Не стерти пам'яті народу
17.05.2024
215
Щорічно 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цьогоріч виповнюється 80 років з часу депортації кримських татар.
Депортація кримськотатарського народу – один із найстрашніших злочинів радянського режиму, вчинений під час Другої світової війни, що мав катастрофічні наслідки для всіх кримських татар. Від голоду, хвороб та виснаження під час насильницького переселення й рік потому померло більш ніж 30 тисяч людей. Проте ця жахлива депортація була визнана злочинною тільки в 1985 році. Упродовж 10 років анексії Криму російськими загарбниками переслідування і депортація представників кримськотатарського народу окупаційною владою тривають. В умовах повномасштабної війни вшанування пам'яті жертв депортації 1944 року та солідарність з кримськотатарським народом у боротьбі за свої права набувають особливого значення. Після віроломної окупації Криму росією навесні 2014 року 18 травня відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу і Дня боротьби за права кримськотатарського народу, з метою вшанування пам'яті жертв депортації кримських татар працівниці відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували віртуальну книжкову виставку "Не стерти пам'яті народу".
94(477.75)
А 13
Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Гульнара Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 384, [23] с. – Бібліогр.: с. 385–404.
Книжка "Кримські татари: від етногенезу до державності" – не просто начерк до життя і становлення кримських татар як етносу. Це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди і політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися та яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і яка їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав'язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність і цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.
.JPG/1_01(1)__198x263.JPG)
63.3(4УКР) / 9(С2)
Г 15
Галичанець М. Наш Український Крим: життя українців на півострові : веди краєзнавця / Микола Галичанець. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 395 с. : карти. – (Бібліотека журналу "Мандрівець"). – Бібліогр.: с. 388–395.
Про споконвічне життя українців на півострові майже нічого не написано або є лише скупі згадки. Це сталося внаслідок фальсифікації історичної правди москвинськими колонізаторами. У цій книзі стисло описано життя української нації на півострові від часу його виникнення й аж до нинішнього століття. Автор розповідає про загарбання півострова різними колонізаторами, а також про хоробру і довготривалу боротьбу з ними. У виданні вміщені унікальні матеріали з життя українців на півострові, що їх досі публікували мало або розрізнено. Книга ілюстрована авторськими мапами.
94(477)
Г 75
Грабовський С. І. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція / Сергій Грабовський, Ігор Лосєв. – Київ : Стилос, 2017. – 119 с. : іл., фот.
Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосєва присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду – з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим – кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917–1918 років. Автори, один із яких – кримчанин у дев'ятому поколінні, а другий має на півострові родичів і два роки служив там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії.
Книга являє собою український погляд на кримськотатарську історію та може бути рекомендована науковцям, учителям, військовикам, студентам, усім тим, хто небайдужий до перспектив розвитку України й долі кримців.
.JPG/1_04(1)__197x263.JPG)
94(477)
Г 84
Гримич М. В. Умерови: історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХI ст. / Марина Гримич. – Київ : Нора-Друк, 2023. – 430, [1] с. : іл., фот. – Бібліогр. в підрядк. прим.
Книга Марини Гримич "Умерови: Історія родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ ст." – це літературна спроба відтворити історичні сюжети боротьби кримських татар за право жити і працювати на власній батьківщині через участь у ній кількох поколінь відомої та шанованої родини Умерових. У центрі уваги перебувають два її представники – український кримськотатарський політик Ільмі Умеров і його брат Бекір Умеров – натхненник та організатор протестних акцій кримських татар "Москва–1987". У книзі викладено маловідомі факти про спосіб і стиль життя кримських татар у депортації; про своєрідні організаційні форми на ранніх етапах національного руху, про неоднозначні ситуації та відверті подробиці акції "Москва–1987"; про звичаєво-правові форми вирішення земельного й житлового питань у Криму після повернення кримських татар; про брудне і зрадливе закулісся кримської політики в 1990-х та 2000-х і про те, як практично був анексований Крим.
У художньому оформленні обкладинки використано зображення картини художника Аліма Усеінова "Східне місто".
94(477.75)
Г 87
Громенко С. В. Скоропадський і Крим : від протистояння до приєднання / Сергій Громенко. – Київ : Наш формат, 2021. – 349 с. : іл. – Бібліогр.: с. 342–349.
Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб'єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом – етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом – дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму – вони постали перед Україною ще сто років тому.
94(477)
Г 87
Громенко С. В. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / Сергій Громенко. – Харків : Фоліо, 2019. – 254, [1] с. : іл. – (Справжня історія : засн. 2018 р.).
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з'явився так званий міф про "КримНаш", який мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику російської федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи справді півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до росії? Відповідям на такі запитання і присвячена ця книга.
.JPG/1_07(1)__201x263.JPG)
94(477.75)
Г 87
Громенко С. В. #КрымНаш : історія російського міфу / Сергій Громенко. – Київ : Хімджест, 2017. – 207 с. : іл.
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з'явився так званий міф про "КримНаш", який мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику російської федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи справді півострів став частиною України незаконно? І чим, зрештою, були події лютого–березня 2014 року – окупацією Криму чи "відновленням історичної справедливості"? Відповідям на зазначені запитання присвячена ця книга. Для політиків, громадських діячів, істориків і журналістів.
.JPG/1_08(1)__197x263.JPG)
94(477.75)
Г 94
Гуменюк Н. Загублений острів : кн. репортажів з окупованого Криму / Наталя Гуменюк. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. – 310, [1] с. : фот.
Загублений острів – це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці – справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось – просто в іншій країні. Тож яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти і громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії:
Одні діляться тихим, глухим болем, інші – просто втомилися мовчати й боятися.
Ця книжка – справжній голос анексованого Криму, його багатоголосся, де окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.
94(477.75)
К 90
Кульчицький С. В. Кримський вузол / Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. – Київ : Кліо, 2018. – 495 с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
У книжці висвітлено історичні передумови, економічні підоснови, внутрішні та зовнішні причини формування кримського вузла, а також окреслено можливі сценарії його розв'язання. Показано, що цинізм подій так званої "Кримської весни" спричинив неочікуваний для правлячих кіл росії ефект. Україна тимчасово втратила Крим, однак росія назавжди втратила Україну та українців. Розтиражоване російськими мас-медіа гасло "Крим наш!" і події "кримської весни" стали найпотужнішими прискорювачами процесу українського націєтворення, що лежить в основі формування громадянського суспільства та розбудови новітньої України.
.JPG/1_10(1)__198x263.JPG)
94(477.75)
Л 93
Люди "сірої зони" : свідки російської анексії Криму 2014 року / [Укр. ін-т нац. пам'яті ; упоряд., вступ. ст.: А. Андрієвська, О. Халімон]. – Київ : К. І. С., 2018. – 263, [1] с. : іл.
У збірці свідчень про російську анексію Криму 2014 року йдеться про ту частину історії "кримської весни", яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда. Понад півсотні оповідей спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що "кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію". Як насправді Крим опинився під контролем росії та чим це обернулося для його мешканців? Які методи застосовують російські спецслужби й силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші запитання дають кримчани, які стали свідками й жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року.
323(477)
М 91
Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. – Харків : Vivat, 2018. – 252, [1] с. : фот. – (Гордість нації : засн. 2015 р.).
Як це – бути персоною нон ґрата на рідній землі? Витратити роки наполегливої боротьби, все втратити, але не здаватися? Як ніхто інший про це знає Мустафа Джемілєв – колишній політв'язень, активіст, борець за права людини. У 1991 році він зміг уперше за довгі роки повернутися на батьківщину. У 2014 році він знову її втратив. Але "Мустафа Джемілєв. Незламний" – не просто біографічний роман. Це розповідь про Крим та життя Мустафи Джемілєва, які тісно пов'язані один з одним. Ця робота молодих кримськотатарських журналістів актуальна як ніколи. Вона дає уявлення про долю кримських татар та боротьбу цієї нації за вільне життя, а також їх особисте бачення цієї боротьби.
94(477)
Н 37
Наш Крим. Вип. 4 / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; [редкол.: Г. В. Папакін (голова) та ін.]. – Київ : [б. в.], 2019. – 266, [1] с. : іл., табл. – Укр., англ. – Бібліогр.: с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
До 100-річчя Української Революції (1917–1923).
Депортація кримськотатарського народу – один із найстрашніших злочинів радянського режиму, вчинений під час Другої світової війни, що мав катастрофічні наслідки для всіх кримських татар. Від голоду, хвороб та виснаження під час насильницького переселення й рік потому померло більш ніж 30 тисяч людей. Проте ця жахлива депортація була визнана злочинною тільки в 1985 році. Упродовж 10 років анексії Криму російськими загарбниками переслідування і депортація представників кримськотатарського народу окупаційною владою тривають. В умовах повномасштабної війни вшанування пам'яті жертв депортації 1944 року та солідарність з кримськотатарським народом у боротьбі за свої права набувають особливого значення. Після віроломної окупації Криму росією навесні 2014 року 18 травня відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу і Дня боротьби за права кримськотатарського народу, з метою вшанування пам'яті жертв депортації кримських татар працівниці відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували віртуальну книжкову виставку "Не стерти пам'яті народу".
94(477.75)
А 13
Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Гульнара Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 384, [23] с. – Бібліогр.: с. 385–404.
Книжка "Кримські татари: від етногенезу до державності" – не просто начерк до життя і становлення кримських татар як етносу. Це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди і політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися та яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і яка їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав'язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність і цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.
63.3(4УКР) / 9(С2)
Г 15
Галичанець М. Наш Український Крим: життя українців на півострові : веди краєзнавця / Микола Галичанець. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 395 с. : карти. – (Бібліотека журналу "Мандрівець"). – Бібліогр.: с. 388–395.
Про споконвічне життя українців на півострові майже нічого не написано або є лише скупі згадки. Це сталося внаслідок фальсифікації історичної правди москвинськими колонізаторами. У цій книзі стисло описано життя української нації на півострові від часу його виникнення й аж до нинішнього століття. Автор розповідає про загарбання півострова різними колонізаторами, а також про хоробру і довготривалу боротьбу з ними. У виданні вміщені унікальні матеріали з життя українців на півострові, що їх досі публікували мало або розрізнено. Книга ілюстрована авторськими мапами.
94(477)
Г 75
Грабовський С. І. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція / Сергій Грабовський, Ігор Лосєв. – Київ : Стилос, 2017. – 119 с. : іл., фот.
Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосєва присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду – з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим – кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917–1918 років. Автори, один із яких – кримчанин у дев'ятому поколінні, а другий має на півострові родичів і два роки служив там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії.
Книга являє собою український погляд на кримськотатарську історію та може бути рекомендована науковцям, учителям, військовикам, студентам, усім тим, хто небайдужий до перспектив розвитку України й долі кримців.
94(477)
Г 84
Гримич М. В. Умерови: історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХI ст. / Марина Гримич. – Київ : Нора-Друк, 2023. – 430, [1] с. : іл., фот. – Бібліогр. в підрядк. прим.
Книга Марини Гримич "Умерови: Історія родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ ст." – це літературна спроба відтворити історичні сюжети боротьби кримських татар за право жити і працювати на власній батьківщині через участь у ній кількох поколінь відомої та шанованої родини Умерових. У центрі уваги перебувають два її представники – український кримськотатарський політик Ільмі Умеров і його брат Бекір Умеров – натхненник та організатор протестних акцій кримських татар "Москва–1987". У книзі викладено маловідомі факти про спосіб і стиль життя кримських татар у депортації; про своєрідні організаційні форми на ранніх етапах національного руху, про неоднозначні ситуації та відверті подробиці акції "Москва–1987"; про звичаєво-правові форми вирішення земельного й житлового питань у Криму після повернення кримських татар; про брудне і зрадливе закулісся кримської політики в 1990-х та 2000-х і про те, як практично був анексований Крим.
У художньому оформленні обкладинки використано зображення картини художника Аліма Усеінова "Східне місто".
94(477.75)
Г 87
Громенко С. В. Скоропадський і Крим : від протистояння до приєднання / Сергій Громенко. – Київ : Наш формат, 2021. – 349 с. : іл. – Бібліогр.: с. 342–349.
Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб'єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом – етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом – дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму – вони постали перед Україною ще сто років тому.
94(477)
Г 87
Громенко С. В. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / Сергій Громенко. – Харків : Фоліо, 2019. – 254, [1] с. : іл. – (Справжня історія : засн. 2018 р.).
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з'явився так званий міф про "КримНаш", який мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику російської федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи справді півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до росії? Відповідям на такі запитання і присвячена ця книга.
94(477.75)
Г 87
Громенко С. В. #КрымНаш : історія російського міфу / Сергій Громенко. – Київ : Хімджест, 2017. – 207 с. : іл.
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з'явився так званий міф про "КримНаш", який мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику російської федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи справді півострів став частиною України незаконно? І чим, зрештою, були події лютого–березня 2014 року – окупацією Криму чи "відновленням історичної справедливості"? Відповідям на зазначені запитання присвячена ця книга. Для політиків, громадських діячів, істориків і журналістів.
94(477.75)
Г 94
Гуменюк Н. Загублений острів : кн. репортажів з окупованого Криму / Наталя Гуменюк. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. – 310, [1] с. : фот.
Загублений острів – це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці – справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось – просто в іншій країні. Тож яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти і громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії:
Одні діляться тихим, глухим болем, інші – просто втомилися мовчати й боятися.
Ця книжка – справжній голос анексованого Криму, його багатоголосся, де окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.
94(477.75)
К 90
Кульчицький С. В. Кримський вузол / Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. – Київ : Кліо, 2018. – 495 с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
У книжці висвітлено історичні передумови, економічні підоснови, внутрішні та зовнішні причини формування кримського вузла, а також окреслено можливі сценарії його розв'язання. Показано, що цинізм подій так званої "Кримської весни" спричинив неочікуваний для правлячих кіл росії ефект. Україна тимчасово втратила Крим, однак росія назавжди втратила Україну та українців. Розтиражоване російськими мас-медіа гасло "Крим наш!" і події "кримської весни" стали найпотужнішими прискорювачами процесу українського націєтворення, що лежить в основі формування громадянського суспільства та розбудови новітньої України.
94(477.75)
Л 93
Люди "сірої зони" : свідки російської анексії Криму 2014 року / [Укр. ін-т нац. пам'яті ; упоряд., вступ. ст.: А. Андрієвська, О. Халімон]. – Київ : К. І. С., 2018. – 263, [1] с. : іл.
У збірці свідчень про російську анексію Криму 2014 року йдеться про ту частину історії "кримської весни", яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда. Понад півсотні оповідей спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що "кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію". Як насправді Крим опинився під контролем росії та чим це обернулося для його мешканців? Які методи застосовують російські спецслужби й силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші запитання дають кримчани, які стали свідками й жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року.
323(477)
М 91
Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. – Харків : Vivat, 2018. – 252, [1] с. : фот. – (Гордість нації : засн. 2015 р.).
Як це – бути персоною нон ґрата на рідній землі? Витратити роки наполегливої боротьби, все втратити, але не здаватися? Як ніхто інший про це знає Мустафа Джемілєв – колишній політв'язень, активіст, борець за права людини. У 1991 році він зміг уперше за довгі роки повернутися на батьківщину. У 2014 році він знову її втратив. Але "Мустафа Джемілєв. Незламний" – не просто біографічний роман. Це розповідь про Крим та життя Мустафи Джемілєва, які тісно пов'язані один з одним. Ця робота молодих кримськотатарських журналістів актуальна як ніколи. Вона дає уявлення про долю кримських татар та боротьбу цієї нації за вільне життя, а також їх особисте бачення цієї боротьби.
94(477)
Н 37
Наш Крим. Вип. 4 / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; [редкол.: Г. В. Папакін (голова) та ін.]. – Київ : [б. в.], 2019. – 266, [1] с. : іл., табл. – Укр., англ. – Бібліогр.: с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
До 100-річчя Української Революції (1917–1923).