Сторінками класики українського слова
02.11.2023
336
Сьогодні спостерігаємо великий попит на українську книгу. Особливою популярністю серед читачів користуються твори таких сучасних авторів як Василь Шкляр, Володимир Лис, Юрій Андрухович, Оксана Забужко й багато інших.
Продовжуємо ознайомлювати користувачів бібліотеки з новими надходженнями. Сьогодні до вашої уваги добірка книг "Сторінками класики українського слова". Сподіваємося, ці видання допоможуть учням та студентам поглибити знання і краще підготуватися до іспитів.
Книги надійшли до Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах реалізації Програми сприяння функціонуванню української мови як державної в Чернігівській області на 2023–2028 роки.
Запрошуємо до відділу абонемента!
.jpg/2(24)__169x263.jpg)
821(477)
Б 14
Багряний І. П. Паніка на Парнасі : поезії, пісні, казки / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 285, [1] с.
Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов'ягін; 1906–1963) – український письменник, який зазнав сталінських репресій і відчув на собі їх жорстокість. Митця ув'язнили, заслали на Далекий Схід, потім – еміграція. Лише після смерті письменник був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, а його книги почали перевидавати в Україні.
Поезії Івана Багряного – яскраве явище в українській літературі. Жанровість його творів різнопланова: палкі патріотичні вірші й пісні, колюча сатира, чудові казки та віршики для дітей підкорюють сміливістю і майстерністю.
У циклах віршів "До меж заказаних", "Золотий бумеранг" та інших поет оспівує красу України-Батьківщини, закликає боротися за її свободу, захоплюється людьми праці.
.jpg/1(23)__169x263.jpg)
84(4УКР
Б 14
Багряний І. П. Тигролови : роман / І. П. Багряний ; [післясл. Л. Овдійчук]. – Рівне : Волинські обереги, 2006. – 319, [1] с.
Герой роману "Тигролови" – молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув'язнення, втік дорогою до концтабору просто посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин – "професійний тигролов" – розпочинає полювання на втікача…
.jpg/3(24)__165x263.jpg)
821(477
В 48
Винниченко В. К. Записки Кирпатого Мефістофеля ; Федько-халамидник / Володимир Винниченко ; [післямова Т. Панасенко]. – Харків : Фоліо, 2023. – 290, [2] с.
Доля видатного українського письменника Володимира Винниченка (1880–1951) надзвичайно складна та бурхлива. Цей талановитий художник слова був відомим політичним діячем, який усе своє життя присвятив боротьбі за побудову вільної, самостійної України. Тому не дивно, що його твори довгий час було заборонено друкувати.
Головний герой роману "Записки Кирпатого Мефістофеля" Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Навіть до свого одруження він ставиться як до гри. Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, який народився всупереч його бажанню. Гра закінчується: Михайлюкові треба обирати між коханою і дитиною.
До книжки увійшли оповідання "Момент" і "Федько-халамидник", повість "На той бік" та п'єса "Чорна Пантера і Білий Медвідь".
.jpg/6(24)__166x263.jpg)
821(477)
К 55
Кобилянська О. Ю. Земля : [повість] / Ольга Кобилянська. – Харків : Фоліо, 2021. – 346, [1] с.
Повість Ольги Кобилянської "Земля" (письменниця назвала її оповіданням), удаючись до сучасної термінології, можна вважати справжнім психологічним трилером. В основу твору лягла подія, що трапилася 1894 року в селі Димці на Буковині. В одній із тамтешніх селянських родин молодший брат убиває старшого, щоб стати єдиним спадкоємцем батьківської землі.
Сповнена драматизму та просто-таки якихось надлюдських переживань оповідь заполонює уяву читача буквально з перших сторінок і тримає його в напрузі аж до останнього епізоду.
Повість інсценізовано та екранізовано. Її переклали багатьма мовами світу.
.jpg/4(24)__166x263.jpg)
821(477)
К 55
Кобилянська О. Ю. Ніоба / Ольга Кобилянська. – Харків : Фоліо, 2023. – 188, [1] с.
Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби та її дітей переспівували на свій лад чимало митців іще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією тим, що ". .описана мною "Ніоба" існувала справді, і всі її діти були нещасливі… Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також". У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Жінці не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість.
Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.
.jpg/5(23)__175x263.jpg)
821(477)
К 55
Кобилянська О. Ю. Царівна : [повість] / Ольга Кобилянська. – Харків : Фоліо, 2021. – 345, [2] с.
Ольга Кобилянська (1863–1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Саме цій темі присвячено повість "Царівна" (1895), про яку Леся Українка свого часу писала: "Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва".
.jpg/8(22)__163x263.jpg)
821(477)
К 90
Куліш М. Г. Мина Мазайло : п'єси / Микола Куліш. – Харків : Фоліо, 2023. – 317, [3] с.
Про "Мину Мазайла" Миколи Куліша можна сміливо казати "було би смішно, якби не було так сумно". Недарма жанр твору – трагікомедія. На перший погляд, на сторінках цієї п'єси відбуваються дещо абсурдні й гіперболізовані речі, але насправді це дуже щемка та трагічна історія про те, як зневажалося все українське. У творі йдеться про українізацію. Сім'я Мини Мазайла живе в Харкові, і вдома у них, не посоромимося цього слова, справжнісінька війна. Син Мини, Мокій, не на жарт зацікавився українською мовою, традиціями та історією, в той час як батько робить усе, аби "відхреститися" від усього, на його думку, "малоросійського". Він хоче змінити прізвище на російський манер, навіть запрошує до себе вчительку "правильних проізношеній". Суперечка батька й сина перетворюється на справжню дискусію, до якої поступово приєднуються їхні родичі та знайомі. Це справжній шедевр української літератури. Філософський, іронічний, із цікавим сюжетом, гострим гумором та гіперболізованими карикатурними персонажами.
.jpg/7(23)__163x263.jpg)
821(477)
К 90
Куліш М. Г. Сільська трилогія ; Автобіографія : [збірка] / Микола Куліш. – Харків : Фоліо, 2023. – 252, [2] с.
Микола Куліш (1892–1937) присвятив літературній діяльності майже все своє життя – 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був на Соловках, в ув'язненні. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.
П'єси "97", "Комуна в степах" і "Прощай, село" становлять своєрідну трилогію про українське село 1920–1930 років. Драма "97" – за кількістю загиблих від голоду в одному тільки українському селі – була написана 1924 року. Автор надіслав п'єсу до Харківського театру ім. І. Франка, де її було вирішено ставити, але зі значним цензуруванням, зокрема без згадки про справжній голод в Україні. І навіть у такому вигляді вона мала шалений успіх… До збірки також увійшли п'єса "Отак загинув Гуска", автобіографія письменника й уривки "Із записника".
.jpg/10(16)__165x263.jpg)
821(477)
С 30
Семенко М. В. В садах безрозних : [збірка] / Михайль Семенко. – Харків : Фоліо, 2023. – 252, [2] с.
До видання увійшли твори із циклів "В садах безрозних", "Біла студія", "Гімни св. Терезі", "Проміння погроз", лірична драма "Ліліт" тощо. У "Гімнах св. Терезі" М. Семенко (1892–1937) звернув увагу на канонізовану святу, основоположницю іспанської літературної мови, поетесу, авторку багатьох філософських трактатів. Для всього циклу визначальним є мотив містично-еротичного роздвоєння, внутрішнього конфлікту, що виявляється на рівні діалогу ліричного героя, світлої і темної сторін його душі. У ліричній драмі "Ліліт" персонажів троє: Ліліт та два чоловічі образи-антиподи – "Перший" і "Другий", який створює у драмі додатковий пародійний ефект. Загалом мотиви кохання в поезії М. Семенка репрезентовані у відмінному від народницької традиції ключі.
.jpg/9(21)__166x263.jpg)
821(477)
С 30
Семенко М. Повна збірка творів. Т. 1. Арії трьох П'єро / Михайль Семенко. – Київ : Темпора, 2017. – 254 с.
Збірка творів Михайля Семенка (1892–1937) "Арії трьох П'єро" містить перлини інтимної лірики, що об'єднані у цикли "Дерзання", "Осіння рана", "П'єро кохає" та "Сільські сатурналії". Поет маскує себе в образі ліричного героя П'єро. Проте розкриває цей образ під різними кутами зору, про що свідчать назви віршів ("П'єро сантименталить", "П'єро страждає", "П'єро загрожує", "П'єро хмуробровить", "П'єро рішучить"). За розмаїттям таких масок прихована присутність іншого персонажа – нещасливого коханця Арлекіна, який грається ними, витворює ситуацію "маски в масці".
.jpg/11(14)__177x263.jpg)
821(477)
С 88
Стус В. С. Мені здалося – я живу завжди. Вибрані твори : збірка / Василь Стус. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2023. – 398, [2] с.
