Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов, 1893–1933) прийшов у літературу як романтик, який вірив у світлі ідеали революції. Проте сучасники відзначали, що, будучи "революціонером з голови до п'ят", він був також і нещадним критиком усього, що суперечило її ідеалам, адже знав не лише перемоги, а і провали революції, її надію та розпач, світлий сонячний і темний страшний боки. На думку Євгена Маланюка, революції, як її розумів Микола Хвильовий (точніше – Легенді Революції), він віддав свою гарячу юнацьку мрію, свій молодечий романтизм і свій яскравий талант письменника. Це мало би принести в життя митця гармонію, наповнити його змістом, та натомість з'явилося трагічне світовідчуття і глибоке розчарування в ідеології, що, зрештою, і сформувало внутрішню конфліктність його особистості.
  Микола Хвильовий був однією з найбільш знакових постатей доби Розстріляного відродження – прозаїк, поет, публіцист, один із основоположників української пореволюційної прози. Його перший вірш "Я покохав город" був надрукований у Харкові в 1919 році. Поетичні твори Хвильового, позначені впливами романтизму та імпресіонізму, отримали високу оцінку тогочасних літературознавців, таких як Сергій Єфремов та Олександр Дорошкевич. Проте найповніше свій талант Микола Хвильовий розкрив у жанрі новели чи оповідання (переважно короткого, з виразним лірико-романтичним чи імпресіоністичним забарвленням). Його збірка прозових творів "Сині етюди" (1923) стала якісно новим етапом у розвитку тогочасної української літератури, відкрила для неї нові естетичні обрії. Новели прозаїка приваблювали не лише тематичною злободенністю, а й стильовою, мистецькою самобутністю, засвідчували утвердження нової манери письма.
  Загалом у творчій еволюції письменника можна досить чітко виділити два етапи. Перший – це романтична, лірико-імпресіоністична, переважно безсюжетна проза. Другий, початок якого можна датувати приблизно 1926–1927 роками, ознаменував собою період поступового переходу до врівноваженішої конкретно-реалістичної манери письма, опанування майстерності сюжетобудови у великих прозових формах і водночас посилення іронічних, сатиричних інтонацій. Еволюція письменника була непростою, романтичний пафос поступово заступали викривально-сатиричні мотиви, а на зміну гімнам революції приходив тверезий аналіз реальної дійсності.
  Понад усе цінуючи творчу свободу, у передчутті жорстоких обмежень та репресій письменник здійснив самогубство, збунтувавшись проти тоталітарної системи. У різні часи Миколу Хвильового сприймали по-різному, але сьогодні його ім'я уособлює найвищий злет української літератури 20-х років ХХ століття.

---

  821.09(477)
  Х 30
  Коломієць Р. Г. Микола Хвильовий / Ростислав Коломієць. – Харків : Фоліо, 2019. – 119 c.

  Ім'я Миколи Хвильового міцно асоціюється з українським літературним процесом 20-х років минулого століття, і навряд чи можна назвати ще хоч одного письменника доби Червоного ренесансу, якого б так часто згадували у наукових студіях та публіцистичних викладках. Хвильовий – харизматичний лідер цілого українського літературного покоління. У книзі є спогади про письменника його родичів, друзів, і, розповідаючи про життя та глибоко аналізуючи творчість Хвильового, автор показує його як непросту людину, неповторну і непередбачувану.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  Х 30
  Лозицький В. С. Бунтівник. Життя і смерть Миколи Хвильового : історико-біографічний нарис / Володимир Лозицький. – Київ : Генеза, 2009. – 117 с.

  На підставі наукових праць, творів самого Миколи Хвильового, а також маловідомих або недоступних раніше архівних документів та матеріалів автор відтворює складний життєвий шлях митця, формування його світогляду, нерозривно пов'язаного з національною та особистісною самоідентифікацією. Непроста доля Миколи Хвильового певною мірою відбиває всю складність, суперечність і драматизм пожовтневих десятиріч, коли в Україні відбувалися процеси національного відродження і здійснювалися кроки до створення державності.

---

  821.161.2.09
  Х 30
  Плющ Л. І. Його таємниця, або "Прекрасна ложа" Хвильового / Леонід Плющ. – Київ : КОМОРА, 2018. – 798 с.

  Фундаментальне дослідження, якому автор присвятив понад двадцять років праці, пропонує радикально новий погляд як на творчість Миколи Хвильового, так і на процеси, що відбувалися у двадцяті роки минулого століття. Шляхом копіткого історичного, біографічного й текстологічного аналізу поезії та прози письменника Леонідові Плющу вдалося знайти відповідь на запитання, яку саме "таємницю" той обіцяв відкрити Любченку перед своєю смертю. Та й самі тексти Хвильового під уважним поглядом дослідника набувають несподіваних смислів і значень.

---

  84(4УКР)
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Вибрані твори / Микола Хвильовий. – Київ : Смолоскип, 2011. – 1038 с.

