Чернігівське князівство – тисячолітня історія: від князя Мстислава до нескореного регіону Незалежної України
27.05.2024
363
2024 рік, відповідно до постанови Верховної Ради України про пам'ятні дати, визначено датою відзначення 1000-ліття заснування Чернігівського князівства. З цієї нагоди працівники відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували книжково-ілюстративну та віртуальну виставки "Чернігівське князівство – тисячолітня історія: від князя Мстислава до нескореного регіону Незалежної України", яка ілюструє шлях становлення, розквіту й занепаду князівства, долі його очільників, культурну, економічну та політичну роль у житті Київської Русі.
* * *
У тумані віків тоне давнє минуле Чернігівського князівства. Серпанком легенд і казок овіяне воно. Археологія показує, що за часів палеоліту територія Чернігівського князівства була залюднена, й одна з найдревніших стоянок, відомих в Україні, в селі Мезин Новгород-Сіверського району не має собі рівних у світовій археології.
У давньоруські часи Чернігівське князівство було одним із найбільших на Русі. На початку ХІ століття його землі сягали від Керченського півострова на півдні до кордонів сучасної Московської області на півночі.
Виокремлення пов'язане з конфліктом між синами Володимира Святославича – Ярославом, що князював у Києві, та Мстиславом Хоробрим, князем Тмутороканським, який 1024 року захопив Чернігів і переміг брата у битві під Лиственом. Перемога саме в цій битві стала початком обособлення Чернігово-Сіверської землі. Мирний договір 1026 року між Мстиславом та його братом Ярославом Мудрим розділив Русь по Дніпру. По праву руку від Дніпра сів Ярослав, і постало Велике Київське князівство. А по ліву руку від Дніпра сів Мстислав, і постало Велике Чернігівське князівство. І це була перша згадка про Чернігівське князівство саме як окреме політичне утворення.
Коли помирає Мстислав Хоробрий, Чернігівське князівство знову повертається до складу єдиної Русі на чолі з Ярославом Мудрим. А після смерті Ярослава Русь знову розділяється – вже між його синами. Чернігівським князем стає Святослав Ярославич. І саме він засновує велику чернігівську династію Святославичів.
Від нього походять дві головні гілки чернігівських князів – Давидовичі й Олеговичі, названі так від імен синів Святослава Давида та Олега.
Порівняно висока чисельність і щільність населення, швидке зростання Чернігова, який став, за словами Михайла Грушевського, "гегемоном усього Українського Лівобережжя", сприяли піднесенню економічної могутності Сіверщини. Все це стимулювало стрімкий розвиток культурного й духовного потенціалу.
На початку ХІІІ ст. чернігівські князі з династії Ольговичів зібрали під своєю владою, окрім Чернігово-Сіверської, Київську, Переяславську та Галицько-Волинську землі – практично всі князівства в межах сучасної України. Чернігівські князі мали родинні стосунки з половцями, греками, польськими, угорськими й німецькими королівським дворами. Вони неодноразово посідали великокнязівський стіл і відігравали провідну роль у політичному житті держави.
Активна участь у безперервних усобицях настільки підірвала військово-економічний потенціал князівства, що воно виявилося практично беззахисним перед монголо-татарськими ордами, які наприкінці 1230-х років вогнем і мечем пройшлися Чернігово-Сіверщиною. Головні міста були спалені, а економіка занепала. Центр князівства та єпархія переносяться до Брянська, який майже не постраждав від цієї навали.
У 1355–1356 рр. литовський князь Ольгерд Гедимінович приєднав землі Чернігівського князівства до Литви, а на удільних столах посадив своїх синів. Чернігівське князівство перестало існувати.
Археологічні дослідження і низка літописних джерел свідчать, що Чернігівське князівство, зі столицею в Чернігові, за давніх часів стало значним, багатим торговельним осередком. Топографічне положення його було дуже вдалим та сприяло економічному розвитку міста і його округи. Торговельний шлях, що зв'язував хозарів, арабів, а далі Індію з країнами Європи, проходив територією Чернігівського князівства, річками Прип'ять і Десна. На території князівства неодноразово знаходили скарби з монетами та виробами чужоземних країн, що свідчить про широкі торговельні відносини.
.jpg/1(96)__350x248.jpg)
63.3(4УКР) / 9(С2)
Б 77
Бойко В. М. Владні інституції Чернігово-Сіверщини: ілюстрована історія / Бойко В., Казіміров Д., Леп'явко С. ; Сівер. центр післядиплом. освіти [та ін.]. – Чернігів : Десна, 2014. – 190 с. : іл.
Видання презентує майже тисячолітній період історії владних інституцій на Чернігово-Сіверщині, починаючи від князівських часів. Вміщені в альбомі карти, атрибути влади, документи, біографії та інші матеріали у послідовній формі висвітлюють структуру адміністративно-територіальних одиниць, процес становлення органів державної влади й місцевого самоврядування.
.jpg/2(72)__183x263.jpg)
903(477.51)
Г 20
Гарига-Грихно М. М. Давньоруські курганні старожитності Чернігово-Сіверщини у науковому та соціокультурному житті регіону : автореф. дис. . канд. іст. наук / Маргарита Михайлівна Гарига-Грихно ; Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів : Десна Поліграф, 2021. – 19 с.
Розглянуто діяльність учених, наукових установ і громадських об'єднань аматорів старовини в галузі вивчення та популяризації давньоруських курганних старожитностей ІХ–ХІІ ст. на території Чернігово-Сіверщини.
.jpg/3(60)__190x263.jpg)
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
Д 55
Добриця О. П. Князі чернігівські / О. П. Добриця ; [худож. Є. Зотова ; ред. В. Сапон ; авт. передм. В. Коваленко]. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – 79 с.
У книзі у популярній формі подано життєписи найвідоміших князів, які залишили помітний слід в історії не тільки Чернігова, а й усієї Давньоруської держави.
.jpg/4(44)__186x263.jpg)
63.3(4УКР) / 9(С2)
І-90
Коваленко В. Етапи формування Чернігово-Сіверської землі (ІХ–ХIV ст.) // Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини: матеріали наук.-практ. конф. – Ніжин, 2007. – С. 9–17.
Стаття присвячена початку процесу формування адміністративної структури нашого краю.
.jpg/5(38)__187x263.jpg)
016:9
К 56
Володимир Петрович Коваленко: (біобібліогр. покажч.) / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка, Черніг. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ; [уклад.: О. С. Гейда, І. Я. Каганова, Л. В. Ясновська ; вступ. ст.: О. Б. Коваленко, Л. В. Ясновська]. – Чернігів : Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, 2020. – 127 с. – (Історики та краєзнавці Чернігівщини ; вип. 28).
Бібліографічний покажчик "Володимир Петрович Коваленко" має на меті систематизувати доробок знаного науковця. У покажчику подано перелік його праць, у тому числі й тих, що стосуються історії Чернігівського князівства.
.jpg/6(22)__165x263.jpg)
Кучкін В. Тисяцькі та децимальна система в Чернігівському князівстві домонгольського часу / Володимир Кучкін // Сіверянський літопис. – 2015. – № 6. – С. 23–29.
Стаття присвячена історії децимальної системи давньої Русі, зокрема в такому великому князівстві, як Чернігівське. Перша згадка в Чернігові тисяцьких належить до 1164 р.
.jpg/7(14)__350x130.jpg)
Лаєвський С. Чернігівське князівство / Сергій Лаєвський // Отчий поріг. – 2012. – № 5. – С. 12–13.
.jpg/8(9)__199x263.jpg)
63.3(4УКР) / 9(С2)
Л 48
Леп'явко С. А. Чернігів. Історія міста / Сергій Леп'явко ; Ніжин. держ. пед. ін-т ім. М. В. Гоголя, Сівер. ін-т регіон. дослідж., Черніг. іст. музей ім. В. В. Тарновського, Нац. іст.-архіт. заповідник "Чернігів стародавній". – Київ : Темпора, 2012. – 431 с. : іл.
Книга присвячена багатовіковій історії Чернігова – одного з найдавніших міст України. У ній викладаються основні події історії міста, розповідається про найвідоміших осіб, які в ньому жили, історичні та культурні скарби, що були створені або зберігаються в Чернігові. Автор розглядає історію міста в широкому контексті історії України і водночас подає багатий фактичний матеріал зі щоденного життя чернігівців різних епох. Численні ілюстрації, більша частина яких друкується вперше, дають читачеві змогу краще уявити минуле.
.jpg/9(7)__167x263.jpg)
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
Л 93
Любецький з'їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі : матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 900-літтю з'їзду князів Київ. Русі у Любечі / Укр. Нац. ком. Міжнар. унії слов'ян. археології [та ін.]. – Чернігів : Сіверянська думка, 1997. – 215 с. : іл.
До збірника увійшли матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю першого з'їзду давньоруських князів, який відбувся у Любечі й відіграв принципово важливу роль в історії Київської Русі.
.jpg/10(4)__177x263.jpg)
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
М 86
Моця О. П. Давньоруський Чернігів / Олександр Моця, Андрій Казаков. – Київ : Стародавній Світ, 2011. – 314, [14] с.
У книзі на основі систематизації та аналізу всіх наявних свідчень літописних джерел, а також численних археологічних та антропологічних матеріалів, висвітлюється історія одного з найзначніших центрів Київської Русі – міста Чернігова на Десні – починаючи від його появи близько 1300 років тому і до трагічної події 1239 року (взяття й розграбування військами хана Батия).
.jpg/11(2)__176x263.jpg)
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
С 25
Святий князь Михайло Чернігівський та його доба: матеріали церковно-історичної конференції (Чернігів, 1–3 жовт. 1996 р.) / Черніг. єпарх. упр. [та ін.] ; [відп. ред. В. П. Коваленко]. – Чернігів : Сіверянська думка, 1996. – 115 с. : іл.
До збірника увійшли матеріали церковно-історичної конференції, присвяченої 750-річчю від дня загибелі у ставці Батия Святого Чернігівського та Великого Київського князя Михайла Всеволодовича, пізніше канонізованого православною церквою. На підставі різноманітних джерел, значна кількість яких уперше запроваджується до наукового обігу, у книзі висвітлено широке коло актуальних питань історії Південної Русі–України XII–XIV ст.
.jpg/12(1)__179x263.jpg)
63.3(4УКР) / 9(С2)
Ч-49
Чернігів і Північне Лівобережжя [ксерокопія] : огляди, розвідки, матеріали / Укр. акад. наук, Іст. секція ; [під. ред. М. Грушевського]. – Чернігів : [б. в.], 2009. – 531, [1] с. : іл. – Вих. дан. оригіналу: Київ : Державне видавництво України, 1928.
Збірник присвячений Чернігову і тій території, що навколо нього групувалася – північній частині Українського Лівобережжя, пам'яткам їх культурного, мистецького і політичного життя, ілюстраціям соціально-економічного, культурно-побутового й політичного процесу, що протікав тут і впливав на концентрацію цієї території.
.jpg/13(1)__183x263.jpg)
63.3(2УК) / 9(С2)
Ч-49
Чернігівська старовина : зб. наук. пр., присвяч. 1300-річчю Чернігова / Черніг. держ. пед. ін-т ; [редкол:. П. П. Толочко та ін.]. – Чернігів : Сіверянська думка, 1992. – 147 с.
У збірнику наукових праць на підставі новоявлених археологічних матеріалів і документальних джерел відтворено невідомі та призабуті сторінки історії Чернігова – одного з найдавніших міст України, якому виповнилося більше 1300 років.
.jpg/14(1)__191x263.jpg)
94(477.51)
Ч-83
Чугаєва І. К. Чернігівське літописання XI–XIII ст.: історіографічний міф чи історичне джерело? : [монографія] / Ірина Чугаєва ; Департамент інформ. діяльн. та комунікацій з громадськістю Черніг. облдержадмін., Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів : Десна, 2018. – 335 с.
У монографії на основі аналізу наукової літератури й залучення широкого кола писемних, зокрема літописних та агіографічних джерел ХІІІ–XVI ст. здійснено комплексне дослідження чернігівських літописних фрагментів ХІ – середини ХІІІ ст. Обґрунтовано структуру ймовірного чернігівського літописання ХІ–ХІІІ ст. і здійснено реконструкцію Чернігівського літописання Ольговичів, а також схарактеризовано його ідейні, змістовні та стилістичні особливості.
* * *
У тумані віків тоне давнє минуле Чернігівського князівства. Серпанком легенд і казок овіяне воно. Археологія показує, що за часів палеоліту територія Чернігівського князівства була залюднена, й одна з найдревніших стоянок, відомих в Україні, в селі Мезин Новгород-Сіверського району не має собі рівних у світовій археології.
У давньоруські часи Чернігівське князівство було одним із найбільших на Русі. На початку ХІ століття його землі сягали від Керченського півострова на півдні до кордонів сучасної Московської області на півночі.
Виокремлення пов'язане з конфліктом між синами Володимира Святославича – Ярославом, що князював у Києві, та Мстиславом Хоробрим, князем Тмутороканським, який 1024 року захопив Чернігів і переміг брата у битві під Лиственом. Перемога саме в цій битві стала початком обособлення Чернігово-Сіверської землі. Мирний договір 1026 року між Мстиславом та його братом Ярославом Мудрим розділив Русь по Дніпру. По праву руку від Дніпра сів Ярослав, і постало Велике Київське князівство. А по ліву руку від Дніпра сів Мстислав, і постало Велике Чернігівське князівство. І це була перша згадка про Чернігівське князівство саме як окреме політичне утворення.
Коли помирає Мстислав Хоробрий, Чернігівське князівство знову повертається до складу єдиної Русі на чолі з Ярославом Мудрим. А після смерті Ярослава Русь знову розділяється – вже між його синами. Чернігівським князем стає Святослав Ярославич. І саме він засновує велику чернігівську династію Святославичів.
Від нього походять дві головні гілки чернігівських князів – Давидовичі й Олеговичі, названі так від імен синів Святослава Давида та Олега.
Порівняно висока чисельність і щільність населення, швидке зростання Чернігова, який став, за словами Михайла Грушевського, "гегемоном усього Українського Лівобережжя", сприяли піднесенню економічної могутності Сіверщини. Все це стимулювало стрімкий розвиток культурного й духовного потенціалу.
На початку ХІІІ ст. чернігівські князі з династії Ольговичів зібрали під своєю владою, окрім Чернігово-Сіверської, Київську, Переяславську та Галицько-Волинську землі – практично всі князівства в межах сучасної України. Чернігівські князі мали родинні стосунки з половцями, греками, польськими, угорськими й німецькими королівським дворами. Вони неодноразово посідали великокнязівський стіл і відігравали провідну роль у політичному житті держави.
Активна участь у безперервних усобицях настільки підірвала військово-економічний потенціал князівства, що воно виявилося практично беззахисним перед монголо-татарськими ордами, які наприкінці 1230-х років вогнем і мечем пройшлися Чернігово-Сіверщиною. Головні міста були спалені, а економіка занепала. Центр князівства та єпархія переносяться до Брянська, який майже не постраждав від цієї навали.
У 1355–1356 рр. литовський князь Ольгерд Гедимінович приєднав землі Чернігівського князівства до Литви, а на удільних столах посадив своїх синів. Чернігівське князівство перестало існувати.
Археологічні дослідження і низка літописних джерел свідчать, що Чернігівське князівство, зі столицею в Чернігові, за давніх часів стало значним, багатим торговельним осередком. Топографічне положення його було дуже вдалим та сприяло економічному розвитку міста і його округи. Торговельний шлях, що зв'язував хозарів, арабів, а далі Індію з країнами Європи, проходив територією Чернігівського князівства, річками Прип'ять і Десна. На території князівства неодноразово знаходили скарби з монетами та виробами чужоземних країн, що свідчить про широкі торговельні відносини.
63.3(4УКР) / 9(С2)
Б 77
Бойко В. М. Владні інституції Чернігово-Сіверщини: ілюстрована історія / Бойко В., Казіміров Д., Леп'явко С. ; Сівер. центр післядиплом. освіти [та ін.]. – Чернігів : Десна, 2014. – 190 с. : іл.
Видання презентує майже тисячолітній період історії владних інституцій на Чернігово-Сіверщині, починаючи від князівських часів. Вміщені в альбомі карти, атрибути влади, документи, біографії та інші матеріали у послідовній формі висвітлюють структуру адміністративно-територіальних одиниць, процес становлення органів державної влади й місцевого самоврядування.
903(477.51)
Г 20
Гарига-Грихно М. М. Давньоруські курганні старожитності Чернігово-Сіверщини у науковому та соціокультурному житті регіону : автореф. дис. . канд. іст. наук / Маргарита Михайлівна Гарига-Грихно ; Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів : Десна Поліграф, 2021. – 19 с.
Розглянуто діяльність учених, наукових установ і громадських об'єднань аматорів старовини в галузі вивчення та популяризації давньоруських курганних старожитностей ІХ–ХІІ ст. на території Чернігово-Сіверщини.
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
Д 55
Добриця О. П. Князі чернігівські / О. П. Добриця ; [худож. Є. Зотова ; ред. В. Сапон ; авт. передм. В. Коваленко]. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – 79 с.
У книзі у популярній формі подано життєписи найвідоміших князів, які залишили помітний слід в історії не тільки Чернігова, а й усієї Давньоруської держави.
63.3(4УКР) / 9(С2)
І-90
Коваленко В. Етапи формування Чернігово-Сіверської землі (ІХ–ХIV ст.) // Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини: матеріали наук.-практ. конф. – Ніжин, 2007. – С. 9–17.
Стаття присвячена початку процесу формування адміністративної структури нашого краю.
016:9
К 56
Володимир Петрович Коваленко: (біобібліогр. покажч.) / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка, Черніг. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ; [уклад.: О. С. Гейда, І. Я. Каганова, Л. В. Ясновська ; вступ. ст.: О. Б. Коваленко, Л. В. Ясновська]. – Чернігів : Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, 2020. – 127 с. – (Історики та краєзнавці Чернігівщини ; вип. 28).
Бібліографічний покажчик "Володимир Петрович Коваленко" має на меті систематизувати доробок знаного науковця. У покажчику подано перелік його праць, у тому числі й тих, що стосуються історії Чернігівського князівства.
Кучкін В. Тисяцькі та децимальна система в Чернігівському князівстві домонгольського часу / Володимир Кучкін // Сіверянський літопис. – 2015. – № 6. – С. 23–29.
Стаття присвячена історії децимальної системи давньої Русі, зокрема в такому великому князівстві, як Чернігівське. Перша згадка в Чернігові тисяцьких належить до 1164 р.
Лаєвський С. Чернігівське князівство / Сергій Лаєвський // Отчий поріг. – 2012. – № 5. – С. 12–13.
63.3(4УКР) / 9(С2)
Л 48
Леп'явко С. А. Чернігів. Історія міста / Сергій Леп'явко ; Ніжин. держ. пед. ін-т ім. М. В. Гоголя, Сівер. ін-т регіон. дослідж., Черніг. іст. музей ім. В. В. Тарновського, Нац. іст.-архіт. заповідник "Чернігів стародавній". – Київ : Темпора, 2012. – 431 с. : іл.
Книга присвячена багатовіковій історії Чернігова – одного з найдавніших міст України. У ній викладаються основні події історії міста, розповідається про найвідоміших осіб, які в ньому жили, історичні та культурні скарби, що були створені або зберігаються в Чернігові. Автор розглядає історію міста в широкому контексті історії України і водночас подає багатий фактичний матеріал зі щоденного життя чернігівців різних епох. Численні ілюстрації, більша частина яких друкується вперше, дають читачеві змогу краще уявити минуле.
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
Л 93
Любецький з'їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі : матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 900-літтю з'їзду князів Київ. Русі у Любечі / Укр. Нац. ком. Міжнар. унії слов'ян. археології [та ін.]. – Чернігів : Сіверянська думка, 1997. – 215 с. : іл.
До збірника увійшли матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю першого з'їзду давньоруських князів, який відбувся у Любечі й відіграв принципово важливу роль в історії Київської Русі.
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
М 86
Моця О. П. Давньоруський Чернігів / Олександр Моця, Андрій Казаков. – Київ : Стародавній Світ, 2011. – 314, [14] с.
У книзі на основі систематизації та аналізу всіх наявних свідчень літописних джерел, а також численних археологічних та антропологічних матеріалів, висвітлюється історія одного з найзначніших центрів Київської Русі – міста Чернігова на Десні – починаючи від його появи близько 1300 років тому і до трагічної події 1239 року (взяття й розграбування військами хана Батия).
63.3(4УКР)4 / 9(С2)
С 25
Святий князь Михайло Чернігівський та його доба: матеріали церковно-історичної конференції (Чернігів, 1–3 жовт. 1996 р.) / Черніг. єпарх. упр. [та ін.] ; [відп. ред. В. П. Коваленко]. – Чернігів : Сіверянська думка, 1996. – 115 с. : іл.
До збірника увійшли матеріали церковно-історичної конференції, присвяченої 750-річчю від дня загибелі у ставці Батия Святого Чернігівського та Великого Київського князя Михайла Всеволодовича, пізніше канонізованого православною церквою. На підставі різноманітних джерел, значна кількість яких уперше запроваджується до наукового обігу, у книзі висвітлено широке коло актуальних питань історії Південної Русі–України XII–XIV ст.
63.3(4УКР) / 9(С2)
Ч-49
Чернігів і Північне Лівобережжя [ксерокопія] : огляди, розвідки, матеріали / Укр. акад. наук, Іст. секція ; [під. ред. М. Грушевського]. – Чернігів : [б. в.], 2009. – 531, [1] с. : іл. – Вих. дан. оригіналу: Київ : Державне видавництво України, 1928.
Збірник присвячений Чернігову і тій території, що навколо нього групувалася – північній частині Українського Лівобережжя, пам'яткам їх культурного, мистецького і політичного життя, ілюстраціям соціально-економічного, культурно-побутового й політичного процесу, що протікав тут і впливав на концентрацію цієї території.
63.3(2УК) / 9(С2)
Ч-49
Чернігівська старовина : зб. наук. пр., присвяч. 1300-річчю Чернігова / Черніг. держ. пед. ін-т ; [редкол:. П. П. Толочко та ін.]. – Чернігів : Сіверянська думка, 1992. – 147 с.
У збірнику наукових праць на підставі новоявлених археологічних матеріалів і документальних джерел відтворено невідомі та призабуті сторінки історії Чернігова – одного з найдавніших міст України, якому виповнилося більше 1300 років.
94(477.51)
Ч-83
Чугаєва І. К. Чернігівське літописання XI–XIII ст.: історіографічний міф чи історичне джерело? : [монографія] / Ірина Чугаєва ; Департамент інформ. діяльн. та комунікацій з громадськістю Черніг. облдержадмін., Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів : Десна, 2018. – 335 с.
У монографії на основі аналізу наукової літератури й залучення широкого кола писемних, зокрема літописних та агіографічних джерел ХІІІ–XVI ст. здійснено комплексне дослідження чернігівських літописних фрагментів ХІ – середини ХІІІ ст. Обґрунтовано структуру ймовірного чернігівського літописання ХІ–ХІІІ ст. і здійснено реконструкцію Чернігівського літописання Ольговичів, а також схарактеризовано його ідейні, змістовні та стилістичні особливості.