Перлина душі – твоя мова і слово (до Дня української писемності та мови)
26.10.2023
374
День української писемності та мови ми відзначаємо в день ушанування пам'яті преподобного Нестора-літописця, першого історика України-Руси, ченця Києво-Печерського монастиря, автора "Повісті минулих літ" – одного з головних джерел вивчення нашої стародавньої історії. З ім'ям Нестора-літописця пов'язують також започаткування писемної української мови. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар. Президент України підписав Указ, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.
З нагоди цього свята в Україні завжди відбувається низка заходів, і важливим серед них є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який пишуть усі охочі. З часом він став міжнародним. Це не екзаменація знання мови, а всесвітня акція єднання українців і наших друзів з усього світу навколо українського слова.
Українська мова – одна з найдавніших, найбагатших та найрозвиненіших мов світу. Її словниковий склад, коли взяти до уваги всі терміни, налічує кількасот тисяч лексем. Завдяки тривалому розвиткові українська мова має чіткі, логічно впорядковані фонетичну і граматичну системи, в ній рідко трапляються винятки. Українська – друга чи третя слов'янська мова за поширеністю у світі. Число мовців – понад сорок п'ять мільйонів, більшість із яких живе в Україні, а решта – у Білорусі, Молдові, Румунії, Словаччині, Аргентині, Бразилії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Мова – це не лише засіб спілкування. Вона служить для збереження історичного досвіду народу, його духовності й самобутньої культури, національної свідомості і традицій народу.
Доповненням до мови як засобу спілкування стала писемність, яка виникла на базі мови й за допомогою знаків та зображень служить для передачі інформації на великі відстані і закріплення її в часі. Історія писемності тісно пов'язана з розвитком кожного народу, його мови, історії, культури. Завдяки умінню писати людство може застосовувати величезний запас знань, накопичений у всіх сферах діяльності, розвиватися далі, використовуючи здобутки минулого, і зберігати досвід багатьох поколінь для майбутнього.
Пропонуємо ознайомитися з віртуальною виставкою "Перлина душі – твоя мова і слово", підготовленою у відділі абонемента Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових з нагоди Дня української писемності та мови.
.jpg/1(21)__188x263.jpg)
811.161.2
Б 24
Бардакова Ю. Є. Уживаймо влучно, або Як уникнути найпоширеніших помилок / Юлія Бардакова. – Харків : Основа, 2021. – 143 с.
Книга присвячена особливостям уживання деяких українських іменників, прикметників, дієслівних форм та сталих висловів з метою їх правильного використання і запобігання найпоширенішим помилкам у різних ситуаціях спілкування. Візуалізація кожного випадку вживання (малюнки-асоціації, гумористичні скетчі) значно полегшує їх розуміння й запам'ятовування для використання схожих на перший погляд, але різних за значенням слів, висловів, адже 80% інформації відкладаються у пам'яті саме завдяки зору.
.jpg/2(22)__174x263.jpg)
811.161.2
Б 48
Береза Т. А. Скажи мені українською / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2019. – 455 с.
Це українсько-російський словник, який має на меті вивільнити українську мову від усього зайвого. У книзі наочно показано відмінності між правдивою українською мовою та штучними запозиченнями з мови російської. Словник наголошує на розумінні величі і краси української мови, а також сприяє покращанню загального рівня володіння нею в побуті та діловому спілкуванні. Автор зібрав найтиповіші росіянізми і кальки, якими грішить українськомовне середовище, та пропонує замість них самобутні українські відповідники.
.jpg/3(22)__192x263.jpg)
81.41 / 4
Б 87
Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. – Київ : КМ Академія, 2002. – 150 с.
Проблема виникнення слов'янської, зокрема давньоруської, писемності – один із найскладніших сюжетів вітчизняної історії. Те, що східні слов'яни (Русь) знали писемність задовго до Кирила і Мефодія, сумніву не підлягає. Михайло Брайчевський – людина енциклопедичних знань: історик і археолог поєднуються в ньому з мистецтвознавцем і філософом, поетом і художником. Тому історію виникнення та формування писемності він розглядає в загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, в тому числі й України, користуючись не лише писемними джерелами, а і величезним археологічним матеріалом.
.jpg/4(22)__173x263.jpg)
81.411.1 / 4У
Г 93
Губерначук С. С. Трипілля і українська мова / Станіслав Губерначук. – Київ : Стебеляк О. М., 2010. – 231 с.
Автор книжки, фаховий філолог, простежує найдавніші витоки української мови. Він доводить, що існує спадкоємний зв'язок між мовно-культурним світом українців та мовно-культурним світом трипільців – тих, хто жив на теренах сучасної України у V–III тисячоліттях до н. е. Застосувавши метод "слів і речей", автор доходить висновку, що мова трипільців стала базовою для становлення праукраїнської мови. А проведений у книзі аналіз знаків-символів трипільських та українських орнаментів, а також символів-образів українських обрядових пісень засвідчує, що вони, ці символи, зародились у часи Трипільської цивілізації.
.jpg/5(21)__176x263.jpg)
811.161.2
Д 79
Дубчак О. П. Чути українською: у світі звукі [ý] і букв. / Ольга Дубчак. – Київ : Віхола, 2021. – 192 с.
Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно у п'ять разів менше, ніж приголосних, і чи чули ви про нескладотворчі звуки? Про це і багато іншого, а також про те, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще – чому наша абетка майже досконала, розповідає книжка. Написана вона цікаво, пізнавально, дуже весело та по-справжньому науково. Вона буде корисна і тим, хто лише починає опановувати українську, і тим, хто знає її дуже добре.
.jpg/6(22)__162x263.jpg)
83.3(4УКр) /8У
Є 92
Єфремов С. О. Історія українського письменства / Сергій Єфремов – Київ : Femina, 1995. – 686 с.
У книзі висвітлюється розвиток літератури від давнини до 20-х років минулого століття. Застосувавши соціологічний принцип у прочитанні літературних явищ, Сергій Єфремов створив наукову номенклатуру українського письменства, якою з певними заувагами і донині користуються літературознавці. Крім того автор пропонує розглядати розвиток українського письменства з погляду трьох ідей. На першому місці – "елемент свободи" для людини. Друга – "визвольно-національна", що охоплює бажання письменства послужити на користь своєму народові. І третя – "поступова течія народності у змісті і формі, насамперед у літературній мові".
.jpg/7(21)__186x263.jpg)
76.11 / 002
О-36
Огієнко І. І. (митрополит Іларіон). Історія українського друкарства / Іван Огієнко (митрополит Іларіон). – Київ : Наша культура і наука, 2007. – 534 с.
Уперше книга була видана у Львові в 1925 році. У ній автор переконливо й аргументовано простежує не лише розвиток специфічної друкарської галузі в Україні від початків її заснування, а і долю самої української культури, непросту, почасти трагічну історію українського друкованого слова. У книзі оприлюднено гласні й негласні документи минулої епохи – укази, розпорядження, циркуляри царського уряду про заборону українського друку, знищення українських книжок, виправлення українського правопису.
.jpg/8(20)__184x263.jpg)
81.411.1 / 4У
П 27
Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мовно-інформ. фонд. – Київ, 2001. – 699 с.
Пересопницьке Євангеліє – це визначна пам'ятка староукраїнської мови та книжкового мистецтва загальнослов'янського значення, перший відомий переклад канонічного євангельського тексту так званою простою мовою, досить близькою до народної. 2001 року Інститутом української мови видано транслітерацію книги. Це видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис і повним словопокажчиком з вичерпною граматичною характеристикою кожної словоформи та її локалізацією в тексті.
.jpg/9(19)__173x263.jpg)
81.411.1 / 4У
Р 88
Русанівський В. М. Історія української літературної мови / Віталій Русанівський. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Київ : АртЕк, 2002. – 423 с.
Літературна мова у житті кожного народу – це надійна опора в його духовному і матеріальному розвитку. Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова, звідки вона прийшла, які в ній були стилі і яка була між ними відмінність – про все це розповідається у книжці. А ще читачі дізнаються як старослов'янська мова, що нею починалась україно-руська писемність, поступово пересворювалась у староукраїнську і чому вона занепала. Висвітлюються також і початки зародження нової української літературної мови, її стан на зламі віків, у часи української державності і бездержав'я, боротьби за її поширення у ХХ столітті.
.jpg/10(15)__165x263.jpg)
811.161.2
С 32
Сербенська О. А. Голос і звуки рідної мови / Олександра Сербенська. – Львів : Апріорі, 2020. – 279 с.
Останнім часом помітно посилилась увага до вивчення усного мовлення – найрозвиненішої форми комунікації. Головна мета книжки – допомогти читачеві пізнати особливості українського усного мовлення Автор пояснює звукову основу такої характерної ознаки українського усного мовлення, як милозвучність, ознайомлює читачів з відносно новим напрямом у мовознавстві – звуковим символізмом. Запропоновано для роздумів також деякі цікаві факти творення нашої писемності, наголошено на мотивах, якими керувалися творці азбуки, даючи буквам назви – аз, буки, веди, а також розповідається про значення слів-букв старослов'янської азбуки, філософію і символізм, закладений у них.
.jpg/11(13)__185x263.jpg)
821.09(477)
Т 76
Трофименко Т. М. #окололітературне: (усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу) / Тетяна Трофименко. – Харків : Vivat, 2019. – 286 с.
Літературознавство – це не нудно, це весело, цікаво й навіть небезпечно. Літературна критика має бути живою та жвавою, не оглядатися на персоналії. Рецензії, що ввійшли до книги, написані дотепно, весело, практично на грані фолу. Вони присвячені творчості сучасних українських письменників і сучасній українській літературі взагалі. Для такого різновиду критики й журналістики є своя назва – гонзо, що у перекладі з англійської значить навіжений, нарваний, тобто передбачається суб'єктивність, відкрите висловлювання емоцій. Це не лише захопливе, сповнене тролінгу чтиво, а й доволі пізнавальне та інформативне видання.
.jpg/12(10)__187x263.jpg)
81.411.1 / 4У
У 45
Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду / – Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. – 399 с.
У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на втручання у розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською та знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної і правописної практик радянського періоду, починаючи з 30-х років, метою яких було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології, деяких словотвірних та граматичних форм, заміна їх кальками з російської мови.
З нагоди цього свята в Україні завжди відбувається низка заходів, і важливим серед них є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який пишуть усі охочі. З часом він став міжнародним. Це не екзаменація знання мови, а всесвітня акція єднання українців і наших друзів з усього світу навколо українського слова.
Українська мова – одна з найдавніших, найбагатших та найрозвиненіших мов світу. Її словниковий склад, коли взяти до уваги всі терміни, налічує кількасот тисяч лексем. Завдяки тривалому розвиткові українська мова має чіткі, логічно впорядковані фонетичну і граматичну системи, в ній рідко трапляються винятки. Українська – друга чи третя слов'янська мова за поширеністю у світі. Число мовців – понад сорок п'ять мільйонів, більшість із яких живе в Україні, а решта – у Білорусі, Молдові, Румунії, Словаччині, Аргентині, Бразилії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Мова – це не лише засіб спілкування. Вона служить для збереження історичного досвіду народу, його духовності й самобутньої культури, національної свідомості і традицій народу.
Доповненням до мови як засобу спілкування стала писемність, яка виникла на базі мови й за допомогою знаків та зображень служить для передачі інформації на великі відстані і закріплення її в часі. Історія писемності тісно пов'язана з розвитком кожного народу, його мови, історії, культури. Завдяки умінню писати людство може застосовувати величезний запас знань, накопичений у всіх сферах діяльності, розвиватися далі, використовуючи здобутки минулого, і зберігати досвід багатьох поколінь для майбутнього.
Пропонуємо ознайомитися з віртуальною виставкою "Перлина душі – твоя мова і слово", підготовленою у відділі абонемента Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових з нагоди Дня української писемності та мови.
811.161.2
Б 24
Бардакова Ю. Є. Уживаймо влучно, або Як уникнути найпоширеніших помилок / Юлія Бардакова. – Харків : Основа, 2021. – 143 с.
Книга присвячена особливостям уживання деяких українських іменників, прикметників, дієслівних форм та сталих висловів з метою їх правильного використання і запобігання найпоширенішим помилкам у різних ситуаціях спілкування. Візуалізація кожного випадку вживання (малюнки-асоціації, гумористичні скетчі) значно полегшує їх розуміння й запам'ятовування для використання схожих на перший погляд, але різних за значенням слів, висловів, адже 80% інформації відкладаються у пам'яті саме завдяки зору.
811.161.2
Б 48
Береза Т. А. Скажи мені українською / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2019. – 455 с.
Це українсько-російський словник, який має на меті вивільнити українську мову від усього зайвого. У книзі наочно показано відмінності між правдивою українською мовою та штучними запозиченнями з мови російської. Словник наголошує на розумінні величі і краси української мови, а також сприяє покращанню загального рівня володіння нею в побуті та діловому спілкуванні. Автор зібрав найтиповіші росіянізми і кальки, якими грішить українськомовне середовище, та пропонує замість них самобутні українські відповідники.
81.41 / 4
Б 87
Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. – Київ : КМ Академія, 2002. – 150 с.
Проблема виникнення слов'янської, зокрема давньоруської, писемності – один із найскладніших сюжетів вітчизняної історії. Те, що східні слов'яни (Русь) знали писемність задовго до Кирила і Мефодія, сумніву не підлягає. Михайло Брайчевський – людина енциклопедичних знань: історик і археолог поєднуються в ньому з мистецтвознавцем і філософом, поетом і художником. Тому історію виникнення та формування писемності він розглядає в загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, в тому числі й України, користуючись не лише писемними джерелами, а і величезним археологічним матеріалом.
81.411.1 / 4У
Г 93
Губерначук С. С. Трипілля і українська мова / Станіслав Губерначук. – Київ : Стебеляк О. М., 2010. – 231 с.
Автор книжки, фаховий філолог, простежує найдавніші витоки української мови. Він доводить, що існує спадкоємний зв'язок між мовно-культурним світом українців та мовно-культурним світом трипільців – тих, хто жив на теренах сучасної України у V–III тисячоліттях до н. е. Застосувавши метод "слів і речей", автор доходить висновку, що мова трипільців стала базовою для становлення праукраїнської мови. А проведений у книзі аналіз знаків-символів трипільських та українських орнаментів, а також символів-образів українських обрядових пісень засвідчує, що вони, ці символи, зародились у часи Трипільської цивілізації.
811.161.2
Д 79
Дубчак О. П. Чути українською: у світі звукі [ý] і букв. / Ольга Дубчак. – Київ : Віхола, 2021. – 192 с.
Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно у п'ять разів менше, ніж приголосних, і чи чули ви про нескладотворчі звуки? Про це і багато іншого, а також про те, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще – чому наша абетка майже досконала, розповідає книжка. Написана вона цікаво, пізнавально, дуже весело та по-справжньому науково. Вона буде корисна і тим, хто лише починає опановувати українську, і тим, хто знає її дуже добре.
83.3(4УКр) /8У
Є 92
Єфремов С. О. Історія українського письменства / Сергій Єфремов – Київ : Femina, 1995. – 686 с.
У книзі висвітлюється розвиток літератури від давнини до 20-х років минулого століття. Застосувавши соціологічний принцип у прочитанні літературних явищ, Сергій Єфремов створив наукову номенклатуру українського письменства, якою з певними заувагами і донині користуються літературознавці. Крім того автор пропонує розглядати розвиток українського письменства з погляду трьох ідей. На першому місці – "елемент свободи" для людини. Друга – "визвольно-національна", що охоплює бажання письменства послужити на користь своєму народові. І третя – "поступова течія народності у змісті і формі, насамперед у літературній мові".
76.11 / 002
О-36
Огієнко І. І. (митрополит Іларіон). Історія українського друкарства / Іван Огієнко (митрополит Іларіон). – Київ : Наша культура і наука, 2007. – 534 с.
Уперше книга була видана у Львові в 1925 році. У ній автор переконливо й аргументовано простежує не лише розвиток специфічної друкарської галузі в Україні від початків її заснування, а і долю самої української культури, непросту, почасти трагічну історію українського друкованого слова. У книзі оприлюднено гласні й негласні документи минулої епохи – укази, розпорядження, циркуляри царського уряду про заборону українського друку, знищення українських книжок, виправлення українського правопису.
81.411.1 / 4У
П 27
Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мовно-інформ. фонд. – Київ, 2001. – 699 с.
Пересопницьке Євангеліє – це визначна пам'ятка староукраїнської мови та книжкового мистецтва загальнослов'янського значення, перший відомий переклад канонічного євангельського тексту так званою простою мовою, досить близькою до народної. 2001 року Інститутом української мови видано транслітерацію книги. Це видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис і повним словопокажчиком з вичерпною граматичною характеристикою кожної словоформи та її локалізацією в тексті.
81.411.1 / 4У
Р 88
Русанівський В. М. Історія української літературної мови / Віталій Русанівський. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Київ : АртЕк, 2002. – 423 с.
Літературна мова у житті кожного народу – це надійна опора в його духовному і матеріальному розвитку. Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова, звідки вона прийшла, які в ній були стилі і яка була між ними відмінність – про все це розповідається у книжці. А ще читачі дізнаються як старослов'янська мова, що нею починалась україно-руська писемність, поступово пересворювалась у староукраїнську і чому вона занепала. Висвітлюються також і початки зародження нової української літературної мови, її стан на зламі віків, у часи української державності і бездержав'я, боротьби за її поширення у ХХ столітті.
811.161.2
С 32
Сербенська О. А. Голос і звуки рідної мови / Олександра Сербенська. – Львів : Апріорі, 2020. – 279 с.
Останнім часом помітно посилилась увага до вивчення усного мовлення – найрозвиненішої форми комунікації. Головна мета книжки – допомогти читачеві пізнати особливості українського усного мовлення Автор пояснює звукову основу такої характерної ознаки українського усного мовлення, як милозвучність, ознайомлює читачів з відносно новим напрямом у мовознавстві – звуковим символізмом. Запропоновано для роздумів також деякі цікаві факти творення нашої писемності, наголошено на мотивах, якими керувалися творці азбуки, даючи буквам назви – аз, буки, веди, а також розповідається про значення слів-букв старослов'янської азбуки, філософію і символізм, закладений у них.
821.09(477)
Т 76
Трофименко Т. М. #окололітературне: (усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу) / Тетяна Трофименко. – Харків : Vivat, 2019. – 286 с.
Літературознавство – це не нудно, це весело, цікаво й навіть небезпечно. Літературна критика має бути живою та жвавою, не оглядатися на персоналії. Рецензії, що ввійшли до книги, написані дотепно, весело, практично на грані фолу. Вони присвячені творчості сучасних українських письменників і сучасній українській літературі взагалі. Для такого різновиду критики й журналістики є своя назва – гонзо, що у перекладі з англійської значить навіжений, нарваний, тобто передбачається суб'єктивність, відкрите висловлювання емоцій. Це не лише захопливе, сповнене тролінгу чтиво, а й доволі пізнавальне та інформативне видання.
81.411.1 / 4У
У 45
Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду / – Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. – 399 с.
У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на втручання у розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською та знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної і правописної практик радянського періоду, починаючи з 30-х років, метою яких було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології, деяких словотвірних та граматичних форм, заміна їх кальками з російської мови.