У кожного читача найрізноманітніші емоції викликає словосполучення "заборонена література". Одразу ж хочеться хоч трохи дізнатися, про що вона і чому ж її заборонили. Автор, література якого тривалий час належала до категорії забороненої, Василь Стус не побоявся виступити проти тоталітарного режиму. Проживаючи в Радянському Союзі, де проводилася активна робота з об'єднання, де не вітався поділ на різні народи, а навпаки, всіх вважали єдиним народом, письменник усе ж відстоював інтереси української культури. Він належав до руху дисидентів, його книги за життя не видавалися, однак він не зупиняв своєї діяльності.
Продовжуємо ознайомлювати користувачів бібліотеки з новими надходженнями. Сьогодні до вашої уваги добірка книг "Сторінками класики українського слова". Сподіваємося, ці видання допоможуть учням та студентам поглибити знання і краще підготуватися до іспитів.
Книги надійшли до Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах реалізації Програми сприяння функціонуванню української мови як державної в Чернігівській області на 2023–2028 роки.
Запрошуємо до відділу абонемента!
821(477)
Б 14
Багряний І. П. Паніка на Парнасі : поезії, пісні, казки / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 285, [1] с.
Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов'ягін; 1906–1963) – український письменник, який зазнав сталінських репресій і відчув на собі їх жорстокість. Митця ув'язнили, заслали на Далекий Схід, потім – еміграція. Лише після смерті письменник був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, а його книги почали перевидавати в Україні.
Поезії Івана Багряного – яскраве явище в українській літературі. Жанровість його творів різнопланова: палкі патріотичні вірші й пісні, колюча сатира, чудові казки та віршики для дітей підкорюють сміливістю і майстерністю.
У циклах віршів "До меж заказаних", "Золотий бумеранг" та інших поет оспівує красу України-Батьківщини, закликає боротися за її свободу, захоплюється людьми праці.
84(4УКР
Б 14
Багряний І. П. Тигролови : роман / І. П. Багряний ; [післясл. Л. Овдійчук]. – Рівне : Волинські обереги, 2006. – 319, [1] с.
Герой роману "Тигролови" – молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув'язнення, втік дорогою до концтабору просто посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин – "професійний тигролов" – розпочинає полювання на втікача…
821(477
В 48
Винниченко В. К. Записки Кирпатого Мефістофеля ; Федько-халамидник / Володимир Винниченко ; [післямова Т. Панасенко]. – Харків : Фоліо, 2023. – 290, [2] с.
Доля видатного українського письменника Володимира Винниченка (1880–1951) надзвичайно складна та бурхлива. Цей талановитий художник слова був відомим політичним діячем, який усе своє життя присвятив боротьбі за побудову вільної, самостійної України. Тому не дивно, що його твори довгий час було заборонено друкувати.
Головний герой роману "Записки Кирпатого Мефістофеля" Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Навіть до свого одруження він ставиться як до гри. Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, який народився всупереч його бажанню. Гра закінчується: Михайлюкові треба обирати між коханою і дитиною.
До книжки увійшли оповідання "Момент" і "Федько-халамидник", повість "На той бік" та п'єса "Чорна Пантера і Білий Медвідь".
821(477)
К 55
Кобилянська О. Ю. Земля : [повість] / Ольга Кобилянська. – Харків : Фоліо, 2021. – 346, [1] с.
Повість Ольги Кобилянської "Земля" (письменниця назвала її оповіданням), удаючись до сучасної термінології, можна вважати справжнім психологічним трилером. В основу твору лягла подія, що трапилася 1894 року в селі Димці на Буковині. В одній із тамтешніх селянських родин молодший брат убиває старшого, щоб стати єдиним спадкоємцем батьківської землі.
Сповнена драматизму та просто-таки якихось надлюдських переживань оповідь заполонює уяву читача буквально з перших сторінок і тримає його в напрузі аж до останнього епізоду.
Повість інсценізовано та екранізовано. Її переклали багатьма мовами світу.
821(477)
К 55
Кобилянська О. Ю. Ніоба / Ольга Кобилянська. – Харків : Фоліо, 2023. – 188, [1] с.
Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби та її дітей переспівували на свій лад чимало митців іще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією тим, що ". .описана мною "Ніоба" існувала справді, і всі її діти були нещасливі… Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також". У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Жінці не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість.
Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.
821(477)
К 55
Кобилянська О. Ю. Царівна : [повість] / Ольга Кобилянська. – Харків : Фоліо, 2021. – 345, [2] с.
Ольга Кобилянська (1863–1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Саме цій темі присвячено повість "Царівна" (1895), про яку Леся Українка свого часу писала: "Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва".
821(477)
К 90
Куліш М. Г. Мина Мазайло : п'єси / Микола Куліш. – Харків : Фоліо, 2023. – 317, [3] с.
