Незалежність на всі часи (до Дня Незалежності України)

Незалежність на всі часи (до Дня Незалежності України)

21.08.2024
138
  24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь визначної історичної події – ухвалення в 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. А це значить, що Українська держава має свою неподільну й недоторканну територію, на якій діють лише Конституція і Закони України.
  Упродовж усієї своєї історії українці вперто й послідовно йшли до здобуття свободи. А буремне XX сторіччя відзначилося низкою менш та більш успішних спроб утвердити власну державу. Так, 22 січня 1918 року IV Універсал Української Центральної Ради проголосив Українську Народну Республіку "самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу". Українці стали другим народом на теренах Російської імперії, який проголосив свою незалежність. Першими це зробили фіни у грудні 1917 року. Та УНР проіснувала лише три роки. Після цього своєрідні "вікна можливостей" для державної самостійності відкривалися ще під час інших історичних катаклізмів, таких як Друга світова війна (1939–1945) і розпад Східного блоку та СРСР (1989–1991). Ми щоразу намагалися скористатися з означених геополітичних зсувів, щоб реалізувати власний державницький проєкт: парламентську республіку, гетьманську монархію, диктатуру, національну радянську форму правління, повстанські республіки й, нарешті, незалежну Україну.
  Українці завжди були рішучими у своєму виборі побудувати власну державу, але не повністю уявляли виклики і проблеми, що постануть перед ними після здобуття незалежності. Це державне будівництво та формування нового політичного устрою; перехід до ринкової економіки й капіталістичних відносин; інтеграція і самоствердження у світовій політиці. А ще доводилося відстоювати й утілювати незалежність на практиці. Після проголошення історичного Акта про незалежність ми ще тривалий час чинили опір спробам накинути нам нове ярмо під вивісками СНД, Євразійський та Митний союзи, боролися за створення власної армії і флоту, право самим охороняти власні кордони, відстоювали наші українські Крим та Севастополь. Москва постійно випробовувала нашу незалежність на міцність. Коли ж прийшло усвідомлення, що "гібридні" методи боротьби безсилі, Росія зважилася на повномасштабну війну.
  Є міф про те, що джміль, за законами аеродинаміки, начебто не повинен літати. Незалежну Україну порівнюють із джмелем: вона продовжує існувати, хоча не мала б, зважаючи на все, що відбувалося в її історії. Після вторгнення нам постійно говорили, що не втримаємося, що Росія за лічені дні переможе, і чули у відповідь: "Ви нас не знаєте!". А тепер, на третьому році війни, виявилося, що ми даємо гідну відсіч, відстоюючи не лише власну волю, право нації на існування, а і майбутнє Європи. Україна змогла об'єднати демократичні сили всього світу. Нам допомагають, бо знають: якщо російську армію не зупинити, війна обов'язково прийде в кожний європейський дім. І лише разом ми здатні зупинити агресора та зберегти мир, свободу й демократичний світ.
  Пропонуємо до вашої уваги книжково-ілюстративну віртуальну виставку "Незалежність на всі часи", організовану у відділі абонемента Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових.


  821(477)
  Б 83
  Борта Р. В. Люди стають думками : повість з елементами містики / Руслан Борта. – Київ : Ліра-К, 2023. – 223 с.

  У повісті розповідається про перші дні після 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Шляхи головних героїв Віктора, Романа, Станіслава і Артема перетинаються на Чернігівщині. Багато в чому доля країни тоді вирішувалася під Черніговом, адже якщо місто не візьмуть, то й кільце навколо Києва не замкнуть. А щоб орки не нудьгували, для них, за словами одного з персонажів, проводили екскурсії областю: зранку їм ічнянські виписали, потім ніжинські вломили, а під вечір прилуцькі насипали.


  63.3(4УКР) / 9(С2)
  Б 87
  "Братня" навала. Війна Росії проти України XII–XXI ст. / Віктор Брехуненко та ін. – Київ, 2016. – 246 с.

  Своїм корінням російсько-українські війни сягають ХII століття. Хоча Московії/Росії тоді ще не було, але князівства, які існували на території її майбутнього ядра, започаткували довгий перелік війн з українським світом. У книзі показано, що саме війни як утілення постійних агресивних планів заволодіти українськими землями визначали головну вісь російсько-українських стосунків. Тому визвольна війна, яку Україна веде з 2014 року, розглядається як продовження московських війн проти України ХV–ХХ ст.


  94(477)
  Г 51
  Гирич І. Б. Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності / Ігор Гирич. – Київ : Кліо, 2023. – 413 с.

  У книзі представлені інтелектуальні біографії десяти визначних українських істориків-мислителів другої половини ХIХ – початку ХХI століття. Автор розкриває внесок цих особистостей у розвиток національної державницької думки в умовах іноземного панування – від часів Російської імперії до СРСР. Висвітлюючи історіософські погляди і діяльність таких визначних постатей як Михайло Грушевський, В'ячеслав Липинський, Євген Чикаленко та інших, автор показує, як вони не лише теоретично обґрунтовували ідею незалежності України, але й активно працювали над її практичним утіленням.


  84(4УКР)
  К 20
  Капранов В. Майдан. Таємні файли / Брати Капранови. – Київ : Нора-Друк, 2017. – 313 с.

  У Революції гідності брали участь мільйони, але що насправді сталося тоді, і досі залишається таємницею. Що відбувалося за лаштунками Майдану, хто платив за Революцію, як ділили владу переможці? А також хто й чому здав Крим і Донецьк та яким дивом встояли Одеса і Харків? Герої цього журналістського розслідування – не тільки ті, хто стояв на сцені, але й ті, хто перебував за лаштунками, захоплював адмінбудівлі та сперечався з Європою, сидів у буцегарнях, воював і лікував, працював для того, щоб революція перемогла.


