В гуртожитку незвична тиша:
  Ні музики, ні голосів.
  І звуки кроків ще лункіші
  Поміж кімнат і санвузлів.
  У коменданта серце ниє
  В стійкім передчутті біди.
  Що сталося – не розуміє,
  Заметушивсь – туди-сюди:
  У блоках – порожньо, на кухні,
  На диво, також ні душі.
  Вже мозок від припущень "пухне":
  "Що знов втяли "товариші"? 

  Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка подаровано два примірники книги.