Покликаний Україною (до 120-ї річниці від дня народження Івана Багряного)
02.10.2026
44
2 жовтня народився Іван Багряний (1906–1963) – український поет, прозаїк, публіцист і громадсько-політичний діяч із покоління знищеного (згубленого) українського відродження, більшість представників якого була розстріляна, а частина стала вигнанцями. До останніх належав і Іван Багряний. Йому вдалося уникнути насильницької смерті від рук чекістів у якійсь із тюрем ГПУ чи в сандармоському урочищі, як того "сподобився" багато хто з його побратимів, але ця людина пройшла всі належні кола пекла, що були уготовані Москвою українській інтелігенції задля її цілковитого знищення.
Іван Багряний належить до тих пасіонаріїв української літератури, яких не зламали репресії і табори. Він пережив дві війни та еміграцію. При цьому знаходив сили впливати на тогочасні літературні й політичні процеси. За біографією митця можна відстежувати ключові періоди історії першої половини XX століття, бо подій, які він пережив, вистачить не на один роман.
Іван Багряний – яскрава і неординарна постать в історії української культури, людина, навколо якої існують міфи й домисли. Незважаючи на значну кількість літературознавчих досліджень, у життєписі та творчій біографії письменника є ще "білі плями" й "суперечливі" місця. Сьогодні цитати з творів Івана Багряного друкують на футболках, а про кількість нових перевидань "Тигроловів" жартують, що їх мусить мати кожне поважне видавництво.
Ким же був Іван Багряний, який неодноразово кидав виклик радянській тоталітарній системі? Він декілька разів тікав з-під арешту, викривав сталінський терор та російський великодержавний шовінізм, у книзі "Сад Гетсиманський" і памфлеті "Чому я не хочу вертатись до СССР?" розповідав світові про гноблення українського народу в більшовицькій "країні рад".
Іван Багряний (справжнє ім'я – Іван Павлович Лозов'ягін) народився 2 жовтня 1906 року в Охтирці на Полтавщині в сім'ї сільського робітника-муляра. Щодо професії: після школи опановував слюсарне ремесло в технічній школі, згодом навчався у школі художньо-керамічного профілю. Роботи теж мав контрастні: був замполітом цукроварні, окружним політінспектором у міліції та вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт.
Згодом принциповий юнак за власним бажанням вийде з комсомолу. В опозиції до режиму Іван був тому, що ще в дитинстві побачив його жорстокість: на очах у хлопця більшовики закатували його діда і дядька, солдата УНР. Іще один дядько згодом загинув на Соловках у засланні.
У юності Іван Багряний багато мандрував Україною (за його словами, – "щоб збагатитися враженнями"). Побував на Донеччині, у Криму, на Кубані, у Кам'янці-Подільському. Свою першу збірку опублікував у 19 років під псевдонімом Іван Полярний, також відомі його псевдоніми Сорок Соро́к і Дон Кочерга. Згодом, під впливом творчості Миколи Хвильового, візьме псевдонім Багряний – адже у Хвильового цей колір символізував революційні настрої.
Упродовж наступних трьох років письменник видав три книжки. Він був членом Охтирської філії організації селянських письменників "Плуг", згодом став навчатися у Київському художньому інституті, який не вдалося закінчити через брак коштів та упередження керівництва. Під час навчання Іван Багряний вийшов із "Плуга" і вступив до опозиційного літературного об'єднання МАРС – "Майстерні революційного слова". Коли Іван Павлович жив у харківському будинку "Слово", його затримали й заарештували, а пізніше відправили у заслання на Далекий Схід. Іван Багряний жив у спецпоселеннях, тікав, його переслідували та катували, письменник потрапляв під арешт іще двічі, аж поки, вкрай знесилений фізично, знов опинився в Охтирці. Під час Другої світової війни жив у Галичині, долучався до партизанської боротьби.
Митець емігрував до Німеччини після війни, в 1945 році. Жив у місті Новий Ульм. Завдяки Іванові Багряному українське культурне життя тут активно розвивалося: випускалася газета, а згодом запрацювали видавництва, де публікували заборонені в СРСР книжки тощо. Разом з іншими митцями в еміграції Багряний долучився до створення Мистецького українського руху (МУР). Це організація, учасники якої прагнули прокласти українській літературі шлях до світового визнання. Іван Павлович писав вірші, новели, повісті, поеми, романи, п'єси. Він – автор політичних статей, у яких пропонував основні стратегічні напрями боротьби за незалежну Українську Державу.
В еміграції Багряний видав поетичну збірку "Золотий бумеранг" (1946); п'єсу "Генерал" (1948); повісті "Морітурі" (1947), "Розгром" (1948), "Огненне коло" (1953); романи "Тигролови" (1944; 1946), "Сад Гетсиманський" (1950), "Людина біжить над прірвою" (1965). Публікував статті в еміграційній періодиці ("Українські вісті", "Літературний зошит", альманах "МУР", "Наші позиції", "Звено", "Нові дні").
Гуманістичну прозу Івана Багряного перекладено багатьма мовами. Його твори вирізняються сміливим емоційним контрастом, де серед печалі зароджується сміх, а з трагедії постає гумор. За таку незвичайну властивість творчість письменника навіть охрестили поняттям "кошмарний гротеск", і, можливо, саме тому вона так заворожує та водночас збиває з пантелику. Найвідоміші книжки Івана Багряного – це, безперечно, "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Огненне коло", "Людина біжить над прірвою". Його сюжети захоплюють із найперших сторінок і здіймають у душі читача бурхливі емоції ще тривалий час після прочитання.
Тяжко позначився на здоров'ї письменника легеневий туберкульоз, на який Іван Павлович хворів іще в період заслання. Останні роки життя Багряний майже не міг сидіти. Він писав лежачи, зі спеціально виготовленою для нього дошкою на грудях, попри постійний біль.
Твори автора друкували й перекладали різними мовами за кордоном. 1963 року українці в Чикаго всіляко сприяли можливості надання письменникові Нобелівської премії, і Багряний мав на це всі шанси, проте його життя раптово обірвалося. Повернення книг митця на український видавничий ринок, визнання на державному рівні, присвоєння Шевченківської премії – все це сталося вже після його смерті.
Іван Багряний помер 25 серпня 1963 року в санаторії Сан-Блазієн у Німеччині. Похований у місті Новий Ульм. Скульптор Леонід Молодожанин, автор пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні, зробив гарний нагробок, на якому викарбувано рядки із "Золотого бумеранга": "Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами". "Сміливі завжди мають щастя", – так писав Іван Багряний – митець, який перемагав неймовірні обставини і робив із цього літературу.
До уваги користувачів, які хочуть більше дізнатися про одну із найяскравіших і найдраматичніших постатей в українському письменстві першої половини й середини XX століття, віртуальна книжкова виставка "Покликаний Україною" (до 120-ї річниці від дня народження Івана Багряного).
Твори
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Збірка поезій / Іван Багряний. – Київ : Центр учбової літератури, 2017. – 99 с. – (Класика української літератури).
Це видання, у якому відкривається особливий Багряний: не лише сильний прозаїк і публіцист, а й поет тонкого почуття, гострої думки та великої внутрішньої свободи. До книги увійшли твори "Гуляй-поле", "Рідна мова", "Дівчині", "Золотий бумеранг", "Казка про лелек та Павлика-мандрівника" – різні за настроєм, але об'єднані щирою любов'ю до України, увагою до людської гідності й умінням говорити емоційно, образно, без фальші. Це українська класична поезія, громадянська, патріотична, лірична та філософська збірка. Поезія Івана Багряного має дивовижну силу: в ній поєднуються ніжність і спротив, особисте переживання й національна пам'ять, музика слова і чітка громадянська позиція. Це не вірші для швидкого перегортання, а тексти, які хочеться перечитувати, відчуваючи, як за кожним рядком стоїть людина великого темпераменту й незламної волі.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Людина біжить над прірвою : роман / Іван Багряний. – Київ : Центр учбової літератури, 2018. – 287 с. – (Класика української літератури).