  Збірник включає найкращі зразки поезії, прози, публіцистики, а також епістолярію письменника. Відкривається книга передмовою Ростислава Мельниківа, де наводяться факти з біографії Хвильового і досить детально розповідається про політичні та культурні процеси в Україні початку двадцятого століття й участь у них Миколи Хвильового. Доповнюється книжка статтями Олександра Дорошкевича, Дмитра Донцова, Євгена Маланюка, Григорія Костюка, присвяченими життю і творчості письменника.

---

  821(477
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Досвітні симфонії : зб. поезії / Микола Хвильовий. – Харків : Фоліо, 2021. – 154 с.

  До книжки ввійшли поетичні збірки Миколи Хвильового "Молодість" і "Досвітні симфонії" а також вірші, які за життя автора друкувалися лише у періодичних виданнях. Ці перші публікації письменника позначені впливами неоромантизму та імпресіонізму. Його буйно-романтичній поезії притаманні вільний віршований розмір та експресивний, повний жаргонних висловів з оточення письменника поетичний словник. Передмовою до книжки служить аналіз творів письменника, зроблений відомим літературознавцем Сергієм Єфремовим.

---

  821(477)
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Останній день : зб. творів / Микола Хвильовий. – Харків : Фоліо, 2021. – 156 с.

  До збірки ввійшли твори письменника останніх років життя. Тоді панував метод соцреалізму, але оповідання Хвильового мають прояви сатири, іронії та психологічних конфліктів. Так, в оповіданні, яке дало назву збірці, головний герой думає лише про роботу і соціалістичне змагання. Він наче робот, бездушний автомат. І лише кохання змогло пробудити в ньому людські почуття, та трапилося це, на жаль, лише в останній день його життя.

---

  84(4УКР)
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Санаторійна зона : повісті, оповідання, роман / Микола Хвильовий. – Харків : Основа, 2009. – 506 с.

  Автор розповідає про життя санаторію, в якому лікуються вчорашні романтики революції від найрізноманітніших душевних хвороб. Це стало наслідком того, що їхні комуністичні ідеали зруйновані. Колишні революціонери, будівничі нового життя стають "зайвими людьми" й через те усвідомлюють власну приреченість, несумісність з реальним життям. Автор у повісті показує, що розгул жорстокості, жахи громадянської війни не можуть минути безслідно для духовного здоров'я народу, нації.

---

  821(477)
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Сентиментальна історія : вибр. твори / Микола Хвильовий. – Київ : Знання, 2018. – 238 с.

  До збірки ввійшли твори Миколи Хвильового, у яких зображена людина 20–30 років з її складним внутрішнім світом, болючими питаннями, сумнівами та прозрінням. Б'янка, головна героїня психологічної повісті, що дала назву книжці, – чиста і наївна дівчина, щиро захоплена революційними перетвореннями, за які загинув її старший брат. Б'янка мріє зустріти своє найбільше кохання, та у великому місті її оточує звичайна сіра буденщина, де нікого не цікавлять одвічні людські цінності і всім байдуже до романтичних поривань дівчини.

---

  84(4УКР)
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Сині етюди : новели, оповідання, етюди / Микола Хвильовий. – Київ : Радянський письменник, 1989. – 421 с.

  У новелах, уміщених у збірці, центральне місце посідає проблема людини. Вона стає мірилом усього сущого і зображається у стосунках з революцією та історією. Автор наповнив свої новели революційною стихією, героїко-романтичним пафосом. У ранніх своїх речах, зокрема таких як "Кіт у чоботях", "Легенда", "Солонський Яр", він оспівав творців революції, бо на той час іще не розумів ілюзорності намріяних ідеалів. Та поступово у творах письменника вимальовуються контраст буденщини й романтики революції, розбіжності мрії та дійсності.

---

  84(4УКР)
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Синій листопад : повісті, оповідання, новели / Микола Хвильовий. – Київ : Молодь, 1993. – 414 с.

  До збірки разом із найбільш знаковими художніми творами письменника ввійшли також його памфлети "Апологети писаризму (До проблем культурної революції)" та "Україна чи Малоросія", де автор висловлює такі тези: 1) кінець малоросійському епігонству і провінційності, українське мистецтво прилучається до світового, здебільшого до західноєвропейського; 2) кінець російській гегемонії – Росія має відійти у свої етнографічні межі, а оскільки Росія самостійна, то Україна самостійна також; 3) українське мистецтво має власну велику місію.

---

  821(477)
  Х 30
  Хвильовий М. Г. Я (Романтика) : зб. творів / Микола Хвильовий. – Харків : Фоліо, 2021. – 346 с.

  Твір, що дав назву збірці, – це психологічна новела, головний герой якої, чекіст, увесь час перебуває у стані внутрішньої роздвоєності. Він не втратив жалю до людей, але вірний революційним ідеалам. І настає момент істини, коли він має вибрати між синівською любов'ю та революційним обов'язком. Він свій вибір зробив. Але чи можна найвеличнішими ідеями виправдати вбивство рідної матері? Хіба можна побудувати щасливе суспільство ціною життя людей? І чи кожна мета виправдовує засоби?

---