У монографії здійснюється аналіз естетичної складової візантійської аскетики. Досліджуючи феномен аскетизму в контексті культурного життя Візантії, автор розкриває філософсько-естетичний потенціал аскетичної традиції та вдається до теоретичного виділення її конкретних естетичних вимірів.
  Книга адресується викладачам філософії, естетики, етики, культурології й релігієзнавства, богословам, студентам і аспірантам світських та духовних вищих навчальних закладів.