Головний герой роману Максим Колот опиняється між двома арміями – нацистською та радянською. Але він не піддається обставинам і не дає долі викреслити його із життя. Розповідаючи про трагедію людей, затягнутих у вир Другої світової війни, письменник намагається відповісти на одвічне запитання: що утримує людину в цьому світі, де бере початок її жага до життя, звідки беруться сили боротися зі смертю, коли людина опиняється на грані між буттям і небуттям. Роман захоплює динамічним сюжетом, глибокими роздумами про сенс життя, про такі нетлінні цінності як рідна земля, рід, сім'я, любов, відповідальність за ближніх, віддана дружба, милосердя.
.jpg/3(13)__166x263.jpg)
821(477)
Б 14
Багряний Іван Мечоносці : поеми та повісті / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 477, [2] с. – (Рідне) (Книжки війни).
Поет-борець Іван Багряний відомий як автор великих віршованих творів: поем "Мечоносці", "Ave Maria", "Гуляй-поле" та інших, повісті "Антон Біда – герой труда", роману "Скелька". Його творчість допомагає осмислити історичне минуле України й сучасність, питання війни і миру, життя і смерті, жертви та героїзму.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Морітурі : повісті та п'єса / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 383 с. – (Рідне) (Книжки війни).
Це видання містить три різні за жанром твори – драму, повість-вертеп та комедію-сатиру, які об'єднані однією ідеєю: показати гордість, стійкість і нескореність українців у буремних подіях ХХ століття. Іван Багряний пише про тих, хто, пройшовши через жахіття катівень НКВС, не зламався ("Морітурі"), а також тих, хто, опинившись між нацизмом та більшовизмом, віддав своє життя за вільну Україну ("Розгром", "Генерал").
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Паніка на Парнасі : поезії, пісні, казки / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 285, [1] с. – (Рідне) (Книжки війни).
Поезії Івана Багряного – яскраве явище в українській літературі. Жанровість його творів різнопланова; палкі патріотичні вірші та пісні, колюча сатира, чудові казки й віршики для дітей підкорюють своєю сміливістю і майстерністю. У циклах віршів "До меж заказаних", "Золотий бумеранг" та інших поет оспівує красу України-Батьківщини, закликає боротися за її свободу, захоплюється людьми праці.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Сад Гетсиманський : [роман] / Іван Багряний ; [післямова та прим. М. П. Сподарця]. – Харків : Фоліо, 2023. – 570, [2] с. – (Рідне) (Книжки війни).
Роман "Сад Гетсиманський", написаний у 1950 році, уславив ім'я українського письменника, поета, драматурга, політичного діяча Івана Багряного (1906–1963) на весь світ. Це був один із перших творів, у якому вражаюче правдиво зображено всю страшну сутність радянського режиму в роки масових репресій. За кожною сторінкою роману – біль і страждання, відчай і надії тих, кого зім'яла безжальна сталінська машина смерті. Багряний описав те, що пережив сам і про що не можна було мовчати. Головного героя роману він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею – несхитністю духу та вірою в непереможність добра. Його Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. Саме це робить його гідним високого звання людини.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Тигролови : [роман] / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 297, [2] с. – (Рідне) (Книжки війни).
У романі відомого українського письменника Івана Багряного "Тигролови" розповідається про жахливі сторінки історії українського народу – сталінські репресії 30-х років ХХ ст. "Тигролови (Відомі та незвідані)" – це захоплива і напружена історія, яка переносить читачів у світ неймовірних пригод, мужності й боротьби за свободу на тлі дикої природи Далекого Сходу. Роман розповідає про долю молодого українця Григорія Многогрішного, який став жертвою радянського режиму та отримав вирок. Втікши з "дракона" – поїзда, що віз його на каторгу, Григорій опиняється на просторах безкрайніх лісів. Це була не просто втеча – це виклик долі, що перетворює Григорія на тигролова – людину, яка не підкорюється обставинам, а самостійно формує свою долю. Через історію Григорія та інших українських переселенців Іван Багряний показує силу людського духу, невмирущу віру в себе та свою правду, а також силу любові, яка допомагає вижити навіть у найжорстокіших умовах. Це розповідь про протистояння між людиною і природою, між особистістю й тоталітарним режимом, що намагається знищити все індивідуальне та непокірне. Книга захоплює з перших сторінок і тримає в напрузі до самого кінця, змушуючи читача переосмислювати значення свободи, відваги та вірності своїм принципам.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Чому я не хочу вертатись до СССР? / І. Багряний. – Харків : Фоліо, 2015. – 30 с. – (Патріотична бібліотека).
