Одна з основних ознак цивілізації – писемність. Письмо виникло на певному етапі її розвитку через практичну необхідність розширення можливостей людей під час спілкування, для передачі інформації на значні відстані, а також для зберігання знань для майбутніх поколінь. Являючи собою систему знаків, що сприймаються зором, письмо, на відміну від звукового мовлення, – це продукт свідомої творчості людини, який передбачає більш високий рівень її мислення.
  Красиве українське слово "письменність" – паронім до слова "писемність" і синонім до слова "грамотність". Основа грамотності (письменності) – уміння читати й писати. Міжнародний день грамотності (International Literacy Day) – один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. З ініціативи ЮНЕСКО він святкується щорічно 8 вересня починаючи з 1966 року. А період з 2003 до 2012 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН був проголошений Десятиліттям грамотності.
  Незважаючи на те, що кількість письменних людей з кожним роком зростає, боротьба з неграмотністю залишається актуальним завданням, адже сотні мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а мільйони дітей не відвідують школу взагалі. Тому, відзначаючи Міжнародний день грамотності, ЮНЕСКО в такий спосіб намагається привернути увагу суспільства, мобілізувати міжнародну суспільну думку, спрямувати її на розповсюдження грамотності, адже бути письменним важливо як для кожної людини, так і для суспільства загалом. А наявність хоча би базової освіти – один із незамінних інструментів для побудови інтегрованого та мирного суспільства наступного тисячоліття.
  Письмо як уміння передавати інформацію за допомогою графічних знаків стало одним із найбільш значущих досягнень людства і пройшло довгий та складний шлях розвитку, що охоплює період у тисячі років. Протягом віків змінювалися не лише типи письма. Трансформувався і зовнішній вигляд самих графічних знаків. Як доповнення до звукового мовлення письмо тісно пов'язане з розвитком мови кожного народу, його історією, культурою. Тому ми маємо ієрогліфічне та алфавітне письмо, а також його різновиди, такі як як китайські і японські ієрогліфи, арабський, латинський, кириличний та інші алфавіти.
  Важливий етап в історії письма – книгодрукування. Воно стало значним кроком на шляху розвитку грамотності, адже друкувалося багато букварів. Крім того з'явилася можливість масового поширення писемної продукції, що сприяло розповсюдженню знань, різного роду інформації серед широких верств суспільства, підвищенню його загальнокультурного рівня і мало великий вплив на соціальні, культурні та історичні процеси на шляху розвитку людства.
  Пропонуємо до вашої уваги віртуальну книжкову виставку "Світлиця слова у безмежжі часу", підготовлену з нагоди Міжнародного дня грамотності відділом абонемента Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових.

---

  81.41 / 4
  Б 87
  Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. – Київ : КМ Академія, 2002. – 150 с.

  Проблема виникнення слов'янської, зокрема давньоруської, писемності – один із найскладніших сюжетів вітчизняної історії. Те, що східні слов'яни (Русь) знали писемність задовго до Кирила і Мефодія, сумніву не підлягає. Михайло Брайчевський – людина енциклопедичних знань: історик і археолог поєднуються в ньому з мистецтвознавцем і філософом, поетом і художником. Тому історію виникнення та формування писемності він розглядає у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом.

---

  81.411.4
  В 19
  Васильченко В. М. Українська мова. П'ятдесят кроків у грамотність: навч. посіб. / В'ячеслав Васильченко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 414 с.

  Книга розрахована на учнів, студентів, учителів, а також усіх, хто хоче навчитися грамотно говорити і писати. Як відомо, грамотними не народжуються, а стають у результаті цілеспрямованої, наполегливої та систематичної роботи. Допомогти організувати таку роботу – призначення цього збірника. Він поділений на 50 своєрідних блоків завдань, систематизованих за найактуальнішими напрямами мовної грамотності, виконання яких дасть змогу набути навичок правильного мовного оформлення своїх думок.

---

  766
  М 67
  Мітченко В. С. Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів: теорія і практика, кирилиця і латиниця, історія і сучасність / Віталій Мітченко. – Київ : LAURUS, 2018. – 286 с.

  Автор книги – заслужений діяч мистецтв України, автор низки статей з історії та теорії історичних українських почерків – досліджує історичний шлях рукописної кирилиці в Україні від появи добуквених знакових систем на її теренах до сьогодення. Уперше аналіз української кирилиці проведено на тлі зміни мистецьких стилів у Європі. Для порівняльного аналізу історичного шляху кирилиці та латиниці стисло викладено історію латинських рукописних і складальних шрифтів.

---

  76.11 / 002
  О-36
  Огієнко І. І. (митрополит Іларіон). Історія українського друкарства / Іван Огієнко (митрополит Іларіон). – Київ : Наша культура і наука, 2007. – 534 с.

  Уперше книга була видана у Львові в 1925 році. У ній автор переконливо й аргументовано простежує не лише розвиток специфічної друкарської галузі в Україні від початків її заснування, а і долю самої української культури, непросту, почасти трагічну історію українського друкованого слова. У книзі оприлюднено гласні й негласні документи минулої епохи: укази, розпорядження, циркуляри царського уряду про заборону українського друку, знищення українських книжок, виправлення українського правопису.

---

  81.411.1/4У
  П 27
  Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мовно-інформ. фонд ; [вид. підгот. І. П. Чепіга за участю Л. А. Гнатенко ; наук. ред. В. В. Німчук ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.]. – Вид. 2-ге, допов. – Київ : [б. в.], 2011 (Друкарня НБУ ім. В. І. Вернадського). – 699 c.

  Пересопницьке Євангеліє – це визначна пам'ятка української літературно-писемної мови та книжкового мистецтва загальнослов'янського значення, перший відомий переклад канонічного євангельського тексту українською літературно-писемною мовою тих часів. Видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис і повним словопокажчиком з вичерпною граматичною характеристикою кожної словоформи та її локалізацією в тексті.

---

  930(477.51)
  П 44
  Подлевський С. В. Графіті Чернігова у соціокультурному просторі X–XVII ст. : монографія / Святослав Подлевський. – Чернігів : Scriptorium, 2018. – 275 с.

  Графіті – це продряпані або прокреслені на твердому матеріалі написи. Це найдавніші зразки писемності у Східній Європі, які дійшли до наших часів. Всесвітньо відомі графіті Софійського собору в Києві. Є вони і в Чернігові, одному з найстаріших міст України. Чернігівські написи, що розглядаються у книзі, представлені кирилицею, латиницею, грецькою та руноподібним письмом. Хронологічно монографія охоплює період від Середньовіччя (доба Давньої Русі) до Ранньомодернової доби (Козаччина), а територіально – міський простір Чернігова і навколишніх міст.

---

  81.411.1 / 4У
  Р 88
  Русанівський В. М. Історія української літературної мови / Віталій Русанівський. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Київ : АртЕк, 2002. – 423 с.

  Літературна мова у житті кожного народу – це надійна опора в його духовному і матеріальному розвитку. Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова, звідки вона прийшла, які в ній були стилі і яка була між ними відмінність – про все це розповідається у книжці. Далі читачі дізнаються, як старослов'янська мова, що нею починалась українсько-руська писемність, поступово перетворювалася на староукраїнську і чому вона занепала. У виданні висвітлюються також початки зародження нової української літературної мови, її стан на зламі віків, у часи української державності і бездержав'я, боротьби за її поширення у ХХ столітті.

---

  002(477)
  Ф 89
  Фрис В. Я. Історія кириличної рукописної книги в Україні X–XVIII ст. / Віра Фрис ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Наук. б-ка. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – 187 с.

  У монографії вперше комплексно викладена історія розвитку кириличної рукописної книги з часу її появи на українських землях до ХVIII ст. Основну увагу зосереджено на питаннях, пов'язаних з книжковим репертуаром, осередками та регіонами книгописання, особливостями письма й оформлення книг. Авторка пропонує нову версію періодизації історії книги в Україні, розповідає про особливості появи письмен на наших теренах, а також характеризує типи письма та стилі оформлення рукописної книги, розповідає про знаряддя письма, матеріали (чорнило, фарби, пергамент, папір), формати книг, оправи, окуття.

---

  94(477.51)
  Ч-83
  Чугаєва І. К. Чернігівське літописання XI–XIII ст.: історіографічний міф чи історичне джерело? : [монографія] / Ірина Чугаєва. – Чернігів : Десна, 2018. – 335 с.

  Літописання як історико-культурний феномен учені почали досліджувати відтоді, як історія стала окремою науковою дисципліною. У монографії на основі аналізу наукової літератури й залучення широкого кола різноманітних писемних джерел здійснено комплексний аналіз чернігівських літописних фрагментів ХI – середини ХIII ст., а також виділено фрагменти чернігівського походження та змісту з літописних зводів інших регіонів, які висвітлюють процес становлення й укріплення Чернігівського князівства.

---