21 лютого в усьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковане в листопаді 1999 року на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі. Його мета – зберегти мовне та культурне різноманіття, що сприяє взаєморозумінню, толерантності, міжлюдському спілкуванню, дає можливість не втратити тисячолітню історію і культуру людства.
Рідна мова – це не просто засіб спілкування. Вона зберігає історичну пам'ять народу, дозволяє зануритись у глибинні пласти його культурного й духовного життя, забезпечує зв'язок поколінь, об'єднує людей в одне ціле. Є мова – є нація.
Українська мова – одна з найдавніших мов світу. Думки про її прадавнє походження можна знайти у працях М. Максимовича, О. Потебні, М. Красунського, А. Булаховського та ін. Останній, говорячи про виникнення української мови, зазначав: "…це питання стосується віддаленого від нас часу, у пітьмі захованих відносин мов і племен". Давність української мови підтверджують також писемні пам'ятки, в яких вона зафіксована починаючи від I тис. до н. е. і аж до рукописів Руси-України ХІ–ХІІІ ст. Є ще ціла низка історичних фактів, що дають можливість простежити витоки української мови чотири-шість тисяч років тому. Лексичний, морфологічний, фонетичний та словотвірний аналіз літописних географічних назв, імен давньоруського періоду, писемних джерел (у тому числі і вкраплень у церковнослов'янське письмо літописів, де трапляються цілі українськомовні фрази, а це значить, що літописці несвідомо збивалися на мову, якою вони говорили у повсякденному житті) доводить, що вони є пам'ятками саме української мови. Це, звичайно, не сучасна мова. Адже мова – живий організм, який розвивається, змінюється. З плином часу якісь слова й поняття в ній зникають, натомість з'являються нові, але вона залишається цілісною у своїй основі та розвивається за законами, притаманними лише їй.
Україна – не моноетнічна держава. Тому, розвиваючи й утверджуючи українську мову як державну, дуже важливо сприяти розвиткові рідної мови та культури кожного з народів, які в ній живуть. Усі ми – українці – як діти в одній родині. Ми різні, але єдині. І в цьому розмаїтті та єдності – наша сила, бо, зберігаючи та розвиваючи рідну мову кожного народу нашої держави, ми будуємо незалежну, справді вільну країну.
811.161.2
Б 24
Бардакова Ю. Є. Уживаймо влучно, або Як уникнути найпоширеніших помилок / Юлія Бардакова. – Харків : Основа, 2021. – 143 с.
Книга присвячена особливостям уживання деяких українських іменників, прикметників, дієслівних форм та сталих висловів з метою їх влучного використання й запобігання найпоширенішим помилкам у різних ситуаціях спілкування. Візуалізація кожного випадку вживання (малюнки-асоціації, гумористичні скетчі) значно полегшує їх розуміння і запам'ятовування, адже 80% інформації відкладаються у пам'яті саме завдяки зору.
811.161.2
Б 48
Береза Т. А. Скажи мені українською: укр.-рос. словник правдивої мови / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2019. – 455 с.
Цей українсько-російський словник має на меті покращити загальний рівень володіння українською мовою у побуті й діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою та штучними запозиченнями або калькою з мови російської. Автор має на меті повернути розуміння величі і краси української мови й наголошує на винятковій важливості вживання справді українських слів та висловів, пропонуючи самобутні українські відповідники зросійщеним калькам.
81.411.1 / 4У
Г 93
Губерначук С.С. Трипілля і українська мова / Станіслав Губерначук. – Київ : ФОП Стебеляк О. М., 2010. – 231 с.
У книзі простежуються найдавніші витоки української мови. На основі аналізу мовних, археологічних, етнографічних, антропологічних та історичних фактів дослідник доводить спадкоємний зв'язок між мовно-культурним світом українців та мовно-культурним світом Трипільської цивілізації, людності Праукраїни VI–III тис. до н. е. Застосувавши різноманітні методи дослідження, автор доходить висновку, що мова трипільців стала базовою для становлення праукраїнської мови.
81
Е 16
Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити / Деніел Еверетт – Київ : Наш формат, 2019. – 339 с.
Коли люди навчилися говорити? Якою була перша людська мова? Як розвивалися мови світу? У книзі автор змальовує захопливу еволюцію – від появи перших слів до більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині. Незважаючи на те, що у всіх мовах світу є бодай кілька спільних елементів, наприклад, назви речей або подій, Еверетт ствержує, що мови мають між собою більше відмінного, ніж схожого, адже вони поступово розвинулися з окремих культур, об'єднуючи людей та пристосовуючись до їхніх потреб.
811.161.2
Л 19
Лакизюк В. Коли ріки були богами / Віктор Лакизюк. – Київ : Основа-Принт Плюс, 2021. – 644 с.
Автор книги – співробітник Науково-дослідного інституту українознавства – на основі відкриттів останніх десятиліть вибудовує струнку модель походження української мови та етносу загалом, указує на нові напрями дослідження коренів українців як нації. У книзі є спроби реконструкції прадавнього стану рідної мови, що вважається надзвичайно складною роботою. Значну увагу автор звертає на походження топонімів, завдяки яким збереглася пам'ять про найдавніші народи, що проживали на українських теренах.
811
Л 91
Льюїс Б. Вільно за три місяці : як заговорити будь-якою мовою незалежно від віку та місцезнаходження / Бенні Льюїс. – Харків : Ранок : Фабула, 2019. – 270 с.
Автор книги – відомий поліглот, мандрівник – дає практичні поради щодо вивчення різних мов. Він розповідає, як опанувати нову мову за допомогою прийомів, що вже допомогли йому, а також технік, якими користувався, перетворюючись із моноглота на поліглота, і вказує на шляхи розв'язання важких проблем, які можуть з'явитися у процесі вивчення нових мов. Автор книги особливо наголошує на тому, що вивчити іншу мову здатна будь-яка людина, незалежно від віку, інтелекту, умов праці чи життя.
821.161.2.0
П 84
Радість контакту : розмови з Тарасом Прохаськом / Василь Карп'юк. – Брустури, 2015. – 203 с.
До книги ввійшли вибрані розмови з відомим українським письменником Тарасом Прохаськом, які з'являлися у паперових та електронних ЗМІ. Слово – його робочий інструмент, і, розмірковуючи про мову, Тарас Прохасько каже, зокрема, що українську мову можна порівняти з рікою, в якій є багато протоків, що зливаються у мовне українське багатство. Тому не можна казати, що є якісь кращі або гірші говори, що вони якісь смішні. Навпаки, всі вони лише розширюють мовну амплітуду. Звичайно, є нормативна літературна мова, але діалекти не забруднюють, а тільки збагачують її.
81.411.1 / 4У
Р 88
Русанівський В. М. Історія української літературної мови / Віталій Русанівський. – Київ : АртЕк, 2002. – 423 с.
Літературна мова у житті кожного народу – це надійна опора в його духовному і матеріальному розвитку. Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова, як вона з'явилася, якими джерелами живилася, які в ній були стилі і чим вони відрізнялися? Про це розповідається у книзі, а також про початки зародження нової української літературної мови, боротьбу за її існування у ХIХ і ХХ століттях. Для успішного розвитку мови потрібна надійна основа. Однією з них є правдиво викладена історія: пізнай самого себе – і ти будеш непереможний.
811.161.2
С 48
Словниковий дивосвіт: зібрання словників для мол. шк. віку / – Чернігів : Країна мрій, 2013. – 367 с.
Книга складається з восьми розділів-словників, кожний із яких є окремою книжкою, які водночас об'єднані спільною метою – допомогти маленькому читачеві оволодіти даром слова, розширити уявлення про матеріальну й духовну культуру українського народу. Збірка стане у пригоді батькам, учителям і, звичайно, школярам, які навчаться тлумачити значення слів, фразеологізмів, синонімів, антонімів, можуть доречно використовувати їх у мовленні та написанні творчих робіт.
81.411.1 / 4У
Т 48
Ткаченко О. Б. Українська мова і мовне життя світу / Орест Ткаченко – Київ : Спалах, 2004. – 271 с.
Розповідаючи про розвиток і сучасний стан української мови, автор усебічно висвітлює такі важливі питання як історія України та української мови, соціолінгвістична класифікація мов і місце нашої мови в ній, мова й культура, перспектива мовного розвитку людства і мабутнє української мови, а також мовне самоствердження українців на тлі історичного досвіду народів світу, бо на шляху до свого національного самоствердження кожен народ ішов і своїм особливим шляхом мовного самоствердження.
81.411.1 / 4У
У 45
Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду / – Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. – 399 с.
У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на втручання у розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається методика поступового вилучення питомих рис української лексики, фразеології, деяких словотвірних та граматичних форм, заміна їх кальками з російської мови.
811.161.2
Ю 99
Ющук І. П. Мова – найбільший скарб : статті / Іван Ющук. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. – 358 с.
Людина створила мову, а мова зробила її людиною. Мова об'єднувала, допомагала виживати у складних природних умовах, забезпечувала й удосконалювала мислення людини. Будь-який прогрес пов'язаний з мовою, і вона, мова, зробила світ людей таким, яким він є. У статтях, які входять до збірника, йдеться про походження та історичний розвиток української мови, висвітлюються питання про її структуру, логіку й закономірності побудови, про зв'язок мови та мислення, про роль письменників у її збагаченні й утвердженні.
Підготувала Віра Губко,
бібліотекар відділу абонемента