Твір Івана Багряного "Чому я не хочу вертатись до СССР?" написаний у жанрі памфлету (також визначається як лист-памфлет або публіцистичний лист). Твір має гостросоціальне та політичне спрямування, відкрито викриває тоталітарний сталінський режим, базується на різкому, нищівному засудженні радянської влади та її репресивної машини. Автор спирається на власний досвід і переживання переслідувань, перетворюючи особистий протест на голос цілого покоління поневолених людей.
Про автора
(1).jpg/1(2)(1)__209x263.jpg)
821.09(477)
Б 14
Шапошникова О. О. Іван Багряний / Олена Шапошникова. – Харків : Фоліо, 2019. – 116, [2] с. – (Знамениті українці : засн. у 2009 р.).
Життєвий шлях Івана Багряного (1906–1963; справжнє прізвище – Лозов'ягін), лауреата Шевченківської премії 1992 року, був сповнений спротиву всьому фальшивому та облудному в радянській дійсності. Митця було ув'язнено, заслано на Далекий Схід. І всюди – в камерах, таборах, а потім в еміграції – цей талановитий український письменник, поет, публіцист, політик зазнав безліч цькувань лише через те, що всім серцем любив свою Вітчизну. "Націоналіст", "антисовєтчик", "ура-патріот" – через такі й подібні політичні штампи письменника і нині належним чином не поціновано як мислителя світового масштабу, чиї романи порушують низку "вічних тем" — життя і смерті, творення й руйнації, вірності і зради, свободи й рабства, кохання, божевілля, героїзму, віри.
821(477)
Ш 95
Шугай О. В. Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду : роман-дослідження / Олександер Шугай. – Вид. 2-ге, допов. – Київ : Дніпро, 2024. – 630, [1] с. : фот.
"Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду" – це роман-дослідження українського письменника й літературознавця Олександра Шугая, присвячений життю і творчості видатного українського автора Івана Багряного. Книга розповідає про тернистий життєвий шлях, літературну спадщину й політичну біографію Івана Багряного, автора знаменитих романів "Тигролови" та "Сад Гетсиманський". Олександер Шугай на основі архівних матеріалів, спогадів та досліджень аналізує епоху, в якій жив і боровся письменник. Книга містить унікальні документи, хроніки й маловідомі факти про життя і творчість митця.
(1).jpg/3(2)(1)__188x263.jpg)
83.3(4УКР) / 8У
Б 14
Шугай О. В. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, док., листи, спогади, нотатки, факти. Кн. 1 / Олександер Шугай ; [авт. передм. І. Дзюба]. – Київ : Смолоскип, 2013. – 955, 16, 32 с.
До першої книги ввійшли матеріали з архівів колишнього КДБ, відгуки представників української діаспори й зарубіжних рецензентів на творчість Івана Багряного. Крім того тут уміщено пресові повідомлення, спогади очевидців про поїздки цього видатного письменника і громадсько-політичного діяча у Бельгію, Великобританію, США та Канаду. Книгу доповнюють щоденникові записи про Івана Багряного, есей про його прочитання "Листів до братів-хліборобів" соціолога В. Липинського, значна кількість світлин, а також інші невідомі досі документи.
83.3(4УКР) / 8У
Б 14
Шугай О. В. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, док., листи, спогади, нотатки, факти. Кн. 2 / Олександер Шугай. – Київ : Смолоскип, 2013. – 1045 с. : іл.
До другої книги ввійшли матеріали, що висвітлюють новоульмівський період життя і творчості Івана Багряного. За допомогою конкретних фактів, зокрема листів письменника до дружини та соратників і друзів, досліджено, в яких нелегких умовах було створено романи "Сад Гетсиманський", "Буйний вітер", віршовану повість "Антон Біда – герой труда" та ін. Крім того тут уміщено статті, нотатки, дарчі написи та автографи, політичні карикатури, про які мало хто знав. В окремих розділах мовиться про повернення творчої спадщини Івана Багряного в Україну й пошанування цього неоціненного доробку. Сторінки книги доповнено рідкісними світлинами.
Іван Багряний належить до тих пасіонаріїв української літератури, яких не зламали репресії і табори. Він пережив дві війни та еміграцію. При цьому знаходив сили впливати на тогочасні літературні й політичні процеси. За біографією митця можна відстежувати ключові періоди історії першої половини XX століття, бо подій, які він пережив, вистачить не на один роман.
Іван Багряний – яскрава і неординарна постать в історії української культури, людина, навколо якої існують міфи й домисли. Незважаючи на значну кількість літературознавчих досліджень, у життєписі та творчій біографії письменника є ще "білі плями" й "суперечливі" місця. Сьогодні цитати з творів Івана Багряного друкують на футболках, а про кількість нових перевидань "Тигроловів" жартують, що їх мусить мати кожне поважне видавництво.
Ким же був Іван Багряний, який неодноразово кидав виклик радянській тоталітарній системі? Він декілька разів тікав з-під арешту, викривав сталінський терор та російський великодержавний шовінізм, у книзі "Сад Гетсиманський" і памфлеті "Чому я не хочу вертатись до СССР?" розповідав світові про гноблення українського народу в більшовицькій "країні рад".
Іван Багряний (справжнє ім'я – Іван Павлович Лозов'ягін) народився 2 жовтня 1906 року в Охтирці на Полтавщині в сім'ї сільського робітника-муляра. Щодо професії: після школи опановував слюсарне ремесло в технічній школі, згодом навчався у школі художньо-керамічного профілю. Роботи теж мав контрастні: був замполітом цукроварні, окружним політінспектором у міліції та вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт.
Згодом принциповий юнак за власним бажанням вийде з комсомолу. В опозиції до режиму Іван був тому, що ще в дитинстві побачив його жорстокість: на очах у хлопця більшовики закатували його діда і дядька, солдата УНР. Іще один дядько згодом загинув на Соловках у засланні.
У юності Іван Багряний багато мандрував Україною (за його словами, – "щоб збагатитися враженнями"). Побував на Донеччині, у Криму, на Кубані, у Кам'янці-Подільському. Свою першу збірку опублікував у 19 років під псевдонімом Іван Полярний, також відомі його псевдоніми Сорок Соро́к і Дон Кочерга. Згодом, під впливом творчості Миколи Хвильового, візьме псевдонім Багряний – адже у Хвильового цей колір символізував революційні настрої.
Упродовж наступних трьох років письменник видав три книжки. Він був членом Охтирської філії організації селянських письменників "Плуг", згодом став навчатися у Київському художньому інституті, який не вдалося закінчити через брак коштів та упередження керівництва. Під час навчання Іван Багряний вийшов із "Плуга" і вступив до опозиційного літературного об'єднання МАРС – "Майстерні революційного слова". Коли Іван Павлович жив у харківському будинку "Слово", його затримали й заарештували, а пізніше відправили у заслання на Далекий Схід. Іван Багряний жив у спецпоселеннях, тікав, його переслідували та катували, письменник потрапляв під арешт іще двічі, аж поки, вкрай знесилений фізично, знов опинився в Охтирці. Під час Другої світової війни жив у Галичині, долучався до партизанської боротьби.
Митець емігрував до Німеччини після війни, в 1945 році. Жив у місті Новий Ульм. Завдяки Іванові Багряному українське культурне життя тут активно розвивалося: випускалася газета, а згодом запрацювали видавництва, де публікували заборонені в СРСР книжки тощо. Разом з іншими митцями в еміграції Багряний долучився до створення Мистецького українського руху (МУР). Це організація, учасники якої прагнули прокласти українській літературі шлях до світового визнання. Іван Павлович писав вірші, новели, повісті, поеми, романи, п'єси. Він – автор політичних статей, у яких пропонував основні стратегічні напрями боротьби за незалежну Українську Державу.
В еміграції Багряний видав поетичну збірку "Золотий бумеранг" (1946); п'єсу "Генерал" (1948); повісті "Морітурі" (1947), "Розгром" (1948), "Огненне коло" (1953); романи "Тигролови" (1944; 1946), "Сад Гетсиманський" (1950), "Людина біжить над прірвою" (1965). Публікував статті в еміграційній періодиці ("Українські вісті", "Літературний зошит", альманах "МУР", "Наші позиції", "Звено", "Нові дні").
Гуманістичну прозу Івана Багряного перекладено багатьма мовами. Його твори вирізняються сміливим емоційним контрастом, де серед печалі зароджується сміх, а з трагедії постає гумор. За таку незвичайну властивість творчість письменника навіть охрестили поняттям "кошмарний гротеск", і, можливо, саме тому вона так заворожує та водночас збиває з пантелику. Найвідоміші книжки Івана Багряного – це, безперечно, "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Огненне коло", "Людина біжить над прірвою". Його сюжети захоплюють із найперших сторінок і здіймають у душі читача бурхливі емоції ще тривалий час після прочитання.
Тяжко позначився на здоров'ї письменника легеневий туберкульоз, на який Іван Павлович хворів іще в період заслання. Останні роки життя Багряний майже не міг сидіти. Він писав лежачи, зі спеціально виготовленою для нього дошкою на грудях, попри постійний біль.
Твори автора друкували й перекладали різними мовами за кордоном. 1963 року українці в Чикаго всіляко сприяли можливості надання письменникові Нобелівської премії, і Багряний мав на це всі шанси, проте його життя раптово обірвалося. Повернення книг митця на український видавничий ринок, визнання на державному рівні, присвоєння Шевченківської премії – все це сталося вже після його смерті.
Іван Багряний помер 25 серпня 1963 року в санаторії Сан-Блазієн у Німеччині. Похований у місті Новий Ульм. Скульптор Леонід Молодожанин, автор пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні, зробив гарний нагробок, на якому викарбувано рядки із "Золотого бумеранга": "Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами". "Сміливі завжди мають щастя", – так писав Іван Багряний – митець, який перемагав неймовірні обставини і робив із цього літературу.
До уваги користувачів, які хочуть більше дізнатися про одну із найяскравіших і найдраматичніших постатей в українському письменстві першої половини й середини XX століття, віртуальна книжкова виставка "Покликаний Україною" (до 120-ї річниці від дня народження Івана Багряного).
Твори
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Збірка поезій / Іван Багряний. – Київ : Центр учбової літератури, 2017. – 99 с. – (Класика української літератури).
Це видання, у якому відкривається особливий Багряний: не лише сильний прозаїк і публіцист, а й поет тонкого почуття, гострої думки та великої внутрішньої свободи. До книги увійшли твори "Гуляй-поле", "Рідна мова", "Дівчині", "Золотий бумеранг", "Казка про лелек та Павлика-мандрівника" – різні за настроєм, але об'єднані щирою любов'ю до України, увагою до людської гідності й умінням говорити емоційно, образно, без фальші. Це українська класична поезія, громадянська, патріотична, лірична та філософська збірка. Поезія Івана Багряного має дивовижну силу: в ній поєднуються ніжність і спротив, особисте переживання й національна пам'ять, музика слова і чітка громадянська позиція. Це не вірші для швидкого перегортання, а тексти, які хочеться перечитувати, відчуваючи, як за кожним рядком стоїть людина великого темпераменту й незламної волі.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Людина біжить над прірвою : роман / Іван Багряний. – Київ : Центр учбової літератури, 2018. – 287 с. – (Класика української літератури).
Головний герой роману Максим Колот опиняється між двома арміями – нацистською та радянською. Але він не піддається обставинам і не дає долі викреслити його із життя. Розповідаючи про трагедію людей, затягнутих у вир Другої світової війни, письменник намагається відповісти на одвічне запитання: що утримує людину в цьому світі, де бере початок її жага до життя, звідки беруться сили боротися зі смертю, коли людина опиняється на грані між буттям і небуттям. Роман захоплює динамічним сюжетом, глибокими роздумами про сенс життя, про такі нетлінні цінності як рідна земля, рід, сім'я, любов, відповідальність за ближніх, віддана дружба, милосердя.
