Ця книга – мій борг перед Василем Єрміловим, унікальним мистцем авангардного Харкова, і перед Дмитром Горбачовим, дослідником і пропагандистом видатних імен і явищ українського мистецтва. Дмитро Омелянович завжди щиро ділиться з колегами знаннями і думками, а мені десь наприкінці 1980-х років ще й наказав написати про великого Єрмілова, розкривши ним зібраний архів майстра.