Про "Мину Мазайла" Миколи Куліша можна сміливо казати "було би смішно, якби не було так сумно". Недарма жанр твору – трагікомедія. На перший погляд, на сторінках цієї п'єси відбуваються дещо абсурдні й гіперболізовані речі, але насправді це дуже щемка та трагічна історія про те, як зневажалося все українське. У творі йдеться про українізацію. Сім'я Мини Мазайла живе в Харкові, і вдома у них, не посоромимося цього слова, справжнісінька війна. Син Мини, Мокій, не на жарт зацікавився українською мовою, традиціями та історією, в той час як батько робить усе, аби "відхреститися" від усього, на його думку, "малоросійського". Він хоче змінити прізвище на російський манер, навіть запрошує до себе вчительку "правильних проізношеній". Суперечка батька й сина перетворюється на справжню дискусію, до якої поступово приєднуються їхні родичі та знайомі. Це справжній шедевр української літератури. Філософський, іронічний, із цікавим сюжетом, гострим гумором та гіперболізованими карикатурними персонажами.
821(477)
К 90
Куліш М. Г. Сільська трилогія ; Автобіографія : [збірка] / Микола Куліш. – Харків : Фоліо, 2023. – 252, [2] с.
Микола Куліш (1892–1937) присвятив літературній діяльності майже все своє життя – 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був на Соловках, в ув'язненні. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.
П'єси "97", "Комуна в степах" і "Прощай, село" становлять своєрідну трилогію про українське село 1920–1930 років. Драма "97" – за кількістю загиблих від голоду в одному тільки українському селі – була написана 1924 року. Автор надіслав п'єсу до Харківського театру ім. І. Франка, де її було вирішено ставити, але зі значним цензуруванням, зокрема без згадки про справжній голод в Україні. І навіть у такому вигляді вона мала шалений успіх… До збірки також увійшли п'єса "Отак загинув Гуска", автобіографія письменника й уривки "Із записника".
821(477)
С 30
Семенко М. В. В садах безрозних : [збірка] / Михайль Семенко. – Харків : Фоліо, 2023. – 252, [2] с.
До видання увійшли твори із циклів "В садах безрозних", "Біла студія", "Гімни св. Терезі", "Проміння погроз", лірична драма "Ліліт" тощо. У "Гімнах св. Терезі" М. Семенко (1892–1937) звернув увагу на канонізовану святу, основоположницю іспанської літературної мови, поетесу, авторку багатьох філософських трактатів. Для всього циклу визначальним є мотив містично-еротичного роздвоєння, внутрішнього конфлікту, що виявляється на рівні діалогу ліричного героя, світлої і темної сторін його душі. У ліричній драмі "Ліліт" персонажів троє: Ліліт та два чоловічі образи-антиподи – "Перший" і "Другий", який створює у драмі додатковий пародійний ефект. Загалом мотиви кохання в поезії М. Семенка репрезентовані у відмінному від народницької традиції ключі.
821(477)
С 30
Семенко М. Повна збірка творів. Т. 1. Арії трьох П'єро / Михайль Семенко. – Київ : Темпора, 2017. – 254 с.
Збірка творів Михайля Семенка (1892–1937) "Арії трьох П'єро" містить перлини інтимної лірики, що об'єднані у цикли "Дерзання", "Осіння рана", "П'єро кохає" та "Сільські сатурналії". Поет маскує себе в образі ліричного героя П'єро. Проте розкриває цей образ під різними кутами зору, про що свідчать назви віршів ("П'єро сантименталить", "П'єро страждає", "П'єро загрожує", "П'єро хмуробровить", "П'єро рішучить"). За розмаїттям таких масок прихована присутність іншого персонажа – нещасливого коханця Арлекіна, який грається ними, витворює ситуацію "маски в масці".
821(477)
С 88
Стус В. С. Мені здалося – я живу завжди. Вибрані твори : збірка / Василь Стус. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2023. – 398, [2] с.
У кожного читача найрізноманітніші емоції викликає словосполучення "заборонена література". Одразу ж хочеться хоч трохи дізнатися, про що вона і чому ж її заборонили. Автор, література якого тривалий час належала до категорії забороненої, Василь Стус не побоявся виступити проти тоталітарного режиму. Проживаючи в Радянському Союзі, де проводилася активна робота з об'єднання, де не вітався поділ на різні народи, а навпаки, всіх вважали єдиним народом, письменник усе ж відстоював інтереси української культури. Він належав до руху дисидентів, його книги за життя не видавалися, однак він не зупиняв своєї діяльності.