821(477)
Б 14
Багряний Іван Мечоносці : поеми та повісті / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 477, [2] с. – (Рідне) (Книжки війни).
Поет-борець Іван Багряний відомий як автор великих віршованих творів: поем "Мечоносці", "Ave Maria", "Гуляй-поле" та інших, повісті "Антон Біда – герой труда", роману "Скелька". Його творчість допомагає осмислити історичне минуле України й сучасність, питання війни і миру, життя і смерті, жертви та героїзму.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Морітурі : повісті та п'єса / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 383 с. – (Рідне) (Книжки війни).
Це видання містить три різні за жанром твори – драму, повість-вертеп та комедію-сатиру, які об'єднані однією ідеєю: показати гордість, стійкість і нескореність українців у буремних подіях ХХ століття. Іван Багряний пише про тих, хто, пройшовши через жахіття катівень НКВС, не зламався ("Морітурі"), а також тих, хто, опинившись між нацизмом та більшовизмом, віддав своє життя за вільну Україну ("Розгром", "Генерал").
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Паніка на Парнасі : поезії, пісні, казки / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 285, [1] с. – (Рідне) (Книжки війни).
Поезії Івана Багряного – яскраве явище в українській літературі. Жанровість його творів різнопланова; палкі патріотичні вірші та пісні, колюча сатира, чудові казки й віршики для дітей підкорюють своєю сміливістю і майстерністю. У циклах віршів "До меж заказаних", "Золотий бумеранг" та інших поет оспівує красу України-Батьківщини, закликає боротися за її свободу, захоплюється людьми праці.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Сад Гетсиманський : [роман] / Іван Багряний ; [післямова та прим. М. П. Сподарця]. – Харків : Фоліо, 2023. – 570, [2] с. – (Рідне) (Книжки війни).
Роман "Сад Гетсиманський", написаний у 1950 році, уславив ім'я українського письменника, поета, драматурга, політичного діяча Івана Багряного (1906–1963) на весь світ. Це був один із перших творів, у якому вражаюче правдиво зображено всю страшну сутність радянського режиму в роки масових репресій. За кожною сторінкою роману – біль і страждання, відчай і надії тих, кого зім'яла безжальна сталінська машина смерті. Багряний описав те, що пережив сам і про що не можна було мовчати. Головного героя роману він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею – несхитністю духу та вірою в непереможність добра. Його Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. Саме це робить його гідним високого звання людини.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Тигролови : [роман] / Іван Багряний. – Харків : Фоліо, 2023. – 297, [2] с. – (Рідне) (Книжки війни).
У романі відомого українського письменника Івана Багряного "Тигролови" розповідається про жахливі сторінки історії українського народу – сталінські репресії 30-х років ХХ ст. "Тигролови (Відомі та незвідані)" – це захоплива і напружена історія, яка переносить читачів у світ неймовірних пригод, мужності й боротьби за свободу на тлі дикої природи Далекого Сходу. Роман розповідає про долю молодого українця Григорія Многогрішного, який став жертвою радянського режиму та отримав вирок. Втікши з "дракона" – поїзда, що віз його на каторгу, Григорій опиняється на просторах безкрайніх лісів. Це була не просто втеча – це виклик долі, що перетворює Григорія на тигролова – людину, яка не підкорюється обставинам, а самостійно формує свою долю. Через історію Григорія та інших українських переселенців Іван Багряний показує силу людського духу, невмирущу віру в себе та свою правду, а також силу любові, яка допомагає вижити навіть у найжорстокіших умовах. Це розповідь про протистояння між людиною і природою, між особистістю й тоталітарним режимом, що намагається знищити все індивідуальне та непокірне. Книга захоплює з перших сторінок і тримає в напрузі до самого кінця, змушуючи читача переосмислювати значення свободи, відваги та вірності своїм принципам.
821(477)
Б 14
Багряний Іван. Чому я не хочу вертатись до СССР? / І. Багряний. – Харків : Фоліо, 2015. – 30 с. – (Патріотична бібліотека).
