Василь Рябий з Коломиї Івано-Франківської області (1954 р.) автор багатьох збірок, зокрема, "Двері луни" (поезії та графічні композиції), "Варта трав", "Жапоколаж" (тридцять вінків сонетів), "Віно коконів" та інших.

  "Жар і міраж" – книжка інтимної лірики, куди увійшли поезії з попередніх збірок, а також оберемок нових про незгасне світанкове почуття.

  Нову книгу поета з Коломиї наповнюють вибрані твори різних років, що побачили світ в дванадцятьох збірках, опубліковані в журналах, антологіях, альманахах і газетах, очікували на друк в рукописах, повернутих авторові з видавництв через брак коштів, а також вірші, збережені шанувальниками творчості, які вірять в слово представника літераторів-вісімдесятників, вміють знайти його зірку в небі поезії. Це й засвідчують вміщені на останніх сторінках фрагменти відгуків про почутий голос Василя Рябого, щедрого на розмаїтість форм (сонети, ронделі, тріолети, паліндроми, октави, хоку, рубаї та ін.), експеримент заради пошуку виражальних засобів, народження метафори як істини поетичного творення, неповторності світовідображення, чим відзначаються і найсвіжіші вірші з семи збірок, вперше приходячи до читача.

  Поет, овіяний таїною буття, продовжує дослідження дійсності крізь призму художньої свідомості. Він філософськи осмислює її у всій суперечливій складності, не закриває очі на покривленість, відхилення від чистоти моралі серця, на порушення міри речей, зміщення поняття про красу, яку намагається поглинути новітній цинізм. Оберігаючи Гармонію, автор тримається за рятівний сонячний промінь надії. В цьому його справжність письма, природність людського "я" на хвилі взаємного довір'я від перших поетичних спроб до зрілих творів.