26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства – вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Радіаційний рівень зріс до межі у 30–40 разів більшої, ніж під час ядерного вибуху в Хіросімі 1945 року. Героїчними зусиллями пожежників вогонь, що вночі перекинувся на дах третього енергоблоку, гасили до п'ятої години ранку. Тим часом радіоактивна хмара прокотилася світом. Вона накрила території України, Білорусі, Росії, Литви, Латвії, Німеччини, Австрії, Нідерландів, Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії та Греції. Чорнобильську аварію класифіковано за найвищим – сьомим – рівнем небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Ця рана на тілі Землі болить мільйонам людей і дотепер. Сотні тисяч українців та білорусів утратили здоров'я, ставши жертвами дій радянської влади, коли за дзвінком із Кремля вирішили максимально замовчати масштаби трагедії. Перше офіційне повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зробили тільки за 36 годин після вибуху, проте для порятунку людей була цінна кожна секунда. Аварія стала межею, що поділила життя на "до" і "після". Для десятків героїв, що першими прийняли вогонь на себе, вона перетворилася на останню межу, за якою зникла будь-яка надія на продовження. Для сотень і навіть тисяч ліквідаторів Чорнобильська аварія обірвала нитки, які пов'язували їх з минулим життям, кинула на випробування, боротьбу з хворобами, негараздами, проблемами. Мільйони людей, які живуть і які ще народяться на цій землі, вона прирекла на вічне сусідство з атомом, який хоч і приспаний, захований під саркофагом, однак жевріє та лякає непередбачуваністю.
Через війну, розв'язану Росією проти України, Чорнобильська АЕС постала перед новими загрозами, пов'язаними з перебуванням російських солдатів на станції.
Російські загарбники захопили Чорнобильську АЕС у перший день повномасштабної війни – 24 лютого. Понад три тижні ЧАЕС перебувала під російською окупацією. За цей час російські військові "відзначилися" тим, що окопались у Рудому лісі, підняли у повітря радіоактивний пил своєю технікою, спричинивши погіршення радіаційної обстановки, а також пограбували офіси і лабораторії. Були знищені унікальні наукові та промислові лабораторії, потрощено лабораторне й вимірювальне обладнання. Віримо в нашу швидку перемогу! І надалі виконуватимуться дослідження, що допоможуть перетворити об'єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему.
Пам'ять про Чорнобильську трагедію, про села й міста, яких сьогодні вже немає на карті, про героїв-ліквідаторів, які собою захистили Україну і світ від ядерної стихії, непокоїтиме не тільки нинішні, а й майбутні покоління.
Вічна слава ліквідаторам, які вступили в боротьбу з атомом і перемогли! Вічна пам'ять тим, хто пішов у небуття заради продовження життя на землі!
Час очистить Прип'ять незглибиму,
Оживуть і луки, і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.
Іван Гнатюк, "Гірка Зоря"
До вашої уваги – віртуальна книжкова виставка "Чорнобиль – попередження, набат", де представлено книги, в яких закарбовано події, пов'язані з Чорнобильською трагедією. Свідчення очевидців, спогади, світлини, гіркі й болючі враження… Усе це – частина історії, ім'я якій – Чорнобиль.
621.3(477)
В 26
Векленко О. А. Чорнобиль: етюди з натури / Олег Векленко ; [пер. з англ. Світлани Орлової]. – Харків : Фабула, 2019. – 141, [2] с. : фот. – Авт. та назва парал. укр., англ. – Текст та текстівки парал. укр., англ.
Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі у травні–червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.
31.47 / 6П2.11
Д 64
Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район / Черніг. район. центр. бібл. система, Черніг. центр. район. б-ка, Черніг. рай. орг. краєзнавців ; [упоряд. О. П. Колесник ; ред. О. І. Іваненко]. – Чернігів : [б. в.], 2016. – 287 с. : фот. – Бібліогр.: с. 274–275.
У книзі "Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район" висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогади учасників цих подій. Це перша спроба зібрати й систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та переселенців у межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібліотекарями спільно з краєзнавцями району та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, присвяченого 30-й річниці трагедії.
Посібник стане у пригоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.
621.3(477)
Ж 74
Житня Л. Чорнобиль – очима жінок : інтерв'ю з атомною катастрофою / Людмила Житня. – Київ : Стелла-Гранд, 2020. – 607 с. : іл., фот.
Книга Людмили Житньої "Чорнобиль – очима жінок" (Інтерв'ю з атомною катастрофою) – це ексклюзивні інтерв'ю з жінками-ліквідаторками та евакуйованими, чиї долі перетнулася із вселенською атомною катастрофою, що потрясла світ. Це сповідь про пережите. Жінки – берегині! Чутливі, емоційні. Вони вистояли разом із чоловіками й донині несуть тягар цієї біди на своїх тендітних плечах. За всі роки ніхто їх не запитав: "Як вам живеться?. ". А їм є про що розповісти!
Це "інтерв'ю з атомною катастрофою", відтворене з перших вуст очевидців страшної біди ХХ століття.
У книзі також є роздуми й коментарі авторки, що ґрунтуються на документальних літературних джерелах, періодичній пресі, архівних матеріалах.
31.47 / 6П2.11
З-14
Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Образотворчий матеріал] : фотокнига / М. Загреба. – Київ : Лордон, 2002. – 119 с. : іл.
Ця фотокнига – данина пам'яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.
Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на Чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитися над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі, як ніде в Україні, зберігалися найдавніші звичаї, традиції культури й побуту слов'ян.
Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії, адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.
Видання становить великий інтерес і призначене для широкого читацького кола.
621.31(477)
К 92
Купрієнко О. В. Чорнобильська хроніка. Люди / О. Купрієнко, А. Багірова ; [передм. П. Б. Котіна]. – Харків : Фоліо, 2021. – 205, [2] c. : іл.
Це книжка – присвята героям, які ризикували своїм життям та здоров'ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають "по-рентгенівськи", безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип'ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь. Справа живих – пам'ятати.
31.47 / 6П2.11
М 57
Ми були першими. . : зб. спогадів / Київ. обл. асоц. "Чорнобиль" органів внутр. справ ; [упоряд. К. І. Бурцев]. – Київ : Етнос, 2006. – 342, [1] с. : фот.
Ця книга – вшанування правоохоронців, вогнеборців, військових та медиків – усіх, хто у двобої з невидимим ворогом, що спалював тіло й калічив душу, поклав своє здоров'я, свій талант, а дехто – і своє життя. Наслідки того вибуху вражають. Уявіть, що площа території зони відчуження ЧАЕС і безумовного відселення становить майже 2,2 тис. км² (для порівняння: площа Люксембургу – 2,6 тис. км²). Як би там не було, а життя триває. Прийде час – і знову загомонить чорнобильське та прип'ятське Полісся тисячами голосів, як воно й було раніше. Журавлі, що вертаються до своїх гнізд, повернуть сюди і людей, проте десь удалині нагадуватиме про лихоліття сіре громаддя ЧАЕС…
621.3(477)
С 40
Сирота О. Чорнобиль. Живий альбом [Образотворчий матеріал] / Олександр Сирота. – Київ : Основа-Принт Плюс, 2021. – 80 с. : фот.
Сьогодні Чорнобильська зона – це територія легенд, похмурих пейзажів і торжества природи. Водночас – це потенційний музейний комплекс міжнародного рівня, пам'ятка величезної техногенної катастрофи. Відвідати це місце хоча б один раз варто всім, переконані деякі колишні жителі Прип'яті. Відвідати й жити далі так, щоби на Землі не з'являлося нових мертвих міст…
"Чорнобиль. Живий альбом" – книга-альбом про історію і сучасне життя Чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки новітнім IT-технологіям.
31.47 / 6П2.11
Ч-49
Чернігів Чорнобильський ; Книга пам'яті / [упоряд. Є. Г. Сонник]. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – 559 с. : іл.
Ця книга – результат копіткої роботи ради обласного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вона складається з двох частин. У першій частині "Чернігів Чорнобильський" наведені спогади учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, в яких узагальнюється внесок Чернігівщини в ліквідацію Чорнобильської катастрофи.
У другій частині "Книга пам'яті" подаються списки загиблих та померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року.
621.3(477)
Ч-75
Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : зб. док. про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галуз. держ. арх. Служби безпеки України, Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті ; [ упоряд. : Олег Бажан, Володимир Бірчак, Геннадій Боряк ; редкол.: Андрій Когут та інші]. – Київ : Марченко Ю. І., 2019. – 1197, [1] с.
У виданні зібрано та оприлюднено документи 1986–1991 рр., що висвітлюють постчорнобильське життя – суспільні настрої, повсякдення, заходи з ліквідації наслідків аварії. Наведено інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС, ужиті заходи з підвищення безпечної експлуатації об'єкта "Укриття", ситуацію в зоні відчуження. Окрему увагу зосереджено на відтворенні моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про "ядерне лихо" та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.
621.3(477)
Ш 78
Шовкошитний В. Ф. Чорнобиль: я бачив : повість / Володимир Шовкошитний. – Вид. 3-тє, перероб. й доп. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 326, [1] с. : [8] с. іл.
Художньо-документальна повість "Я бачив" – це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. Отож у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій у народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема породжених серіалом каналу НВО "Чорнобиль".
Підготувала Людмила Бердак, провідний бібліотекар відділу документів з економічних,
технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