано-Франківського театру з аншлагами показали 78 разів, зокрема, на гастролях у Канаді та п'ять разів – у Києві. Пані Марія – авторка першої в сучасній українській літературі книги кулінарних рецептів "Фуршет від Марії Матіос" ("Кулінарні фіґлі"). Роман "Солодка Даруся", відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка, визнано найкращою з українських книг останнього 15-річчя, які вплинули на український соціум.
Твори Марії Матіос глибоко філософічні, країноцентричні, наповнені трагічним світовідчуттям, звернені до історії та сьогодення нашого народу, до дослідження внутрішнього світу людини в різних ситуаціях, пов'язаних як із суспільним, так і з особистим життям. У той же час більшість із них насичені еротизмом, містять у собі таємниці й загадки, написані вишуканою народною мовою.
821(477)
М 34
Матіос М. В. Букова земля : роман-панорама завдовжки у 225 років / Марія Матіос. – 5-те вид. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. – 926, [1] c.
Довгоочікуваний новий роман Марії Матіос "Букова земля" – це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п'яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов'язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли та міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук до Відня, Берліна, Бухареста, Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року. І як завжди у книжках Марії Матіос окремим персонажем є мова з її неповторною лексичною розкішшю та гуцульським чаром.
821(477)
М 34
Матіос М. В. Жінці можна довіряти : роман / Марія Матіос. – [Вид. 2-ге]. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025. – 633, [1] с.
Цей складний багатошаровий твір переносить читача у важкий період 70–90-х років, коли на тлі радянського тоталітаризму розгортаються драми, які залишають у серці глибокі шрами. Авторка зуміла поєднати глибоке історичне осмислення періоду з інтимними психологічними пошуками персонажів, що змушує відчувати це минуле в кожній деталі. Основна тема роману – постійна боротьба людини з собою і з соціумом, який намагається нав'язати свої правила. Головні героїні – це жінки, що живуть в умовах, де брехня і підступи не лише необхідні для виживання, але й стають частиною щоденної реальності. Авторка показує, як суспільна репресія формує характери, підштовхує до вибору між правдою та зрадою, між надією та зневірою. Ще одна важлива тема – спроби героїв знайти себе у світі, де минуле заважає рухатись уперед. Кожен персонаж несе своє "пекло" – як внутрішні, так і зовнішні травми. А це яскраве свідчення того, що в кожній людській долі є сліди репресій, що вони – частина культурного та національного контексту, якого не можна забути чи просто перечекати. Це книга не тільки про зраду і боротьбу, а й про те, як важливо зберігати власну гідність і не втратити себе серед численних випробувань. Кожен персонаж намагається не тільки пережити їх, а й знайти шлях до внутрішнього звільнення. Важливий елемент роману – глибоке осмислення політичного контексту 70-х і 80-х років, а також наслідків радянської репресивної машини. Читачі знайдуть у книзі гірку правду про боротьбу за незалежність, культурну самобутність і про реальність, яку важко зрозуміти, не переживши її самостійно. Цей твір дозволяє розглянути події з минулого крізь призму сучасних відносин, показуючи, як усе, що було, врешті-решт, прокладає шлях до того, що буде. Роман "Жінці можна довіряти" має глибокий сенс для кожного, хто шукає відповідь на запитання, як минуле може визначити наше майбутнє.
.jpg)
821(477)
М 34
Матіос М. В. Майже ніколи не навпаки : сімейна сага в новелах / Марія Матіос. – 2-ге вид. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2021. – 183, [1] с.
…Усе нарешті знаходить своє місце у призначеному часі та просторі… Сімейна сага Марії Матіос "Майже ніколи не навпаки" за формою, майстерністю і глибиною викладу не поступається її найвідомішому роману "Солодка Даруся", який визнано найкращою художньою книжкою останнього українського 15-річчя. Зачарований бездоганним стилем нового роману читач дещо спантеличений гіркою логікою викладених подій. Лише на останніх сторінках книги він знайде відповідь, чому так сталося в першій новелі "Чотири – як рідні – брати". А "Гойданка життя" остаточно переконає, що майже ніколи не є навпаки. Бо не могло бути інакше… Теза письменниці про те, що "важить не час, а людина в обставинах часу", розкривається через драматичну історію кількох гуцульських родин часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини XX століття. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, "багатоярусний" сюжет, ненав'язливі роздуми над вічною дилемою Любові – Ненависті, Гріха – Спокути, дивовижне мовне багатство – ці неодмінні атрибути стилю Марії Матіос спонукають до глибокого думання, неприхованого захоплення й викликають потребу занурюватися в багатоликий і колоритний світ письменницької уяви та реальних знань. Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони честі вступають у суперечку із законами серця. І тому майже ніколи не є навпаки. А є саме так…
821(477)
М 34
Матіос М. В. Мами́: драма на шість дій / Марія Матіос. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. – 282, [1] c.
Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше – дитину – і жінка опиняється у прірві відчаю та безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у материнському серці? У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п'яти жінок. Усі вони – різні, у кожної своя доля, але об'єднує їх одне – найстрашніше, що може спіткати маму, – втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства. "Мами́" – важка, драматична книга. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує відома українська письменниця у своїй найновішій книзі.
821(477)
М 34
Матіос М. В. Нація: серце навпіл : [повісті і новели] / Марія Матіос. – [Вид. 2-ге]. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025. – 429, [2] c.
Сюжет роману охоплює великий період часу, в якому розкриваються драми героїв та історії нації, що формувалася через багатогранні випробування і втрати. Головна героїня, як і її країна, змушена постійно боротися з обставинами, які неможливо змінити, й ухвалювати важкі рішення, що впливають на долю. Ці переживання та вибір – символ глибинних процесів, що відбуваються в серці України. Герої роману змушені вирішувати все на роздоріжжі, коли їм доводиться вибирати між особистими інтересами та благом нації. Чи зможе персонаж зберегти свою гідність і честь, чи втратить себе у боротьбі за великі ідеали? Відповіді на ці запитання – в сюжетних поворотах, які розвиваються в самій історії України. Iсторія іде по спіралі, перемелюючи у своїй машині часу все і всіх. Тому важить не сам час, а людина в подіях часу, бо людина в усі часи перебуває не так під прицілом зброї, як на полі битви між Честю і Безчестям, Любов'ю і Ненавистю, Обов'язком і Зрадою. Цю аксіому провідна українська письменниця Марія Матіос повторює із книжки в книжку і ще раз закарбовує у "Нації: серце навпіл".
821(477)
М 34
Матіос М. В. Солодка Даруся : драма на три життя : [роман] / Марія Матіос. – Вид. 7-ме. – Львів : Піраміда, 2011. – 187 с. : іл.
Запрошуємо всіх користувачів на зустріч з талановитою українською письменницею Марією Матіос та її чудовими творами!