  94(477)
  К 50
  Клочко Р. Невидимий фронт. Як дисиденти боролися за незалежність України / Роман Клочко. – Київ : Віхола, 2023. – 348 с.

  Ця книжка – про період українського визвольного руху, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х. Його учасників називають дисидентами (лат. dissidens – незгодний). Таких людей було мало, та й діяли вони ненасильницькими методами. Їхньою зброю було слово, яке крок за кроком руйнувало репутацію Радянського Союзу в очах західної громадськості і своїх громадян. Режим відповідав на це тюрмами, таборами, психіатричними лікарнями, але повністю знищити спротив так і не зміг.


  84(4УКР)
  К 59
  Кокотюха А. А. Чорний ліс : українські хроніки 1943 року : роман / Андрій Кокотюха. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 298 с.

  Це перша книга із циклу "Повстанська трилогія", присвяченого українському повстанському руху в роки Другої світової війни. На Волині українці ведуть бій на три фронти: з гітлерівцями, радянськими диверсійними групами та польським збройним підпіллям. Головному герою – колишньому міліціонеру з Миргорода, зекові й радянському диверсанту одночасно – нелегко розібратися, хто ворог його народу. Утім, вроджене почуття справедливості дає змогу побачити, хто свій, а хто чужий, і стати вояком на псевдо Східняк.


  94(477)
  Л 17
  Лазарович М. В. "Душу й тіло ми положим за нашу свободу": Україна в боротьбі проти збройної агресії Російської Федерації (2014–2018 роки) / Микола Лазарович. – Ічня : Формат, 2018. – 337 с.

  Автор, доктор політичних наук, став учасником війни, що почалася у 2014-му, як доброволець. У книзі він аналізує сутність гібридної війни Росії проти України, типи і способи її здійснення, а також процес відродження українського війська, його перемоги й поразки. Нинішня війна – продовження звичної російської політики щодо України. І проблема не в керівництві держави, а в російському народі – спільності, яка сформувалася з нацистською ментальністю й ненавидить усе, що в її розумінні має ознаки інакшості.


  821(477)
  М 51
  Меньшов О. Я. Фокс та окупація : щоденник херсонця 2022 рік / Олександр Меньшов. – Київ : КМ-БУКС, 2023. – 255 с.

  У книзі автор описує життя своєї родини й міста упродовж півріччя російської окупації. Читачі побачать розповіді його рідних і знайомих, ставлення різних людей до "асвабадітєлєй", дізнаються, яким було життя в окупації та з якими викликами стикались українці. Коли над дітьми Олександра нависла загроза примусового навчання за російською програмою (і наративами, звісно), родина наважилася виїхати з Херсона до вільної України, пройшовши для цього 25 блокпостів і шестиденне виснажливе стояння в черзі.


  821(477)
  П 52
  Положій Є. В. Фінальний епізод війни, що триває 400 років : роман / Євген Положій. – Харків : Vivat, 2023. – 573 с.

  Прототипом головного героя став Геннадій Мохненко – пастор, військовий капелан та волонтер, що евакуює людей із гарячих точок, надає духовну підтримку військовим і їхнім родинам. Це художній твір, але написаний він на основі спогадів про реальні події та архівних матеріалів про Маріуполь у перші дні повномасштабного вторгнення, коли місто Марії перетворилося на пастку. Історія про війну, яка триває та з якої ми обов'язково вийдемо не тільки переможцями, а в першу чергу людьми, що не розучилися любити.


  821(477)
  Р 98
  Рябчук М. Ю. Лексикон націоналіста та інші есеї / Микола Рябчук. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. – 213 с.

  Більшість із есеїв, зібраних у книжці, було надруковано у періодиці, найчастіше – українською та англійською, деколи польською та німецькою мовами. Автор описує феномени українських реалій, аналізуючи обидва Майдани, і розглядає, зокрема, кризу ідентичності українців. Один із розділів книги називається "Самовизначення". Розвал совєцької імперії став шоком для багатьох. Туга за мудрим вождем, який про всіх думає, виявилась у тому, що білоруси знайшли собі "батька", росіяни – Крихітку Цахеса. Українці ж не захотіли ні того, ні іншого, і це коштує їм тисячі життів.


  94(477)
  С 20
  Сас П. М. Гетьман Сагайдачний – бич Господній московитів / Петро Сас. – Київ : Кліо, 2023. – 358 с.

  Книга присвячена видатному запорозькому гетьману, який прославився своїми перемогами на морі й на суші. Значну увагу приділено бойовим діям війська Сагайдачного під час польсько-московської війни 1617–1618 років. Розповідаючи про козацькі рейди теренами московського царства, автор звертає особливу увагу на стратегію і тактику ведення війни українськими козаками, на методи, що допомагали їм форсувати великі водні перешкоди, вести облоги ворожих фортець. Детально розповідається, зокрема, про битву запорожців з московитами під Донським монастирем.


  94(477)
  Ч-96
  Чухліб Т. В. Булава проти скіпетра : Україна у Великій Північній війні 1700–1721 років / Тарас Чухліб. – Київ : Арій, 2019. – 351 с.

  Розкриваючи міжнародне і воєнно-політичне становище Українського гетьманату на чолі з Іваном Мазепою та Іваном Скоропадським під час Північної війни 1700–1721 років, його роль і місце в довголітньому протистоянні між Російською імперією та Шведською монархією, автор звертає особливу увагу на спотворення пам'яті про ці події в історіографії Російської імперії ХVIII століття, яке було здійснено за наказом та за участі Петра I. У книзі автор дає відповідь на запитання, хто кого зрадив – гетьман царя чи цар гетьмана.
 
Повернутись
Поділитись: