Пантелеймон Куліш – одна з ключових постатей української культури й духовного життя другої половини ХIХ століття і водночас, можливо, найсуперечливіша особистість своєї доби. Письменник, публіцист, етнограф, історик, літературний критик, громадський діяч. Казали, що він часто змінював погляди, проте свої ідеї відстоював беззастережно, гарячився. "Гарячий Куліш" – так його називали. Неймовірно складний, незручний для однобічного та однозначного трактування Пантелеймон Куліш заклав підвалини сучасного українства.
  Цьогоріч ми відзначаємо 205-ліття від дня його народження. Пантелеймон Куліш народився 7 серпня (за старим стилем 26 липня) 1819 року в містечку Вороніж Чернігівської губернії (тепер це Шосткинський район Сумської області). Його батько, Олександр Андрійович, походив зі старшинського козацького роду Кулішів, а мати, Катерина, була донькою козацького сотника Івана Гладкого. Вона дуже шанувала народні традиції, пісні, знала й переповідала своїй дитині давні українські казки, легенди, перекази та мала великий вплив на сина. А "духовною матір'ю" Пантелеймон вважав сусідку по хутору Уляну Терентіївну Мужиловську, яка привчила його до читання книг, усіляко схвалювала потяг до знань і умовила батька майбутнього письменника відправити сина на навчання у Новгород-Сіверській гімназії.
  З кінця 1830-х років Куліш був слухачем лекцій у Київському університеті, де заприятелював з тодішнім ректором вишу Михайлом Максимовичем. Той усіляко підтримував свого молодого друга й допомагав йому, навіть коли Пантелеймон не зміг вступити до університету, бо не мав документального свідоцтва про дворянське походження.
  Пантелеймон Куліш прожив багате творче життя. Йому належить першість у написанні живою українською мовою наукових праць; створенні першого українського історичного роману "Чорна рада"; запровадженні свого оригінального правопису "кулішівки", який покладено в основу сучасного фонетичного українського правопису; упорядкуванні та виданні зібрання творів Миколи Гоголя в шести томах; перекладі українською мовою творів Шекспіра, Гете, Байрона; перекладі (спільно з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким) Біблії українською мовою. А ще він став одним із зачинателів української літературної критики, першим перевів на наукову основу фольклористику, запроваджуючи стенографічну точність записів. Двома томами "Записок о Южной Руси" Куліш започаткував 12-томну енциклопедію українського фольклору та етнографії. Його участь у заснуванні в Петербурзі першої української друкарні й виході часопису "Основа" сприяла появі значної кількості українських творів і нових імен у літературі. Він був непростим у спілкуванні. Щирий та емоційний, Куліш одчайдушно шукав правду-істину, і його духовні метаморфози здавалися несподіваними, що відштовхувало від нього друзів та колег. "...В Куліша була розвита одна дорогоцінна прикмета, яка дуже рідко стрічається між українцями, себто сміливість висловити щиро свою думку, постояти за неї, хоч би вона й як не подобалась загалові..." Так охарактеризував феномен Пантелеймона Куліша один із найвидатніших істориків України Степан Томашівський. Непохитно впевнений у праві українців на духовно-культурну і національну суверенність, Пантелеймон Олександрович був безкомпромісним, коли стосувалося основного – збереження самобутності українського народу, його надбань, традицій, культури.
  Пропонуємо до вашої уваги книжково-ілюстративну віртуальну виставку "Пантелеймон Куліш – письменник, педагог, мовознавець", організовану у відділі абонемента Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  К 90
  Гринченко Б. Д. П. А. Кулиш : биогр. очерк / Борис Гринченко. – Черниговъ – Типография губернского земства, 1899. – 45 с.

  Уперше книга вийшла як "Приложеніе къ выпуску "Земскаго Сборника" Черниговской губ. за 1899 г.". Перевидання було здійснено Чернігівською ОУНБ ім. В. Г. Короленка у 2001 році. У нарисі подано найважливіше з біографії Пантелеймона Куліша. Віддаючи належне значенню письменника для української історіографії, автор багато присвятив аналізу причин зміни його поглядів на козаччину, гетьманщину, історію України того періоду. Критикуючи їх, Грінченко доводить, що ця зміна була зовсім не випадковою.

---

  821(477)
  Д 66
  Домонтович В. П. Романи Куліша ; Мовчуще божество : біогр. повість про Марка Вовчка / В. Домонтович. – Київ : КОМОРА, 2020. – 256 с.

  "Домонтович" у перекладі з литовської означає "той, хто багато каламутить". Це псевдонім Віктора Петрова, одним із зацікавлень якого була література. Книга про Куліша написана як інтелектуальний, психологічний любовний роман. Значна частина описаних тут любовних історій відбувається не в реальному житті, а у фантазіях людей, які листуються. У повісті багато цитат: очевидних, прихованих, цитат-знаків. Романізована біографія, книга, за словами письменника, "не для хатнього вжитку", вона для тих, хто цікавиться українською культурою.

---

  82.3(4УКР)
  З-32
  Записки о Южной Руси [Репринт] : в 2 т. [Т. 1–2] / сост. и изд. Пантелеймона Кулиша. – Репр. воспроизведение изд. 1856–1857 гг. – Киев : Днипро, 1994. – 322 с.

  Збірку фольклорно-історичних та етнографічних матеріалів Пантелеймон Куліш вважав своїм найбільшим творчим успіхом. В одному з листів він писав, що друкує "Записки" з насолодою, тому що передає світові пам'ятки духу народного, яким у його очах ціни нема. У книзі представлені зразки українського фольклору, дослідження з історії України, зокрема Козаччини, пісні, легенди, перекази з козацької тематики, які стосуються, в тому числі, Богдана Хмельницького та Семена Палія.

---

  У1
  К 90
  Куліш П. О. Вибрані твори / Пантелеймон Куліш. – Київ : Дніпро, 1969. – 554 с.

  До збірки ввійшли ключові твори письменника, такі як перший український історичний роман "Чорна рада", побутово-історичні та гумористичні повісті, оповідання (серед них – ідилія "Дівоче серце", "Циган", "Гордовита пара"), а також поезії зі збірки "Досвітки". У літературно-критичних статтях і рецензіях, наприклад "Переднє слово до громади. Погляд на українську літературу", "Перегляд українських книжок" та інших автор висловлює своє бачення розвитку української літератури.

---

  821(477)
  К 90
  Куліш П. О. Зазивний лист до української інтелігенції ; Листи з хутора / Пантелеймон Куліш. – Київ : Українська прес-група, 2012. – 55 с.

  Цей твір з'явився в час неймовірно важких для Пантелеймона Куліша внутрішніх борінь (передовсім із самим собою), конфліктів (із поляками, зі "своїми" – українцями), адресованої йому жорсткої критики за відмову бездумно захоплюватися "козацьким міфом", за прагнення самостійно мислити, сумніватися і лише після цього висловлювати власну думку. Письменник говорить про те, якою повинна бути роль української інтелігенції: не дивитися на світ "крізь чуже вікно", а відстоювати духовну суверенність, свою мову.

---

  84(4УКР)
  К 90
  Куліш П. О. Повість про Український народ. Моє життя (Жизнь Куліша). Хутірська філософія і віддалена од світу поезія / Пантелеймон Куліш. – Київ : Редакція журналу "Український Світ", 2005. – 382 с.

  Книжка містить три унікальні твори письменника, створені в різні періоди його життя. У "Повісті про український народ" стисло й доступно викладено історію України від початків козацтва до ХIХ століття. А "Хутірську філософію і віддалену від світу поезію", в якій автор говорить, серед іншого, про традиції життя за природно-моральним законом внутрішньої волі людини, царська цензура заборонила, побачивши в ній антиімперський підтекст.

---

  84(4УКР)
  К 90
  Куліш П. О. Твори / Пантелеймон Куліш. – Київ : Дніпро, 1989.
  Т. 1 – Поезія. – 1994. – 654 с.
  Т. 2 – Чорна рада. Хроніка 1663 року ; Оповідання ; Драматичні твори ; Статті та рецензії. – 1994. – 586 с.

  У двотомнику зібрані прозові, драматичні, поетичні твори видатного українського письменника, постаті складної і суперечливої у своїх світоглядних позиціях. У першому томі представлені збірка "Досвітки", "Хуторна поезія", "Дзвін", а також поетичні твори, що не ввійшли до збірок. "Позичена кобза" – це переклади, або, як каже автор, переспіви чужоземних співів. До другого тому крім "Чорної ради" ввійшли оповідання різної тематики, драматичні твори, найважливіші з літературно-критичних статей та рецензій письменника.

---

  84(4УКР)
  К 90
  Куліш П. О. Чорна рада: Хроніка 1663 року / Пантелеймон Куліш. – Київ : ТАСТ-М, 2000. – 382 с. 

  В основі твору лежить історична подія – Чорна рада 1663 року в Ніжині, в якій узяли участь народні "низи" ("чернь"). Звідси й назва ради. Роману притаманна вальтер-скоттівська поетика (дві сюжетні лінії – історична і любовна, історичні й вигадані персонажі, конкретно-історичні ситуації). Працюючи над романом, письменник спирався як на архівні джерела, літописи, так і на народні перекази. Автор показує, що хаос в українській історії спричиняється перш за все через старшинські міжусобиці, жадібність і небажання об'єднатися у боротьбі проти чужоземних загарбників.

---

  140
  К 90
  Мащенко С. Т. Апологія Пантелеймона Куліша : монографія / Станіслав Мащенко. – Чернігів : Десна Поліграф, 2020. – 127 с.

  У монографії автор намагається на основі неупередженого аналізу творів Пантелеймона Куліша подолати стереотип, який утвердився в нашій літературі, про суперечливість поглядів видатного мислителя, про протиріччя, які нібито пронизують його філософське осмислення історії України. Спираючись на дослідження сучасних українських філософів і літературознавців, автор намагається оцінити Кулішеві пошуки дійсного світобачення, які були притаманні цьому видатному українцю.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  К 90
  Нахлік Є. К. Пантелеймон Куліш. До 170-річчя від дня народження / Євген Нахлік. – Київ : Т-во "Знання", 1989. – 48 с.

  Наскрізною темою у творчому доробку письменника є проблема національної і соціальної долі українського народу. Пантелеймон Куліш був одним із фундаторів національної самосвідомості українців. У книжці розповідається про складний та суперечливий життєвий і творчий шлях Куліша, дається оцінка його культурно-громадської і літературної діяльності. Окремо розглядаються аспекти літературної спадщини: епічна проза, лірична та ліро-епічна поезія, драматургія, переклади й переспіви.

---

  84(4УКР
  П 16
  Панченко В. Сонячний годинник : кн. пілігрима / Володимир Панченко. – Київ : Темпора, 2013. – 411 с.

  Двадцять чотири новели, вміщені у книжці, розповідають історії "знайомих незнайомців" із ХVII–ХХI століть. "Сонячний годинник" виразно засвідчує, який ми маємо потужний культурний шар і якою щільною є мапа наших пам'яток. Так, у радіусі якихось пів сотні верст жили Тарновські (Качанівка), Скоропадські (Тростянець), Галагани (Сокиринці), Куліш (Мотронівка). Автор намагається максимально наблизити небайдужих читачів до тих місць, із якими й пов'язана неповторна драматургія життя людей, вартих уваги нащадків.

---