Твір Івана Багряного "Чому я не хочу вертатись до СССР?" написаний у жанрі памфлету (також визначається як лист-памфлет або публіцистичний лист). Твір має гостросоціальне та політичне спрямування, відкрито викриває тоталітарний сталінський режим, базується на різкому, нищівному засудженні радянської влади та її репресивної машини. Автор спирається на власний досвід і переживання переслідувань, перетворюючи особистий протест на голос цілого покоління поневолених людей.
Про автора
821.09(477)
Б 14
Шапошникова О. О. Іван Багряний / Олена Шапошникова. – Харків : Фоліо, 2019. – 116, [2] с. – (Знамениті українці : засн. у 2009 р.).
Життєвий шлях Івана Багряного (1906–1963; справжнє прізвище – Лозов'ягін), лауреата Шевченківської премії 1992 року, був сповнений спротиву всьому фальшивому та облудному в радянській дійсності. Митця було ув'язнено, заслано на Далекий Схід. І всюди – в камерах, таборах, а потім в еміграції – цей талановитий український письменник, поет, публіцист, політик зазнав безліч цькувань лише через те, що всім серцем любив свою Вітчизну. "Націоналіст", "антисовєтчик", "ура-патріот" – через такі й подібні політичні штампи письменника і нині належним чином не поціновано як мислителя світового масштабу, чиї романи порушують низку "вічних тем" — життя і смерті, творення й руйнації, вірності і зради, свободи й рабства, кохання, божевілля, героїзму, віри.
821(477)
Ш 95
Шугай О. В. Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду : роман-дослідження / Олександер Шугай. – Вид. 2-ге, допов. – Київ : Дніпро, 2024. – 630, [1] с. : фот.
"Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду" – це роман-дослідження українського письменника й літературознавця Олександра Шугая, присвячений життю і творчості видатного українського автора Івана Багряного. Книга розповідає про тернистий життєвий шлях, літературну спадщину й політичну біографію Івана Багряного, автора знаменитих романів "Тигролови" та "Сад Гетсиманський". Олександер Шугай на основі архівних матеріалів, спогадів та досліджень аналізує епоху, в якій жив і боровся письменник. Книга містить унікальні документи, хроніки й маловідомі факти про життя і творчість митця.
83.3(4УКР) / 8У
Б 14
Шугай О. В. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, док., листи, спогади, нотатки, факти. Кн. 1 / Олександер Шугай ; [авт. передм. І. Дзюба]. – Київ : Смолоскип, 2013. – 955, 16, 32 с.
До першої книги ввійшли матеріали з архівів колишнього КДБ, відгуки представників української діаспори й зарубіжних рецензентів на творчість Івана Багряного. Крім того тут уміщено пресові повідомлення, спогади очевидців про поїздки цього видатного письменника і громадсько-політичного діяча у Бельгію, Великобританію, США та Канаду. Книгу доповнюють щоденникові записи про Івана Багряного, есей про його прочитання "Листів до братів-хліборобів" соціолога В. Липинського, значна кількість світлин, а також інші невідомі досі документи.
83.3(4УКР) / 8У
Б 14
Шугай О. В. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, док., листи, спогади, нотатки, факти. Кн. 2 / Олександер Шугай. – Київ : Смолоскип, 2013. – 1045 с. : іл.
До другої книги ввійшли матеріали, що висвітлюють новоульмівський період життя і творчості Івана Багряного. За допомогою конкретних фактів, зокрема листів письменника до дружини та соратників і друзів, досліджено, в яких нелегких умовах було створено романи "Сад Гетсиманський", "Буйний вітер", віршовану повість "Антон Біда – герой труда" та ін. Крім того тут уміщено статті, нотатки, дарчі написи та автографи, політичні карикатури, про які мало хто знав. В окремих розділах мовиться про повернення творчої спадщини Івана Багряного в Україну й пошанування цього неоціненного доробку. Сторінки книги доповнено рідкісними світлинами.
Підготувала головна бібліотекарка відділу абонемента Світлана Дегтяренко