ГЛУХІВ Володимир Петрович

821(477)
  Г 55
  Глухів, Володимир Петрович.
  Сходини до храму : роман / Володимир Глухів. – Харків : Фоліо, 2019. – 507, [1] с. : іл.

Дев'ять сходин – як у звичайному сходовому марші. Скільки тих маршів, скільки поверхів у кожного з нас... А ще – дванадцять зупинок, як позначок на циферблаті годинника, як місяців у році. Зупинитися, щоб озирнутися, поміркувати, відповісти на запитання, що поставило життя.
У кожного з нас – свій Храм. Йдеться навіть не про Храм науки. Радше про те, що людина через власну природну недосконалість, свідомо чи підсвідомо, прагне світлого, довершеного. А шлях до Світла і є доконаним сенсом.
Це – автобіографічний роман, що розповідає про сходини, які долав автор на шляху до наукової діяльності. А також про його особисте життя. Основні події роману відбуваються наприкінці 1980-х і в першій половині 1990-х років у Донецьку, в Луганській області – на тих територіях, що нині є окупованими. Отже, коротким анонсом до твору є: "Донбас: 1980–1990-ті, погляд ізсередини".
У романі немає жодного реального імені й прізвища будь-кого з дійових осіб. Якщо хтось із читачів упізнає в тому чи іншому літературному герої себе – такий збіг можна списати на рахунок творчої фантазії, на яку автор має право.
Не тільки дев'ять сходин, дванадцять зупинок, але й тридцять шість ілюстрацій. Стільки, скільки кадрів містила в собі стандартна касета з фотоплівкою. Ніби вміст касети раптом проявили, перетворивши приховане на явне. У книжці присутня магія повторів назв, обставин і подій, ключ до яких читачам належить знайти наодинці з героями роману.

Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових подаровано чотири примірники книги.

821(477)
Г 55
Глухів, Володимир Петрович.
Лабіринти храму : роман / Володимир Глухів. – Харків : Фоліо, 2020. – 414, [1] с. : іл.

Ми опиняємося біля дверей, до яких піднімалися сходами. Але за дверима не омріяна простора зала, а плетиво лабіринтів. Постає нове завдання – обрати вірний шлях. Відтепер кожен день – наче відповідь на вічне запитання: чи вартий ти бодай чогось?
  Це – автобіографічний роман, поєднувальна ланка у трилогії: "Сходини до храму" (2019) – "Лабіринти храму" (2020) – "Реєстр непотрібних речей" (2018).
  Розділи, означені як "Лабіринти", – проза, що є безпосереднім продовженням "Сходин до храму". Захист дисертації, подальша професійна доля автора, особисте життя. Час дії – 1990-ті. У книжці вряди-годи з'являється лейтмотив літа, що нагадує про неминучу осінь. Але це – не туга за втраченим, а лише потреба підбити підсумки.
  Частини роману, що означені як "Щоденники", містять вірші, дотичні до сюжету всіх трьох книжок трилогії. Розділ "Післямова" – відображення сьогодення: російсько-українська війна, служба в армії, листування. Цей розділ є продовженням роману "Реєстр непотрібних речей", а одночасно й смисловим завершенням усієї трилогії.

Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових подаровано чотири примірники книги.

821(477)
  Г 55
  Глухів, Володимир Петрович.
  Сонячне коло : роман / Володимир Глухів. - Дніпро : Ліра, 2026. - 495 с. : іл.

Привид вторгнення переповнював простір. І це сталося. Дні служби військового лікаря. Калейдоскоп облич. Міста і села, ліси й річки, шляхи і стежки. А іще – усвідомлення: як багато треба пройти, аби стати тими, ким хочемо бути. Кожному з нас.
  Старий ворон тримав мене при собі. Під його крилом я, може, й на своєму місці був... Але, чи такої служби хотів, коли у лютому двадцять другого до ТЦК прийшов. В середині літа ворон мене відпустив. Я мандрував, поки не потрапив до необ'їждженої конячки. На початку зими. Врешті вона поржала з мене, та й скинула з шахівниці.
  Рік, як я у війську. За цей час Земля обернулася довкруж Сонця. Зробила сонячне коло. Добре, що коліщатка і шарніри небесних тіл працюють беззвучно. Інакше у космосі такий би скрегіт стояв! Пісня колись була – "Солнечный круг, небо вокруг..." Брехлива, як усе радянське. Миру вони хотіли! Й вселенського комунізму на додачу. А насправді – панувати, плювати на голови всіх і вся. Щоб нашу планету кольору мрії поглинув морок бидлократії.
  Люблю справжнє. Чи я справжній? І так, і ні. Стараюсь... "Прийми себе таким, як є. Інше не має значення".

Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових подаровано чотири примірники книги.

Поділитись:

Графік роботи:

Бiблiотека:

ПН-ЧТ – 09:00-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 09:00-18:00

Інтернет-центр:

ПН-ЧТ – 09:00-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 09:00-18:00

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється